Пам’ятка для тих, хто лікується антибіотиками
Днями Всесвітня організація охорони здоров’я навела результати власного дослідження стосовно ролі антибіотиків у лікуванні ускладнень після грипу та закликала зменшити вживання цих препаратів для лікування ускладнень. І хоча громадськість регулярно інформують про те, що грип та ГРВІ не лікуються антибіотиками в принципі, але за даними ВООЗ, 64% опитаних медичних спеціалістів в ході дослідження все ще вважають таке лікування ефективним. У результаті масованого лікування антибіотиками підривається їхня ефективність, і препарати уже не спрацьовують у тих випадках, коли вони дійсно потрібні.
Водночас ті пацієнти, які приймають антибіотики нарікають – після такої терапії вони відчувають тривале виснаження організму. І справедливо виникає питання, то чого в антибіотиках більше – шкоди чи користі? Підкидають хмизу у вогонь і різноманітні наукові дослідження про те, що, приміром, вживання антибіотиків призводить до руйнування кісток. Аби знайти зрозуміти, де міфи, а де правда, Укрінформ звернувся до терапевта Клініки Спіженка, дійсного члена Асоціації сімейних лікарів України Олександра Баранова. Ми розпитали фахівця про реальні наслідки вживання антибіотиків, а також те, як вони змінилися за останній час.
1. Як ставитися до повідомлень про те, що антибіотик настільки шкідливий, аж до руйнування кісток?
“Це явне перебільшення, і мені в лікарській практиці з такими наслідками вживання антибіотиків не доводилося зустрічатися. На даному етапі розвитку людства, кращого засобу за антибіотики для боротьби з бактеріальними інфекціями ми поки що не знайшли”.
2. Чим може бути викликане виснаження організму після курсу антибіотиків?
“Це зумовлено кількома причинами. По-перше, тим, що організм витратив свої ресурси у протистоянні з хворобою, тому виснаження відчувається здебільшого саме через це. По-друге, антибіотики викликають ті чи ті побічні дії, як і будь-який препарат. І це чітко вказується в інструкції. Зазвичай через певний час побічні дії проходять або нівелюються певним медичним засобом. На жаль, немає антибіотиків, які б не мали побічних ефектів. Всі препарати, залежно від групи, мають побічні дії різної сили. Взагалі ж на сприйняття організму антибіотика впливає індивідуальна чутливість до діючої речовини, яка може залежати від генетичних аномалій, індивідуальних особливостей організму та навіть від расової приналежності людини”.
3. Чим нові антибіотики відрізняються від тих, що були раніше?
“Передусім вони безпечніші для використання. У них менше побічних дій і більша біологічна доступність. Тобто пацієнту потрібні менші дози антибіотика, у зв’язку з чим навантаження на функціональні органи, такі як нирки і печінка, буде меншим. А ще нові препарати більш активні до специфічної мікрофлори, щодо якої вони застосовуються.
Вдосконалення антибіотиків відбувається за рахунок глибини і ступеня очищення діючої речовини та зміни конфігурації самої молекули, до якої у мікроорганізмів краща чутливість. (Адже коли антибіотик потрапляє до організму, то мікроорганізми починають виробляти специфічні ферменти, щоб захиститися від його дії). Завдяки таким сучасним технологіям мікроорганізми не встигають виробити механізм свого захисту.
Антибіотики поділяються на більше десятка величезних груп, приміром, цефалоспорини, макроліди, фторхінолони, і кожна з цих груп має свої покоління – з І по ІV). Зрозуміло, що найсучасніші антибіотики – ІV покоління. Але не можна виділити жоден антибіотик як найкращий – кожен з них за однакових умов має свої переваги.
На жаль, у нас бракує культури використання антибіотиків, і це “заслуга”, в тому числі, реклами в ЗМІ та на телебаченні. Така реклама формує легковажне ставлення пацієнтів до свого здоров’я, і через це вони можуть рано чи пізно стати беззахисними. Саме тому антибіотик повинен призначатися відповідно до конкретної ситуації, лише фахівцем і застосовуватися чітко впродовж певного часу: 5, 7, 10 днів. Це “зброя”, якою не можна зловживати”.
4. Що робити, аби зменшити негативний вплив антибіотика на організм?
“По-перше, дотримуватися рекомендацій за інструкцією – щодо часу вживання антибіотика (до чи після їжі), тих доз, які рекомендовані на 1 кг маси тіла, і чіткого терміну, впродовж якого його слід приймати. А також не забувати про достатній водний баланс організму. А пацієнти, на жаль, звертають на це найменше уваги. Коли ви йдете у спортзал чи перебуваєте на сонці, то знаєте, що потрібно пити багато води. Але ж коли ви лікуєтеся, то про це теж не можна забувати, адже деякі препарати посилюють виведення води з організму. Підтримувати достатній водний баланс потрібно з розрахунку 40 мг звичайної води на 1 кг ваги тіла на добу. І обов’язково слід вживати пробіотики – препарати, які нормалізують мікрофлору кишківника. Адже антибіотики знищують не лише шкідливі бактерії, а й корисні, які заселяють кишківник здорової людини і сприяють комфортному травленню та підвищенню імунітету. Дотримуючись цих основних правил, застосування антибіотиків буде безпечним”.
Юлія Горбань, Київ
