Чому не варто вірити всім синім галочкам на Х: дайджест пропаганди за 24-26 травня
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 24-26 травня 2024 року.
- TikTok нарешті взявся за себе
- «Танковий біатлон» врізав дуба
- Москалькова «вкинула» про обмін священнослужителів
- «Global Press» призначив атаку Китаю на Тайвань
TikTok нарешті взявся за себе
Після того, як за TikTok взялися в США та Європі, TikTok нарешті взявся за себе. 24 травня стало відомо про запровадження нових заходів для обмеження поширення відео з акаунтів державних ЗМІ (зокрема, російських і китайських), які використовують соцмережу для впливу на вибори в інших країнах.
НАСПРАВДІ, як пише The New York Times, ще два роки тому компанія почала маркувати акаунти афілійованих з державою медіа, наприклад, російської RT та People’s Daily (офіційної газети Компартії КНР). Компанія заявила, що більше не випускатиме відео з таких акаунтів до головної стрічки користувачів, якщо вони «намагатимуться донести до спільноти за межами своєї країни інформацію про поточні глобальні події та справи».
У TikTok також заявили, що цим акаунтам не буде дозволено розміщувати рекламу в мережі за межами своїх країн, що має зменшити їхнє охоплення.
- Як воно буде на ділі, побачимо, але факт залишається фактом: Meta, YouTube та X взялися за боротьбу з дезінформацією саме в той рік, коли половина населення планети буде голосувати на виборах. Політичні новини в TikTok (який, нагадаємо, належить китайській компанії ByteDance) перебувають під особливою увагою після ухвалення закону, який змусить ByteDance продати компанію або отримати заборону на її діяльність у США. Законодавці та представники американської розвідки заявили, що TikTok становить загрозу національній безпеці, зокрема, через те, що китайський уряд може використовувати його для поширення пропаганди.
Зрештою TikTok опублікував звіт, присвячений своїм зусиллям, спрямованим на боротьбу з операціями прихованого впливу, які є проблемою на всіх платформах, оскільки іноземні уряди та інші особи видають себе за місцеві ЗМІ та діячів, щоб формувати громадську думку. TikTok відрапортував, що з січня по квітень він припинив 15 операцій впливу, більшість з яких стосувалась політичного дискурсу, зокрема, виборів.
Дослідження, проведене Інститутом Брукінгса, показало, що акаунти, пов’язані з РФ, почали частіше публікувати пости в TikTok саме цього року (хоча до цього вони були набагато активніші в X і Telegram). Лише близько 5% контенту, розміщеного в TikTok, було пов’язано з політичними темами США, але пости в TikTok отримали більше залучення, судячи з переглядів, лайків, поширень і коментарів, ніж пости в X або Telegram.
«Акаунти, які підтримує Росія, продовжуватимуть використовувати більше ресурсів для охоплення аудиторії на платформі», – прогнозує науковий співробітник Інституту Брукінгса Валері Віртшафтер.
«Танковий біатлон» врізав дуба
Сама Росія вчергове відмовилася від проведення міжнародного турніру «Армійські ігри». Відбіркові змагання, які зазвичай відбуваються в першій половині року на рівні частин, з’єднань, армій, флотів і округів, і цього року не були організовані МО РФ. А найефектнішою частиною ігор був, як відомо, «Танковий біатлон».
НАСПРАВДІ, відмова від «танкового біатлону» – пряме свідчення того, що окупанти продовжують втрачати бронетехніку. І це, попри спроби Путіна змусити російський ВПК виробляти більше.
А подібним новинам, здається, вже радіють не стільки в Україні, скільки в Росії.
Необхідність в «Армійських іграх» для піару ВПК РФ і демонстрації «красивої картинки потужних і ефективних збройних сил відпала через війну в Україні. Замовлення скінчилися, тому що Росія нині – нерукопожатна країна з точки зору Заходу, а держоборонзамовлення дало змогу розкрутити маховик ВПК на повну. Потішні змагання не потрібні…», – написав z-канал «Рибарь».
Інший z-канал «Военный осведомитель» назвав танковий біатлон «цирковим шоу і піар-мішурою, яка не має нічого спільного з реальною бойовою підготовкою і лише відволікає військовослужбовців від своїх обов’язків».
Москалькова «вкинула» про обмін священнослужителів
Тим часом перед «Самітом миру» (участь в якому, за словами президента України Володимира Зеленського, підтвердили вже понад 80 держав) росіяни міцно осідлали тему обміну військовополонених. Після вкиду Симоньян, до неї приєдналась генерал-майор поліції РФ, омбудсмен Тетяна Москалькова. Але крім «військовополоненої» вона вкинула й іншу тезу: Україна нібито відмовляється міняти двох католицьких священників на православних.
НАСПРАВДІ, як припускає відомий військовий аналітик Олексій Копитько, «Москалькова натякає на священників УГКЦ із тимчасово окупованого Бердянська, яких російська влада захопила в заручники в листопаді 2022 року за брехливими звинуваченнями. Україна так «відмовляється», що навіть до пана Бергольо (Папа Римський Франциск. Ред.), зверталася з проханням посприяти у звільненні цих заручників».
«Спроби зобразити Україну антиправославною країною йдуть без зупинки і полоненими для цієї мети грають не вперше. Наприклад, рік тому роспропаганда на федеральному рівні інтенсивно качала розповідь від імені українського військовополоненого про те, що серед новобранців ЗСУ «проводять агітацію» католицькі священники. Висновок про це було зроблено на підставі фішок із написом англійською мовою.
Кремлю вигідно розкручувати історію про обмін священників, бо низку діячів РПЦ в Україні затримано за підозрою в пособництві ворогу. Цікаво буде спостерігати, хто і в якому контексті говоритиме на цю тему», – констатує експерт.
Нагадаємо, у березні цього року в Україні знешкодили одну з найбільших агентурних мереж ФСБ, яка поширювала фейки. Серед понад 15 учасників угруповання – один з очільників столичного храму УПЦ МП, який входив до агентурного апарату російської спецслужби.
«Global Press» призначив атаку Китаю на Тайвань
І наостанок про ще одну соцмережу – Х, через яку було розповсюджено новину ніби Китай почне вторгнення на Тайвань ледь не за тиждень. З посиланням на Global Press цю інформацію негайно підхопила купа видань із відверто алярмістськими заголовками. В тому числі й українських. Але реально цю новину розповсюдив фейковий акаунт Global Press, який був повністю скопійований з оригінального.
Після того, як фейк розійшовся багатьма ЗМІ, Х зняв синю галочку з фейкового Global Press і перейменував сторінку на «User does not exist» («користувача не існує». Ред). Але публікацію вже встигли переглянути 14,7 мільйона осіб.
НАСПРАВДІ, чому так сталося, – пояснення просте і буквально лежить на поверхні: після купівлі Twitter Ілон Маск у листопаді 2022 року оголосив, що стягуватиме 8 доларів щомісяця за використання синьої галочки біля імені користувача, яка підтверджує його особистість.
При цьому він запевняв, що планує розпочати боротьбу зі спамом і шахрайством. «Владу людям! Синя за 8 доларів на місяць», – написав Маск, назвавши старий метод верифікації профілю «системою панів і селян».
Хоча вже тоді багато експертів попереджали, що фейкових Х-акаунтів у підсумку може тільки побільшати. Так воно й сталося.
Минулого місяця стало відомо, що «сині галочки» вже не тільки продавали, а й дарували – користувачам із великою кількістю підтверджених підписників. Як повідомляє Deadline, крім цього, акаунти з мінімум 2,5 тисячами підписників отримують у подарунок Premium-підписку на сервіс, а в разі перевищення порога в 5000 Premium-підписників – «Преміум плюс». Таким чином, мовляв, платформа заохочуватиме інфлюенсерів.
У підсумку в X/Twitter разом із черговою масовою появою синіх галочок піднялася і нова хвиля обурення. «До придбання Маском синя галочка біля імені користувача Twitter щось значила, а сама соцмережа вважалася «золотим стандартом новинної платформи». Тепер же це скоріше привілей тих, хто не пошкодував грошей, а не ознака перевіреного акаунта», – констатує видання.
Ось так алгоритми Х і, м’яко кажучи, дивний підхід Маска до «боротьби зі спамом і шахрайством» за допомогою дезінформаційних синіх галочок сіють паніку у світі.
І це лише один із багатьох прикладів, які доводять, чому потрібна регуляція соціальних медіа та онлайн-платформ.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
