Чому і як екстрена допомога стає ще більш екстреною

14 вересня наш колега прийшов на роботу засмученим – виявилося, що тепер невідкладна допомога, де працює його дружина, перейде під управління київського Центру екстреної медичної допомоги та катастроф, а “неотложку” – розформують, запропонувавши працівникам перейти в інші бригади – екстреної допомоги. Жінці нове місце роботи не підходить через незручність розташування, тож вона була вимушена звільнитися і шукати собі роботу.

Отже маємо суттєві зміни в системі надання екстреної допомоги, Укрінформ дізнавався, що там зараз відбувається і чого чекати від реформи пацієнтам? Виявилося, що аж надто радикальних змін не буде, але певна реорганізація має посприяти більш оперативному і якісному обслуговуванню людей.

Екстрена допомога в столиці уже з вересня працює за новим форматом

Спочатку – про рівень актуальності. Провівши бліц-опитування в редакції, виявилося, що про існування невідкладної допомоги як окремої ланки з окремим телефонним номером для звернень мало хто уже й знав. Навіть більше – про неї не чули ні в Чернігові, ні в Тернополі, ні в Умані, а за потреби дзвонили просто за номером 103 – екстреної допомоги. І от стало відомо, що в Києві відбулася згадана реорганізація, і вже з 1 вересня київська екстрена медична допомога працює за новим принципом. Хоча всім відомий номер 103 для виклику швидкої залишився, але спеціально підготовлений диспетчер тепер сам визначає, яку допомогу – екстрену чи невідкладну треба надати хворому, і направляє відповідну бригаду.

Екстреною, як в принципі й було раніше, вважається допомога, коли йдеться про порятунок життя, а невідкладною – коли, приміром, різко підвищилася температура чи стрибнув тиск, але госпіталізація при цьому не потрібна. Бригада екстреної медичної допомоги стовідсотково виїжджатиме у таких випадках як непритомність, судоми, раптовий розлад дихання, раптовий біль у грудній клітці, при температурі тіла 39°С, яка не збивається, порушення перебігу вагітності, укуси змій та павуків, кровотечі тощо.

Директорка департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург під час брифінгу на початку вересня сказала, що перші дні роботи швидкої в новому форматі довели доцільність змін. Крім того, вона нагадала, що надання на базі київського Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф працює цілодобова телефонна лінія «Порада лікаря телефоном» за номером 15-83, куди можна звертатися за консультацією. “Медик надасть рекомендації та допоможе визначитися із подальшою тактикою поведінки. З одного боку це допомагає надати собі чи близьким необхідну долікарську допомогу. А з іншого – знижує кількість випадків, коли бригада «швидкої» їде до вас на незначне підвищення температури, залишаючи без допомоги того, кому вона терміново вкрай необхідна. Наприклад, людину із інфарктом чи інсультом», – сказала Валентина Гінзбург. Щодо організаційної сторони реорганізації, то з’ясувалося, що вона перебуває на етапі завершення. Станом на початок вересня до штату Центру було переведено 80% працівників невідкладної допомоги.

Тепер викликати швидку, аби поміряти тиск навряд чи вдасться

Про реформу екстреної медичної допомоги у межах всієї країни у Міністерстві охорони здоров’я говорили ще з 2016 року, але тільки нещодавно там анонсували – з жовтня цього року теж працюватимуть за новими правилами. Київ – приклад того, як це має запрацювати у регіонах. Хіба що відрізнятиметься організація не екстреної медичної допомоги (створення окремих бригад, залучення сімейних лікарів тощо) – це вирішуватиме влада на місцях. Водночас у МОЗ запевняють, що жодна людина, яка зателефонувала на 103, не залишиться без медичної допомоги – у випадках, які не загрожують життю, передаватимуть виклик до лікаря первинки або ж, приміром, відправлятимуть бригаду відповідного складу. У перспективі, коли ми звикнемося з тим, щоб звертатися у таких не екстрених випадках, передусім, до сімейних лікарів, непрофільних викликів екстреної допомоги має поменшати, а швидкість реагування – зрости.

Оскільки для вдосконалення роботи екстреної допомоги важливою буде диференціація викликів, то у МОЗ планують особливу увагу звернути на підготовку диспетчерів – їм дадуть чіткий алгоритм роботи за сучасними світовими протоколами. Диспетчери повинні уміти не лише швидко прийняти рішення, а й давати інструкції – що робити до прибуття медиків. Крім того, на всі автомобілі екстреної допомоги обіцяють встановити GPS. У централізованій системі обміну даними буде видно – який автомобіль знаходиться ближче до місця події, тож він вирушатиме за лічені секунди, а диспетчер відслідковуватиме стан кожного виклику. Така система вже працює у Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, в тестовому режимі в Вінницькій та Полтавській областях і буде розгорнута на всю країну.

Що ще важливо – наших лікарів, включно з водіями, навчатимуть рятувати життя за світовими стандартами, а наприкінці підготовки вони складатимуть тестування. Тим, хто пройде перепідготовку, обіцяють ринкові зарплати та якісно обладнані автомобілі екстреної допомоги. Крім того, наразі триває створення спеціалізованих багатопрофільних госпітальних округів, щоб пацієнта везли саме туди, де цілодобово надається екстрена медична допомога і є все необхідне обладнання.

Оновленій екстреній медицині – нові фахівці, тобто, парамедики

У ході медреформи з 2017 року в Україні з’явилася нова незвична для нас медична спеціальність – парамедик. Це фахівець, який надає долікарську медичну допомогу постраждалим в результаті аварії, пожежі, стихійного лиха, інших нещасних випадків, а також внаслідок виникнення гострого або загострення хронічного захворювання. За інформацією МОЗу, цього року, в межах пілотного проекту вже провели перший набір парамедиків Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського та Черкаська медична академія.

Навчатимуться майбутні парамедики три роки (в Ізраїлі, приміром, тривалість навчання така ж). Упродовж 2018-2019 років оцінювати якість навчання і давати рекомендації до навчальної програми у підготовці парамедиків буде Агенція екстреної медицини. У 2019-му отримати професійну кваліфікацію «парамедика» за спрощеною процедурою зможуть і фельдшери, які сьогодні працюють в складі бригад екстреної медичної допомоги. Для того, щоб фельдшери пройшли підготовку і сертифікацію, відведено 5 років перехідного періоду, і до цього часу вони зможуть працювати у складі бригад. Фельдшери, щоправда, не надто задоволені такими змінами, бо вважають це пониженням у статусі. У Міністерстві охорони здоров’я наголошують: усе якраз навпаки, бо парамедик – це професіонал з медичною освітою рівня «бакалавр».

Навчання для парамедиків повністю присвячене екстреним та невідкладним станам, а також містить більше годин практичних відпрацювань, зокрема в команді. Саме такий підхід буде запроваджено до навчання парамедиків, як у медичних ВНЗ, так і на програмі, яку запропонують пройти фельдшерам. Таке навчання не є обов’язковим, щоправда у МОЗ відзначають, що працівники бригад екстреної медичної допомоги, які пройдуть поглиблене практичне навчання сучасним навичкам врятування життя, зможуть отримувати більше, ніж раніше, хоча про точні цифри там поки не готові сказати. Рішення про кількість парамедичних, фельдшерських та лікарських бригад будуть приймати керівники Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Зміни, які нині розпочалися у сфері екстреної медицини, не можна назвати аж надто радикальними, але за правильної реалізації вони, схоже, можуть піти нам на користь. Щоправда, залишається один, а точніше два нюанси покращення якості екстреної допомоги – якість доріг, якими подекуди швидко до хворого не дістатися, та готовність водіїв поступатися дорогою кареті екстреної допомоги. Без цього зміни у швидкості обслуговування пацієнтів теж не відбудуться.

Юлія Горбань. Київ