У Києві пройшов мітинг-реквієм та молебень за жертвами депортації 1944-1951 років

У Києві пройшов мітинг-реквієм та молебень за жертвами депортації 1944-1951 років

Фото
Укрінформ
На Алеї Героїв Небесної Сотні, біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні, відбулися панахида та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам'яті українців - жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

Захід зібрав делегації депортованих українців з багатьох областей України, громадських діячів, представників державної влади, духовенства, ЗМІ повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначив голова Київського ветеранського товариства “Холмщина” ім. Михайла Грушевського Степан Романюк, який проводив мітинг, на захід прибули делегації товариств з Львівщини, Рівненщини, Волині, Івано-Франківщини, Тернопільщини, члени київських товариств “Холмщина” і “Лемківщина”.

“Однією із трагічних сторінок новітньої історії є насильницьке виселення в 1944 — 1951 роках близько 700 тисяч українців з правічних українських земель. У цьому році відзначаємо 75-ті роковини початку депортації українці, коли на підставі злочинного договору, підписаного в Любліні, урядом УРСР та маріонетковим польським Комітетом національного визволення протягом тільки 1944-46 років з історичних українських земель було депортовано в СРСР близько 500 тисяч автохтонних українців”, - сказав Романюк.

Він відзначив, зокрема, що процес депортації відбувався із застосуванням примусових методів, супроводжувався політичними репресіями, антиукраїнською істерією, масовим терором проти корінного українського населення з боку польських шовіністів, нищенням українських храмів, спаленням цілих українських сіл, жорстоким вбивством тисяч безневинних мешканців.

“Практично було призупинено тисячолітнє існування найзахіднішої гілки українства. Відходить у вічність останнє покоління депортованих українців, які понад 7 десятиліть потерпають від брутального ігнорування їхніх людських прав, незаконної експропріації майна, замовчувань польською і українською владами правди про тотальну депортацію автохтонних українців з історичних українських земель”, - підкреслив Романюк.

Заходи з нагоди 75-х роковин депортації західних українців у 1944-1951 роках відбулися в столиці / Фото: Олена Худякова, Укрінформ

Учасники мітингу поклали квіти до Пам'ятного Хреста на честь жертв репресій, вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Духовенство Православної церкви України та Української греко-католицької церкви спільно відслужили панахиду в пам’ять за жертвами депортації. Представники депортованих родин поділилися спогадами.

Читайте також: У Житомирі в День Державного Прапора вшанували загиблих на Донбасі військових

Як зазначив у розмові з журналістами голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, сьогодні і Україна, і Польща спільно на офіційному рівні мають засудити ті події як злочин, який ніколи не повинен повторитися.

“Ми проводимо цей захід, і він відбуватиметься щорічно, в кожну другу неділю вересня для того, щоб нагадувати про цю трагедію в історії України. Бо тривалий час ця тема просто замовчувалася. В радянські часи про це взагалі нічого не говорилося. Україна, на жаль, тривалий час не проводила якоїсь цілеспрямованої історичної політики і була далека від того, аби звертати увагу суспільства на важливі історичні дати. Системна історична політика почала розвиватися лише протягом п’яти останніх років”, - сказав В’ятрович.

Мітинг відвідали, зокрема, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради минулого скликання Микола Княжицький, заступник голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, член Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Ахтем Чийгоз, який разом з представниками кримськотатарської громади, зокрема й сином Ільмі, прийшов підтримати співвітчизників.

Після мітингу-реквієму його учасники попрямували до Національного театру імені Івана Франка, де відбулася пам’ятна академія з нагоди Дня пам’яті жертв депортації. Після урочистої події в театрі запланована драма-концерт "Вигнані з Раю" Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка.

Нагадаємо, 9 вересня 1944 року у місті Любліні була підписана міждержавна угода між УРСР і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР. Цей документ передбачав переселення на територію України всіх українців, які проживали у повітах Холмщини у Польщі, а також евакуацію у сусідню державу всіх поляків і євреїв, які мали польське громадянство до 17 вересня 1939 року, тобто жили в Україні.

З 1944 по 1946 роки на територію УРСР депортували близько півмільйона українців із їхніх етнічних земель, під час акції «Вісла» – 150 тисяч, у 1948–1951 роках ще понад 41 тисячу. Люди залишились без рідної домівки, землі, майна.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-