Росіян привчили до нової дронної «нормальності»

Міноборони РФ, мер Москви Собянін та інші офіційні особи регулярно рапортують про кількість збитих дронів. Це нова «нормальність», до якої пересічні росіяни вже звикли за часів «СВО».  Яка, пригадаймо, за словами Путіна, крім того «мала б гарантувати їхню безпеку». Проте з нею росіяни давно попрощалися. Зокрема, й через власні Збройні сили.

Росіян атакують «новітні» казанські БпЛА

10 липня в Telegram-каналах з'явилося відео, куди потрапив момент падіння уламків безпілотника на пляж у Курську. Воно спростовує заяви т.в.о. губернатора Курської області Хінштейна про «цілеспрямований удар дрона по міському пляжу. Бо поруч не було жодного військового об’єкта».

Проте всього за 600 метрів від місця вибуху розташована філія НДІ МО РФ, який займається розробкою систем радіорозвідки, дальнього і супутникового зв'язку та кодування. Ним керує Тахір Мірталібов, якого торік особисто нагородив Путін «за великий внесок у розвиток промисловості, створення нової спеціальної техніки, зміцнення обороноздатності країни».

Відомий військовий аналітик Ян Матвєєв, переглянувши відео, підкреслює й інший аспект, – зазвичай БпЛА не падають на землю, палаючи. «Судячи з кадрів, дрон був підбитий, у ньому загорілося паливо, і він звалився вниз. Точно впізнати БпЛА не можна, можливо, це уламок якогось іншого боєприпасу», – пояснив він виданню «Агентство». За його словами, все бачиться, як «падіння БпЛА, збитого ППО».

Але про це Хінштейн та МО РФ, звісно, змовчали. Адже тема «криворукої ППО через яку страждають мирні жителі» пропаганда використовує винятково в контексті ЗСУ.

Натомість на походження іншого дрона, який упав у Казані на житловий будинок вирішили не втаємничувати. «Це БпЛА «Альтіус», що впав під час випробувань через невстановлені засоби РЕБ», – визнали РИА Новости.

«Для заходження на посадку довелося відводити апарат на друге коло. Посадка здійснювалася в інерціальному режимі, сталася позаштатна ситуація. БпЛА впав приблизно за кілометр від смуги аеродрому Казанського авіазаводу ім. Горбунова», – повідомляє російське державне агентство.

Зазначимо, «Альтіус» позиціонується як «новітній» російський дрон, який може нести озброєння масою до однієї тонни, що здатний перебувати в повітрі 48 годин, а контролювати його можливо на відстані 800 км.

Насправді, цей «новітній БпЛА» розпочали розробляти ще 14 років тому в казанському ОКБ ім. Симонова. Постачання цих дронів до Зс РФ було анонсовано ще 2021 року. Але за цей час вони повторили долю танків «Армата», «перспективної гусеничної платформи» «Курганець» та іншої путінської «диво-зброї». Ну, а поки що, як бачимо, «Альтіус» падає хіба що на голови самих росіян. І це перше публічне визнання офіційних структур РФ саме в дронній атаці на росіян.

Хроніки пікірувального бомбардувальника на «СВОїх»

Щодо російських бойових літаків, то вони з початку повномасштабного вторгнення в Україну вже привчили до «позаштатних сходжень боєприпасів» (так це звучить пропагандистською новомовою).

Найбільше від цього страждає Бєлгородська область, яку «путінські соколи» вже давно й завзято атакують. Наприклад, 25 березня минулого року російська бойова авіація вп’яте (!) й лише за один (!) тиждень «позаштатно» скинула бомбу на місцевих мешканців. Того разу ФАБ-250 знайшли в районі села Шалаєве Валуйського міського округу. Такий самий боєприпас виявили за 5 км від села Козинка. 

Тоді місцеві пабліки повідомляли ще про два аналогічні випадки: один із боєприпасів упав у Ракитянському районі. Ще один – на село Замостя. 22 лютого ФАБ-250 впала в селі Солоти. 27 січня бомбу виявили в Корочанському районі. 21 січня – біля хутора Іонівка. Ще один «схід авіаційного боєприпасу» стався 20 квітня 2023 року під час польоту винищувача-бомбардувальника Су-34 над самим Бєлгородом. Тоді бомба впала в центрі міста – у результаті утворилася вирва радіусом 20 метрів. 

Згодом у Бєлгороді та області виявили ще дві ФАБ-500, які не розірвалися. Перша пішла під асфальт на вулиці Шаландіна. Друга – під землю на території приватного будинку. Для знешкодження довелося евакуювати всю вулицю. У січні в Бєлгородській області вже знайшли цілу ракету X-101, яка, за словами «воєнкора» Бориса Рожина, «впала через несправність».

Траплялися випадки, які замовчати було просто неможливо. МО РФ повідомляло, що «під час виконання польоту літака ВКС над населеним пунктом Петропавлівка Воронезької  області відбулося позаштатне сходження авіаційного боєприпасу». Тоді ракета зрівняла із землею всю вулицю, зруйнувала сім будинків, унаслідок чого загинули щонайменше 11 людей. Саме тоді відомий мем «бомбити Воронеж» став страшною реальністю.

А почалося все з жовтня 2022 року, коли Су-34 впав на 9-поверховий житловий будинок в Єйську. Тоді загинули 16 осіб (зокрема, уся сім'я із семи осіб), постраждали 43, з яких 25 було госпіталізовано. Остання жертва трагедії – шестирічна дівчинка, яка померла в лікарні Краснодару 16 лютого 2023 року.

Станом на червень цього року літаки ВПС Росії «позаштатно» випустили 94 авіабомби, зокрема, 87 фугасних (ФАБ) та сім «розумних бомб» (УМПБ). Останній такий інцидент стався 21 червня поблизу окупованого Докучаєвська Донецької області. А 11 червня, російський літак «впустив» авіабомбу на село Довгий Колодязь у тій самій Курській області.

За підрахунками, у 2024 році було зафіксовано падіння 165 авіабомб на прикордонні території РФ і ТОТ України. Але про це офіційні структури та особи Росії, звісно, ані пари з вуст.

Чому в Росії утворилася «нельотна погода»

Але цього тижня по-справжньому масову проблему для мешканців РФ  утворили інші БПЛА, через які було скасовано близько 500 рейсів і ще майже 2 тисячі було затримано через закриття аеропортів. Авіаколапс охопив щонайменше 140 тисяч пасажирів, і став наймасштабнішим із лютого 2022 року.

Попередній рекорд належав травню цього року, коли через атаки дронів затримали або скасували близько 350 рейсів, що зачепило близько 60 тисяч осіб. І хоча географія російської «нельотної погоди» цього разу виявилася трохи вужчою: було закрито «всього» десять російських аеропортів (6–7 травня доходило до закриття п’ятнадцятьох), ці цифри однаково вражають в усіх сенсах.

Липневий план «Ковер» (так в РФ називається план  із закриття аеропортів) обійшовся її авіакомпаніям щонайменше в 40 млрд рублів (або $ 507 млн), підрахувало видання «Коммерсант».

Пояснення просте: закривати небо в районі, де виявлено дрони, нагально необхідно. Адже зіткнення пасажирського лайнера з дроном гарантовано знищить літак. Крім того, присутність у небі авіалайнера водночас із дронами загрожує його безпеці й з іншої причини – розрахунки ЗРК в бойових умовах можуть не помітити маркування його як цивільного літака й обстріляти, сприйнявши за БпЛА. Російська війна з дронами вже призвела й до трагедії із літаком «Azerbaijan Airlines» у грудні минулого року, який обстріляла ППО.

Російські аналітики вже визнають, що коли МО РФ, Собянін та губернатори окремих (і вже далеко не прикордонних) регіонів бадьоро рапортують про чергові збиті дрони, «економіка РФ зазнає системних збитків. Бо наслідки масових атак БпЛА дедалі частіше стають не тільки військовою, а й транспортною, інфраструктурною та фінансовою катастрофою».

Арифметика така: скасування близько 200 авіарейсів означає не менше 30 тисяч неперевезених пасажирів. У перерахунку на місяць таких атак – це до мільйона зривів авіаперевезень, а на рік – майже 10 % від пасажиропотоку 2023 року. Середня вартість одного дрона, який бере участь в атаці, – $ 70–200 тисяч. Загалом їх використано близько сотні. Це означає, що витрати на одного неперевезеного пасажира становлять близько $ 200 доларів.

І це, не враховуючи витрат на ППО, технічне обслуговування, збитки авіакомпаній, розрив логістики, паніку, і, головне, – параліч ключових інфраструктурних вузлів. До цього варто додати відключення інтернету і зв'язку, які накривають регіони Росії (вже дотягнулося аж до Камчатки).

«Нескладна арифметика говорить про головне: в економіці війни дрони – дешевий спосіб завдати Росії удару на мільярди. Україна атакує малими засобами – Росія втрачає репутацію, стійкість, логістику і гроші. І коли ціна оборони стає вищою за ціну атаки, стратегічна ініціатива рано чи пізно змінює сторону», – визнають російські аналітики.

А якщо згадати знамениту «денафтофікацію» Росії (коли майже всі НПЗ у європейській частині РФ отримали ураження), то збитки, яких вже зазнала (та зазнаватиме надалі) путінська економіка, – поготів важко уявити.

Ще важче визначити, яким є справжній поріг «нормальності» росіян. На голови яких, крім «позаштатних сходжень» боєприпасів і літаків, вже додалися і дрони.

Макс Мельцер