Економічні перемоги і прорахунки уряду: очима його голови Дениса Шмигаля

Економічні перемоги і прорахунки уряду: очима його голови Дениса Шмигаля

Укрінформ
Аналіз за підсумками “звітної” пресконференції прем’єр-міністра з нагоди першої річниці роботи

Економічних викликів упродовж першого року роботи чинного Кабінету міністрів було не менше, аніж “коронавірусних” і політичних. Хоча, звісно ж, усі вони тісно між собою пов’язані. Жодна пошесть не завдала глобальній економіці стільки збитків, як COVID-19. Принаймні, в новітній історії. Українська специфіка ще й у тому, що до спровокованих коронавірусом проблем та перших ознак світової фінансової кризи, яка, за багатьма оцінками, далася б взнаки навіть без пандемії, приєдналися і численні внутрішні проблеми. Приміром, пов’язані з енергетичним роздраєм, тотальною залежністю від зовнішніх сировинних ринків та гострою фінансовою "недостатністю”. З іншого ж боку, сировинна спрямованість, низький ступінь перероблення та перманентно обмежена купівельна спроможність громадян врятували перехідні економіки від масштабнішого падіння. “Не аналізуватиму, сильний чи слабкий наш уряд, – наголосив, відповідаючи на одне із запитань журналістів, Денис Шмигаль, – Ми прожили рік. І є підсумки цього року. Ви їх можете аналізувати. І суспільство може оцінювати...”. Утім, оцінювати роботу урядової команди за окремими напрямками прем’єрові у четвер, звісно ж, довелося. Зустріч з журналістами давала можливість і відповідати на критику, і – куди без того, – хвалитися успіхами. Нам же передусім цікаво, – в який спосіб урядовці планують долати наявні й майбутні виклики...

ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИКЛИКИ

1. Розбалансованість ринку електроенергії

Денис Шмигаль запевнив: Україна не відмовиться від курсу на енергонезалежність, енергоефективність та зменшення енергомісткості економіки й на повну лібералізацію енергоринків. Зокрема, попри сформовану упродовж минулого року багатомільярдну заборгованість, Меморандум із власниками джерел альтернативної енергії, за словами глави уряду, безумовно виконуватимуть. Відхрещуватися від узятих при підписанні документа зобов’язань влада не планує. Шмигаль нагадав про можливості випуску так званих “зелених облігацій” – як механізм розв’язання боргової проблеми. Отримані кошти підуть на розрахунки з виробниками електроенергії, що заспокоїть ринок і разом з іншими заходами стабілізує його, убезпечить вітчизняну енергосистему від дисбалансів. Активізувати роботу у цьому напрямку, за словами очільника уряду, допоможе призначення повноцінного міністра енергетики (за урядування Шмигаля енергетичним відомством, нагадаємо, керували лише в.о. – Ред.). Прем’єр нагадав, що нинішня зима стала справжнім випробуванням для вітчизняної енергетики. Проходити найхолодніші періоди було нелегко. Адже при роботі енергосистеми на максимальних обертах ризики аварій та збоїв зростають. І Україна доволі вдало склала цей іспит. Віялових відключень електрики, попри деякі “вангування”, вдалося уникнути. Денис Шмигаль не прогнозує їх і в майбутньому. Вітчизняний енергоринок збалансований, “але потребує коректив – через свою “молодість” – та пошуку компромісів”. Поміж яких – збалансування інтересів у тарифному питанні. Аби генерація не була збитковою для виробників і водночас – фінансово вбивчою для споживача. Відповідаючи на запитання журналістів глава уряду запевнив: після 1 квітня, тобто по завершенню опалювального сезону, тариф на електроенергію для населення залишиться на нинішньому рівні – 1,68 грн за кіловат. Інша справа, що урядовець не береться прогнозувати, як довго зберігатиметься такий ціновий статус-кво. “Наш підхід зрозумілий: конкурентна і справедлива ринкова ціна й монетизовані субсидії – допомога й підтримка від держави тим, хто цього потребує”, – наголосив Шмигаль. Досягти цього без шокових стресів для населення й енергосистеми – одне із завдань очільника Міністерства енергетики. Першочерговим завданням в електроенергетиці залишається і синхронізація з 2023 року Об’єднаної енергосистеми України з європейською енергомережею. Що дозволить остаточно позбутися енергозалежності й розширить можливості для оперативного, короткострокового та середньострокового балансування.

2. Цінові “гойдалки” на газовому ринку

Те ж стосується й балансів та компромісів у газовій сфері. “Ми активно рухаємося до справедливого й конкурентного ринку. Не бачу потреби й можливості робити кроки назад”, – каже прем’єр. Інше питання – перекоси, що виникають через надмірну монополізацію цього сегмента. Що й викликало потребу в ухваленні тимчасових рішень про обмеження газових тарифів у піковий для споживання період. Тепер же міжнародні партнери (зокрема, МВФ) чекають від офіційного Києва якомога швидкого скасування обмежень граничної газової ціни. Хоча, як нагадав пан Шмигаль, до таких кроків захисту населення періодично вдаються у всьому світі. Тим паче – цієї суворої зими.

Подальше завдання – збалансувати ринок виключно шляхом використання “природних” механізмів. У цьому зв’язку Денис Шмигаль нагадав про урядову “рекомендацію” газопостачальникам вже найближчими тижнями оприлюднити свої річні тарифні плани. Адже, оцінюючи форвардні контракти, постачальники можуть визначити, якою буде вартість ресурсу упродовж року. Запропонований споживачам річний продукт дозволить згладжувати ймовірні цінові коливання. Що вигідно і самим продавцям (з точки зору планування витрат та прибутків), і їхнім клієнтам (при плануванні сімейних бюджетів). Хоча можливість для споживачів користуватися місячним тарифом, за словами урядовця, збережеться. Але він називає це “лотереєю”, коли можна за результатами одного місяця виграти, а потім – програти.

Стратегічна ж мета України – збільшення власного газовидобутку. Шмигаль нагадав про укладання восьми угод про розподіл продукції з приватними компаніями, а також про передачу права на розробку Юзівської газоносної площі та шельфу Чорного моря НАК “Нафтогаз України”. Упродовж 2-3 років це допоможе залучити у видобуток до 10 мільярдів інвестиційних гривень. І в підсумку – до 2025 року зможемо повністю забезпечувати внутрішні потреби країни власним газом.

3. Проблеми управління галуззю

Аналізуючи кадрову політику в енергетиці, Денис Шмигаль, окрім “лейтмотивної” тези про необхідність затвердження кандидатури нового профільного міністра, говорив ще й про ситуацію з менеджментом НАК "Нафтогаз України" і НАЕК “Енергоатом”. Підстав для звільнення голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва і відставки чинного складу Наглядової ради компанії, за оцінками прем’єра, немає. Секретаріат Кабміну нині готує офіційну відповідь на “кадрове” звернення в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка. Останній, нагадаємо, просив розглянути питання зміни керівництва НАК "Нафтогаз України" через невиконання плану збільшення внутрішнього газовидобутку та неефективну, на його думку, роботу Наглядової ради. Зате найближчим часом офіційно оголосять про конкурсний відбір на посаду президента державного підприємства "НАЕК "Енергоатом". "Президент підписав закон про відновлення конкурсів на держслужбу. Вважаю, що це гарна нагода загалом впорядкувати цю діяльність. Ми якраз обговорювали необхідність призначення як і в Міненерго керівника, так і керівника Енергоатома", – запевнив пан Шмигаль.

4. Стрибки вартості пального

Ситуація у цій сфері непокоїть не лише суспільство, а і всю владну вертикаль. У цьому зв’язку прем’єр згадав і про нараду під власним головуванням, і про обговорення дражливого питання на урядовому засіданні, і про консультації у президента, і про зустрічі із трейдерами та операторами роздрібних мереж керівництва Міненергетики. “Ціни справді зросли, – визнав Денис Шмигаль, – Визначаємо причини. Якщо ідеться про якісь картельні змови, зловживання на ринку, всі контрольні органи отримали протокольні доручення від уряду перевірити це і належним чином відреагувати”. Зокрема, за словами урядовця, йдеться і про Антимонопольний комітет. “Перебуваємо в абсолютно відвертому діалозі з основними мережами. Є сподівання, що незабаром ситуацію буде врегульовано. Є побажання від мереж стосовно кроків уряду для наведення порядку, легалізації ринку пального в Україні, легалізації гуртових постачань, імпорту тощо. Впевнений, що надалі ринок буде справедливим і стабільним”, – підсумував прем’єр.

ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ

У питанні продовження співпраці з Міжнародним валютним Фондом Денис Шмигаль налаштовний оптимістично. Під час роботи “онлайнмісії” Фонду, за його словами, вдалося узгодити “точки компромісу” при виконанні усіх параметрів чинної нині програми співпраці України та МВФ. Прем’єр нагадав про ключові на сьогодні пункти:

  • скасування обмежень ціни на газ (6,99 грн за кубометр);
  • узгодження макропоказників, що ляжуть в основу бюджетів на 2022-2023 років;
  • судова реформа (закони про Вищу раду правосуддя);
  • посилення кримінальної відповідальності за незаповнення чи неналежне заповнення декларацій;
  • ухвалення законодавчих змін стосовно діяльності НАБУ – в частині призначення й легітимізації очільника відомства.

Часові ж межі такі. Кінець березня – для скасування граничної газової ціни, червень – для узгодження “макрофінансу”. Тоді ж Україна розраховує на укладання попередньої угоди про фіналізацію перемовин про отримання кредитних траншів. При цьому, коли саме за таких “розкладів” ми можемо отримати гроші, Денис Шмигаль не сказав...

Зате прем’єр похвалився, що і без цього ресурсу “фінансове самопочуття” України непогане. На рахунку Казначейства удосталь коштів для виконання усіх внутрішніх та зовнішніх зобов’язань – і у гривні, і у валюті (маємо, приміром, $1,5 млрд, чого повністю вистачить для розрахунків у період щонайменше до липня). Загалом же, за оцінками пана Шмигаля, країна забезпечена “фінансовою подушкою” для обслуговування боргу принаймні до вересня. А ось перший місяць осені, як і торік, буде одним із найскладніших для розрахунків із кредиторами. Хоча глава уряду впевнений: жодних проблем із виплатою боргів не виникне. Оптимізму додає поточна робота Мінфіну на ринках внутрішніх і зовнішніх запозичень. При цьому Денис Шмигаль запевнив: державний борг перебуває й надалі перебуватиме у межах параметрів, визначених та узгоджених з міжнародними партнерами.

СОЦІАЛЬНІ, БІЗНЕСОВІ ТА ФІСКАЛЬНІ ВИКЛИКИ

Одне із запитань журналістів стосувалося “тотального” підвищення цін на продукти. Прем’єра така ситуація на споживчому ринку також не влаштовує. Утім, він нагадав, що права напряму втручатися в роботу ринку уряд не має. Що ж до непрямих інструментів, то ними активно послуговуються. Мова про стимулювання виробництва тих чи інших соціально значущих товарів завдяки податковим та кредитним преференціям. Також Денис Шмигаль розповів про зустрічі та консультації з представниками різних галузей. Приміром, нещодавно відбулася нарада з ключовими виробниками яєць – товару, що став своєрідним ціновим антирекордсменом початку року. Є домовленість, що за 2-3 тижні – надто перед Великоднем – виробництво цієї продукції пожвавиться, що має позитивно позначитися і на ціновій ситуації.

Ще один шлях, яким би міг піти уряд, – регулювання внутрішніх ринків через впровадження експортних квот і мит на окремі види продукції. Скажімо, гречку та зернові. Утім, наразі глава уряду не вважає ситуацію із внутрішніми цінами на ці групи товарів критичною. Тож найближчим часом вдаватися до квотування не будуть.

Натомість влада готова іти шляхом зниження податкового навантаження на бізнес. Що в підсумку призведе і до стабілізації споживчих цін. Один зі шляхів – впровадження податку на виведений капітал, який поступово замінить складний в адмініструванні та витратний для виробників податок на прибуток. Утім, впроваджуватимуть новацію поступово. Адже йдеться про загрози для наповнення бюджету на початкових етапах реформи. Тож, як спрогнозував Шмигаль, процес триватиме кілька років.

Запитували прем’єра і про поступ у напрямку до виконання однієї із передвиборчих обіцянок президента – так зване “нульове декларування”. Такий крок, за прогнозами урядовця, поверне в економіку країни мільярди гривень. Відповідний законопроєкт зареєстровано у парламенті. “Проєктом запропоновано три ставки – 5% для коштів, які залишаються всередині країни, 9% – для грошей, що були виведені за межі України, і 2,5% – якщо людина, декларуючи свої кошти, купує державні облігації (ОВДП)", – нагадав прем’єр. При цьому, міжнародні партнери України, за його словами, застерігають, щоб “під цим соусом” не було легалізовано кошти, отримані злочинним шляхом. Денис Шмигаль запевнив: всі необхідні запобіжники буде передбачено. Це ж стосується і, так би мовити, “фінансової індульгенції” для високопосадовців та їхніх близьких родичів.

А необтяжених надмірним ресурсом громадян, безумовно, зацікавлять урядові плани стосовно впровадження накопичувальної пенсійної системи.

"Накопичувальна пенсія є одним зі стандартів цивілізованого світу, коли виплати мають бути достойними. Якщо ми говоримо, що зараз бюджет Пенсійного фонду складає орієнтовно 500 млрд грн, то щоб збільшити пенсії вдвічі, треба мати майже весь бюджет держави (1,3 трильйона). Вихід – у створенні накопичувальної системи, яка працює успішно в багатьох країнах", – сказав Шмигаль. І це, за його словами, є одним із пріоритетів уряду...

На пресконференції Денис Шмигаль спростував чутки про те, що із ним вже нібито розмовляв хтось із високопосадовців стосовно ймовірної відставки глави уряду. “Не читайте телеграм-канали”, – попросив прем’єр журналістів.

Однак, не будемо настільки категоричними: читайте. Але перевіряйте інформацію, й аналізуйте. Хоча б – разом з Укрінформом.

Підготував Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-