Тарифи, борги, стан ТКЕ: з чим ми входитимемо в опалювальний сезон
Період підготовки до опалювального сезону в Україні – це страхи, переживання та інформаційні хвилі. Нинішній рік не став винятком. І підстави для цього, треба визнати, серйозні. Ціни на газ б’ють рекорди, тепловиків перевели на ринкові умови купівлі газу, а зношена інфраструктура оновлюється дуже повільно. Більше того, у сфері теплопостачання роками накопичуються борги: населення перед тепловиками, тепловиків – перед НАК «Нафтогаз України». Цей гордіїв вузол стримує розвиток галузі й ставить перепони для надання населенню якісної послуги.
Чи будемо ми готові до опалювального сезону? Відповідь на це питання намагалися дати експерти під час дискусії про підготовку до зими.
Цінові рекорди газу
За словами члена НКРЕКП у 2018-2019 Євгена Магльованого, цього року тепловики потрапили під вплив відразу двох негативних тенденцій: перехід на ринкові умови без напрацьованих механізмів взаємодії на ньому та зростання цін на газ.
Так, минулого тижня максимальна ціна газу на Українській енергетичній біржі (УЕБ) перетнула позначку 18 тис. грн. за 1 тис. кубометрів. Якщо 2 серпня ресурс у ПСГ коштував 16 774 грн за 1 тис. кубометрів, ресурс вересня у ГТС – 17 707,5 грн за 1 тис. кубометрів, то на кінець тижня ресурс вересня у ГТС коштував уже 18 247,6 тис. грн за 1 тис. кубометрів, а ресурс у ПСГ – 17 913 грн за 1 тис. кубометрів.
Ростуть ціни на газ і на європейських хабах: спотові котирування перетнули позначку 40 євро/Мвт-год. вперше з березня 2018 року.
«Для того, щоб підготуватися до переходу до ринку газу потрібен був як мінімум рік перехідного періоду. Для підприємств ТКЕ треба було напрацювати механізми взаємодії, в тому числі по закупках газу, балансуванню і в принципі по роботі в умовах ринку газу», – каже Магльований.
Рекордні ж ціни на газ, зазначає експерт, пов’язані з дефіцитом блакитного палива у Європі. «І якщо зима буде ще холоднішою, ніж зазвичай, то ми спостерігатимемо ще більше зростання цін на цей важливий ресурс», – додає Магльований.
Директор з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз Віталій Щербенко наголосив, що Нафтогаз виконав свою частину «домашньої роботи» у підготовці до опалювального сезону – а саме, у частині забезпечення запасів газу. «Сховища наповнені необхідною кількістю природного газу. Ми запропонували комфортну і стабільну ціну – 7,42 грн за кубометр – і ця ціна залишається на рівні минулих років», – сказав Щербенко.
Нафтогаз також нагадує про впровадження фіксованого річного тарифу на газ для населення, яке купує паливо безпосередньо в групи. У компанії розраховують на збільшення кількості своїх клієнтів, адже внаслідок пандемії коронавірусу збільшилася частка використання викопного палива й очікується подальше зростання цін на такі ресурси, а Нафтогаз пропонує підписати контракти за прийнятними цінами.
Експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп наголосив, що, зважаючи на введення фіксованих цін на газ для ТКЕ та для населення, проблем у проходженні опалювального сезону, спричинених високими цінами на блакитне паливо, виникнути не повинно.
Чого не вистачає містам для підготовки до опалювального сезону
Магльований не вбачає великих технічних проблем у підготовці міст до опалювального сезону. Але, водночас, проблеми можуть виникнути із можливістю закупити газ для ТКЕ. По-перше, для того, щоб продавати газ населенню, потрібно заключити публічні договори. По-друге, підприємства повинні мати можливість сформувати нові тарифи на тепло і вчасно їх затвердити. «Для того, щоб сформувати ці тарифи, потрібно внести зміни до постанови Кабміну №869. Це питання і до Кабінету Міністрів, і до Міністерства розвитку громад і територій», – прокоментував екс-член НКРЕКП.
Магльований наголосив, що нові тарифи мають почати діяти до опалювального сезону – тобто, їх уже потрібно затверджувати. Постанову №869 потрібно через зміни у законодавстві й передачу повноважень по формуванню тарифів на органи місцевого самоврядування.
Водночас, Прокіп зауважує, що міста при підготовці до опалювального сезону щороку мають одну й ту ж саму «домашню роботу». «Але є один суб’єкт, який цього року має «домашню роботу» виконати посилено, і це стосується уряду, Верховної Раді. Мова йде про субсидії. Якщо минулого року у нас на субсидії було виділено 37 млрд грн., то на цей рік у бюджеті 36,6 млрд грн. за перші 4 місяці минулого року на субсидії було витрачено 11 млрд грн., а цього року – майже 18 млрд грн.», – прокоментував експерт.
Він зазначив, що кожного року вартість комунальних послуг зростає – і це об’єктивно, адже не може нічого падати в цін. Тому потреба в субсидіях буде вищою від року до року. За словами Прокопіва, уряд має бути зацікавленим у тому, щоб виділяти на субсидії достатню кількістю коштів, адже від цього залежатиме, чи вчасно громадяни розрахуються за послуги і чи отримають підприємства гроші за свою роботу.
«Якщо уряд подумає про те, що треба збільшити на певну суму кошти, відведені на субсидії, не виникне абсолютно ніяких проблем. І в цих умовах енергетичні компанії зможуть працювати не в збиток, зможуть виплачувати зарплати, податки, які також стануть джерелом фінансування цих субсидій. Якщо якусь ланку з цього надламати – посиплеться вся система», – вважає Прокіп.
Директор з інтегрованих комунікацій Групи Нафтогаз Максим Білявський також наголосив на важливості провести нормативну роботу, щоб міста могли затвердити нові тарифи на теплову енергію. Водночас, за його словами, органи місцевого самоврядування мають достатньо фінансових ресурсів (у тому числі залишків на депозитних рахунках), для того, щоб забезпечити належну підготовку до опалювального сезону.
У свою чергу, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ у 2015-2019 роках Едуард Кругляк зауважує, що працівники ТКЕ сьогодні отримують зарплати завдяки підтримці підприємств органами місцевого самоврядування. «Про економіку підприємств ТКЕ казати має чого – її нема. Обігових коштів немає», – підкреслив екс-заступник міністра.
За його словами, для фінансової стабілізації тепловиків необхідно, щоб був реалізований законопроект №3508-д. Цей документ уже прийнятий Верховною Радою в другому читанні, але ще не підписаний Президентом. У законопроекті передбачена реструктуризація заборгованості ТКЕ за спожитий газ, яка накопичилася до 1 червня 2021 року, а ще встановлюються однакові умови для врегулювання пені/штрафних санкцій підприємствам теплоенергетики та водоканалам. Реструктуризацію можна буде зробити на термін до 5 років.
Кругляк наголосив, що після підписання законопроєкта 3508-д Кабміну необхідно у стислі терміни затвердити всі документи, які уможливлять реалізацію закону на практиці. Водночас, на думку експерта, з технічної точки зору проблем у підготовці до опалювального сезону виникнути не повинно.
Усі говорять про тарифи… а як з енергоефективністю?
Однією з найбільш обговорюваних тем не лише перед опалювальним сезоном, а упродовж всього року, – це тарифи. Люди переживають, чи вистачить їм доходів на оплату тепла, але зосереджуються в цьому переважно на одній складовій платіжки, на вартості калорії. З іншої сторони, є ще така складова, як об’єм споживання.
Зменшувати можна обидві складові, але варто пам’ятати, що зменшення тарифу часто не відповідає економічним реаліями, наприклад, тій самій ціні на блакитне паливо. «Це не останній опалювальний сезон і не останнє підвищення ціни на газ. Ми не можемо спрогнозувати, який буде наступний рік», – наголосив керівник ГО «Нова комунальна Україна» Руслан Голуб.
За словами експерта, частина мерів уже зараз проводять заходи для зменшення споживання енергії будівлями, що перебувають у комунальній власності. Але бракує державної підтримки підприємств сфери ЖКГ, адже не всі громади зможуть власними силами витягнути витрати на модернізацію, а тієї підтримки міжнародних структур, на яку можуть претендувати тепловики й інші компанії у галузі, не вистачає на всіх бажаючих.
Споживачі також можуть зменшувати об’єми споживання тепла та/чи газу. На рівні держави є програма «теплих кредитів» та програма Фонду енергоефективності «Енергодім». Але й тут не обходиться без проблем.
Так, на «теплі кредити» цьогоріч можуть претендувати лише власники приватних будинків. Крім того, на програму виділено у бюджеті всього 150 млн грн, і чи будуть закладені кошти на наступний рік наразі не відомо. Сама програма спочатку діяла до 2021 року, але була продовжена ще на рік. Держенергоефективності, яке адмініструє «теплі кредити», заявляє про розробку цільової програми з енергоефективності до 2026 року. Програма передбачатиме надання підтримки на модернізацію житла, однак вона досі не затверджена. Відповідно, при підготовці бюджету кошти на неї не можна закласти.
Із програмою Фонду енергоефективності також не все просто. По-перше, наразі скористатися підтримкою цієї установи можуть лише об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. По-друге, на 6 серпня Фонд отримав та зареєстрував 728 заявок від ОСББ, однак роботи зараз проводяться лише у 507 об’єднаннях. І лише 56 ОСББ подали заявки на верифікацію (що означає повне чи часткове завершення робіт). Це природно – проекти за програмою Енергодім розраховані на період до 24 місяців, – але й надто мало для того, щоб уже сьогодні говорити про відчутні результати в економії ресурсів.
Крім того, Фонд енергоефективності також може спіткати проблема нестачі коштів на виплату відшкодувань. Минулого року при підготовці бюджету до першого читання грошей на поповнення статутного капіталу установи (саме з нього виплачуються компенсації) взагалі не було закладено. До другого читання Кабмін все-таки передбачив 100 млн грн. Тому цього року Фонд енергоефективності працює завдяки коштам, які накопичилися за минулі періоди, та за рахунок мультидонорського фонду.
Чи буде виділено фінансування Фонду енергоефективності наступного року? У Мініністерстві розвитку громад і територій повідомили Укрінформу, що це буде вирішуватися з урахуванням результатів роботи фонду. Тобто, питання не закрите.
Як ми увійдемо в зиму
За словами Кругляка, на підготовку до зими міста виділили тепловикам понад 2,6 млрд грн., але держава не має жодної програми, яка би забезпечувала підтримку сфери ЖКГ. За програмою ж Фонду енергоефективності наразі модернізовано тільки 35 багатоквартирних будинків. «Повинні бути прийняті програми місцеві, повинен бути комплекс заходів між теплокомуненерго і «житловиками», які дозволять і знизити втрати тепла, і провести термомодернізацію житлового фонду», – вважає екс-заступник міністра.
Паралельно лишається невирішеною проблема із встановленням тарифів для підприємств ТКЕ. Варто зауважити, що через зміни у законодавстві востаннє тепловики могли змінити тарифи для всіх своїх споживачів у 2018 році. З того часу зросла не лише ціна газу, а й рівень зарплат та ціни на матеріали та обладнання.
«Вкрай необхідно, щоб тарифи на тепло були затверджені і щоб вони були реальними. Будь-які ігри органів місцевої влади зі спробою займатися популізмом і занизити тарифи, мовляв, ми таким чином хочемо захистити населення, призведуть до того, що підприємства ТКЕ будуть неспроможні виконувати свої обов’язки. Фізично. І це одна із фундаментальних проблем, які у нас існують упродовж багатьох років», – говорить економічний експерт Борис Кушнірук.
За його словами, занижені тарифи сприяють накопиченню боргів ТКЕ перед Нафтогазом. На його думку, в опалюваний сезон ми входимо непідготовленими. Експерт назвав помилкою скасування абонплати за тепло. «Якби у нас населення протягом року сплачувало рівномірно, то, по-перше, це давало би оборотні кошти для ТКЕ. По-друге, не було би «піків», коли платіжки на комунальні послуги стрімко зростають і, відповідно, населення неспроможне платити», – вважає Кушнірук.
Він зауважує, що введення абонплати дозволить зменшити витрати бюджету на виплату субсидій. Домогосподарства, у свою чергу, зможуть прогнозувати свої витрати на оплату «комуналки». Водночас, Кушнірук вважає за потрібне ввести на наступні опалювальні сезони системи, за якої ТКЕ мають законтрактувати газ до 1 липня. Це дозволить стабілізувати входження в опалювальний сезон.
Але це все виглядає, як плани на майбутнє. Нині ж ми очікуємо холодів, тягнучи за собою накопичені борги, зростання цін на газ та застарілу інфраструктуру. З введенням річного тарифу для населення (на який споживачів перевів не лише Нафтогаз, а й інші постачальники газу) та контрактів із фіксованою ціною для ТКЕ ми можемо хоча би перестати хвилюватися через вартість блакитного палива.
Проте зростання тарифів на централізоване теплопостачання – це лише питання часу. Тепловикам потрібні обігові кошти, їм потрібно вкладатися в модернізацію, розраховуватися з боргами і намагатися не накопичити нових. І громади не завжди зможуть покривати ці потреби за рахунок своїх бюджетів – а подекуди у них цієї можливості немає вже зараз.
Для населення способом зменшити витрати на комуналку мала би стати модернізація житла. Однак, принаймні на сьогодні, вона не проводиться у необхідних масштабах, а фінансування державних програм підтримки енергоефективності лишається відкритим. Так само відкритим є питання державної підтримки оновлення підприємств теплопостачання. Населенню залишається сподіватися на субсидії, тепловикам – на підтримку з бюджету громади.
Якось міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов сказав авторці цього матеріалу, що підготовка до опалювального сезону не має бути постійним джерелом новин і хвилювань. Це стандартний процес, який відбувається щороку. Лишається сподіватися, що колись так і буде. Але поки що ми живемо в умовах, коли наближення холодів змушує українців вчитуватися у новини. Чи то через тарифи, чи то через побоювання, що ми можемо залишитися взагалі без тепла.
Вікторія Наконечна, Київ
