Виконання бюджету-2020: яким буде план «Б»

Виконання бюджету-2020: яким буде план «Б»

Аналітика
Укрінформ
Глава уряду переконує, що поточна економічна ситуація дозволяє Україні виконати бюджет 2020 року. Здається, є підстави вірити

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю «Кореспонденту» повідомив, що податкова служба вже виконала річний план за надходженнями, щоправда, митниця поки відстає. Однак це не завадить виконати зобов'язання за бюджетними виплатами в кінці року, оскільки для покриття витрат бюджету уряд ще не використав усі можливі джерела – ринок зовнішніх і внутрішніх запозичень. «У нас залишається ще кілька аукціонів з розміщення ОВДП. Звичайно, це будуть коротко- і середньострокові запозичення, і вони будуть дорожче (під 10-13% річних у гривні), ніж кошти МВФ (складають близько 3%. – Авт.)», – зауважив очільник Уряду.

Водночас Денис Шмигаль наголосив, якщо Україна знатиме дату приїзду місії МВФ та надання наступного траншу, то короткі кредити (так звані бридж-кредити) є цілком робочим інструментом. Крім того, за його словами, залишається можливість до 15 грудня вийти на ринок зовнішніх запозичень з короткими позиками, до пів року. «Обсяги залежать від виконання бюджету й розміру його дефіциту. На внутрішньому ринку це може бути 50-60 млрд грн, на зовнішньому – близько 1 млрд доларів», – зазначив прем’єр-міністр. Іншими словами, цих грошей для фінансування витрат бюджету, а для цього, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, потрібно близько $3 млрд, має вистачити. Хоча за різними оцінками недобір може скласти 100-140 млрд грн (до $5 млрд).

Вже й облікова ставка залишилася далеко позаду

Наскільки реальні плани урядовців? Варіантів, за великим рахунком, небагато. До кінця року оптимізувати бюджетні витрати – застосувати секвестр бюджету (але мова про це навіть не йде), зайняти максимально багато на внутрішньому ринку (у банків та іноземців) і розмістити єврооблігації (якнайдешевше). Аналітики з обережністю оцінюють перспективи внутрішніх та зовнішніх комерційних запозичень у потрібних обсягах. Але всі погоджуються з тим, що в будь-якому разі доведеться розв'язати калитку.

Мінфін вже зрозумів, що без підняття ставок за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) інвесторів не зацікавиш, тому змушений плавно підвищувати вартість внутрішніх запозичень. Так від продажу ОВДП в кінці листопада Мінфін залучив 16,8 мільярда гривень – це найвища сума від червня (тоді, нагадаємо, було залучено понад 17 млрд грн). і цього вдалося досягти саме внаслідок підвищення дохідності паперів.

Усього на аукціоні було запропоновано шість випусків цінних паперів: п’ять гривневих та один у євро. Строк обігу облігацій у гривні становив 4 і 6 місяців та 1, 3, 4 роки. Випуск у євро був річним. Від розміщення гривневих облігацій було залучено 11,5 мільярда гривень. Середньозважена дохідність 4-місячних ОВДП становила 10%, 6-місячних – 10,25%, 1-річних – 10,75%, 3-річних – 11,4% та 4-річних – 11,7%.

Від «єврових» облігацій до бюджету залучили 157,7 мільйона євро зі ставкою дохідності 2,45%. За гривневими 4-місячними ОВДП ставка зросла на 1 в.п., 6-місячними – 1,25 в.п., 1-річними – 0,33 в.п., 3-річних – 0,68 в.п. За євровими 1,2-річними облігаціями ставка зросла на 0,23 п.п.

На аукціоні 1 грудня було залучено лише 2,6 млрд грн. Але при цьому вартість трирічний паперів ще підросла на 0,2 в.п. – до 11,6%. Це майже вдвічі більше, ніж облікова ставка – у 6% річних.

Давати дорогу Нацбанку чи ні?

Богдан Данилишин
Богдан Данилишин

Голова Ради Національного банку Богдан Данилишин написав на своїй сторінці у фейсбуці, що зважаючи на уповільнення темпів залучення коштів на внутрішньому ринку та обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу через невизначеність, пов’язану зі співробітництвом з МВФ, виконання плану запозичень до кінця поточного року без суттєвого підвищення вартості державних запозичень є вкрай ускладненим. При цьому пан Данилишин вважає, що у період надзвичайних ситуацій або системних негативних явищ в економіці доцільним є застосування Національним банком ширшого інструментарію впливу на економічну активність. Включно з можливістю сприяння ним розширенню фіскальних можливостей уряду за допомогою операцій з державними цінними паперами. «Активна участь центрального банку на ринку ОВДП дозволить зменшити «ефект витіснення», за якого уряд вимушений підвищувати ставки за своїми запозиченнями з метою фінансування видатків»,- підкреслив голова ради НБУ.

Йдеться про давню ідею обов'язкового викупу Нацбанком ОВДП на вторинному ринку, яку Богдан Данилишин наполегливо відстоює. Наразі закон забороняє НБУ брати участь в таких операціях. Тим самим інвесторів “технічно” обмежують у бажанні достроково позбутися паперів, адже наразі покупців на вторинному ринку ОВДП майже немає. Можливо прихід НБУ на вторинний ринок і пожвавив би обсяги купівель на первинному (коли покупці купують папери безпосередньо в емітента, Мінфіну. – Авт.), але б розбалансував ринок в цілому. Бо інвестори, зазвичай, істоти лякливі. Тільки щось починає іти не так, вони намагаються позбутися паперів, відповідно, валять котирування. Цього вітчизняна фінансова система точно не витримає.

Догнати та перегнати Китай

Тарас Котович
Тарас Котович

Але хай там що, один лише внутрішній ринок не зможе забезпечити бюджет необхідним ресурсом. Навіть якщо банки будуть отримувати кредити рефінансування НБУ, каже старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. До кінця року обсяги позик будуть відносно невеликими – в середньому 5-10 млрд гривень за тиждень, вважає він.

"До кінця року внутрішній ресурс зможе допомогти профінансувати бюджет на суму не більше 30-40 млрд гривень з урахуванням розміщень валютних ОВДП", – припустив аналітик.

Що ж стосується єврооблігацій, то на думку Котовича, зараз для їх випуску є вікно можливостей. Він вважає, що при збереженні попиту до ризикових активів в першій половині грудня ймовірність розміщення буде дуже високою. "Прибутковість єврооблігацій зараз значно нижче 7% річних, що має дозволити здійснити випуск в доларах США зі ставкою не вище цього рівня", – вважає експерт.

На своїй сторінці в ФБ, він привів цікавий приклад. Нещодавно Китай позичив близько 750 млн євро через випуск п'ятирічних облігацій з відсотковою ставкою «мінус» 0,15%. Це означає, найвищу міру довіри до країни – інвестори готові навіть трошки доплачувати Китаю, щоб навіть без прибутку повернути свої гроші через 5 років. “Україна тим часом змушена переплачувати й позичати за достатньо високими ставками. Всередині країни ставки за гривневими ОВДП повернулися до рівня 10-11%+, на ринку єврооблігацій ми можемо очікувати на позики вартістю в 6+% річних у доларі. Й це вже на дуже "гарячому" міжнародному ринку, який все менше цурається ризикованих активів.

У своїй колонці для порталу Мінфіну фінансист пояснює, чому Україна переплачує за свій борг та як це подолати: "Інвестори хочуть побачити подальший рух реформ, якісну та продуктивну співпрацю з МВФ, кращу фінансову стійкість. І тоді, хоч це й не принесе нам від’ємні ставки, але країна може отримати можливість позичати за значно меншими ставками, ніж зараз".

Тобто, зростання обсягів розміщень як на ринку ОВДП, так і на ринку євробондів наприкінці року можливий, питання тільки в ціні, яку Мінфін готовий запропонувати інвесторам.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-