Шуляк пояснила принципи реформи житлової політики: Скасування приватизації і державна іпотека
Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі Укрінформу.
«Заради чого і ми проводимо реформу житлової сфери – створення на державному рівні такої житлової політики, яка буде нарешті ефективно вирішувати житлове питання громадян, які потребують поліпшення житлових умов», – зазначила вона.
За її словами, головною проблемою чинної системи залишаються квартирні черги, які практично не рухаються десятиліттями.
«Щороку квартири від держави отримують у найкращому випадку кілька сотень людей. При тому що у квартирних чергах, за різними оцінками, може стояти 1-1,2 млн українців», – наголосила народна депутатка.
Причину такої ситуації Шуляк вбачає у застарілому законодавстві, адже в Україні досі діє Житловий кодекс 1983 року, ухвалений ще за радянських часів.
«За ним, родина, яка потребує поліпшення житлових умов, може отримати з державного житлового фонду житло у пожиттєве користування. Підкреслю – користування, а не у власність. А власністю таке житло стало вже у 1990-ті роки, коли розпочалася приватизація. Внаслідок цього державний житловий фонд було повністю вичерпано, відтак житло було ні з чого видавати, і черги почали рости», – пояснила голова парламентського комітету.
Шуляк наголосила, що першим кроком житлової реформи стало скасування застарілого Житлового кодексу та розробка нового законодавства. Йдеться, зокрема, про ухвалений закон «Про основні засади житлової політики» (законопроєкт №12377), який, за словами депутатки, базується на європейському досвіді.
«Ми орієнтувалися на міжнародні підходи та адаптували їх під українські реалії», – зазначила вона.
Водночас Шуляк пояснила, що одним із принципових нововведень стане скасування приватизації житла, отриманого від держави. «У країнах ЄС немає практики роздавати житло у власність. Тому і в Україні приватизацію такого житла скасують – через рік після того, як закон набуде чинності», – повідомила депутатка.
Натомість, за її словами, держава запровадить нові інструменти, які мають розблокувати квартирні черги.
Шуляк зауважила, що найбільш відчутними змінами для громадян стануть поява доступного житла, соціальної оренди та нові правила користування службовим житлом.
«Кожен українець, який потребує поліпшення житлових умов і стоїть для цього на квартирному обліку, зможе отримати житло у власність завдяки запуску одразу кількох державних іпотек, оновленого механізму житлово-будівельних товариств», – пояснила Шуляк.
Водночас для тих громадян і громад, які не зможуть скористатися іпотекою, передбачено соціальну оренду.
«Її вартість не перевищуватиме 30% доходу родини», – уточнила депутатка.
Також після набрання чинності законом запрацюють нові правила отримання службового житла – «проживати у ньому можна буде лише тимчасово і за орендну плату, яка також буде значно нижчою за ринкову».
Говорячи про ризики впровадження реформи, Шуляк назвала головною загрозою корупцію. Водночас, за її словами, у законопроєкті вже передбачено запобіжники. «Ми робимо ставку на цифровізацію», – підкреслила вона.
Політикиня пояснила, що у житловій сфері для цього створять єдину інформаційно-аналітичну систему, завдяки якій оцифрують всі наявні квартирні черги, і «саме ця система, а не чиновник, буде вирішувати, який варіант вирішення житлового питання підходить тому чи іншому кандидату на поліпшення житлових умов за допомогою держави».
Шуляк підкреслила, що система аналізуватиме все – наявність житла у власності, рівень доходу, сімейний стан, соціальний стан тощо. І саме вона підбиратиме рішення, яке найкраще підходить для тієї чи іншої родини
«Не чиновник, який може за хабар "вирішити питання", а цифрове рішення, яке не можна ні підкупити, ні щось сфальсифікувати таким чином, щоб родина, яка стояла у черзі на сотому місці, раптом опинилася, на умовно, другому», – підсумувала голова парламентського комітету.
Як повідомляв Укрінформ, 13 січня Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади житлової політики», який скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери. Відповідний законопроєкт № 12377 підтримали 250 народних депутатів. Наразі закон передано на підпис Президенту.
Фото Укрінформу можна купити тут.
