Українські компанії уже зараз можуть отримати транзитні спрощення - Держмитслужба
Про це сказав директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Державної митної служби Сергій Демченко на семінарі для бізнесу «Напередодні змін. Запровадження в Україні режиму спільного транзиту (NCTS) та Програми Авторизованого економічного оператора (АЕО)», повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Держмитслужби.
“Хоча міжнародне застосування режиму спільного транзиту (NCTS) очікується лише після приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, транзитні спрощення NCTS можна отримувати вже зараз, на етапі національного застосування NCTS», - зазначив Демченко.
Він зауважив, що у системі спільного транзиту буде доступно 4 головних спрощення. Для того, аби подати заяву на отримання трьох із них - «авторизований вантажовідправник», «авторизований вантажоодержувач» та «самостійне накладання пломб спеціального типу», підприємству потрібно оформити 50+ транзитних декларацій (T1UA) у системі NCTS.
Однак, додав представник Держмитслужби, спрощення «загальна фінансова гарантія» можуть отримати навіть ті, хто ще не оформив 50 декларацій, - коли посадова особа підприємства відповідає критерію забезпечення практичних стандартів компетенції чи професійної кваліфікації, то користуватися загальною фінансовою гарантією можна вже зараз.
«Зараз ми допомагаємо бізнесу супроводжувати декларації T1UA через окрему службу підтримки», - повідомив Демченко.
За словами Оксани Ніканорової, радника заступника міністра фінансів - координатора митних реформ RST Мінфіну, якщо підприємство отримало статус Авторизованого економічного оператора (АЕО), йому не потрібно додатково підтверджувати ті ж критерії для отримання транзитних спрощень NCTS.
Вона відзначила, що загальна фінансова гарантія має бути цікавою для компаній, які і зараз переміщують товари, що підпадають під вимогу гарантування. За рахунок використання такого спрощення можна знизити рівень гарантування на 50%, 70% та навіть на 100% (останнє доступно лише для користувачів NCTS).
Крім цього, зауважила Ніканорова, у межах програм АЕО та NCTS для низки гравців у міжнародному ланцюзі постачання товарів відкривається цілий ряд можливостей для розширення свого бізнесу, виведення його на якісно та інтелектуально новий рівень.
Міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас наголосив, що як АЕО, так і NCTS варто мати у комплексі для того, щоб спрощення надавали бізнесу максимальний ефект. Тоді трейдеру не потрібно заїжджати на митницю. А це суттєво спрощує планування логістики міжнародних перевезень для підприємства.
Як повідомлялося, 12 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла закон «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи», метою якого є імплементація в національне законодавство положень Конвенції про процедуру спільного транзиту відповідно до зобов’язань, взятих у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Конвенція про процедуру спільного транзиту об’єднує 35 Договірних сторін, які запровадили єдині правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ продукту (NCTS). Країни-підписанти конвенції: 27 країн ЄС, 4 країни ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія) та 4 інші країни (Великобританія, Туреччина, Північна Македонія і Сербія).
NCTS дає можливість налагодити обмін інформацією про всі етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень у режимі реального часу та підвищити ефективність використання механізму аналізу ризиків.
Наприклад, для переміщення товарів з України до Німеччини або з Туреччини до України буде оформлятися одна транзитна декларація за єдиними правилами з наданням єдиного гарантійного документа. Така єдина декларація буде чинною для митних органів всіх країн, через які прямуватиме вантаж.
16 березня 2021 року завершено Пілотний проект застосування NCTS, який стартував у листопаді минулого року та тривав 4 місяці. На цьому етапі із системою спільного транзиту працювали 4 митниці: Волинська, Київська, Північна та Одеська. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які брали участь в експерименті, одночасно подавали дві декларації: митну декларацію окремого типу (транзитну T1UA) та звичну попередню митну декларацію ІМ ЕЕ.
З 17 березня 2021 року розпочато етап національного застосування режиму спільного транзиту та NCTS, протягом якого суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть самостійно обирати одну з двох систем для поміщення товарів у режим транзиту: або NCTS, або національну систему контролю доставки товарів.
Станом на 1 серпня 2021 року було оформлено орієнтовно 200 декларацій Т1UA та подано 3 заявки на отримання статусу фінансового гаранта в режимі спільного транзиту.
