Ціни на нафту зростають через ескалацію на Близькому Сході та ультиматум Трампа Ірану

Ціни на нафту зростають через ескалацію на Близькому Сході та ультиматум Трампа Ірану

Укрінформ
Ціни на нафту в понеділок, 23 березня, коливаються між зростанням і падінням, оскільки інвестори зважували зростання загроз США та Ірану щодо енергетичних об'єктів на противагу випуску мільйонів барелів іранської нафти, що транспортується морем, після тимчасового скасування санкцій Вашингтоном.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 65 центів до 112,84 долара за барель станом на 06:46 за Києвом у понеділок. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) коштувала 98,75 доларів за барель, на 84 центи більше. Обидва контракти подешевшали більш як на 1 долар США на початку торгів.

Різниця у ціні між Brent і WTI у понад 13 доларів є найбільшою за останні роки.

«У найближчій перспективі настрої на нафтовому ринку можуть коливатися під впливом загроз і риторики, але його довгостроковий напрямок й надалі визначатиметься станом нафтових потоків на Близькому Сході», – сказала Вандана Харі, засновниця компанії Vanda Insights.

Президент США Дональд Трамп у суботу пригрозив знищити іранські електростанції, якщо Іран не відкриє прохід Ормузькою протокою протягом 48 годин. Тим часом спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф повідомив у соцмережі Х, що критична інфраструктура та енергетичні об’єкти на Близькому Сході можуть бути «незворотно знищені», якщо іранські електростанції зазнають атаки.

«Це, безперечно, означає подальшу ескалацію, а отже, і зростання цін на нафту. Однак деякі помилково вважають, що Іран може поступитися», – зазначила Амріта Сен, засновниця Energy Aspects.

За її словами, Трамп намагається показати, що він може перевершити ескалацію, і це призведе до «випаленої землі» для інфраструктури Перської затоки.

У понеділок виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (MEA) Фатіх Бірол заявив, що криза на Близькому Сході є «дуже серйозною» і гіршою, ніж обидва нафтові шоки 1970-х років разом узяті.

Війна пошкодила основні енергетичні об’єкти у Перській затоці та майже зупинила судноплавство через Ормузьку протоку, через яку проходять близько 20% світових потоків нафти і скрапленого природного газу. За оцінками аналітиків, втрати у видобутку нафти на Близькому Сході становлять 7-10 мільйонів барелів на добу.

Крім цього, Іран оголосив форс-мажор на усіх нафтових родовищах, які розробляються іноземними нафтовими компаніями, пише Reuters.

Видобуток нафти на нафтовій компанії Basra Oil було скорочено з 3,3 мільйонів барелів на добу до 900 тис. б/д, повідомив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані. Тим часом індійські нафтопереробні заводи планують відновити закупівлю іранської нафти, тоді як нафтопереробні заводи в інших частинах Азії розглядають можливість здійснення аналогічного кроку.

«Спираючись не лише на підтекст висловлювань Трампа, а й на узагальнення потоку його часто незрозумілих, а іноді й суперечливих заяв, ми вбачаємо прагнення покласти край воєнним діям, а також дедалі більшу увагу до питання про відкриття Ормузької протоки», – сказала Харі.

Читайте також: США намагаються знищити укріплення Ірану вздовж Ормузької протоки - Бессент

Вона додала, що залишається неясним, чи загрози завдати удару по енергетичній інфраструктурі Ірану «виявляються ефективними, доки Іран зберігатиме здатність здійснювати атаки у відповідь на сусідні країни».

Як повідомляв Укрінформ, Ірак оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, що розробляються іноземними нафтовими компаніями, після того, як військові операції у регіоні порушили судноплавство через Ормузьку протоку, що призвело до зупинки більшої частини експорту нафти з країни.

Фото: Freepik 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-