Інфляція у січні: хто (чи що) її розганяє та як Україна має цим скористатися
За даними Держстату, інфляція в Україні у січні 2021 року становила 1,3% – настільки зросли ціни у порівнянні з попереднім місяцем. У річному ж вимірі (якщо порівнювати місяць до місяця, тобто січень 2020-го і січень 2021-го) вона прискорилася до 6,1%. Адже річний вимір у грудні становив 5%, а в листопаді ще менше – 3,8%. Нинішні показники не стали несподіванкою. Те, що інфляційні темпи зростатимуть, очікувалося. Нині невеликий інфляційний «розгін» навіть потрібен, бо мотивує виробників. Нацбанк у своєму січневому звіті прогнозує, що інфляція тимчасово прискориться і вийде за межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Але регулятор тимчасове відхилення допускає – задля швидшого відновлення економіки після коронакризи.
Усі думали газ, а виявилося… «яєчні» чинники
Ще наприкінці минулого року цінники для споживачів почали неприємно змінюватися (докладніше читай ТУТ) . Тож і початок нового року на ціновому «фронті» виявилися досить жвавим.
Як свідчить державна статистика, протягом січня ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%. На 1-6,5% підтяглися в ціні овочі, цукор, соняшникова олія, м'ясо птиці, хліб, яловичина, крупи, сири. Водночас на 1,3% подешевшала свинина.
Але найбільше в продуктовому кошику здивували яйця – їх подорожчання становило 15,4%. Сьогодні десяток коштує вже 30-35 грн. Експерти пояснюють це як внутрішніми причинами, так і світовими тенденціями. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), тваринницька продукція на глобальному ринку дорожчала три місяці поспіль. Що було пов’язано, передовсім, зі зростанням в ціні зернових та олійних культур, зокрема, фуражного зерна. Ринок яєць до цього особливо чутливий. Адже 65-70% у собівартості кожного пташиного яйця – ціна комбікормів. А вони подорожчали більш ніж на половину.
Ціни на алкогольні напої підвищилися незначно – на 1,0%, а от чергове підвищення акцизів на тютюнові вироби додало цінам на цигарки 1,9%.
На радість українським модникам, одяг та взуття подешевшали на 4%, зокрема взуття – на 4%, одяг – на 3,9%. Здається, причина в масовому розпродажі, до якого вдалися рітейлери, як тільки їм дозволили працювати. Таким чином вони намагалися надолужити втрачене під час карантину вихідного дня і післяноворічного локдауну.
Ціни на транспорт зросли насамперед за рахунок подорожчання палива та мастил на 2,3%. Водночас на 1,4% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті. У сфері зв'язку суттєво додав місцевий телефонний зв'язок – 10,2%.
Але найбільш помітні для споживачів цінові зрушення сталися в комунальній сфері та ринку енергоресурсів. Січневі ціни на газ, що їх окремі облгази під виглядом вільного ринку збільшили на 10-20%, задерши до 10 грн/куб.м., викликало хвилю народного обурення. В результаті Кабміну довелося гамувати «ринок» в ручному режимі і 18 січня уряд обмежив вартість блакитного палива ціновою «стелею» у 6,99 грн/куб.м. на час карантинних обмежень та до кінця опалювального сезону.
Відмова ж від пільгових 100 квт для побутових споживачів та перехід до оплати усього обсягу спожитої електрики за верхньою ціновою межею (1,68 грн/кВт.год) підвищило тарифи на електроенергію на 36,6%. Каналізація здорожчала на 17,3%, водопостачання – на 10,9%. Але цікаво, що водночас Держстат зафіксував… зниження ціни на природний газ у січні на 4,5%.
Певна «неприродність» цього показника привернула увагу експертів. Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук здивувався, чому Держстат вирішив, що ціни знизилися, коли в першій половині січня вони пробивали психологічні стелі, а постанову про граничні ціни Кабмін прийняв вже ближче до кінця місяця.
На прохання Укрінформу економічний експерт Олексій Кущ намагався пояснити цей феномен. «Фраза про зменшення ціни на газ дещо не зрозуміла. Чи то мова йде про ціну на газ для населення, чи то для постачальників тепла, чи для промисловості. Можливо це інтегральний показник по всіх категоріях споживачів з урахуванням оптових ринкових закупівель, що їх здійснюють тепловики та промислові виробники. Ми можемо лише припускати, яких саме споживачів стосувалася ця цифра у звіті Держстату», – сказав Олексій Кущ.
Дещо раніше у своєму відеоблозі «Чесний погляд на економіку» експерт вже звертав увагу на певні «чудеса» державної статистики. Наприклад, Держстат опублікував дані за грудень минулого року, де середня зарплата по Києву склала 21 тис. гривень та 14 тис. по країні. На думку експерта, ці дані не відповідають дійсності і насправді показники нижчі. «Основні проблеми які не дали Держстату сформувати нормальну статистику це особливості нашого ринку праці і додаткові виплати, прийняті в деяких компаніях в кінці року. З одного боку статистика враховує всі виплати, зроблені роботодавцями, як штатним співробітникам так і сумісникам, і потім це все ділиться на кількість офіційно працевлаштованих людей. Всього у нас 18 мільйонів економічно активного населення, та Держстат враховує лише 7 мільйонів осіб «штатників», це близько 40% від загальної кількості економічно активних. Якщо всі зарплати враховуються в одному котлі, а кількість працівників занижується, то тут статистика втрачає точність», – пояснив Олексій Кущ.
Як осідлати інфляційну «хвилю», щоб зробити «квантовий» стрибок
Але повернемось до інфляційних перспектив. В Нацбанку вважають, що через низькі торішні врожаї, подорожчання енергоресурсів та подальшу активізацію споживчого попиту – зростання цін до кінця року пришвидшиться. Додатковим проінфляційним фактором буде підвищення мінімальної зарплати на:
- 20% – у січні (до 6 тис. грн),
- 8,3% – у грудні (до 6,5 тис. грн).
«За підсумками 2021 року інфляція становитиме 7%, а у 2022–2023 роках – закріпиться на рівні цілі – 5%», – прогнозують в НБУ.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль бачить у цьому чималу вигоду. Про інфляцію, як засіб "розігріву" економіки, прем'єр розповів під час зустрічі "Глобальний огляд економіки України", яку організувала Європейська бізнес-асоціація. Незважаючи на загальносвітову кризу, викликану коронавірусною пандемією, прем'єр-міністр переконаний, що цього року ВВП України може зрости на 4,6%. «Така ситуація може супроводжуватися "незначним рівнем інфляції", – сказав Денис Шмигаль. Втім, він не бачить у цьому проблем.
«Під час перехідного стану економіки, для того, щоб здійснити «квантовий стрибок» потрібні відповідні імпульси. У нашому випадку таким поштовхом може служити «розігрів» інфляції, але помірний і контрольований. Штучне ж обмеження інфляції, яке спостерігалося в 2019 році, для таких сировинних економік, як наша, згубне», – стверджує Олексій Кущ.
За його словами, у цьому випадку ми дуже залежимо від світової кон’юнктури. Якщо ціни на сировину закордоном ростуть, то начебто це й добре, бо збільшується експорт і валютна виручка. Однак разом з тим зарубіжний ціновий ріст імпортується і на наш внутрішній ринок, услід за ростом експортних цін, ростуть і ціни внутрішні. В країні також стає більш дороге зерно, метал, руда, олія. «Таким чином відбувається трансмісія зовнішньої інфляції, обмежити яку можна лише шляхом зміцнення національної валюти, що і було зроблено в 2019 році. Тоді, щоб не допустити імпортну інфляцію в Україну, гривню зміцнили на 15% (продаж ОВДП іноземцям був одним з інструментів). Однак, в результаті це дестабілізувало економіку і привело до падіння промислового виробництва, тобто галузей з глибокою переробкою, де норма рентабельності рідко сягає більше тих же 15%, але де продукція не настільки залежить від кон’юнктури», – каже пан Олексій.
Чому виник такий дисбаланс? Бо на той час, коли через девальвацію Україна отримала певні конкурентні переваги на зовнішніх ринках, ми не змогли використати це для експансії наших несировинних товарів. Тобто, економіка впала, не отримавши належної структурної перебудови.
«Зараз ми маємо інфляційний імпульс, який спонукатиме несировинну частину економіки знову розвиватися. Але це матиме позитивний вплив тільки у тому випадку, коли реалізовуватиметься загальна модель економічного зростання. Усе залежатиме від того, наскільки якісно цю інфляційну хвилю буде використано. Потрібно докласти зусиль для розширення внутрішнього ринку і активізації внутрішнього попиту. Інакше відбудеться ентропія – «розпорошення» інфляції і замість зростання економіки отримаємо збідніння людей. В цьому контексті дуже важливою буде дискусія, ініційована владою про подальшу модель розвитку», – резюмував економіст.
Оксана Поліщук, Київ
