Отже, перший перегляд програми EFF для України за підтримки МВФ успішно завершено, це дозволило Україні отримати близько 890 млн дол. США (663,9 млн СПЗ). Позитивне рішення Ради директорів МВФ ґрунтувалося на значному прогресі, досягнутому владою України у виконанні своїх зобов'язань за програмою EFF. Причому прогресу було досягнуто, незважаючи на складну ситуацію в країні. Рішення Ради також відображає домовленість про оновлений набір зобов'язань у сфері економічної та фінансової політики, які ляжуть в основу другого перегляду програми, запланованого упродовж цього року. Тож, які нові завдання стоять перед Україною та чи будуть наступні перегляди проходити відповідно до графіка, в інтервʼю Укрінформу розповів постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Ваграм Степанян.
- Що було й залишатиметься визначальним при ухваленні МВФ рішень про виконання Україною умов програми кредитування — терміни, почерговість втілення пунктів Меморандуму, якісь інші (умовно) формальні речі чи просто рух у правильному напрямку? Для прикладу: формально Україна начебто не виконала зобов’язання з 1 липня повернутися до довоєнного рівня оподаткування, але ж принципово це питання вирішене: повернення буде уже незабаром: ймовірно, із серпня.
- Виконання програми МВФ моніториться та оцінюється на основі зобов'язань, визначених в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику, опублікованому минулого тижня. Меморандум включає конкретні заходи та кількісні цілі. Важливі структурні заходи сформульовані як структурні маяки з конкретними термінами виконання. Існують також ключові економічні показники, які встановлюються як кількісні цілі та оцінюються станом на конкретну дату. Для першого перегляду програми влада виконала всі застосовні кількісні критерії ефективності та всі структурні маяки.
Захід, про який ви говорите, полягав у прийнятті законопроєкту про податкову політику та адміністрування для відновлення довоєнних положень законодавства, у тому числі пов'язаних з податковими перевірками. Цей закон дуже важливий з кількох причин, зокрема для збереження податкової бази та вирівнювання конкурентного середовища; він обговорюється з листопада минулого року. Кінцевий термін для цього структурного маяка був змінений з кінця червня на кінець липня 2023 року з метою надання більше часу для його обговорення, прийняття та впровадження. 30 червня Рада ухвалила цей законопроєкт; ми переглянемо остаточну версію, щоб оцінити його відповідність узгодженій стратегії, що дозволить визначити, чи був виконаний структурний маяк чи ні. Якщо є значні відхилення від основних цілей, можуть знадобитися коригувальні дії.
У цьому контексті важливо розуміти намічені цілі. Окрім передбачуваного впливу цього закону на доходи бюджету, важливим також є сигнал про налаштованість України докладати зусиль щодо мобілізації внутрішніх надходжень для доповнення зовнішньої допомоги з метою покриття своїх дуже великих потреб у фінансуванні та зміцнення врядування шляхом відновлення основних інструментів забезпечення дотримання податкового законодавства. Додатковий момент, який варто повторити, полягає в тому, що Україні необхідно зберігати міцну податкову базу, у тому числі шляхом уникнення заходів, які б могли призвести до її руйнування.
- Окрема тема - болюча для українського суспільства і показова для наших міжнародних партнерів — боротьба з корупцією. З одного боку, начебто і якісь успіхи маємо, з іншого — антикорупційна система перманентно пробуксовує.
- Радикальні структурні реформи для зміцнення інституцій, що сприяють належному врядуванню та боротьбі з корупцією, мають вирішальне значення з кількох причин. Вони надзвичайно важливі для залучення іноземних інвестицій, оскільки інвестори хочуть бути впевненими в існування рівних умов в Україні. Важливо також підтримати прагнення України до вступу до ЄС та зберегти довіру іноземних донорів, які надають фінансову підтримку Україні. Поєднання дуже великих потреб у фінансування та обмежених ресурсів вимагає ще більшої уваги, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні, до прозорого та ефективного управління та постійних антикорупційних зусиль.
Влада погоджується з тим, що побудова системи сильного врядування має важливе значення для світлого майбутнього України, і взяла на себе зобов'язання просувати найважливіші реформи управління та боротьби з корупцією. До них відносяться реформи, що підтримують декларування активів, боротьбу з відмиванням грошей та діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це допоможе пом'якшити корупційні ризики під час воєнного стану та сприятиме довірі громадськості та донорів у післявоєнний період.
Програма реформ та можливості для вдосконалення на цьому фронті великі, і ми вітаємо постійні зусилля, направлені на боротьбу з корупцією на високому рівні: НАБУ та САП нещодавно провели розслідування та заарештували вищу посадову особу судової гілки влади; очікується, що угода про обмін інформацією та вдосконалення механізмів контролю між НАБУ та Державним агентством відновлення сприятиме прозорості та підзвітності у зусиллях з відбудови та реконструкції.
- На чому МВФ акцентуватиме увагу під час наступного перегляду програми? Нагадайте, які завдання Україні треба виконати за ці кілька місяців?
- Загальними цілями програми є підтримка економічної та фінансової стабільності в період надзвичайно високої невизначеності, відновлення стійкості боргу як за базового, так і за песимістичного сценарію, а також сприяння реформам, які підтримують відновлення України на шляху до вступу до ЄС у післявоєнний період. Основна увага приділяється впровадженню політики для досягнення цих цілей.
Зокрема, в найближчій перспективі бюджетно-податкова політика буде продовжувати зосереджуватись на забезпеченні адекватних ресурсів для пріоритетних витрат, підтримці міцної податкової бази, у тому числі шляхом утримання від заходів, які можуть підірвати податкову базу, та збереженні фіскальної та боргової стійкості.
Ключовими цілями монетарної та валютно-курсової політики залишаються підтримка стійкої дезінфляції та стабільності валютного курсу, в тому числі шляхом збереження адекватного рівня валютних резервів, а також виваженим управлінням надлишковою ліквідністю воєнного часу. НБУ розробив, у співпраці з експертами МВФ та відповідно до зобов'язань за програмою, стратегію переходу до більш гнучкого обмінного курсу, пом’якшення валютних умов та повернення до системи інфляційного таргетування за наявності необхідних передумов.
У фінансовому секторі високими пріоритетами залишаються діагностика банків, реформи банківського нагляду, управління державними банками та планування на випадок надзвичайних ситуацій.
Що стосується управління, як зазначалося раніше, уряд взяв на себе зобов'язання щодо просування найважливіших реформ у сфері управління та боротьби з корупцією, у тому числі щодо декларування активів, боротьби з відмиванням грошей та САП.
Крім того, було узгоджено чотири нові структурні маяки для зміцнення короткострокової макроекономічної та фінансової стабільності та збереження динаміки реформ. Вони стосуються заходів податкового та митного адміністрування; змін до Бюджетного кодексу для підтримки підготовки бюджету на 2024 рік; пропозицій щодо стримування потенційних фіскальних ризиків та активізації необхідної реформи корпоративного управління в Оператора газотранспортної системи.
- Ви наголошували, що чинну програму EFF розроблено з урахуванням як базового, так і песимістичного сценарію. За яким зі сценаріїв ми зараз рухаємося? Чи це шлях “десь посередині”?
- Програма розроблена для досягнення цілей як за базовим сценарієм, так і за песимістичним сценарієм, кожен з який чітко визначений. Що стосується базового сценарію, то, незважаючи на триваючу війну, економічний розвиток був більш позитивним, ніж очікувалося на момент затвердження програми. Результати зростання були вищими, дефляція продовжувалася, а валютний ринок залишався стабільним. Тому ми оновили прогноз: зростання реального ВВП у 2023 році за базовим сценарієм було переглянуте в бік збільшення в діапазоні від 1 до 3 відсотків. У той же час, приплив зовнішнього фінансування відбувався згідно з очікуваннями. Песимістичний сценарій, який продовжує передбачати більш серйозне та тривале скорочення виробництва, залишається в цілому незмінним.
- І в цілому, як Ви оцінюєте реалізацію монетарної та бюджетно-податкової політики в умовах війни? Як НБУ та Міністерство фінансів виконували свої завдання? Чи є щось, що потрібно змінити, покращити?
- Реалізація макроекономічної політики в розпал війни є надзвичайно складною. З самого початку війни ми були вражені невтомними зусиллями, стійкістю та професіоналізмом наших колег з НБУ та Міністерства фінансів.
Монетарна та бюджетно-податкова політика були розроблені та реалізовані в тісній співпраці з експертами МВФ і були в цілому успішними у підтримці макроекономічної та фінансової стабільності, незважаючи на війну. І перспектива вже виглядає краще, ніж на початку програми.
У той же час ми знаходимося в незвіданій ситуації у питаннях розробки політики в умовах воєнної економіки, незвіданій принаймні з точки зору нашого покоління, в міру розвитку ситуації можуть знадобитися коригування політики. Крім того, деякі політичні рішення можуть бути дуже складними та не популярними серед певних груп і вимагати постійної підтримка на найвищому політичному рівні.
Як НБУ, так і Міністерство фінансів мають кваліфікованих та досвідчених професіоналів для реалізації необхідних політичних заходів, а експерти МВФ готові допомогти з консультаціями щодо політики та технічною допомогою, у разі необхідності. Існує також велика підтримка України з боку міжнародних партнерів, і потужна реалізація ключових реформ допоможе підтримати це партнерство.
- Розкажіть про календар подальших контактів Фонду з Україною. На які події та рішення нам очікувати ближчим часом? Так розумію, нова місія, за висновками якої Рада директорів МВФ визначатиметься з наступним переглядом програми, почне роботу вже наприкінці літа — на початку осені?
- Наступний перегляд заплановано впродовж цього року. Але на практиці і я, і мої колеги в штаб-квартирі МВФ майже щодня контактуємо з колегами з НБУ та Мінфіну. Також, що важливо, ми продовжуємо співпрацю з владою у сфері розбудови потенціалу. Останнім часом було проведено кілька місій з розбудови потенціалу, і це продовжиться в найближчі місяці.
Що стосується основних завдань на найближче майбутнє, ми плануємо взаємодіяти з Міністерством фінансів щодо підготовки бюджету на 2024 рік. Це буде серйозним викликом через високі потреби у витратах. Буде надзвичайно важливо узгодити ці потреби з наявними ресурсами з урахуванням поточних обмежень на наявні зовнішні ресурси. Тому тим важливіше, щоб влада України виконувала свої зобов'язання в рамках програми щодо збільшення податкових надходжень за допомогою Національної стратегії доходів та підтримки реформ для поліпшення дотримання податкового законодавства.
Записав Владислав Обух
Фото: НВ, Thomas Trutschel