Битва за Ужгород: «Усі проти Андріїва»

Битва за Ужгород: «Усі проти Андріїва»

Укрінформ
Найбільша інтрига осінніх виборів на Закарпатті – хто з кандидатів “візьме” столицю регіону, місто Ужгород

Наразі боротьба в місті за посаду головного чиновника в ньому йде між основними двома опонентами — чинним мером Богданом Андріївим та ужгородським вічним революціонером Віктором Щадеєм, який послідовно критикує владу в місті протягом останніх років. Колишній регіонал і активний учасник демократичних революцій, антимайданівець і майданівець, чиновник, якого критикують за корупцію і проштовхування вигідних для свого бізнесу рішень у місті, й опозиціонер, який послідовно таку діяльність критикує...

Парадокс, але згідно з останніми опитуваннями, рейтинги у них майже однакові: Андріїв та Щадей ідуть “ніс у ніс” і жодному з кандидатів політологи не пророкують переконливої перемоги. Ба більше, Щадея розкритикували за висування від «Слуги народу» пропатріотичні сили в місті. Відтак, аналітики обіцяють, що битва за Ужгород буде найцікавішою з-поміж усіх політичних перегонів на Закарпатті.

Богдан Андріїв
Богдан Андріїв

Андріїва вважали “політичним трупом”, а він тим часом у топі рейтингу

- З того переліку кандидатів, які на разі заявили про себе щодо участі в політичному заліку на крісло мера Ужгорода, я б не казав, що все це виглядає як “усі проти Андріїва”. Так, усі чинного мера Ужгорода критикують, але це лише політичні заяви, для декого це єдиний спосіб хоч якось заявити про себе, створити позиціонування. Якщо прибрати фактор Андріїва, то багатьом кандидатам реально нема що сказати і запропонувати ужгородському виборцю, окрім як критикувати чинного мера. Більше того, я впевнений, що в другому турі, якщо, звісно, Андріїв туди вийде, багато хто з кандидатів, які наразі критикують чинного мера, вирішать усе ж його підтримати, хай і не публічно. Бо для них Андріїв буде умовно зручнішим, комфортнішим, прогнозованішим, більш договороздатним, умовно «своїм», ніж його конкурент, – аналізує ситуацію для Укрінформу політолог Дмитро Тужанський, представник Комітету виборців України.

Дмитро Тужанський / Фото: Аліна Смутко
Дмитро Тужанський / Фото: Аліна Смутко

- Узагалі, через критику роботи Андріїва в медіа та результати його каденції може скластися враження, що чинний мер Ужгорода — політичний труп. Усі ці скандали з безперервними ремонтами в історичному центрі міста, де проглядається корупційна складова, скандали з перевізниками, кримінальні справи, порушені проти мера і мерії, змушували думати багатьох саме про те, що шансів в Андріїва небагато. Насправді, й це стало першим сюрпризом у виборчій кампанії за крісло мера Ужгорода, останні рейтинги показують, що у Андріїва досить високі шанси на те, аби зайти у другий тур, – зазначає Тужанський.

- Наразі, за різними оцінками, його рейтинг складає від 10 до 20% залежно від вибірки – серед тих, хто визначився, чи загалом. Тобто, він однозначно в топі ужгородського виборця. У його наразі головного суперника Віктора Щадея рейтинг такий же — коливання уверх-вниз тут складає якісь 3-5%. Тому ми можемо вже зараз, на старті перегонів говорити про топ-2 — це Андріїв і Щадей. Дуже ймовірно, що саме вони виходять у другий тур в Ужгороді, – наголошує політолог.

- Тут треба пояснити хід мислення електорального ядра Андріїва, отих 10-20% ужгородців, які будь-що його підтримують. Це особливий електорат, для яких важливо те, що “у вароші штось ся робить” (у місті щось робиться — діал.). А вже як воно робиться і що, власне, робиться — це інші питання. Тому для електорату Андріїва зашквар із ремонтом площі Петефі (на невеликій міській площі ремонтні роботи тривають уже понад три роки — авт.) – це позитив. Байдуже, що там мова про неякісні роботи, про дітей із розбитим лобом у каналізаційному люці (мова про випадок у серпні 2020 року, коли в центрі міста дитина провалилася у відкритий люк – авт.)... Треба розуміти, що Ужгород насправді – медійно патріотичне місто, але в реальному житті це не так, велика кількість населення мислить категоріями, умовно, “яка файна бетонна бруківка на Набережній” (мова про скандальний ремонт набережної у 2018 році, про який писав Укрінформ – авт.). І цей електорат не треба недооцінювати, бо вони точно прийдуть на дільницю і проголосують, – наголошує Тужанський.

Щадей і “Слуга народу”: хто кому потрібніший?

Щодо головного опонента чинного мера – Віктора Щадея – головний скандал до старту перегонів у його випадку полягав у тому, піде Щадей від «Слуги народу», чи залишиться самовисуванцем, чи піде від якоїсь іншої партії. Нюанс полягав у тому, що Щадей асоціюється в місцевій політиці з пропатріотичною позицією, він був учасником усіх демократичних революцій, а Богдан Андріїв свого часу був у лавах регіоналів відомим антимайданівцем. Відтак, зрозуміло, що після того, як Щадей таки оголосив, що йде в мери за підтримки партії влади “Слуга народу”, він отримав шквал критики від патріотичного електорату. Йшлося про зраду інтересів, відмову в підтримці й про політичне самогубство.

Віктор Щадей
Віктор Щадей

- Власне, я би це рішення не називав “політичним самогубством”, – каже Дмитро Тужанський. – На цю ситуацію треба дивитися в комбінації різних факторів. Однозначно, Щадей розумів, що через це рішення втратить частину електорату, і зробив його свідомо. Чому? Причин кілька, і за словами команди Віктора Щадея та його особисто, основна — це загроза підкупу, який є традиційним на виборах в Ужгороді останніх років. Дилема для Віктора Щадея була така: йти самовисуванцем чи кандидатом від якоїсь партії так званого проєвропейського демократичного табору, наприклад «Голосу», «Самопомочі», «Європейської Солідарності», і спробувати претендувати на статус головного опозиціонера та умовно об’єднаного кандидата від усіх демократичних сил проти «антимайданівця», «регіонала», «корупціонера», «реваншиста» тощо, і сподіватися, що справді всі об’єднаються навколо Щадея проти Андріїва — або ж заручитися підтримкою партії влади та, вративши частину свого ідеологічного електорату, отримати доступ до всіх традиційних ресурсів такої партії. А це не тільки можливість протидії підкупу, а й структура, гроші, адмінресурс тощо. Тобто ідеологічно та медійно рішення Щадея для багатьох може виглядати, як політичне самогубство, але насправді воно є, на мою думку, дуже прагматичним. Причому, з обох боків – і для Щадея, і для партії «Слуга народу», – акцентує Тужанський.

- Треба пояснити, що Щадей вже у кількох виборчих кампаніях ішов за сценарієм умовно єдиного кандидата від умовно об’єднаних демократичних сил – і програвав, тому вирішив спробувати інший сценарій з озвучених вище мотивів. Щодо «Слуги народу». В особі Щадея партія влади отримала кандидата, який має реальні шанси перемогти і поставити зелену галочку поруч з Ужгородом на карті України. І цей момент дуже важливий, він, на мою думку, може стати вирішальним: після рішення Віктора Щадея балотуватися від партії «Слуга народу», його перемога на виборах стала не тільки його амбіцією чи ціллю, це вже не питання тільки його майбутнього, відтепер це питання амбіцій, цілей, завдань всієї партії влади, всієї нинішньої влади, її представників як у Києві, так і в Ужгороді. Умовно кажучи, навіть якщо Віктор Щадей у якийсь момент передумає йти до перемоги чи чомусь відмовиться від цієї мети, то «Слуга народу» і влада загалом тепер зроблять усе, аби Віктор Щадей переміг в Ужгороді, хоче він цього чи ні.

Звісно, підтримка партії влади не гарантує Віктору Щадею автоматичну перемогу чи навіть вихід у другий тур. Це також не гарантує того, що окремі представники «Слуги народу» чи «Рідного Закарпаття», яке співпрацює з партією влади, не працюватимуть проти Щадея. Це також не гарантує відсутність підкупу. Але, на мою думку, після приєднання до партії «Слуга Народу» Віктор Щадей більше здобув, аніж втратив. Однак чи це забезпечить йому перемогу, сьогодні ніхто не може сказати.

- Насамкінець, – каже Тужанський, уявіть собі ситуацію, якби Віктор Щадей відмовився йти від партії «Слуга народу», якій важливо мати свого кандидата-фаворита в обласному центрі. Все одно це місце мав би хтось зайняти. І я не виключаю, що цим кандидатом міг би стати той же Богдан Андріїв, який тривалий час вів перемовини з «Батьківщиною» про співпрацю, але днями заявив, що йде самовисуванцем. У 2015 році Андріїв до останнього планував йти від тоді потужного «Єдиного центру» (партія Віктора Балоги – авт.), але, зрештою, пішов від «Відродження».

Сергій Ратушняк
Сергій Ратушняк

Одіозний Ратушняк ще може стати Ужгородським “чорним лебедем”

- Вибори мера Ужгорода за принципом “усі проти Андріїва” – це класика в політиці, тут нічого дивного. У Києві — всі проти Кличка, у Львові — проти Садового, а тут — усі проти Андріїва. Мер намагається залишитися на посаді, а в опонентів завдання підкреслити його негатив. Це класичний розклад, і це все зовсім не нове для Ужгорода, минулого разу на місцевих виборах були ті ж тенденції, – каже політолог Михайло Шелемба. – І головний опозиціонер в особі Щадея — це теж не тому, що в Ужгороді не може з'явитися інший головний опозиціонер. Справа в тому, що Щадей — це послідовний критик Богдана Андріїва, це його політична позиція з 2015 року.

Чим цьогоріч відрізняються перегони за крісло мера — це тим, що немає умовного “чорного лебедя” в Ужгороді. Зараз це питання відкрите щодо одіозного екс-мера Ужгорода Сергія Ратушняка. У серпні ще говорили, що він ітиме на вибори, зараз – що таки ні. Але зараз, якщо голоси Щадея будуть розпорошуватися від його вибору щодо підтримки «Слуги народу», то від того, чи піде Ратушняк, залежатиме другий тур виборів. До 25 вересня це питання лишатиметься відкритим, – говорить Михайло Шелемба.

 Михайло Шелемба
Михайло Шелемба

- Ну і щодо тези “усі проти Андріїва” є цікавий момент, – каже політолог. – Наразі окрім критики чинної влади виборець не бачить реальних програм інших кандидатів. Критика — це одне, а чи запропонують виборцю якусь альтернативу, ефективний план розвитку міста? За останні 5 років виборець побачив, що в місті щось робилося. Адже до 2015 року Ужгород був у незадовільному стані, тепер є відремонтовані вулиці, площі тощо. Тому дуже важливо, що саме виборцю запропонують опозиціонери. Наразі чіткої картини подальшого розвитку міста я не бачу, – наголошує Шелемба.

Нова міськрада буде дуже різношерста, меру доведеться домовлятися

- Тепер щодо двох головних конкурентів на крісло мера Ужгорода — Щадея та Андріїва, – продовжує Шелемба. – Один іде від провладної партії, другий — самовисуванцем, хоча йшли розмови про те, що Андріїв висуватиметься від «Батьківщини», це був би йому, як колишньому регіоналу, такий “плюсик до карми”, але в останній момент він від цього відмовився. А щодо Щадея та «Слуги народу» я б говорив, що це Віктор більше потрібен провладній партії, аніж вона йому, бо “слуги” в його особі отримали топового борця за головне місто регіону. А він у свою чергу отримав можливість заручитися підтримкою в майбутній міськраді. Треба розуміти, що коли б Щадей прийняв рішення іти самовисуванцем, половина складу міськради могла би йому оголосити недовіру. Нова міська рада у нас буде дуже різношерста: серед 38 депутатів матимемо по 1-3 представників від 10 політичних сил. З усіма потрібно буде домовлятися. А підтримка СН дозволяє Щадею мати 2/3 переваги в міськраді. Тому ця співпраця логічна.

- Наскільки боляче для Щадея буде те, що від нього відвернувся пропатріотичний електорат? Не думаю, що це буде аж так боляче, бо критика його рішення від ЄС, наприклад, це — політтехнологія. Було б дивно, якби вони його зараз не критикували. А от у майбутньому, прогнозую, що навпаки, співпрацюватимуть, – зазначає Шелемба.

На питання, які шанси втриматися в кріслі у чинного мера, політолог зауважує, що в Андріїва є непогані шанси увійти в другий тур.

- Богдан Андріїв за каденцію зміг налагодити співпрацю з депутатами у міськраді, – каже Шелемба, – було ухвалено багато важливих рішень, він добув термін, йому не висловили недовіру... Він весь час мав контакт з обласним керівництвом: і за Москаля, і зараз, користувався ефективною співпрацею з ОДА та облрадою. Тобто, електорат бачить у ньому просування міста. Але основний мінус у підсумку його роботи — це те, що Ужгород є аутсайдером децентралізації, інші міста приєднали села, Мукачівська ОТГ стала у підсумку за населенням дорівнювати Ужгороду, а з Ужгородом у той же час ніхто не об'єднався. Це його головний негатив.

Тетяна Когутич, Ужгород

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-