Як Києву позбутися транзитних вантажівок і легковиків?

Місту, яке не має об'їзної дороги, доведеться самому шукати варіанти виживання. Поки єдиний спосіб – за спекотної погоди забороняти фурам в'їзд у столицю вдень.

Києву не бачити Великої окружної дороги навколо міста ще дуже багато років. Проекти, які готувалися десять років тому, відкладено. Минулого літа у Київській обласній державній адміністрації несподівано згадали про них, але так само швидко і забули. В даний час з 250-кілометрової траси побудована лише північно-східна ділянка – від Броварів до Чернігівської траси, а також невелика ділянка південного півкільця.

Південне півкільце, нагадаємо, проходить від Ковельської траси до Борисполя. Його спорудженню заважає не тільки відсутність коштів, але й майнові суперечки за землю, а також проявлений раніше опір територіальної громади міста Українка, яка протестує проти спорудження мосту через Дніпро біля їхнього населеного пункту. Про спорудження північного півкільця Великої окружної дороги взагалі давно ніхто не згадував. Раніше проектанти пропонували для з'єднання з північно-східним відрізком звести міст через Київське море (неподалік від дамби Київського водосховища, у Київській області).

Були ідеї і у столичної влади, у тому числі зафіксовані в Генеральному плані Києва, побудувати Північний міст за Оболонню. Але потім, всупереч реаліям і думці фахівців, влада міста переконала себе в тому, що у цьому районі не буде достатнього транспортного потоку.

У такій ситуації столиці, через яку проходять чотири (!) міжнародні транспортні коридори, і кілька десятків доріг обласного та місцевого значення, все ж доведеться самій шукати виходи, щоб захистити себе від вантажівок та транзитних авто.

Діватися нікуди, і рішення доведеться приймати швидко, адже при гіршому збігу обставин через Південний міст проходить до двох тисяч фур на годину! Через мегаполіс щодня слідує у всіх напрямках близько 300 тисяч легкових автомобілів. І Київ – єдине велике місто в Україні, яке не має окружної дороги. Та й окрім транзитних машин, столиця задихається від свого півторамільйонного автомобільного стада.

КИЇВ НЕ СПРОМІГСЯ ПОБУДУВАТИ СОБІ НАВІТЬ КІЛЬЦЕВУ ДОРОГУ ВПРИТУЛ ДО ЖИТЛОВИХ КВАРТАЛІВ

Хоча кияни звикли називати Великою кільцевою той 14-кілометровий відрізок дороги, що розташований в Голосіївському, Солом'янському, Святошинському районах, насправді він не є кільцем. До того ж дуже незручний для автомобілістів. Ситуацію можна і доведеться виправляти, так як столиці все одно необхідна своя внутрішня кільцева дорога, щоб прибрати з вулиць великовантажні автомобілі, що доставляють товари та матеріали для Києва. За допомогою деяких інженерних рішень можна позбутися і від транзитного легкового транспорту. А також полегшити життя столичним автомобілістам у пересуванні мегаполісом.

– Існуюча Велика кільцева дорога давно перевантажена транспортом і у поганому технічному стані, за всі роки її експлуатації на ній так і не організовано безперервний рух, світлофори наземних переходів продовжують стримувати рух, не скрізь завершена робота з будівництва транспортних розв'язок. Вирішення цих проблем місто відкладає багато років. Але саме через світлофори затори регулярно утворюються біля вулиць Булаховського, на перетині проспекту Паладіна та бульвару Вернадського, на виїзді на Гостомельське шосе. Так не повинно бути, – коментує ситуацію директор інституту «Київдормістпроект» Володимир Воробйов. – Щоб безупинно пропускати транспорт по головній дорозі, необхідні підземні пішохідні переходи, а також дворівнева розв'язка на виїзді з Вишневого та Боярки.

На лівому березі Києва транзитному транспорту взагалі доводиться пробиратися через міські вулиці. Найчастіше водії використовують вулиці Братиславську, Перова, прагнучи потрапити на Московський або Південний мости. Іншого шляху для проїзду немає.

- Що слід зробити, щоб звільнити лівобережні житлові райони від транзиту і почати використовувати вже побудовані ділянки північно-східного півкільця дальної Великої окружної дороги?

- Раніше в Генплані був зафіксований варіант – прокласти дорогу від вулиці Електротехнічної (в районі ринку «Троєщина») до села Калинівка. А там вже можна мчати заміською трасою на Чернігів чи в бік Броварів. До цього проекту, мені здається, скоро доведеться повернутися.

- Будівництво ділянки міської Великої кільцевої дороги від вулиці Рокоссовського до вулиці Богатирської на довгі шість років переривалося. Чим її спорудження допоможе Києву?

- Вона може стати в нагоді водіям транзитного транспорту, які в'їжджають в місто з північного та північно-східного напрямку через Богатирську, а також жителям Оболоні – вони зможуть оминути Петрівку, вулицю Теліги, Шулявський та Індустріальний шляхопроводи, щоб потрапити на Велику кільцеву дорогу, на захід. Сподіваюся, наприкінці року цю шестисмугову ділянку відкриють для руху. Тут всього 1,8 кілометра траси з шляхопроводом, але багато часу пішло у будівельників, щоб очистити територію від сміттєвих завалів, які утворилися за багато років, і зробити якісну ґрунтову основу під дорожнє полотно.

Але наступного року, якщо дозволить бюджет столиці, потрібно буде виконати завершальний етап проекту і вивести магістраль на Оболонський проспект. Ця ділянка вже буде, в основному, для зручності жителів району, вони зможуть легко потрапити на дорогу до Вишгороду.

А ось продовження цієї траси – до вулиці Милославської, що на Троєщині, існує в Генеральному плані Києва. Там позначено будівництво Північного мостового переходу (або тунелю через Дніпро в місцевості до греблі Київської ГЕС. Раніше навіть встигли розробити техніко-економічне обґрунтування цього переходу.

ВІД АЕРОПОРТУ «КИЇВ» ТРАСУ ТРЕБА ДОТЯГНУТИ ДО БУЛЬВАРУ ВАЦЛАВА ГАВЕЛА

- А дорога від проспекту Лобановського, вірніше від його перетину з вулицею Кіровоградською, до аеропорту «Київ» не розвантажить Велику кільцеву?

- Це буде один із способів об'їзду в районі аеропорту завантаженої Севастопольської площі. І прямий зв'язок між аеропортами «Київ» і «Бориспіль» без заїзду в центр міста і на Велику кільцеву. З'являється можливість розвантажити частину проспекту Перемоги та центральні вулиці, якщо водіям, наприклад, потрібно дістатися Одеської площі. Це можна зробити, повернувши на Повітрофлотський шляхопровід. Цю дорогу в 4,8 кілометра також дуже довго будували, тепер є кошти завершити. Але це лише частина проекту, який реально поліпшить транспортний рух в даному районі. Далі передбачено прокласти шлях до вулиці Волинської, «переступити» естакадою залізничні колії і вийти до бульвару Вацлава Гавела.

- Коли завершитися реконструкція сумнозвісного Шулявського шляхопроводу, чи покращиться транспортна ситуація в цьому районі?

- Шулявський шляхопровід не створював і не створює проблем в русі. Якби після пожеж його конструкції не втратили частину несучої здатності, то про нього б ще 30 років ніхто не згадував. Там проблеми з рухом біля мосту, коли машини їдуть через вулиці Гетьмана і Гарматну. Тому водії воліють об'їжджати цю ділянку і розвертатися через вулицю Борщагівську. Тепер містобудівною радою столиці схвалено варіант, що дозволяє, не влізаючи у великі бюджетні витрати, облаштувати лівий поворот з вулиці Довженка. Тоді звільнитися від частини транспорту і Борщагівська.

- Укрінформ докладно розповідав про цей варіант, що передбачає, в тому числі і знесення старого цеху заводу «Більшовик». Цей проект багато років тому створив ваш інститут...

- Але тендер на проектування виграла інша організація, хоча міськрада одноголосно підтримала саме наш варіант. Як буде далі – не знаю. До нас переможці ще не зверталися. Може, будуть самі проектувати «з чистого аркуша».

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСТ І МІСТ МЕТРО НА ТРОЄЩИНУ – У НЕБЕЗПЕЦІ!

- Як розвантажити від транзитного транспорту Московський і Південний мости? Чи перспективний у цьому плані недобудований Подільський мостовий перехід?

- Подільський міст ніяк не допоможе. Це внутрішній міський міст, який веде комунальний наземний транспорт та автомобілі з Троєщини, Райдужного та Лісового масивів і Воскресенки в центр міста, а головне – несе на собі лінію метрополітену. Південному мосту допомогти може тільки новий перехід або тунель в районі Чапаєвки з виходом на Бориспільську трасу, а ще краще було б будівництво дальної Великої окружної дороги. Московський міст врятує Північний мостовий перехід. Про це потрібно думати вже зараз.

- Але будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу через Дніпро в Києві загрожує небезпека, як на правому березі, так і на лівому. На шляху прямування мосту - на Подолі на Набережно-Луговій вулиці раптом невідомо хто почав зводити багатоповерховий будинок. Стоять уже конструкції чотирьох поверхів. Куди тепер будувати міст?

- Ця вкрай неприємна ситуація. І потрібно терміново вирішувати проблему, адже це будівництво замикає будівництво Подільського мостового переходу на правому березі, робить неможливим спорудження метро на Троєщину, якщо ДАБК і адміністрація міста не втрутяться. Будівельні конструкції підлягають безумовному демонтажу, а попутно необхідно з'ясувати, хто давав дозволи на будівництво, чи є ордер на початок робіт, чи відведена земельна ділянка під будівництво. Є підозра, що не відведена. Нас, як авторів проекту мостового переходу, це дуже непокоїть.

Так буде виглядати Подільський міст, коли завершитися будівництво.

Жодні некомпетентні розмови, що звучали раніше, про зміну траси мостового переходу і запуску замість метро трамвайної лінії з майбутнього мосту на Поділ (на догоду кампаніям, яку хочуть будувати житло), тим більш швидкісного, не прийнятні і ще три роки тому викликали бурхливу реакцію у фахівців та киян. Бульварною частиною Верхнього і Нижнього Валу пустити семивагонний швидкісний трамвай – смерті подібно. Він там застрягне. Тим більше ніде будувати для нього станції. А головне – трамвай не вирішить проблем жителів Троєщини.

Але це ще не все. На лівому березі з'явилися активісти і будівельні компанії, яким хочеться замість Подільського мосту бачити в районі озера Радунка житловий масив. Їм «заважають» з'їзди, «заважають» опори мосту, що проходить по далекому краю озера Радунка. Серед жителів найближчих вулиць почали проводити «роз'яснювальну» роботу найняті «активісти та екологи».

Як вже повідомляв Укрінформ, на лівому березі Дніпра мостовий перехід «ступив» через весь Труханів острів за річку Десенка. Перші опори поставили біля озера Русанівського. Проектом передбачено також будівництво автомобільного мосту над озером Радунка, але він не порушить його структури. Це самий край водойми, порослий очеретом. По берегах Радунки запроектували пішохідні проходи і велодоріжки, а саме озеро повністю розчистять. Так що жителі вулиць Сулеймана Стальського та Микитенка отримають чудову зону відпочинку. А ще для їхнього житла встановлять шумозахисні екрани, відремонтують парадні і поміняють вікна на енергозберігаючі.

А ось лінія метро буде прокладатися під озером Радунка і під нині існуючим ринком – на бульварі Перова тунель поверне в бік Троєщини.

Катерина Новосвітня. Київ