Аварія в тунелі на Деміївській: Чи можливе в столиці життя без метро?
Кінець робочого тижня для киян виявився сповненим транспортних проблем. Не встигли соцмережі відшуміти жартами та кпинами стосовно перекриття із суботи, 9 грудня, частини «синьої» гілки Київського метрополітену від «Либідської» до «Теремків», як без додаткових оголошень ці станції перестали працювати на перевезення в той самий день, 8 грудня. Це рішення спричинило черговий транспортний колапс на півдні столиці. Як долають містяни та адміністрація ці транспортні проблеми та яким бачать вихід фахівці?
- У мене саме закінчився іспит, і я десь одразу після першої години сіла в 212 маршрутку (від ст. м. «Либідська» через ст. м. «Виставковий центр» до ст. м. «Іподром»). Доїжджаю до Голосіївського проспекту і дивлюсь, що на зворотному боці біля зупинки транспорту повно людей – натовп. Спочатку подумала, що то, напевно, акція, масові якісь гуляння. Людей було нереально багато. На станції метро, смикаю двері, а вони закриті. Дивлюсь на інший вхід, а там теж якісь люди смикають. І лише бабуся стоїть і каже, щоб ми не смикали, метро вже закрито. «Як закрито?» – «А отак. Написали, що з 9-го, але зачинили з 8-го». Тобто метрополітен закрили раніше, без об’яви, наче в паніці.
Я пішла до того натовпу, на зупинку. Люди брали штурмом кожну маршрутку.
Як реагували на ситуацію кияни. Ніна відповіла так:
- Народ вже звик до всього, це не найбільша проблема в житті на сьогодні. Ніхто не сварився. Але ж людям треба було якось їхати. Транспорт з Теремків забитий, неможливо влізти. Зупинялись вже й приміські маршрути, маршрутку з Тарасівки, наприклад, штурмували теж.
Громадського транспорту Ніна так і не дочекалась, але їй вдалось втиснутись на зворотну 212 маршрутку і доїхати до станції метро «Либідська», яка працювала на вхід.
До речі, за дві години добратись з південних районів столиці було вже значно простіше. Київ та кияни добре навчені адаптуватися. Натомість початок робочого тижня знову відзначився для мешканців Голосіївського району тягнучками, заторами та натовпами перед дверима станції метро «Либідська», яка знову стала кінцевою на синій лінії.
Іванна К. мешкає в новобудові в районі університетського студмістечка, на роботу виїжджає машиною щодня. Говорить, що їй пощастило мати свій автотранспорт. Для автомобілістів графік життя із закриттям метро теж змінюється. «Скажімо так, мені на 8 ранку на роботу, то в мене і раніше будильник був на 6.30. Але якщо раніше я могла не вставати до 7-ї, то зараз точно встаю о 6.30. Поки що, якщо виїжджати з дому до 8-ї, у нас нічого не змінилося. Час пік для машин тут з 8.00 -10.00». Навіть більше – у понеділок ввечері Іванна поверталась додому о 20-й годині, «я їхала майже порожнім Голосіївським проспектом і подумала, що всі кудись виїхали чи що». Так само жінка дивується, що біля її будинку до закриття метро була велика проблема припаркувати машину на ніч, а нині є вільні місця. Кількість автомобілів у районі зменшилась і співрозмовниця пояснює це тим, що мешканці з цього району виїхали, хто куди міг, остерігаючись транспортного колапсу.
Столиця вже давно розраховує на метро як на основний транспортний логістичний коридор, кажуть експерти. Наземний комунальний транспорт часто лише довозить пасажирів до станцій метрополітену, дублюючих маршрутів наземним транспортом майже не залишилось. То ж і пасажири свої маршрути пересування розраховують переважно з опорою на підземку. Одна лише синя, Оболонсько-Теремківська лінія, за годину перевозить до 30 тисяч пасажирів. Наземний транспорт за нинішніх реалій, якщо дублюватиме метро, зможе взяти на себе не більш як 30% всіх пасажирів, підраховують фахівці.
«Компенсувати провізну здатність метрополітену наземним транспортом неможливо», – констатує Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування. Для того, щоб хоч якось зменшити цю втрату, потрібно кілька умов: наявність великої кількості великогабаритного транспорту і, здається, у Києва з цим проблема. Після НП у тунелі між «Либідською» і «Деміївською», Київпастранс перерозподілив автобуси з інших маршрутів. І це вже відчули мешканці інших районів Києва. І ще потрібна виділена смуга руху і пріоритет на перетинах (зелене світло саме для маршрутів громадського транспорту). Такі заходи здатні компенсувати 30% або трохи більше пасажиропотоку, тобто вони не можуть замінити метро.
Олександр Рак, співзасновник ініціативи «Пасажири Києва», додає: «Провізну здатність наземного транспорту можна збільшити. У Будапешті така ж за віком (але коротша) третя лінія метро повністю була реконструйована протягом останніх 6 років. І в цей час її дублювали 18-метрові автобуси з інтервалом руху близько 1 хвилини (більш як 100 одиниць) і виділеними смугами. 100 додаткових автобусів для Києва може й реально десь знайти, але водіїв немає. А от для підвищення ефективності бодай існуючих маршрутів виділені смуги потрібні і на Васильківській, і на Голосіївському проспекті».
Іванна К. стверджує, що виділена смуга і справді вже у понеділок була запущена: «Праву смугу на вул. Васильківській звільнили від машин і по ній часто їздять автобуси». Особливих черг біля зупинок теж не спостерігалось.
Ніна Іщенко на власному досвіді переконалась, що кількість громадського транспорту в районі, куди вона їздить на роботу, зросла.
Втім, станція метро «Либідська» не змогла впоратись із потоком пасажирів, що збільшився у рази, – тепер ця станція метрополітену знову стала кінцевою, як була багато років до відкриття «Деміївської». Як мінімум на найближчі пів року.
Вранці, аби зайти на платформу метро на «Либідській», там треба було вистояти 10-15 хвилин у черзі перед дверима до вестибюля. Тут важлива деталь: наступні станції на синій лінії – «Палац Україна», «Олімпійська» – водночас мають напівпорожні вестибюлі. Тож запитання: Чому не продовжити якісь маршрути підвозки до цих станцій? Не додумалися?
НАСТУПНА ЗУПИНКА...ЗУПИНКА МЕТРО
Метро у Києві за останні 10 років зупиняли кілька разів. Втім, не на пів року мінімум. Але нагоду підготуватись до перебоїв з підземкою містяни мали кілька разів. Вперше це сталося 18 лютого 2014 року під час Революції гідності, коли під приводом «замінування» метрополітен простояв до 20 лютого. Станції Майдан Незалежності та Хрещатик не працювали до 21 лютого.
Пандемія коронавірусу зупинила метрополітен на понад 2 місяці, як і весь наземний транспорт – з 5 квітня по 1 травня 2021 року столиця опинилась у транспортній блокаді, з величезними заторами приватних авто на все місто.
З початком Великої війни київське метро не працювало частково, але тривалу комендантську годину чи б то пак добу 26 лютого 2022 року метрополітен працював як бомбосховище і відновив роботу як транспортний засіб 28 лютого. За цей час місто наїжачилось численними КПП, які об’їхати було довго та надзвичайно складно. А вже наприкінці року, під час першого блекауту, сталась ще одна повна зупинка підземки – 16 грудня кияни ще довго пам’ятатимуть.
То ж на останні трабли із підземкою пасажири вже відповідали жартами, мовляв, Голосіївський район тепер друга Троєщина, мешканці якої передаватимуть досвід наступному «острівному» району Києва.
Фахівці називають два найбільші виклики у цій ситуації. Перший – нестабільність функціонування наземного транспорту та особливо те, що під час повітряних тривог комунальний транспорт зупиняється. Якщо відповіддю буде масова пересадка киян на автотранспорт, це практично означатиме параліч і без того перевантаженої автомережі міста. Виїхати, наприклад, з того ж району Голосієва буде практично неможливо. Дмитро Беспалов прогнозує, що середня тривалість поїздки з цього району зросте від умовних 60-х хвилин до 90-та. «Це великі транспортні втрати, велика «транспортна втома». Люди теж приїжджатимуть на роботу втомлені дорогою, що впливатиме на їхню продуктивність». Наслідками такого тривалого транспортного обмеження називають і падіння цін на оренду житла у районі, і міграцію населення, і втрату роботи...»
МАЄМО РУХАТИСЬ ПО ЗЕМЛІ
Мешканці Голосіївського району називають тепер наземний шлях «дорогою життя». За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, 77 автобусів та 20 тролейбусів нині працюють за маршрутами №2-М та №43-К, що дублюють рух закритою ділянкою «синьої» гілки метрополітену. Фахівці працюють над терміновим запровадженням відокремленої смуги руху для громадського транспорту на вул. Васильківській та площі Либідської. Рух відокремленою смугою планували організувати вже з понеділка, 11 грудня. Детальніше про зміни маршрутів та їхні інтервали можна ознайомитись тут.
Дмитро Беспалов: «Виділені смуги чи смуги для пріоритету громадського транспорту можна зробити двома способами. Один – взяти фарбу і нанести на асфальт лінію, а водії, які порушують, це вже не компетенція влади буде. Другий спосіб – зробити окремий інженерний об’єкт, огородження (як на вул. Шота Руставелі), забезпечити по-новому пріоритет на світлофорах, – тобто через комплекс організаційних дій. Це робиться не швидко, але прицільно – для підвищення швидкості руху громадського транспорту. І перевіряється цифровими показниками. Якщо після нанесення смуги швидкість не зросла, то й ефективність її дорівнює нулю. Я не певен, що нинішні рішення міської влади справді підвищать ефективність транспорту».
НА СКІЛЬКИ ЧАСУ ВСЕ ЦЕ РОЗРАХОВУВАТИ?
Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що підтоплення тунелю метро – це лише частина проблеми. «Вода тисне на стінки тунелю, він деформується, тріскається, вода просочується – і ще більше руйнує конструкції. Коли йде потяг, то виникає ще й вібрація, яка допомагає такому руйнуванню. Ґрунти там – глина, яка не пропускає воду нижче. Багато є факторів, які призвели до такої ситуації».
За повідомленнями з різних джерел терміни ремонту тунелю поки важко вказати точно, однак найчастіше звучить термін «від шести місяців». Для точнішого підрахунку потрібне детальне обстеження тунелю. Говорити про вартість ремонтних робіт теж зарано, оскільки ще триває експертне обстеження, додав посадовець, – повідомляє Укрінформ.
Дмитро Беспалов: «Я не можу згадати жоден об’єкт, який би останнім часом був зданий в оголошені терміни. Шулявська розв’язка, Подільський міст, Деміївська, Поштова площа – все запізнюється. Можна припустити, що і з цим об’єктом відбуватиметься подібне.
Звісно, складність робіт висока: вирити котлован, закріпити ґрунти, замінити частину тунелю метрополітену. Щодо вартості – це десятки мільйонів євро і ще питання, де їх взяти. Треба брати з інших статей бюджету, а там нема з чого брати. Можливо, Київ звернеться по допомогу до центральної влади?»
ЯК ДОЛАЮТЬ ВИКЛИКИ ТРАНСПОРТНИКИ?
Поява в мережі чисельних фотожаб та мемів лише свідчення того, що транспортна проблема в столиці це не просто больова точка столиці, вона вже «обросла» сарказмом.
Що робити, якщо не те, що робить столична влада? Альтернативні варіанти є. Скажімо, ініціатива «Пасажири Києва» пропонує:
- додатково домовитися з Патрульною поліцією щодо особливого контролю заїзду приватних авто на виділені смуги.
- оптимізувати маршрутну мережу громадського транспорту (зокрема маршруток), адже ряд маршрутів орієнтувались на вже закриті станції метро, тепер їхні шляхи мають бути продовжені і не лише до «Либідської», а й наступних станцій для розвантаження потоків пасажирів.
- і, головне, скасувати зупинення громадського транспорту під час повітряних тривог.
Дмитро Безпалов: «Важко робити якісь висновки, тільки перший тиждень Київ живе в такій ситуації. Влада буде намагатися її покращити. Є сенс подумати над зміщенням початку робочого дня для певної категорії працівників та установ. На жаль, ця задача не має однозначно гарного вирішення. Наземний транспорт у столиці з року в рік деградує. Я навіть не знаю, що порадити людям. Напевно, кожен буде вирішувати цю проблему в індивідуальному порядку».
Рішення закрити станції метро убезпечило від лихих наслідків пасажирів підземки, але воно ж відкриває складні питання організації наземного транспорту, оптимізації маршрутів, системної роботи з модернізації та доступності громадського транспорту. І робота ця мала вестись, як і обслуговування складної ділянки метрополітену, і десять, і тридцять років тому. А нині, хоча й запізно, але починати колись треба. Можливо, час настав?
Ярина Скуратівська, Київ
P.S. Нагадаємо, що прокуратура порушила справу за ч. 2, ст. 367 КК України «Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки». У ході досудового розслідування слідчі та прокурори мають намір з’ясувати, що призвело до підтоплення станцій метро Деміївська, Васильківська та Либідська. Сподіваємось швидкого розслідування як і адекватної реакції.
