В Україні ринок мобільного контенту розвивається не так швидко, як у Європі

Мобільні технології та цифровізація суспільства сприяють розвитку цифрового контенту. За даними Комісії ЄС з Єдиного цифрового ринку, майже 70% абонентів у європейських країнах використовують Інтернет для ігор, завантаження відео, фільмів чи музики. Більшість із них роблять це через мобільні пристрої.

Європейський телеком-регулятор намагається спростити доступ до таких послуг. Кілька років тому була реалізована ініціатива з міжкордонної «портації» мобільного контенту. Якщо раніше для отримання сервісів відомих ТБ-провайдерів абонент мусив  «верифікувати» – у якій країні він знаходиться, то зараз такого немає. Наприклад, французький абонент мобільного зв’язку, який придбав контент у CanalPlay, може дивитись фільми й серіали по своїй «французькій» підписці, навіть якщо поїде на відпочинок до Хорватії, або у бізнес-відрядження до Данії.

В Україні ринок мобільного контенту розвивається не так швидко, як у Європі. За нашою оцінкою, мобільним контентом користуються близько 20% вітчизняних абонентів. На мій погляд, причиною низької, порівняно з іншими країнами, кількості користувачів, є певне упередження до таких послуг. Попри це, до мобільного контенту відноситься широкий асортимент послуг – від рингтонів до електронних книг і трансляцій спортивних передач, досі вважається що цей ринок продає  "білий шум", як от гороскопи, анекдоти чи тости. Свою частку в формування такого ставлення суспільства внесли й «токсичні» послуги, що мали місце у минулому – SMS-розіграші, лотереї. На щастя, мобільні оператори спільно з контент-провайдерами припинили цю практику і дотримуються правил етичного ведення бізнесу. Більше того, провайдери контенту застосовують ряд обов’язкових дій, що дозволяють абонентам замовляти контент-послуги без ризику випадкового підключення, нав’язування чи інших небажаних наслідків.

Підписка на мобільний контент передбачає послідовність активних дій абонента. Спершу він обирає послугу в мобільному додатку, на сайті, в меню SIM-карти, або через IVR – залежно від того, який спосіб підключення застосовує провайдер послуги. Після цього – абонент отримує SMS-повідомлення з інформацією про підключення, вартість послуги, контактні дані провайдера, спосіб відключення послуги. Часто для підписки абонента просять підтвердити замовлення через SMS-код, без цього замовлення не відбудеться. Як правило, більшість контент-послуг передбачають тестовий період, коли абонент отримує послугу безкоштовно. Інформація про підключену послугу з’являється в особистому кабінеті абонента на сайті оператора. У будь який момент абонент може відмовитись від підписки на контент, відправивши безкоштовний SMS.

Зазначу, що кількість скарг на помилкове підключення контент-послуг складає 0,00024% абонентської бази України – такі дані наводить телеком-регулятор. Завдяки покращенню сервісу, кількість скарг з року в рік зменшується. Так, якщо у 2018 році до телеком-регулятора надійшло 117 скарг абонентів на небажане підключення контенту, то у 2020 році кількість таких звернень склала 63. Тим не менш, мобільні оператори серйозно ставляться до кожної скарги, оскільки це сигнал, що процедури обслуговування треба удосконалювати.  

Чому ж досі трапляються випадки небажаного чи несвідомого підключення мобільного контенту? Причині різні. Абоненти інколи відкривають банери на сумнівних інтернет-сайтах, завантажують мобільні додатки з неофіційних маркетів, надають невідомим програмам дозвіл на доступ до своїх контактів і т.п. Це також привід для мобільних операторів більше піклуватись про підвищення кіберграмотності клієнтів.

Чому важливо розвивати ринок мобільного контенту в Україні? Це не тільки культурний феномен, що сприяє кращому дозвіллю чи освіті. Цифровий контент “драйвить” розробку національного програмного продукту й творчу індустрію. Наприклад, Київстар уже кілька років розвиває послугу "Київстар ТБ", завдяки якій абоненти можуть переглядати ексклюзивні допрем’єрні покази, спортивні змагання, вітчизняні та зарубіжні фільми. Зараз на платформі можна знайти понад 20 000 фільмів та серіалів.

Відзначу, що національний телеком-регулятор розуміє перспективи цього ринку. Тому 16 липня, на позачерговому засіданні, НКРЗІ прийняла рішення призупинити підготовку змін до правил надання контент-послуг з метою доопрацювання цього документу. Регулятор вивчив пропозиції усіх сторін і дав можливість операторам і провайдерам переглянути й удосконалити свої практики надання контент-послуг. На мій погляд, це дуже зважене рішення.

Незабаром вступає у силу закон про електронні комунікації, який, у свою чергу, потребуватиме змін до "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг». Для мобільних операторів дуже важливо, щоб будь-які зміни до чинного законодавства були доцільні й передбачувані, і давали час на їх імплементацію. Головне, щоб регулювання допомагало ринку ставати більш цивілізованим і конкурентоздатним.

Олександр Когут, директор з регуляторного забезпечення «Київстар»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства