Про бюджет, доходи та незалежність НБУ

Про бюджет, доходи та незалежність НБУ

Укрінформ
Приємно дивитися на по-мирному завзяте пожвавлення в інформаційному просторі діячів диванного фронту різного калібру та статусу, які оговтавшись в окопах та бліндажах західного фронту від першого шоку війни та окупації, зайнялися своєю звичною, єдино доступною їм справою – розгоном «зради». 

Цього разу наші малограмотні друзі сіють шок і трепет у незміцнілій свідомості своїх нечисленних читачів тим, що доходи бюджету у квітні впали, а дефіцит закривається друкарським верстатом, тобто емісією НБУ через покупку військових облігацій, що загрожує інфляцією.

Дивно було б переконувати когось, що стан публічних фінансів під час війни кращий, ніж у мирний час. Ситуація справді складна. Проте, без жодних сумнівів між констатованою ФБ-експертами - «зрадолюбами» в унісон з російськими телеграм-смітниками катастрофою та завзятою, системною та злагодженою боротьбою уряду за кожну бюджетну копійку – різниця така ж, як між змістом їх ФБ-постів та здоровим глуздом.

 У квітні до доходної частини держбюджету за загальним фондом надійшло 76,2 млрд грн. Це на 19% або на 17,2 млрд грн менше, ніж у аналогічному місяці минулого року. Крім очевидних факторів – війни та падіння економіки – багато в чому таке просідання стало результатом авансового перерахування прибутку НБУ, який зазвичай сплачується у квітні після отримання міжнародного аудиту фінансової звітності Нацбанку, а поточного року для підтримки бюджету у сумі 18,8 млрд грн було виплачено наприкінці лютого.

Окремо зазначимо, що у квітні план наповнення бюджету перевиконала податкова служба на 2,5 млрд або на 6%, а рік до року за загальним фондом бюджету перевиконання становить 8,5 млрд або на 23%. За такі результати окрема подяка платникам податків, які продовжують чесно та в повному обсязі сплачувати податки.

Якщо дивитися кумулятивно, з початку року доходи держбюджету залишалися вищими за минулорічні. За підсумками перших 4-х місяців 2022 року вони становили 412,5 млрд грн, що на 15,4% або на 55 млрд грн більше, ніж надійшло за аналогічний період минулого року, у т.ч. за загальним фондом доходи за 4 місяці становили 365,9 млрд грн (+16,6% або +52,1 млрд грн відповідно).

Звичайно, оцінюючи тенденції за доходами за 4 місяці, слід робити поправку на інфляцію, авансові платежі з прибутку/дивідендів та зупинку відшкодування ПДВ. Проте ми говоримо про перевищення надходжень на 15% над торішніми в умовах війни та спаду економіки щонайменше на 30%, під час якого у квітні держава вважала за необхідне та можливе піти на зниження податкового навантаження для підтримки бізнесу та населення.

Така підтримка, зокрема, дала свій імпульс економіці. Підприємства в тилу – і це видно з різних опитувань бізнесу – оговталися від першого шоку та стрімко відновлюють економічну активність. З розширенням позицій критичного імпорту за умов воєнного часу, відновлюються імпортні платежі. За даними МФУ, якщо у березні доходи від імпортного акцизу становили 455 млн грн, то у квітні вже 4,2 млрд грн, трохи (на 10%), але зросли порівняно з попереднім місяцем надходження від імпортного ПДВ. Хоча, звичайно, кумулятивно за 4 місяці імпортні платежі, порівняно з минулим роком, просіли в межах 30%, на що вплинуло, зокрема, і звільнення від оподаткування імпорту товарів на митну територію країни.

Загалом план за доходами на період по першому кварталу перевиконувався на 9%. По 4 місяцям план зійшов з виконання. Проте, на другому повноцінному місяці війни порівняння із мирним планом втратило свою актуальність. Важливо те, що система громадських фінансів вистояла. Жодних колапсів та системних організаційних збоїв, на що розраховував агресор, не сталося.

Водночас, з перших днів і тижнів війни стало очевидно, що доходна частина держбюджету через падіння економіки і потреби фінансувати оборону, що зросли в рази, не вистачає (за даними НБУ, прямі витрати бюджету на оборону тільки по першому кварталу зросли у 3,7 разу проти аналогічного періоду 2021 р.).

Це видно, як з видаткової частини бюджету, що росте набагато більшими темпами, ніж доходи, так і зі зростання дефіциту держбюджету. Якщо доходи держбюджету за чотири місяці зросли на 15%, то витрати збільшилися на 45% (проти аналогічного періоду 2021 р.). За січень – квітень 2022 р. витрати держбюджету досягли 558,1 млрд грн (+44,8% або + 172,8 млрд грн порівняно з 4 місяцями 2021 р.), у т.ч. за загальним фондом 523,3 млрд грн (+52,1% або +179,3 млрд грн). При цьому абсолютно обґрунтовано уряд пішов на жорстку раціоналізацію видатків, фінансуючи у пріоритетному порядку статті на армію, оборону, правопорядок, критичну інфраструктуру, заробітну плату, пенсії та інші соціальні трансферти, а також обслуговування держборгу.

Якщо за перші два місяці 2022 р. Україна мала кумулятивний профіцит держбюджету на рівні 23,8 млрд грн, то за 3 місяці він перетворився на дефіцит обсягом 55,6 млрд грн, а за 4 місяці розширився до 146,6 млрд грн.. Розрив у фінансуванні, виходячи з двох місяців війни, становить 80-90 млрд грн на місяць з тенденцією до збільшення. За підсумками 4 місяців основним каналом покриття дефіциту держбюджету залишалося боргове фінансування: за цей період різниця між залученням нових позик та їх погашенням становила 131,8 млрд грн (залучили – 267 млрд грн, погасили – 135,2 млрд грн). Очевидно, що в наступні місяці, якщо війна продовжуватиметься, наші можливості у позиковому фінансуванні дефіциту бюджету та перенесенні його на держборг скорочуватимуться. Це розуміє українська влада та партнери України, тому найближчим часом акцент у такому фінансуванні зміщуватиметься до донорського (грантового) фінансування, механізм надання якого зараз опрацьовується в рамках спеціального рахунку МФО або мультидонорських фондів. Сума грантового фінансування, що обговорюється, становить 5 млрд дол на місяць. Крім того, буде ухвалено рішення про відновлення податків на імпорт товарів в Україну, адже проблему дефіциту товарів народного споживання, які виготовляють в Україні, з відновленням економіки повністю вирішено.

Російські телеграм-канали в унісон з корисними ідіотами різних українських «експертних ФБ-шкіл» розганяють тезу, що дефіцит держбюджету багато в чому закривається емісією НБУ, що призведе до сплеску інфляції. Поширення подібної інформації складно пояснити звичним нам рівнем експертизи безграмотних діячів, розгін марення на підтримку проросійського марення в умовах війни – ніщо інше, як організована диверсія.

Зрозуміло, що інфляційна динаміка нині висхідна, як у всьому світі. Зростання споживчих цін у річному вираженні становить 13,7% у квітні і з великою ймовірністю досягне 20% у літні місяці. Проте природа прискорення цієї інфляції має явно немонетарний характер, а пов'язані з порушенням ланцюжків поставок, збільшенням витрат бізнесу, зокрема. через фізичні збитки. Майже за три місяці війни НБУ справді профінансував дефіцит бюджету на 70 млрд грн у рамках викупу військових облігацій, роблячи це виважено та поступово. Однак у структурі покриття дефіциту таке неринкове фінансування займає трохи менше чверті (див. графік нижче – фінансування на 3 травня з урахуванням грантів) і не є абсолютно домінуючим.

Більше того, така емісія із запасом стерилізується НБУ через валютні інтервенції (продаж валюти на міжбанку та вилучення гривні). За 2 місяці війни НБУ купив військових облігацій на 70 млрд грн, а нетто інтервенції з продажу валюти за цей час становить трохи менш як 4 млрд доларів, за рахунок яких було стерилізовано 116 млрд грн. Для інфо: емісія через рефінансування банків залишається стриманою, повернувшись до норми після піків лютого. Ліквідність банківської системи за час війни зросла на 72 млрд грн - до 230 млрд грн або у 4 рази вища за норматив.

Україна зробила висновки з фінансової кризи 2014-2015 рр., що видно з помірної девальвації, інфляції та стабільної банківської системи сьогодні, незважаючи на війну. Тому такі практики з минулого як домінування фіскальної політики над монетарною навряд чи матимуть місце у колишніх масштабах, незважаючи на набагато більші виклики для країни. Сьогодні влада та міжнародні партнери єдині, як ніколи, працюючи на перемогу та збереження фундаменту макроекономічної стабільності, де політична, операційна незалежність НБУ та довіра до нього як до регулятора з боку ринку займає одне з ключових місць. Тому адептам секти «друкарського верстата» варто глибоко видихнути та заспокоїтися, щонайменше, не заважаючи НБУ робити професійно свою роботу на фінансовому фронті. Ну чи хоча б спробувати на час війни зайнятися чимось корисним для країни, яка, незважаючи на їх тупість та обмеженість, не лише терпить їхні витівки, а й іноді дає можливість за рахунок них заробляти.

 Данило Гетманце

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-