Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба НБУ.

"Національний банк України підтримує врегулювання ринку віртуальних активів в Україні на основі європейського підходу MiCA, міжнародних стандартів і рекомендацій МВФ. Наша принципова позиція: розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України", - йдеться в документі.

Зазначається, що НБУ активно долучався до опрацювання законопроєкту № 10225-д. Попри те, що вдалося досягти певних компромісів, процес опрацювання документа не був достатньо прозорим.

А фінальна редакція законопроєкту, рекомендована профільним комітетом Верховної Ради до другого читання, не враховує низки принципових домовленостей.

Національний банк публічно наголошує на трьох принципових ризиках. Перший з них - неконтрольований допуск іноземних токенів.

Законопроєкт допускає вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії.

Позиція НБУ: Національний банк повинен мати повноваження оцінювати ризики таких іноземних токенів та, за необхідності, обмежувати їх обіг в Україні - аналогічно до повноважень щодо токенів, емітованих в Україні.

Другий ризик - регуляторні прогалини та нерівні вимоги.

Спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів.

Позиція НБУ: правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати обхід регуляторних вимог та регуляторний арбітраж і забезпечувати захист монетарного суверенітету та фінансової стабільності.

Третій пункт - ризики монополізації та корупції під час авторизації учасників ринку.

Початкова позиція НБУ передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови відповідності встановленим вимогам.

Заради компромісу Нацбанк погодився на пропозицію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку обмежити на першому етапі кількість операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсу.

Однак, як заявили у Нацбанку, фінальна редакція законопроєкту не встановлює чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п’яти років.

"Це рішення повністю залишається на розсуд НКЦПФР", - зауважують у Нацбанку.

Неврахування принципових зауважень унеможливлює підтримку законопроєкту №10225-д у нинішній редакції, підсумували в НБУ.

Як повідомлялось, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні.

Фото: НБУ