Маєтки та садиби України, які варто побачити. Інфографіка
На території України у різних областях зберіглися пам’ятки архітектури, такі як: старовині садиби, маєтки, а навколо них зазвичай чудові парки. Для тих хто любить історію та мандри пропонуємо ТОП-7 таких садиб.
Палац-садиба Попова, м. Василівка, Запорізька область
Садиба Попова - відома пам'ятка архітектури другої половини 19 - го століття, нині Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Збереглася частково, у збереженій частині - музейна експозиція.
Засновником поселення був у 18-му столітті генерал Попов Василь Степанович. Пізніше - стало містом Василівка.
Палац збудували 1884 року, за своєю архітектурою він був схожий на середньовічні європейські замки. До сьогодні збереглися зубчасті стіни з воротами, кілька флігелів, серед яких вирізняється Західний флігель (так званий “Англійський замок”), цегляна оглядова вежа та стайня (кінний двір).
Будівництво тривало 20 років (1864–1884), він став найбільшим серед замків-садиб Східної України. Побудований в історичних стилях 19 століття, замок має готичні, північно-італійські і мавританські риси.
У 1917 році маєток був розграбований, а у роки Другої світової війни його стіни постраждали від вибухів снарядів.
З 1993 року у Західному флігелі організовано музей, у який входять: зала історії замку Попова, зала етнографії, зала історії Другої світової війни, твори місцевих художників, рештки речей з колишнього замку тощо.
Шарівська садиба, смт. Шарівка, Богодухівський район, Харківська область
Палацово-парковий комплекс «Шарівка», розташований у селищі міського типу Шарівка Богодухівського району Харківської області і є пам'яткою архітектури садово-паркового мистецтва. Займає площу 43 га.
Садиба заснована в 1836 році поміщиком Савою Ольховським. Центральне місце в ансамблі садиби займає величний двоповерховий палац, побудований в романо-готичному стилі (19-20 ст.). Парк розбито на схилах великої балки, що прилягає до русла ріки Мерчик, на основі природного лісу та фруктових садів. У ньому - біля 200 видів дерев і кущів, 150 з яких є рідкісними екзотичними породами.
Власники садиби кілька разів змінювались. Один із них, цукровий магнат Леопольд Кьоніг, Завдяки йому за Шарівським палацом закріпилося ще одне ім’я - «Цукровий замок». В 1917 році палац націоналізували, а з 1925 року по 2008 роки тут знаходився один з обласних санаторіїв для хворих туберкульозом. Наразі ведуться роботи з реконструкції комплексу. А в перспективі на базі Шарівського палацу планується створення Міжнародного центру культури та мистецтв.
Качанівська садиба, с-ще Качанівка, Ічнянський район, Чернігівська область
Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" - садиба в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області на берегах річки Смош.
Палацевий ансамбль та парк дворянської садиби засновані в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що зберіглася в комплексі.
Садиба була заснована графом П. Рум’янцевим-Задунайським. Будівничий Максим Мосцепанов за проектом архітектора Карла Бланка вибудував розкішний палац у романтичному стилі та спланував парк при ньому. Палац був перебудований 19 - початку 20 ст.
Парк займає площу майже 560 га і є одним із найбільших пейзажних парків в Україні та Європі.
Архітектурний ансамбль садиби налічує 24 об’єкти. Палац побудований у стилі класицизму з елементами, властивими періоду історизму, з цегли, другий поверх дерев'яний, фанерований цеглою.
Мальовничий парк має 12 ставків, павільйони, скульптури, паркові містки, «руїни», амфітеатр.
У 1824 році маєток успадкував український дворянин і меценат Григорій Степанович Тарновський, і понад 70 років садиба належала родині Тарновських.
Палац гетьмана Кирила Розумовського, м. Батурин, Чернігівська область
Палац Розумовського - пам'ятка архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
У 1750 році місто Батурин граф Кирило Розумовський отримав у подарунок від імператриці Єлизавети Петрівни. У 1799-1803 рр. на замовлення Кирила Розумовського за проектом шотландського архітектора шотландця Чарльза Камерона на околиці Батурина було споруджено великий палацово-парковий комплекс. Ансамбль складався з палацу, двох флігелів та парку пейзажного типу. Ця триповерхова будівля - рідкісний в Україні зразок палладіанства, адже Камерон був палким прихильником творчості АндреаПалладіо.
Палац триповерховий. Один фасад прикрашено лоджією, другий-балконом. Бічні фасади мають напівротонди, що значно збагатили силуети палацу. В інтер'єри напівротонди відкриваються овальними залами.
У 1824 році був знищений пожежею. Було здійснено кілька спроб відновлення палацу. І тільки у 2003-2009 рр. він був відреставрований. У палаці 55 кімнат. Загальна його площа - 2 483 кв м, експозиційна - 1 065,3 кв м. Він працює як музей.
Садиба князів Лопухіних, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область
У 1782 році князь Станіслав Понятовський на трьох гранітних островах р. Рось розпочав будівництво садиби. Під керівництвом архітектора Яна Ліндсея у 1787-1789 році у стилі неоготики був збудований палац. Після закінчення будівництва у 1789 та до 30-40-х років 19 століття палац мав вигляд двоповерхової прямокутної споруди, зведеної з цегли та дерева.
1799 року імператор Павло І віддав місто у розпорядження свого міністра юстиції та генерал-прокурора Петра Лопухіна. Нові власники перебудували палац у стилі російського романтизму з елементами класицизму і готики.
Палацово-парковий ансамбль дуже оригінальний і не є схожим на інші подібні архітектурні комплекси України. Він складається з палацу, ландшафтного парку, триповерхового флігеля, в'їзної брами з господарською добудовою, швейцарського будиночка, лазні, колишніх приміщень стайні й каретної, манежу, будинку головної контори та двох православних каплиць.
На сьогоднішній день у самому палаці функціонує музей історії Корсунь-Шевченківської битви, яка відбулася у 1944 році. Уся Садиба князів Лопухіних як палацово-парковий ансамбль і ландшафтний та історико-культурний заповідник знаходиться під охороною держави. Маєток у Корсуні належить до великих палацово-паркових комплексів, яких в Україні в цілісному вигляді збереглося не так уже й багато.
Садиба Чечелів, с. Самчики, Хмельницька область
Палацово-парковий ансамбль "Маєток Самчики" на Хмельниччині було збудовано за проектом польського архітектора Якуба Кубицького на початку 19 ст. у стилі класицизму. До складу палацово-паркового комплексу, крім палацу і парку входять численні споруди: старий маєток (палац) Хоєцьких, два прибрамні корпуси з парадною брамою та Китайський будинок-льодовня та інші.
Наприкінці 18 – на початку 19 ст. гайсинський староста Петро Чечель придбав маєток Самчики та зумів перетворити його на унікальний палацово-парковий ансамбль з розкішною резиденцією. Для цього він запросив найкращих архітекторів, скульпторів та садівників.
Згодом маєток перейшов у спадок синові Чечеля, а пізніше внукові. У 1865 році маєток Чечелів, який був конфіскований російською владою за участь у польському повстанні його власників, пішов з торгів. Його новим господарем став купець Купріян Ляшков, а пізніше – московський дворянин Іван Угрімов.
Після 1917 року маєток було розграбовано. Пізніше його приміщення використовували під клуб, житло, бібліотеку та фельдшерсько-акушерський пункт, а влітку – під піонерський табір. Увесь архітектурний ансамбль сильно постраждав у роки Другої світової війни.
У 1990 році з метою збереження маєтку, з огляду на його історичну та мистецьку цінність було прийнято рішення створити відділ обласного краєзнавчого музею – "Музей-маєток Самчики", який вже у 1997 року отримав статус Державного історико-культурного заповідника "Самчики". Сьогодні палац загалом зберігся у своєму первісному вигляді, державний заповідник відкритий для екскурсій та оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України і пам'яткою історико-культурної спадщини.
Маєток Ганських у Верхівні, с. Верхівня, Ружинський район, Житомирська область
Селище Верхівня розташоване в Ружинському р-ні Житомирської області. Відоме й цікаве своїм палацом. Палацом колишньої садиби польських аристократів графів Ганських.
Верхівня перебувала у володінні різних польських шляхетських родів. З 18 ст. Верхівня була надана в оренду родині Ганських.
В 1780 році Ян Ганський викуповує садибу й передає її своєму синові Вацлаву Ганському. Ну а вже Вацлав створив у Верхівні довершений садибно-парковий ансамбль, який в дещо зміненому вигляді ми можемо побачити й сьогодні.
В 1847 році до господарки маєтку Евеліни Ганської приїхав відомий французький письменник Оноре де Бальзак. Через три роки вони одружились. Тут він написав п'єсу «Мачуха», працював над «Депутатом від Арсі», «Мадмуазель де Віссар або Франція за часів Конституції», «Дрібними буржуа», «Жінкою-письменницею».
В 1959 році з нагоди 160-річчя від дня народження Оноре де Бальзака в приміщенні тодішнього сільськогосподарського технікуму було відкрито кімнату-музей письменника, яка на громадських засадах діяла до 1995 року. А у 1995 році було обладнано три меморіальні кімнати, які й стали Верхівнянським літературно-меморіальним музеєм Оноре де Бальзака.
Садиба складається з палацу у стилі ампір площею 2077 кв м, двох одноповерхових флігелів, родинної церкви, винного погребу, різних господарських споруд та парку.
