"Новина" столітньої давності - гонитва за сенсацією чи перевірка на пильність?

"Новина" столітньої давності - гонитва за сенсацією чи перевірка на пильність?

Блоги
2415
Ukrinform
Ударні музичні інструменти з кісток мамонта були знайдені у Мезині ще в минулому сторіччі

Днями один відомий український телеканал з подачі власкора з Чернігівщини повідомив про те, що на території знаменитої на весь світ палеолітичної Мезинської стоянки археологи знайшли "барабанну установку", під звуки якої 20 тисяч років тому "танцювали і співали" первісні люди - кроманьйонці. Інформація швидко поширилась інтернет-простором під сенсаційним заголовком: "На Чернігівщині розкопали найдревніші у світі музичні інструменти". В ній не уточнювалося, хто й коли їх розкопав, але український глядач масово повірив у свіжість новини. Далі в сюжеті розповідалося про проведення в Мезині Коропського району Чернігівщини першого "Мамонт-фесту", який відбувся місяць тому, і учасники якого спробували реконструювати побут своїх пращурів, відтворити звуки тих самих прадавніх музичних інструментів.

Коли я побачила в інтернеті цю інформацію, то, як людина, трохи обізнана з останніми знахідками археологів у Мезині, а також історією Чернігівського краю, поблажливо посміхнулася. Подумала: до яких тільки хитрощів із викривленням істини не вдаються наші ЗМІ, аби утримати високий рейтинг у медіа-просторі. Що ж до висвітлення події місячної давності, то цьому й не надала особливого значення: мало що, може, це повтор сюжету чи його затримка з якихось об'єктивних причин.

На цьому б усе й закінчилось, якби "сенсаційна" новина про знайдену "реліктову барабанну установку" не продовжила ширитися інтернетом і в наступні дні. Наповнювачі українських сайтів, у тому числі, чернігівських, без будь-яких думок і запитань, активно постили інформацію і продовжували вводити читачів в оману.

І тоді мій професійний терпець урвався, і я вирішила розповісти правду. Адже найдревніші ударні музичні інструменти на Мезинській палеолітичній стоянці первісної людини були знайдені, схоже, понад століття тому.

АРХЕОЛОГИ СМІЮТЬСЯ

Перш за все, зателефонувала керівнику Мезинської археологічної експедиції, кандидату історичних наук, доценту Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка Олені Черненко. Вона підтвердила, що, найцікавішою знахідкою в Мезині, на території стародавнього городища, цього літа було житло-майстерня металурга кінця Х - початку ХІ сторіччя (Укрінформ про це писав). Ніяких реліктових барабанів після того археологи не відкопували.

- Ударні музичні інструменти з кісток мамонта були знайдені в Мезині дуже давно, в другій половині минулого сторіччя їх досліджував український вчений-археолог Іван Шовкопляс. За результатами своєї роботи він написав монографію "Мезинська стоянка". А пізніше його колега Сергій Бібіков реконструював музику, яку прадавні люди грали на цих інструментах. І то були зовсім не барабани", - розповіла пані Олена.

Над сенсаційними заголовками "новини", про яку мова, археолог тільки посміялася. При цьому висловила жаль із приводу того, що рівень української журналістики все падає й падає.

Порившись в Інтернеті, я натрапила на статтю в газеті "День", в якій мій колега Сергій Колесник свого часу розповів історію кісток, визнаних музичними інструментами.

"Цей цікавий комплект вперше був продемонстрований учасникам археологічного з'їзду, який відбувся в Чернігові в 1908 році. Але довгий час призначення цих шести кісток бентежило уми дослідників. Тільки в 70-х роках київський археолог Сергій Бібіков звернув увагу, що на лопатці були сліди ударів. Було встановлено, що по кістках били молоточком з рогу північного оленя, який також знайшли при розкопках. Вивчення слідів ударів навело на думку, що кістки могли використовуватися для витягування звуків. Для підтвердження цієї гіпотези залучили експертів: археологів, палеонтологів, палеотрассологів, медиків, фотоаналітіков, мистецтвознавців. Всі вони одностайно дійшли сенсаційного висновку: цей комплекс є єдиним відомим у світі палеолітичним оркестром ударних інструментів", - написав він. 

Що стосується нинішнього місцезнаходження найцінніших знахідок Мезинської стоянки первісної людини, то більшість із них, на жаль, зберігаються поза межами України.

- Під час розкопок, які проходили тут з 1908 по 1961 роки з перервами на світові війни, всі унікальні експонати вивозилися в різні музеї світу. У нас же - лише муляжі і замальовки, які зробив засновник Мезинського археологічного музею Василь Єлисейович Куриленко. Ударні інструменти також зберігаються в Москві і Петербурзі, частина - в київських музеях", - розповіла інженер з рекреаційного благоустрою Мезинського національного природного парку, на території якого знаходиться музей ім. Куриленка, Лариса Подоляко.

ТРІШКИ ІСТОРІЇ І - РЕЛАКСУ

Початком відкриття Мезинської (Мізинської) стоянки первісної людини доби пізнього палеоліту (а вона така - єдина у світі) можна вважати осінь 1907 року. Саме тоді в селі Мезин (нині Коропського району Чернігівщини), на подвір'ї козака Кошеля, було знайдено якісь великі кістки. Новина швидко зацікавила археологів. Невдовзі вони зрозуміли, що натрапили на поселення прадавніх людей (кроманьйонців доби пізнього палеоліту, які жили тут майже 20 тис. років тому). За півстоліття археологи відкопали там п'ять круглих куполоподібних жител, схожих на чуми північних народів. Вони були споруджені з дерев'яних жердин та кісток, вкритих шкірами тварин. Поблизу знаходилися місця обробки каменю та кісток.

Крім житлових і господарських споруд, на території стоянки було знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів із бивня мамонта: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами.

Безцінною знахідкою став набір прадавніх музичних інструментів із мамонтових кісток (стегна, лопатки, щелеп, черепа, таза та ін.). Під їх звучання, вважають дослідники, наші пращури виконували ритуальні танці. Фотографії тих музичних інструментів можна побачити тут, а почути їх звучання, відтворене науковцями - тут, а також тут. Мене особисто ті звуки заворожили своєю незвичністю, а під їх "заводний" ритм захотілося рухатися.

Мезинська стоянка та знайдені на ній предмети відомі в усьому світі, оскільки аналогів їм на планеті немає. На місці стоянки сьогодні діє археологічний музей. Територія ж входить до складу розкішного за своєю природною красою й первозданністю Мезинського національного природного парку. Його, вважаю, варто відвідати усім, хто любить подорожувати Україною, спілкуватися з природою і цікавиться історією своєї землі. 

Наталія Потапчук, Чернігів
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-