Вибори на Донеччині. Головна тенденція - розквіт регіональних партій

Вибори в Донецькій області, яка частково знаходиться під окупацією російських збройних формувань, пройдуть не на всій території, контрольованій Україною.

Рішенням ЦВК, на підставі відповідних висновків військово-цивільних адміністрацій, в регіоні було заявлено про неможливість їх проведення в окремих сільських і міських радах. Так, Донецька обласна адміністрація виступала із заявою і просила не проводити вибори у населених пунктах, які "знаходяться в районі ураження великокаліберної ствольної та реактивної артилерії незаконних збройних формувань".

БЕЗ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ ОБЛРАДИ

Тому ЦВК не призначила вибори на території 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів Донеччини, які знаходяться близько до лінії розмежування, до лінії фронту.

На Донеччині 25 жовтня передбачається обрання лише голів міст, сіл і селищ, а також депутатів районних рад на територіях, підконтрольних Україні.

Приміром, мерів оберуть лише у 19 містах регіону, і знову не обиратимуться депутати до обласної ради.

На крісло мера у 19 містах Донеччини балотується 124 кандидати. Найбільше зареєстрованих претендентів на цю посаду, за даними ЦВК, у Костянтинівці – 15 осіб, потім у Краматорську – 11, у Бахмуті, Мирнограді та Покровську – по 9 кандидатів, у Новогродівці – 8, у Святогірську та Курахові – по 7, у Слов'янську та Часів Ярі – по 6 осіб, у Лимані, Маріуполі та Сіверську – по 5, в інших містах по 3-4 кандидати.

Про те, які партії представили своїх кандидатів до місцевих органів влади, розповіли в антикризовому центрі у Краматорську, де були презентовані результати соціологічного дослідження "Електоральні уподобання жителів Донецької області". Це дослідження проводилося на території 36 об'єднаних територіальних громад області з 8 по12 жовтня. Вибірка склала 2036 респондентів, похибка не перевищила 2,7%.

Так, коментуючи результати дослідження, доктор політичних наук, партнер аналітичного бюро "Система" Андрій Шуліка зазначив, що лідерами партійних перегонів в регіоні на сьогодні є партії ОПЗЖ і "Слуга народу". ОПЗЖ показує результат 33,6%, "Слуга народу" – 29,1%, третє місце з показником 12,8% займають різні регіональні партії, не дуже відомі на всеукраїнському рівні, після них йде "Опоблок" – 10,4%.

- У принципі, можемо говорити, що партія "Слуга народу" показує найбільше електоральне зростання, почасти завдяки досить активній кампанії на загальноукраїнському рівні, – каже Шуліка, – також це досить сильно пов'язано з тим, що нинішня ОПЗЖ  великою мірою в якийсь момент досягла свого виборчого піку, ми бачимо тенденції до падіння. При цьому партія "Опоблок" показує певне зростання. Природно, це відбувається за рахунок голосів прихильників ОПЗЖ.

Великою мірою це часто пов'язано з тим, що багато партій, і особливо на регіональному рівні, намагаються використовувати емоційну риторику. Багато партій під час місцевої виборчої кампанії починають говорити про ті матерії, які абсолютно неможливо реалізувати на місцевому рівні. Тобто, про рівень пенсій, рівень зарплат тощо, і здебільшого це завжди йде маніпуляція виборцями. Тому що, навіть якщо вони про це активно говорять, просто реалізувати це вони не можуть, це просто спроба маніпулювати, спроба сподобатися виборцю, спроба, скажімо так, реалізовувати національний порядок денний.

РЕГІОНАЛЬНІ ПАРТІЇ ВИХОДЯТЬ НА ПЕРШИЙ ПЛАН

Тому ми, до речі, виокремили у нашому дослідженні такий підпункт, як "регіональні партії", який, як говорилося вище, набирає 12,8%. Що тут мається на увазі? "Регіональні партії" - це ті, які діють на рівні певної ОТГ або міста, де вони в основному і сформовані. Їхнє зростання, і досить серйозне, дуже часто пов'язане з процесами децентралізації, тобто, зі зростанням місцевих бюджетів. Добробут кожного жителя починає дуже сильно залежати не стільки від національних питань, скільки насамперед від позиції місцевої влади. Тобто, проблеми рідної вулиці, району, міста стають важливішими за проблеми України, США, розвитку світу тощо.

На думку Андрія Шуліки, це дуже хороша тенденція, тому що нарешті в Україні формується так званий регіональний рівень політики. Це коли люди на місцевому рівні можуть реалізовувати свої політичні права, висувати свої вимоги, і на місцевому рівні можна реально побачити роботу кожного політика більш яскраво. Реально виборець бачить ефективність роботи свого кандидата, мера, голови своєї ОТГ на прикладі добробуту своєї сім'ї, на прикладі стану своєї вулиці, дитячого садка, школи, в яку ходить його дитина тощо.

Експерт зазначає, що з приводу демонстрації зростання рейтингу "регіональних партій" у загальному дослідженні зроблено кілька зрізів. Приміром, зріз на основі партії "Порядок" – показники у Покровській, Бахмутській, Лиманській, Мирноградській та Курахівській громадах. Там ця партія набирає 32,2%. Значить, в цих ОТГ на перший рівень виходять не лише загальнонаціональні партії.

- На місцевому рівні дуже часто, на жаль, деякі національні партії практично взагалі не представлені, – акцентує Шуліка, - тобто дуже часто виборцю намагаються підмінити регіонального лідера національним. І фактично таке враження для виборців, що на місцевих виборах вони голосують не за свого майбутнього мера, а голосують за президента. Це дуже дивна ситуація. Цей зріз показує, що люди починають більше думати і дивитися на своїх місцевих політиків. Тобто, партія "Порядок" фактично не діє за межами Донецької області, її в Україні ніхто не знає. В принципі, це не обов'язкова умова для політичної партії, вона не обов'язково повинна виходити на загальнонаціональний рівень. Вона повинна користуватися підтримкою насамперед на регіональному рівні. Це, до речі, той варіант, коли ми підемо нарешті від політичних проєктів і прийдемо до реальних політичних партій, у яких будуть регіональні центри, представництва.

Домінування регіонального порядку денного та важливість, яку виборці надають розвитку рідного міста, зокрема, дуже видно на прикладі рейтингу політичних сил у Маріупольській громаді. Там лідирує партія нинішнього мера - "Блок Вадима Бойченка" - 30,6%. На другому місці тут партія "Слуга народу" - 25,3%. Нинішній заступник Маріупольського міського голови Ксенія Сухова очолила список кандидатів у депутати від політичної партії "Слуга народу" по місту і району.

У мери Маріуполя балотуються п'ять кандидатів, серед них - нинішній 43-річний голова міста Вадим Бойченко від своєї політичної партії, 46-річний Володимир Клименко, заступник директора ТОВ "Спецмашавто", який з 2009 року був заступником колишнього міського голови Маріуполя Юрія Хотлубея з питань діяльності виконавчих органів ради, - від "ОПЗЖ".

Звичайно, всі останні досягнення у місті, яке наразі інтенсивно розвивається, – масштабно ремонтуються лікарні, школи, парки, спортивні об'єкти, оновлено міський транспорт і всю інфраструктуру – приписуються діючому меру Бойченку. Так, на замовлення Фонду "Українська політика" проводилася серія опитувань громадян напередодні виборів до місцевих органів влади, і результати опитування, проведеного 7-12 жовтня серед жителів Маріуполя, показали, що містяни значно краще оцінюють місцевий стан справ, ніж загальну ситуацію в країні. Серед кандидатів у мери за результатами опитування тут лідирує Вадим Бойченко – з тих, хто голосуватиме, його хочуть підтримати 78% виборців, а Володимира Клименка - 12% жителів.

У Маріуполі, населення якого понад 440 тис. осіб, сьогодні знаходяться всі обласні силові структури - поліція, податкова і прокуратура, які переїхали ще у 2014 році з окупованого Донецька. Тому в регіоні розуміють важливість того, хто стоятиме біля керма цього міста.

Але обласний центр Донеччини сьогодні фактично у місті машинобудівників - у Краматорську (населення понад 157 тис.осіб), де розташовується Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. Вона переїхала з окупованого Донецька спочатку до Маріуполя, а згодом, у жовтні 2014 року, на північ області – до Краматорська.

Нинішній очільник Краматорська 46-річний Андрій Панков балотується на другий термін як самовисуванець. Нещодавно краматорська міська організація партії "Наш Край" оголосила про його підтримку на посаду міського голови.

Панков на своїй сторінці у Фейсбуці підкреслив, що йде на вибори як незалежний кандидат, не як член жодної партії. І зазначив, що він, як міський голова, поза політикою, тому заяви будь-яких політичних сил, що він є їхнім кандидатом, не відповідають дійсності.

Водночас одного з основних конкурентів Панкова - 46-річного самовисуванця Олександра Гончаренка, директора з маркетингу та збуту ПАТ "Енергошспецсталь", відкрито підтримала місцева політсила "Команда Максима Єфімова "Наш Краматорськ". Також про його підтримку казав Геннадій Суков, перший номер у списку кандидатів до міськради від "ОПЗЖ".

Взагалі, за даними соцдослідження, у Краматорській громаді на першому місці на місцевих виборах йде якраз партія "Наш Краматорськ" – 26,4%, слідом за нею – "Слуга народу" (24,9%).

ВІДОМІ ВСІ ОСОБИ

Серед відомих Україні осіб у нинішніх перегонах за крісло мера в містах Донецької області балотуються колишня очільниця Слов'янська 58-річна Неля Штепа і нинішній мер Добропілля 49-річний Андрій Аксьонов, щодо яких кілька останніх років тягнуться кримінальні справи і досі тривають суди.

Так, до того, як у 2015 році Аксьонова обрали міським головою Добропілля, він обіймав посаду голови селища Новодонецьке (підпорядковане міськраді Добропілля), і навесні 2014 року відкрито займав бік сепаратистів, допомагав з організацією та проведенням так званого "референдуму". Того ж року у квітні він намагався перешкоджати патріотичному українському автопробігу. У своїх інтерв'ю Аксьонов стверджував, що зобов'язаний, як мер, слідувати бажанням жителів свого селища, навіть якщо вони захочуть "приєднатися до Росії або навіть до Гондурасу".

Є також інше відео про незаконний референдум у селищі Новодонецьке, в якому фігурує Аксьонов. На ньому жителі сусіднього Олександрівського району скаржаться, що їхня місцева влада не стала проводити у себе референдум "ДНР", і їм довелося їхати до Новодонецького, де Аксьонов організував такий референдум. Однак все це не завадило йому у 2015 році зареєструватися на виборах в мери Добропілля і перемогти.

Вже як мер Добропілля Аксьонов у вересні 2017 року на сесії міськради проігнорував пропозицію вшанувати пам'ять загиблих бійців АТО хвилиною мовчання.

Але справжній скандал вибухнув після того, як на брифінгу у Верховній Раді народний депутат Дмитро Лубінець виступив із заявою, що Добропільський міський голова Андрій Аксьонов у 2014 році подавав заявку на отримання громадянства Російської Федерації. Лубінець зазначив, що влітку 2014 року Аксьонов виїхав до анексованого Росією Криму, де звернувся з проханням до окупаційної адміністрації про надання російського громадянства. Місцем проживання у заяві мер Добропілля вказав місто Севастополь. Аксьонов в Україні був оголошений у розшук, його підозрювали у підробці офіційних документів для приховування незаконного відвідування окупованого Криму, а також у розтраті майна.

Це, однак, не завадило йому у 2019 році балотуватися до Верховної Ради України, куди він не пройшов. Зараз Аксьонов повторно йде в мери Добропілля – тепер від Партії "Порядок".

Як відомо, Неля Штепа, яка була мером Слов'янська у 2014 році, коли місто захопили російські бойовики на чолі зі Стрєлковим (Гіркіним), однією з першої і практично єдиною була затримана 11 липня 2014 року за обвинуваченням у "створенні терористичного угруповання і посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України". Вона відсиділа 3 роки у СІЗО і вийшла у 2017 році. Суд у її справі досі не закінчився, їй загрожує довічний термін. На суді Штепа пояснювала, що закликала Путіна увійти до Слов'янська під загрозою терористів, що у полоні її били, а інтерв'ю для російських видань були зроблені "під дулом автомата". 24 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Штепа проти України", ухвалив рішення про виплату їй Україною 3600 Євро. У той же час суд відмовив їй у виплаті повної суми у 60100 Євро, визнавши вимоги надмірними, а претензії – необґрунтованими.

Сьогодні серед суперників Штепи на крісло мера – нинішній голова міськадміністрації Слов'янська 47-річний Вадим Лях. Він у 2015 році виграв вибори і, як зазначали тоді ЗМІ, підтримував ув'язнену Нелю Штепу.

Ще один кандидат у мери Слов'янська - 49-річний Павло Придворов, який після звільнення Слов'янська п'ять днів очолював місто, так як був обраний секретарем міськради.

І Вадим Лях, і Павло Придворов у 2014 році були депутатами міськради Слов'янська і все ж встигли залишити окуповане терористами місто, а Неля Штепа була заарештована тоді бандитами.

Неля Штепа зареєстрована кандидатом на посаду Слов'янського міського голови від "Партії миру і розвитку". Згідно з державними реєстрами, "Партія миру і розвитку" була створена у 2014 році, її керівником значиться Віталій Кисіль. У грудні 2018 року після розколу "Опозиційного блоку" на базі цієї політичної сили була створена нова партія – "Опозиційний блок – партія миру і розвитку". Друга частина цієї політичної сили, що розкололася, почала називатися "Опозиційна платформа - За життя". У червні 2019 року "Опозиційний блок – партія миру і розвитку" прибрала першу частину своєї назви.

Лях же нині став кандидатом у мери від "Опозиційного блоку", а Придворов – від "Опозиційної платформи – За життя".

І все ж, згідно з проведеним дослідженням "Електоральні уподобання жителів Донецької області", у Слов'янській громаді наразі двоє лідерів – Неля Штепа, за яку готові проголосувати 28,6% виборців і 45-річна Ольга Алтуніна від партії "Слуга народу", яка зараз набрала б 26,5% голосів. На думку експертів, саме ці дві жінки пройдуть у другий тур виборів. За повідомленнями місцевої преси, Алтуніна - нинішній депутат 7-го скликання Слов'янської міськради, за минулу каденцію домоглася "багатьох важливих перетворень в роботі міськради". Так, приміром, у земельних питаннях вона замість тіньових схем запропонувала застосувати прозорі і законні земельні аукціони, також винесла на загальне обговорення питання незаконної установки МАФів (малих архітектурних форм) тощо.

Серед нинішніх кандидатів у мери міст Донеччини одним зі "старих відомих" політиків у регіоні став 31-річний кандидат на посаду голови адміністрації міста Часів Яр Дмитро Верзілов. Він давно очолює створену ним громадську організацію з гучною назвою "Союз порятунку Донбасу" і до нинішньої війни був депутатом Ленінської райради у Донецьку. Водночас Верзілов був учасником дуже багатьох скандалів у політичному житті регіону. Так, у листопаді 2012 року він зі своїми прихильниками приніс під будівлю Донецької облдержадміністрації справжню свинячу голову, заявивши що це – "обличчя нинішньої влади". Тоді біля керма області стояла "Партія регіонів" і губернатором був її представник Андрій Шишацький.

Верзілов виїхав з окупованого Донецька, проте за ці 6 років встиг взяти участь у багатьох скандалах місцевого рівня. Нині він є депутатом Соледарської міської ради, але ось уже кілька років активно "співпрацює" з владою Покровська, влаштовуючи усілякі мітинги, як пише місцева преса. Зараз він вказав, що мешкає у Покровську і балотується на посаду мера Часів Яр від ОПЗЖ.

Мабуть, у публікації про цьогорічні вибори голів міських адміністрацій на Донеччині хочеться згадати ще про одного кандидата на цю посаду. Це 67-річний Олексій Рева - незмінний мер Бахмута (колишній Артемівськ) з 1991 року, який і сьогодні балотується на цю посаду як самовисуванець. Вже 29 років Олексій Рева є мером міста і в цьому він, звичайно, рекордсмен.

Енріке Менендес, голова аналітичного центру "Донбаський інститут регіональної політики", говорячи про особливості нинішніх місцевих виборів в Україні та на Донеччині, підкреслив, що основну роль у них гратимуть місцеві партії.

- Головна тенденція цих виборів - це розквіт регіональних партій. Я б навіть уточнив, що це не стільки регіональні, як міські партії. Тому що у Донецькій та Луганській областях вибори в обласні ради не пройдуть, вони суперечать закону про військово-цивільну адміністрацію і політичний рівень регіональної політики у нас, на жаль, буде відсутній, як і всі останні 5 років. І, звичайно, багатьом партіям, які мають національний порядок денний, не дозволяє це на повну котушку використовувати ті самі меседжі у своїй агітації. Я абсолютно згоден з тим, що люди зараз на місцевих виборах дивляться на тих, кого вони знають і кому довіряють. Саме тому ми бачимо партії, які утворюються навколо діючих мерів, які пішли на другий термін.

За словами експерта, очевидно, виборцю вже зрозуміло, що місцеві вибори – це розмова про конкретику, про те, де будуть лікуватися люди, де будуть вчитися їхні діти, якими дорогами будуть ходити і так далі. Природно, дозвільними розмовами в ефірах телевізійних ток-шоу цих проблем не вирішити.

Олена Колгушева, Донецька область

Фото: з відкритих джерел