Про це Укрінформу повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона нагадала, що Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Фінансової угоди та Угоди про інвестиційний грант між Україною та ЄІБ на проєкт “Створення соціального житла в Україні”.

Загальний обсяг фінансування становить 100 млн євро – по 50 млн євро кредитних і грантових коштів. 

Як уточнила Шуляк, проєкти угод розробило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, а підписання відбулося 25 червня у Гданську. Ратифікація документів потрібна для виконання внутрішньодержавних процедур, без яких угоди не набирають чинності згідно із законодавством України.

За її словами, кошти Європейського інвестиційного банку спрямують на забезпечення доступу до якісного та доступного житла для вразливих груп населення через розвиток системи соціального житла. Проєкт також передбачає зміцнення інституційної спроможності органів влади та впровадження сталих фінансових і операційних механізмів у цій сфері.

Народний депутат зазначила, що залучення кредитних і грантових коштів дозволить зменшити навантаження на державний і місцеві бюджети та забезпечити реалізацію пріоритетних інвестиційних заходів без повного покриття їхньої вартості з бюджету. Це, за її оцінкою, також сприятиме подальшому розвитку співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями та інституціями Європейського Союзу.

Шуляк нагадала, що кошти Європейського інвестиційного банку підуть на будівництво першого соціального житла одразу у пʼяти громадах — Кропивницькому, Кременчуці, Львові, Миколаєві та Житомирі. Із фінансовою установою вже досягнуті домовленості на 400 млн євро для цих потреб. На конкурс подалося 25 громад, і з них у короткий список пройшло вісім, а до фіналу дійшли пʼять — їх фінансові моделі передані на оцінку до Міністерства фінансів, після чого ЄІБ розпочне фінансування. Пілотна модель передбачає нове будівництво, яке належатиме громаді.

“Пріоритетні категорії вже визначені: багатодітні родини, люди з інвалідністю, родини військовослужбовців і загиблих захисників, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. В законі чітко прописано, хто підпадає під соціально вразливі категорії населення. І тут дуже важливо акцентувати, що соціальне житло — це не доступне житло”, — підкреслила Шуляк.

Вона пояснила, що в рамковому Законі “Про основні засади житлової політики” (№4751-IX) закріплена різниця між доступним і соціальним житлом залежно від доходу родини: якщо дохід дозволяє родині скористатися іншими інструментами, зокрема пільговими іпотеками чи житлово-будівельними товариствами, для неї будуватиметься доступне житло, а якщо не дозволяє — родина може претендувати на соціальну оренду.

“Вартість такої оренди в середньому становитиме не більше 25-30% доходу родини. Але вона формуватиметься під кожну родину окремо. Будуть сімʼї або громадяни, які зможуть скористатися соціальною орендою навіть безкоштовно”, — наголосила Шуляк.

Також вона пояснила, що ставку соціальної оренди встановлюватимуть нижчою за ринкову і прив'язуватимуть до доходу орендаря, середньої ринкової ціни оренди в регіоні та характеристик самого житла. Передбачені й довгострокові, і короткострокові формати оренди — на відміну від приватних орендодавців, це дає орендарям довгостроковість контракту.

“В ЄС, звідки ми і запозичили цю практику і активно її адаптовуємо під українські реалії, серед механізмів формування орендної плати соціального житла виділяють дохід орендаря і умови, які існують на ринку. Орендна ставка там залежить від доходу наймача та може бути навіть нижчою, ніж витрати на його фактичне утримання. Водночас вона залежить і від ринкової ціни на таке житло та розраховується як фіксований відсоток від аналогічної вартості на ринку. Наприклад, вартість може складати лише 65% від середньої ціни оренди в приватних власників”, — зазначила Шуляк.

Вона уточнила, що орендодавець щороку перевірятиме дохід орендаря: якщо його середньомісячний сукупний дохід за два роки поспіль перевищить встановлений показник, це стане підставою для припинення договору оренди. Окремим інструментом має стати оренда з правом викупу (rent-to-own) — кошти від такого викупу спрямовуватимуть на поповнення фонду соціального житла.

За словами Шуляк, окремий законопроєкт про фонд соціального житла, який остаточно врегулює цю сферу, Україна має ухвалити не пізніше 1 червня 2027 року, а будівництво в обраних пʼяти громадах розпочнеться, не чекаючи на цей документ, — через гостру потребу в житлі на тлі війни та великої кількості внутрішньо переміщених осіб.

“Попереду величезні виклики, але ми їх подолаємо разом, тому наш комітет знову буде відкритий для всіх тих, хто буде працювати над законом про соціальне житло і над всіма іншими ініціативами”, — запевнила Шуляк.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.