Підготуватися до миру. Що ми робимо в галузі судноплавства, та чому це важливо робити саме зараз

Які асоціації викликають у вас слова «море», «порт», «судноплавство»? Скоріш за все, більшість українців згадає зернову ініціативу та популярний мем про «руській воєнний корабль». Власне, і все!

Дійсно, війна поставила на паузу багато галузей української економіки. Хтось може подумати, що фахівці з цих галузей нічого не роблять, а лише чекають перемоги.

Але це не так! Наприклад, у цивільних аеропортах проводяться міжнародні тренінги, обслуговується наземна інфраструктура. Представники України беруть участь в міжнародних туристичних форумах.

Те ж саме стосується й Адміністрації судноплавства: роботи у нас багато. Поясню, що ми робимо, та чому це важливо саме зараз.

Минулого року я вступив до лав ЗСУ та воював на херсонському напрямку в складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Тому з особистого досвіду знаю, що рашистів можна й треба перемагати – звільнений Херсон тому приклад.

І от ми виборемо довгоочікувану перемогу. Що далі? А далі – висококонкурентний світовий ринок морських перевезень. За який треба боротися – не менш запекло, ніж на фронті.

До повномасштабної війни Україна була активною морською державою. За даними UNCTAD, у 2021 році наша держава займала шосте місце у світі за кількістю працюючих моряків – це понад 4% усіх працівників морської галузі світу. Моряки щорічно привозили $3-4 млрд. Зауважу: йдеться не лише про добробут їхніх сімей, а про суттєвий приплив валюти в національну економіку.

Чи зможе Україна повернути собі цю частку ринку після війни? Є дві відповіді: хороша й погана. Хороша в тому, що може не лише повернути, а суттєво збільшити. Як відомо, санкції проти росії торкнулися й судноплавної галузі. Через це очікується зменшення присутності російських моряків на міжнародному ринку праці, де вони на 2021 рік займали близько 10%. На вакантні посади можуть претендувати українські моряки.

Погана відповідь – корупція. Справа в тому, що для роботи на міжнародному ринку моряк має регулярно підтверджувати свою кваліфікацію і отримувати відповідні документи. Саме таке дипломування поставили на потік «корупціонери». Говорять, що пройти процедуру чесно було майже неможливо – лише за допомогою «агентів», які брали за свої послуги $4-10 тис. За рік в кишені авторів схеми могло «накрапати» до $100 млн!

Ця схема не лише виманювала гроші у простих моряків, а й загрожувала Україні виключенням з Міжнародної морської асоціації. Минулого року нам вдалося зламати її. На вимогу постанови Кабміну №1499, ми реалізували прозору процедуру дипломування, втручання в яку третіх осіб стало неможливим.

Всього за півроку моряки отримали в Києві та Одесі більше 2000 кваліфікаційних документів. Ми готувалися до запуску дипломування онлайн, щоб моряки, які перебувають за кордоном, змогли отримувати дистанційні послуги на порталі «Дія» та через представників.

Але нещодавно Київський окружний адміністративний суд своєю ухвалою фактично заблокував процедуру дипломування моряків. Символічно, що рішення прийняв Андрій Балаклицький, відомий своїми несправедливими вироками проти героїв Революції Гідності. Ми не збираємося здаватися і боремося з корупціонерами усіма законними методами.

На жаль, боротьба за прозоре дипломування моряків займає левову частку нашого часу та зусиль. Та все ж є й інші напрямки роботи.

Окрім зернового коридору, Україна має ще одну «дорогу життя» для свого експорту – Дунай. Через близькість до кордону з Румунією дунайські порти України відносно безпечні, тому потік вантажів через них зріс в рази.

Але Дунай – хоч і велика, а все ж річка. І висока інтенсивність руху суден на ній призводить до виникнення аварійних та надзвичайних подій. Тому в цьому регіоні ми працюємо над посиленням заходів контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог з безпеки судноплавства та експлуатації гідротехнічних споруд.

Ми оновили систему підтвердження кваліфікації судноводіїв малих/маломірних суден і водних мотоциклів, а також видачі міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном. У зв’язку з нормативними змінами розпочалась нова процедура. У наших клієнтів є можливість як обміняти документи, так і отримати нові відповідно до нової процедури.

Ми створили сервіс онлайн-реєстрації на іспити для отримання міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном. Перші іспити за допомогою системи комп’ютерного тестування вже успішно проведені. Так, хтось вважає, що це не на часі. Але я впевнений, що це не так. Багато років така система не працювала, або були різного роду юридичні нюанси. Зараз документи можна отримати в таких містах

Взагалі, наша велика мета – цифровізувати процеси і тим самим подолати корупційні ризики. Смартфон хабарів не бере – дуже люблю цей вислів. Тому поступово ми будемо переводити всі наші послуги та реєстри в онлайн.

Не припиняємо ми й співпрацю з міжнародними структурами. Наприклад, спільно з Міжнародною морською організацією (IMO) Адміністрація судноплавства внесла зміни до рекомендованих шляхів та системи розподілу руху суден на підходах до портів «Чорноморськ», «Одеса» та «Південний». А у співпраці з Європейським агентством з морської безпеки (EMSA) ми реалізуємо проєкт технічної допомоги «Зміцнення екологічної стійкості та морської безпеки для прибережних держав Чорного та Каспійського морів» (BCSEA ІІ), що має на меті покращити морську безпеку та захист, а також запобігти забрудненню морського середовища в регіоні вказаних морів.

Виключення росії з міжнародних структур – напрямок, в якому працюють багато державних органів України. Адміністрація судноплавства – не виключення. В межах Дунайської Комісії ми звертаємося до Комітету з підготовки перегляду Белградської Конвенції (PrepCom) з проханням перевірити, чи може рф як держава без берега Дунаю і в майбутньому бути Договірною державою Белградської Конвенції.

Варто визнати: в судноплавній галузі України легко не буде – навіть після перемоги. Свого часу я як капітан проводив через Каховський шлюз найбільший в історії караван барж. Я розумію, що наступний караван пройде в нижній течії Дніпра в найкращому випадку через 5 років.

Та я впевнений, що ми впораємося. Як впоралися в Херсоні у листопаді 2022-го. Як і впораємося з окупантом в цій війні. Перемога буде за нами.

Євгеній Ігнатенко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства