Громадян турбує безпечність та якість продукції

Громадян турбує безпечність та якість продукції

Укрінформ
У своїх зверненнях громадяни порушують питання, що стосуються безпечності та якості продукції. Про це свідчать тисячі звернень на урядову «гарячу лінію».

Питання захисту прав споживачів у всіх високорозвинених країнах посідає провідне місце. Досвід зарубіжних країн у сфері захисту прав споживачів свідчить, що людина є основною фігурою в ринкових відносинах, на яку орієнтоване виробництво та підвищення якості товарів і послуг. Застосування санкцій до продавців, виробників неякісної продукції не завжди дає необхідний ефект, адже зазвичай недобросовісний виробник або продавець сплачує штраф і продовжує надавати неякісні послуги, постачати небезпечну для життя та здоров’я продукцію. Тож важливим фактором у підвищенні якості продукції та наданих послугах є юридична обізнаність самих споживачів у сфері захисту своїх прав. Права споживачів повинні превалювати над правами продавців та виробників, оскільки життя та здоров’я людини є основною цінністю.

В Урядовому контактному центрі проведено аналіз звернень, в яких заявники порушували питання щодо безпечності та якості продукції.

Як повідомили Укрінформ в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), упродовж 2019 року та з початку 2020-го на урядову «гарячу лінію» та веб-сайт Центру надійшло близько 7,5 тисяч звернень цієї тематики. Проблематика звернень у порівнянні з минулими роками загалом не змінилася. Як і раніше, кожне друге звернення стосувалося:

відмов в обміні товарів або поверненні сплачених за них коштів;

невиконання договірних зобов’язань;

затримки надходження або пошкодженя під час транспортування поштових відправлень;

невиконання своїх зобов’язань сервісними центрами (порушення строків усунення недоліків товарів, які виникли протягом гарантійного терміну);

 порушень прав споживачів обслуговуючим персоналом та інших випадків неякісного надання послуг суб’єктами господарювання.

Надходили прохання від громадян, переважно малозахищених верств населення, щодо сприяння у поверненні або обміні лікарських препаратів та засобів, оскільки в аптечних закладах їм відмовляли у цьому, посилаючись на Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Заявники скаржилися на відсутність у суб’єктів господарювання звітних документів при продажу товарів та наданні послуг: ненадання покупцям фіскальних та товарних чеків, відсутність ліцензій тощо. Невдоволення громадян викликало скасування книги відгуків та пропозицій (з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 168 «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів»), що, на думку заявників, сприятиме лише погіршенню якості обслуговування споживачів та почастішанню випадків порушення їх прав.

У літній період збільшується надходження скарг стосовно несанкціонованої торгівлі продуктами харчування. У місцях такої стихійної торгівлі, як правило, реалізується продукція без належного ветеринарно-санітарного контролю, що є потенційно небезпечним для споживачів.

Споживач завжди правий. Чи беззастережно правдиве це твердження? Крім прав, споживачі мають і певні обов'язки. Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» покупці, зокрема зобов'язані:

перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними у наданій виробником (продавцем/виконавцем) документації на товар;

користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації.

Ось деякі приклади звернень громадян на урядову «гарячу лінію».

Пенсіонерка з м. Миколаїв повідомила, що наприкінці січня купила зимові кросівки вартістю 295 грн для внучки в магазині, де не видають чеки. У кросівок невдовзі тріснула підошва. Заявниця принесла взуття до магазину, але там відмовилися його приймати. Жінка просила сприяти у поверненні коштів за неякісне взуття.

У відповіді управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області зазначається, що 10 лютого 2020 року спеціалістами управління було здійснено моніторингове відвідування зазначеного магазину на предмет попереднього з’ясування інформації, що стосується питань, порушених у зверненні. В ході спілкування із суб’єктом господарювання йому було роз’яснено вимоги законодавства про захист прав споживачів, та він погодився повернути заявниці кошти за неякісний товар у сумі 295,00 грн. Жінку запросили до магазину для отримання коштів.

На урядову «гарячу лінію» на початку січня звернулася жителька м. Бердичів Житомирської області зі скаргою на те, що в районі Центрального ринку на тротуарі та на проїжджій частині ведеться торгівля продуктами харчування, які швидко псуються. А саме: свіжоморожена, копчена та солона риба, без торгівельного обладнання (морозильників та холодильників.) Заявниця зверталася неодноразово до дільничного та відділу поліції міста, а також до міської адміністрації. Проте питання не вирішується. Жінка просила вжити заходів щодо припинення діяльності стихійного ринку.

За результатами розгляду звернення, у Бердичівському відділі поліції ГУНП в Житомирській області повідомили, що дані матеріали зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події від 10.01.2020 р. та від 13.01.2020 р. У ході перевірки встановлено, що дана подія не містить ознак кримінального правопорушення і не підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Натомість на громадян, що здійснюють торгівлю у невстановленому місці, складено адміністративні протоколи за ст. 160 КУпАП та направлено на розгляд до Бердичівського міськрайонного суду для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

Жителька м. Краматорськ Донецької області поскаржилася на якість мобільного телефону Xiaomi Mi 8 Lite 4/64 Aurora Blue, який придбала в магазині Vodafone. Телефон має суттєві недоліки, тричі довелося здавати його в сервісний центр. Вчетверте в магазині відмовили в сервісному обслуговуванні та направили в інший сервісний центр. Жінка неодноразово зверталася до фахівців магазину Vodafone, проте, на її думку, вони навмисно затягують ситуацію для того, щоб сплив гарантійний термін. Заявниця просила посприяти у наданні акту, що підтверджує списання мобільного телефону, та повернути кошти.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби в Донецькій області повідомили, що керівнику ПрАТ «ВФ Україна», керуючись ст.ст. 5, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», було направлено запит стосовно зазначеного звернення. Також керівництву магазину Vodafone в м. Краматорськ спеціалістами Головного управління були роз'яснені вимоги норм чинного законодавства. В результаті проведеної роботи, у телефонній розмові з керівництвом магазину Vodafone з’ясовано, що суб'єктом господарювання прийнято рішення про задоволення вимог споживача шляхом повернення коштів за неякісний товар у сумі 6649,00 грн, у зв'язку з неможливістю здійснити гарантійне обслуговування, у строки, встановлені законодавством України.

Заявниця з м. Павлоград Дніпропетровської області зареєструвала на урядовій «гарячій лінії» звернення стосовно харчової продукції, що виробляє ПрАТ «Павлоградхліб». Хлібобулочні вироби, на її думку, неякісні, мають чорну, горілу скоринку та можуть бути небезпечними для здоров’я. З даного питання вона зверталася до виробника, де їй не надали конкретної відповіді. Жінка просила перевірити якість хлібобулочної продукції.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області поінформували, що державними інспекторами Павлоградського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було проведено позаплановий захід державного контролю у формі інспектування, з використанням засобів відеофіксації, в межах питань, викладених у зверненні заявниці. Під час перевірки встановлено, що хліб «Зерновий» виготовляється на підприємстві відповідно до вимог ДСТУ 4583 «Хліб з суміші житнього та пшеничного борошна». До складу вказаного виробу, згідно з рецептурою, входить житній солод та екстракт житнього ферментованого солоду, які надають готовому продукту темно-коричневий колір. І на момент перевірки відхилень якісних показників хліба «Зерновий» не виявлено.

Довідково: за період з 28 лютого по 5 березня 2020 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 33 тисячі 185 звернень, з них телефоном – 29 254, через Інтернет – 3 931.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працюють: «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ – (044) 284-19-64;

«гаряча лінія» консультування та забезпечення зворотного зв’язку для осіб з інвалідністю – за номером телефону 1539;

«гаряча лінія» протидії контрабанді та корупції під час митного оформлення товарів – за номером телефону 1548.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-