Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров'я України
Ми відчуваємо саботаж усередині міністерства
20.01.2017 14:20 20871

- Загалом така ситуація не тільки в кардіології склалася. Який напрям лікування не візьми, завжди є пацієнти, які можуть сказати, що вимушені були платити за медичну допомогу. Але якщо і політики, і медики, всі погоджуються з тим, що зміни необхідно проводити, і неодноразово наголошувалося, що ці зміни - це ще розробки минулих років, чому ж саме зараз пішов такий спротив? 

- Думаю, тому, що слова на підтримку реформ, боротьбу з корупцією - здебільшого просто риторика. А насправді вони в це не вірять. Коли реформи на папері, то це цікаво і викликає підтримку суспільства. Усі хочуть мати популярність, усі насправді розуміють, що зміни потрібні. Але коли справа переходить у дію, коли ми починаємо все втілювати в життя, то багато хто бачить, що ситуація, коли з пацієнтів беруться кошти за лікування, за ліки (вартість яких пацієнти сплачують двічі - з податків та в аптеці при лікарні), стає неможливою. При цьому податки не сплачуються. Коли гроші підуть за пацієнтом, тобто він обере лікаря, а держава сплатить за кожну послугу лікарю чи закладу певну суму, стане неможливо брати від пацієнтів скільки заманеться.

Покращення буде для лікарів, які працюють у поліклініках, в амбулаторіях, сімейних лікарів. Вони відчують підтримку в першу чергу

- Як і чим мотивувати лікарів на нові принципи роботи?

- Зараз ідеться не лише про захист пацієнтів, а й лікарів. Ті лікарі первинної ланки, які зараз заробляють 2-3 тисячі грн щомісячно, будуть більше захищені. Вони матимуть більше пацієнтів, і відповідно більше зароблятимуть, оскільки держава буде сплачувати за кожного пацієнта. І саме вони будуть у центрі уваги, бо ми реформуємо первинну ланку надання медичної допомоги. 

Я думаю, насправді зараз покращення буде не для тих високих спеціалістів, які заробляють багато грошей на схемах, а для лікарів, які працюють у поліклініках, в амбулаторіях, сімейних лікарів. Вони відчують підтримку в першу чергу. А пацієнти відчують, що лікар про них піклується, і ніхто не вимагає додаткових грошей. 

І друге, з часом плануємо впроваджувати і мотиваційні речі: якщо, наприклад, пацієнт мав діабет (2 типу - ред.), лікар його вилікував, і людина тепер не має необхідності в медикаментах, або пацієнт покинув курити і став здоровішим, то тим лікарям, які мають здорових пацієнтів, ми надамо навіть більше фінансування. 

Вимагатимемо, щоб лікарні оприлюднювали наявність ліків, які були закуплені державою, і які пацієнти мають отримувати безкоштовно

Ще принциповий момент, з квітня запрацює програма відшкодування вартості ліків по трьох нозологіях (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет 2 типу, бронхіальна астма - ред.). Пацієнти, отримавши рецепт від лікаря, зможуть дістати ліки в аптеках безкоштовно. Тоді лікування буде проводитися належно. Плануємо розширювати програму реімбурсації кожного року, щоб пацієнти мали доступ до безкоштовних ліків.

Крім того, ми вимагатимемо, щоб лікарні оприлюднювали наявність ліків, які були закуплені державою, і які пацієнти мають отримувати безкоштовно. Це вимога Міністерства охорони здоров'я, і кожна лікарня має це виконувати. Громадські організації, зокрема «Пацієнти України», розробили сайт, адаптований для мобільних телефонів - «Є ліки» - за допомогою якого можна подивитися, які безкоштовні ліки є в лікарнях Одеської, Рівненської областей, міста Конотоп та Київського Інституту раку. (Також на ресурсі «Ліки для онкохворих за рахунок держави», створеному за сприяння Центру протидії корупції, міститься інформація про наявність ліків, закуплених на 2016 рік за кошти держбюджету за напрямками доросла онкологія, онкогематологія, мієлоїдний лейкоз, дитяча онкологія. - ред.). І ми хочемо допомогти їм це розвивати, передавати достовірну інформацію, куди і які ліки виділили. Тоді пацієнти можуть слідкувати, чи є в наявності медикаменти. Це важливо, тому що МОЗ закуповує та розподіляє по регіонах, а далі розподіл відбувається без нашої участі. Бо ми не можемо прослідкувати, яким чином доставляються ліки до кожної лікарні.

У подальшому ми плануємо розробити таку систему до кінця: за номером серії відслідковувати - якому конкретно пацієнту пішли ліки. Зараз ДП «Укрвакцина» працює з UNDP (Програма розвитку ООН в Україні - ред.) над такою системою.

- Це буде державний контроль за розподілом медикаментів?

- Так, але це буде доступною системою, щоб люди могли побачити, де є ліки в наявності, а держава зможе слідкувати - скільки ліків взагалі використовується. 

Бо якщо ми плануємо наші закупівлі, то повинні знати скільки нам потрібно. Зараз ми збираємо заявки від регіонів, ми розробили положення, яким чином на місцях мають формувати свої заявки, відслідковувати по лікарнях - скільки людей з якими захворюваннями зверталися. Але ми не маємо достовірної статистики. Коли нам висилають дані по 100-відсотковій потребі, ми не зовсім упевнені, що ці дані відповідають реальному стану речей. Є декотрі нозології чи номенклатури, наприклад орфанні захворювання, за якими невелика кількість хворих, до 2-3 тисяч, і ми можемо бути впевнені в достовірності цих даних. Але в більшості випадків точну інформацію отримати важко.

- За бюджетом-2016 на серцево-судинні захворювання для Інституту виділили кошти обсягом 50 млн грн при загальній сумі для всіх регіонів України - 357,2 млн грн.

У 2015 році Інститут Серця поінформував нас про свою потребу в 950 стентів, і цю кількість вони отримали. Додатково надали ще 413 стентів за перерозподілами. Загалом - 1363 стенти, які мали бути поставлені безкоштовно, а з кожного пацієнта за це брали гроші, і це є проблема. 

Так, ми хотіли б, щоб потреба у стентуванні була меншою. Наприклад, за програмою реімбурсації гіпертонії (2012-2014 рр. - ред.), яка підвищує ризик інфаркту, в Запорізькій області, як мені повідомили її представники, за два роки смертність від інфарктів зменшилася на 20%. Це значний показник. 

Щодо онкологічних захворювань. У США National Cancer Institute робить свої довгострокові прогнози згідно зі статистикою ще з 1991 року. Так от там, до 2012 року з кожним роком смертність від раку знижується на 1-3%. Причини, по-перше, більшістю профілактика: не курити, не зловживати алкоголем. Друге - раннє виявлення, коли можна вилікувати рак. Відповідно і смертність зменшується. Тобто потрібно вчасно відвідувати лікаря, робити аналізи, проводити обстеження, наприклад кишківника, шкіри. Це прості речі, але вони допомагають ранньому виявленню, і тоді хворобу можна вилікувати.

Дуже важливе правильне харчування. І це не стільки виробництво продуктів, а вибір, якими продуктами ми харчуємося. Українці багато вживають масла, сметани, ковбас, жирної їжі, що впливає на серце. Ми не займаємося фізичними вправами, щоб покращити свій стан, позбутися зайвої ваги, поліпшити кровообіг.  Ми вживаємо забагато солі й солодощів, цукру. 

Ось в Україні поширений діабет другого типу, і люди часто не знають навіть, що хворі. А саме його можна вилікувати, якщо виявити на ранній стадії, лише зміною харчування. І не потрібно все життя приймати ліки. Ще раз наголошую, це прості речі, якими можна попередити й інші захворювання. Адже люди з діабетом 2 типу мають проблеми з кровообігом, підвищений ризик інфаркту.

Але в Україні не проводилося ані профілактики, ані заходів з раннього виявлення. Ось і маємо багато людей з інсультами, інфарктами. І тоді лікуємо тих, хто в найгіршому стані, замість того, щоб попереджати це на ранніх етапах, коли не потрібна хірургія, чи довге і дороговартісне лікування.

- На рівні держави які профілактичні заходи мають відбуватися?

- Частиною профілактики є імунізація, і ми через державні закупівлі забезпечуємо всі вакцини, які необхідні для дітей. І вони доступні для всіх. Для дорослих, на жаль, всіх необхідних вакцин немає. Імунізація повинна йти через первинну ланку - лікарі мають заохочувати батьків, щоб діти були імунізовані. Так само в переліку їх відповідальності будуть скринінгові тести і поради, які лікарі мають давати кожному пацієнту. Це буде виписано, як частина їхньої роботи, і буде йти на рівні лікар-пацієнт. А щодо масштабних державних заходів - на жаль, у держави немає в бюджеті коштів на просвітницьку роботу або комунікаційні плани. 

Ми намагаємося через міжнародні організації, через донорів, робити такі акції. Дуже дієва програма разом з Німеччиною - «Не дай СНІДу шанс». Також ЮНІСЕФ допомагає  стосовно вакцинації. Є спільна програма у 8 регіонах разом зі Світовим банком, у рамках якої на первинній ланці навчають лікарів - як надавати допомогу, як займатися профілактикою. Бо українські лікарі іноді не розуміють, як вести профілактичну роботу. Ця програма також включає наочну агітацію. 

Ми зараз працюємо з іншим організаціями, щоб запустити на телебаченні  інформаційні відеоролики. Але знову, ми робимо цю роботу тими способами, які зараз доступні. Ми можемо навчити лікарів, надати їм протоколи. Але це відбувається за допомогою донорів, тому що зараз у держави немає масштабної програми, а лише поодинокі напрямки.

Загалом, не потрібно чекати, щоб МОЗ робив якусь програму і навчав людей. Це повинно бути в культурі. Чому в Штатах всі знають про трансплантацію і розуміють, що це хороша річ? Ось зараз в Україні йдуть дискусії щодо того - має бути презумпція згоди, чи незгоди (на вилучення внутрішніх органів для трансплантації у випадку смерті донора - ред.). У Штатах презумпція незгоди, але там роблять найбільше трансплантацій, бо розуміння цього є в культурі, ця тема присутня в художніх фільмах, є багато серіалів про лікарів, у яких завжди йде мова про охорону здоров'я. Люди бачать це, і сприймають як частину життя, бачать моделі поведінки лікаря, пацієнта. У нас такої культури немає. Так що, це не тільки відповідальність міністерства.

- На вашу думку, медичне страхування в Україні має бути приватним чи державним?

- Кожна людина в Україні повинна мати гарантовані медичні послуги - первинна ланка і екстрена допомога. І надаються ці послуги за кошти бюджету. Якщо є бажання, то можна  до основного пакету  додати те, що людина хоче, купити приватну страховку. 

- Коли ми кажемо про державне страхування зараз, то мається на увазі ось цей розподіл бюджетних коштів  на кожну людину на первинній ланці?

- Ми будемо використовувати бюджет,  який зараз йде на медичну субвенцію і складається з податків. Медична субвенція буде розподілятися по регіонах. Зараз ніхто не знає, як ці кошти використовуються, і пацієнти, знову ж, самі платять за все. Ми хочемо медичну субвенцію через Національну службу здоров'я розподілити по пацієнтам. Лікар первинної ланки отримає кошти за кожного пацієнта. У випадку хвороби, якщо потрібна операція, лікар дає направлення в лікарню, тоді державне страхування оплачує послуги лікарні. 

- Чи будуть, наприклад, диспансерні огляди для дітей і студентів включені в гарантовані послуги?

- Ідея в тому, що сімейний лікар, терапевт, має займатися всіма справами пацієнта на первинній ланці, у тому числі й медичним оглядом. Більшість людей не відвідує лікаря кожні два тижні. Буде рекомендація, щоб кожен із нас обов'язково відвідував свого лікаря хоча б раз на рік. До лікаря можна звертатися у випадку, коли необхідний медичний документ для школи чи садка. І в цьому сенсі електронний документ дуже допомагає, бо лікар одразу бачить коли був останній візит. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-