Що змінилося для українських МФО: 6 головних трендів

Що змінилося для українських МФО: 6 головних трендів

PR
Укрінформ
2020-й став роком глобальних змін, які визначатимуть наше майбутнє. Це стосується і мікрофінансових організацій.

Частина цих трансформацій – результат еволюції ринку, інші стали наслідками всесвітньої пандемії коронавірусу. Які  ж перетворення відбуваються зараз та як змінюються правила гри для МФО?

1. Нове законодавство

До найвагоміших змін для мікрофінансових організацій у 2020 році належать законодавчі. Так, з 1-го липня нагляд за діяльністю кредитних спілок, страховиків, лізингодавців, фінансових компаній тощо перейшов до Національного банку України (раніше цю функцію здійснювала Нацкомфінпослуг). Невдовзі було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій». А також – зафіксовано законопроєкт щодо захисту боржників під час врегулювання простроченої заборгованості, внесено зміни у Закон України “Про споживче кредитування”, які скасовують неустойки у випадку прострочення кредитних зобов’язань, тощо.

Як і будь-які нововведення, згадані зміни у законодавстві ще мають зони для розвитку та доопрацювання з урахування специфіки діяльності МФО. Їхня реалізація, особливо на перших етапах, може супроводжуватися певними труднощами. Проте пов'язані з оновленнями тенденції однозначно корисні для ринку. Адже підвищення стандартів обслуговування клієнтів, завдяки встановленню суворіших вимог, має повернути довіру споживачів до ринку фінансових послуг, покращити інклюзивність цих послуг та зменшити ризики недобросовісної конкуренції. Законодавчі зміни врегулювали багато питань – тому фінансові компанії, які прагнуть діяти прозоро та орієнтовані на споживача, сприйняли їх позитивно.

Як зазначає CEO Moneyveo Альона Андронікова, компанія підтримує ініціативу покращення законодавства. "Moneyveo активно співпрацює з регулятором і бере участь у багатьох відкритих сесіях з обговорення законопроєктів. Однозначно позитивна тенденція полягає в тому, що наразі ми рухаємося до збалансування інтересів споживачів і бізнесу. Як і те, що у наявних зараз в Україні нормативно-правових актах починають враховуватися принципи крос-функціональності бізнесу”.

Тут варто зазначити, що Moneyveo брала безпосередню участь у розробці закону про споживче кредитування, фінмоніторинг, положення про методи верифікації, проєкту про колекторську діяльність та закону про платіжні послуги. Представники компанії переконані: названі нововведення та зміни – абсолютно правильний еволюційний етап розвитку ринку.

2. Посилення значення МФО

Ще 2005-й був оголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй Міжнародним роком мікрокредитування. У світовій практиці відводиться велике значення розвитку МФО, Україна також рухається у напрямі цього тренду. Зокрема й тому, що сфера мікрокредитування має суспільно корисний ефект.

Наприклад, некомерційна організація Kiva надає можливість пропонувати безпроцентні позики безпосередньо від кредитора позичальникам. Компанія має онлайн-платформу, на якій можна отримати мікрокредит на створення власної справи. А засновник Grameen Bank Мухаммад Юнус отримав Нобелівську премію у 2006 році. Цей банк відомий тим, що надає невеликі позики за принципом солідарного кредитування.

Теза про посилення ролі МФО справедлива і для вітчизняного ринку. Неодноразово на профільних заходах звучала думка про те, що майбутнє – за cashless-економікою і fintech-компаніями. Адже останні, завдяки впровадженню новітніх технологій, роблять фінпослуги доступнішими та зручнішими. До того ж стратегія НБУ до 2025 року спрямована на розвиток фінансової інклюзії та ринку небанківського кредитування.

3. Фінансове включення

Цей тренд, про який уже згадувалося вище, знову ж таки важливий – як для суспільства, так і для бізнесу.

За визначенням спеціалістів Асоціації ЄМА, основними результатами програм фінансового включення можна вважати не лише можливість отримання на прийнятних умовах широкого спектра фінансових послуг переважною більшістю громадян. Фінвключення сприяє також конкурентному розвитку нової цифрової економіки, інфляційній (ціновій) стабільності, стійкості фінансової системи, скороченню бідності та довгостроковому економічному зростанню.

Проте важливо усвідомлювати: коли йдеться про фінансову інклюзію, то питання не тільки в доступності послуг, але й у їх якості. Так, Альона Андронікова зазначає, що  мікрокредитування унікальне своєю високою інноваційністю. Наприклад, багато бізнес-процесів у компанії Moneyveo побудовані на технологіях штучного інтелекту і машинного навчання. “Це робить продукти та послуги затребуваними серед споживачів. До того ж у розрізі фінансової інклюзії ми повинні не тільки надавати широкий спектр зручних і доступних кредитних продуктів, а й забезпечувати фінансову грамотність громадян та управління ризиками. Наприклад, ми, зі свого боку, на постійній основі роз'яснюємо споживачам питання, які можуть викликати у них труднощі під час користування фінпослугами. З цією ж метою реалізуємо освітній проєкт із Мінцифрою. Так, минулого року вийшов цикл наших відео про кібербезпеку, а цьогоріч ми підготували нову серію програм про перехід на дистанційну роботу для підприємців”, – розповідає Андронікова.

4. Формування екосистем

Як на державному рівні, так і в розрізі бізнесу все частіше підіймається питання про те, що фінансові організації, продукти та сервіси мають бути логічно пов'язаними та інтегрованими в єдину систему. Так, директор департаменту стратегії та розвитку НБУ Сергій Карпенко зазначив, що вже створена стійка модель майбутньої української фінтех-екосистеми, реалізація якої запланована до 2025 року. Вона має бути інтегрована у світовий ландшафт, створювати інституційні та інвестиційні умови для розвитку цифрових сервісів, стимулювати попит на інноваційні фінансові продукти тощо.

Альона Андронікова додає: МФО – важливий елемент цієї екосистеми в Україні та у будь-якій країні світу. “Уявіть собі транспортну інфраструктуру – літаки, потяги, рейсові та міські автобуси, метро, трамваї, маршрутки, таксі... Усе це становить єдину систему, кожний елемент якої має своє призначення. На таксі ви навряд чи поїдете з Харкова до Мукачева. Для цього краще скористатися потягом. А от із дому в гості до друзів ви цілком можете дістатися на таксі, бо це оптимальніший транспорт для коротких дистанцій. Так і з додатковими коштами. Якщо швидко потрібно отримати невелику суму, то онлайн-кредит – найкращий варіант”, – провела аналогію Андронікова.

До такої системи взаємозв'язку варто прагнути й компаніям, створюючи бізнес-екосистеми. При цьому вони мають будуватися за певним принципом. Для Moneyveo – це digital 360, тобто впровадження цифрових технологій у ключові напрями діяльності. Зокрема у кредитному скорингу та антифроді, завданнях з внутрішньої лідогенерації й маркетингу, власній UX/UI-агенції, відділах розробки, Research&Development, відділі по роботі з проблемною заборгованістю, в Академії бізнес-навчання Education Lab Moneyveo тощо.

5. Трансформація бізнесу в digital і використання smart-технологій

Експерти одностайні: події 2020 року відчутно прискорили процес цифровізації бізнесу. З одного боку, виявилося, що фактично продовжувати діяльність могли лише ті компанії, які надавали послуги онлайн чи мали доставку. З іншого – усім довелося оперативно переводити співробітників на дистанційну роботу. Все це неможливо без використання цифрових інструментів, розширення каналів зв'язку, вдосконалення кібербезпеки, переходу до хмарної моделі в системах бек-офісу тощо.

У розрізі діяльності МФО важливо сказати, що під час карантину smart-технології могли б стати тими інструментами, які покращили б якість кредитів та мінімізували ризик появи проблемних заборгованостей. Так, Сергій Сінченко, операційний директор Moneyveo, зазначив: “Процес прийняття рішень у нашій компанії заснований на скорингу й автоматизації. Тому Moneyveo вдалося швидко адаптуватися до нових умов. Зокрема завдяки цьому було покращено динаміку повернення кредитних коштів та зменшено частку проблемної заборгованості – більше ніж удвічі у квітні, якщо порівнювати з березнем”.   

До того ж, починаючи з 30 жовтня, на вимогу Нацбанку, усі МФО, які видають споживачам кошти онлайн, мають ідентифікувати клієнта щоразу під час оформлення кредиту. Для цього наразі пропонуються різні технології, серед яких – BankID НБУ, додаток “Дія”, співпраця з бюро кредитних історій тощо. Додатково користувачеві інтернет-сервісу потрібно проходити фото- або відеоверифікацію. Знову ж таки, ці нововведення мають на меті сприяти зменшенню рівня фроду і посиленню захисту компаній та їхніх клієнтів. Так, у Moneyveo вже застосовується ідентифікація через BankID НБУ та верифікація даних через БКІ на основі AI&ML. До того ж наразі ведуться роботи з реалізації ще декількох способів.

Загалом, тренд на впровадження сучасних технологій у сфері фінансів настільки потужний, що у 2020 році fintech навіть був визнаний окремою галуззю.

6. Безпека і турбота про клієнтів

Тренд на гуманізацію бізнес-процесів набув у 2020 році особливої актуальності. Компанії мають з особливою увагою ставитися до потреб клієнтів і суспільства. Водночас бізнес повинен пропонувати рішення, які максимально відповідають запитам споживачів, і при цьому забезпечувати їм захист належного рівня. Саме на це було спрямовано багато законодавчих ініціатив у 2020-му.

Moneyveo вирішує дані питання комплексно і системно. Наприклад, ще з 2019 року компанія почала впроваджувати у свої бізнес-процеси вимоги GDPR – європейського регламенту про захист даних. До того ж вона активно використовує технічні інновації й таким чином запобігає злочинним діям у сервісі, та співпрацює з кіберполіцією. А у квітні 2020 року Moneyveo отримала сертифікат безпеки PCI DSS Service Provider Level 1.Це стало ще одним підтвердженням того, що фінансові транзакції через moneyveo.ua захищені на найвищому рівні.

Фото з відкритих джерел та Moneyveo

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-