Чому не зупиняється падіння гривні?
Останній місяць осені почався для національної валюти з неприємних новин. Власне, як і два попередні осінні місяці: гривня продовжує втрачати позиції у порівнянні з “валютними важковаговиками” – доларом і євро. Хоча більшість аналітиків об’єктивних підстав для такого “піке” й не бачать. Приміром, незважаючи на коронавірус і прогнози щодо багаторазового скорочення припливу валюти від українських заробітчан, ці євро-доларові струмочки майже не обміліли. До того ж, карантинні обмеження сприяли поліпшенню зовнішньоторговельного сальдо. Обсяги імпорту товарів в Україну зменшилися. А попит на продукцію наших експортерів у світі зберігається...
Далі про це – детальніше. А також про те, як коронавірусна біда вчить українців бути більш ощадливими. Бо маємо парадокс: рівень доходів співвітчизників падає, а обсяги їхніх депозитів у банках суттєво зросли.
Курс гривні: назад, у січень 2018-го
Саме так. За підсумками перших у листопаді торгів на міжбанківському валютному ринку НБУ встановив курс гривні до американського “зеленого” на найнижчому за останні майже три роки рівні – 28 гривень 58 копійок. Нагадаємо, 23 січня 2018 року долар укріпився до максимуму – 28,88. Але тоді сплеск був нетривалим. Вже за підсумками торгів 26 січня американська валюта ослабла до 28,55. А ще за три торговельні сесії, до 1 лютого, – до 27,84. Тобто, упродовж декади долар подешевшав аж на гривню.
А ось у тому, що гривні вдасться так швидко оговтатися після стрімкого падіння і цього разу, є сумніви. За результатами торгів у вівторок наша валюта спромоглася укріпитися лише на кілька копійок. Завершила сесію гривня на позначках 28,52- 28,55. Але й це добре. Адже може свідчити, що після турбулентного понеділка ринок почав заспокоюватися.
Поміж ризиків цього тижня, які ще можуть розхитати ситуацію, аналітики сайту Мінфін називають перевищення попиту на валюту над пропозицією. Адже налякані перманентним зростанням курсу іноземних валют покупці намагатимуться якомога швидше закрити валютні розрахунки. Експортери ж традиційно притримуватимуть виручку. Також активні у цей період “дочки” іноземних компаній, які закуповують долари і євро для виведення дивідендів. Це підтверджує і заступник голови правління НБУ Юрій Гелетій. За його словами, збільшується попит на валюту на тлі погашення зовнішніх зобов'язань і репатріації дивідендів. Також восени зберігається “помірний тренд до скорочення вкладень іноземних інвесторів в державні облігації України”. Тим часом спекулянти, як і завжди у такі “каламутні” періоди, намагаються “упіймати свою рибку” – скориставшись низькими обсягами торгів, розхитують курс.
Психологічно даватимуться взнаки і низка міжнародних чинників. Зокрема, президентські вибори у США та заплановане на четвер засідання Федеральної резервної системи, яка визначатиметься із новою процентною ставкою. Що може “розігріти” спекулятивні ігри на всіх фондових і валютних майданчиках планети. А це, поміж іншого, може вплинути на курс євро в Україні. Хоча загалом співвідношення гривні до єдиної європейської валюти нині далеко не таке неприємне для нас, як на початку 2018-го. Тоді, у період із 17 до 26 січня, євро подорожчав до 35,50-35,66 гривень. За підсумками ж торгів у вівторок гривня “втрималася” на позначках 33,40-33,44. І навіть за найпесимістичнішими прогнозами, найближчими тижнями курс євро навряд чи перевищить показник у 34 гривні.
Проте, події на міжбанку у перші дні листопада таки змусили Національний банк, який, починаючи з липня, фактично відмовився штучно посилювати гривню, вдаватися до більш активних інтервенцій. Зокрема, у понеділок за даними аналітиків, Регулятор продав до $70 мільйонів. А це – фактично половина обсягів, “влитих” у міжбанк упродовж усього минулого тижня ($147,5 мільйонів). При тому, що протягом передостаннього тижня жовтня (з 19 по 23 число) Нацбанк валюту узагалі не продавав.
Надалі ж, за словами заступника голови правління НБУ Юрія Гелетія, позитивним сигналом і найкращим "заспокійливим" для валютного ринку буде виконання усіх зобов'язань України перед МВФ та продовження співпраці із Фондом. Посадовець запевнив, що Нацбанк і надалі дотримуватиметься режиму плаваючого валютного курсу, активно не протидіючи ринковим трендам, а лише згладжуючи надмірні коливання гривні – як в бік ревальвації, так і знецінення. При цьому пан Гелетій нагадав, що міжнародні резерви України зараз у кращому стані порівняно із початком року. Понад $26 мільярдів проти $25,2. І такий рівень достатній для розрахунків за зовнішніми зобов'язаннями та для згладжування ринкових коливань.
Аналітики ж розраховують на “стимулюючий” і “заспокійливий” ефект від очікуваного збільшення валютної виручки від аграрного експорту. Хоча врожай зернових цього року й не був рекордним і іноді навіть виникають проблеми із забезпеченням покупців законтрактованими обсягами збіжжя (зокрема, кукурудзи), рівень світових цін дозволяє нашим аграріям і трейдерам компенсувати втрачене. Підтримати курс гривні допоможе й можливе продовження зниження вартості нафти. Що позначається на витратах у валюті на імпорт енергоносіїв.
Прогнози щодо недонадходження $2-3 мільярдів від заробітчан не справджуються
Ще одним важливим чинником, що впливає на ситуацію на вітчизняному валютному ринку, як відомо, є обсяг грошових переказів від трудових мігрантів. І з настанням першої хвилі коронавірусу та згасанням ділової активності й виробничої діяльності у світі експерти побоювалися, що такі валютні вливання в українську економіку цьогоріч зменшаться у рази. На щастя, ці прогнози наразі не справджуються. “Обсяги грошових переказів від трудових мігрантів до України за 9 місяців 2020 року зменшилися на 2,5% проти аналогічного періоду 2019-го, – інформують у Національному банку, – Якщо у січні-вересні 2019 року заробітчани переказали $8,7 мільярда, то за цей же період цьогоріч – $8,48 мільярда”. Різниця у $220 мільйонів. За нинішніх умов такий мінус, погодьтеся, – то майже й не “мінус”.
Тим паче, що після першої хвилі КОВІДу (принаймні, до останніх рішень низки європейських урядів про посилення карантину) спостерігалась тенденція до збільшення обсягів валютних переказів від українських заробітчан. У серпні й вересні переказані ними суми були навіть більшими, ніж наприкінці літа – на початку осені торік. Ненабагато. Та все ж: $1,03 та $1,1 мільярда проти $1,02 та $1,04 мільярда у 2019 році.
Тоді як за прогнозами НБУ, оприлюдненими на початку карантину, через коронавірус перекази заробітчан у 2020 році могли зменшитися аж на $2-$3 мільярди. Тобто, до $9-10 мільярдів за рік. Але ж уже за підсумками 9 місяців маємо $8,5 мільярдів... Відповідно, за висновками експертів, є шанси, що навіть після впровадження у Європі додаткових обмежень, упродовж жовтня-грудня українці перекажуть родинам іще щонайменше $3 мільярди...
До того ж, попит на українських працівників за рубежем не зменшується. За прогнозами, якщо найбільший наш “роботодавець” – Польща – не закриє кордонів через карантин, до кінця року кількість українців, які їдуть на роботу за кордон, повернеться до докарантинних рівнів. Ось підтвердження: “Кількість пропозицій роботи за кордоном для українців на міжнародному сайті пошуку роботи Jooble в кінці жовтня зросла на 21% порівняно з кінцем вересня. Із 7756 до 9384”, – повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Opendatabot. І, схоже, українці нині перебувають у більш вигідному становищі, ніж трудові мігранти із багатьох інших країн. Бо, приміром, за прогнозами Світового банку, загальні обсяги грошових переказів, які трудові мігранти відправляють додому, до кінця року скоротяться на 14% порівняно з 2019-им. За прогнозами, обсяг грошових переказів до країн із низьким та середнім рівнем доходу зменшиться на 7% – до $508 мільярдів. А у 2021 році аналітики чекають на скорочення ще на 7,5% – до $470 мільярдів. Тоді як торік мігранти відправили додому $548 мільярдів, що є рекордним показником. Скорочення переказів у 2020-2021 роках стосується всіх регіонів, причому найглибший спад очікується в Європі (аж на 16%). Так що зменшення цього показника в Україні лише на 2,5% – то, як-то кажуть “по-Божому”...
Набагато сильніше карантин позначився на витратах наших співвітчизників на закордонні подорожі. За даними НБУ, у січні-вересні вони зменшилися у 2,2 рази – до $3,26 мільярда із $8 мільярдів. І це також мало б вплинути на рівень попиту на валюту в Україні. Хоча позитивного ефекту наразі не спостерігаємо. Але це, безумовно, позначилося на обсягах наших заощаджень...
Українці стали багатшими? Радше, більш економними
Обсяг депозитів у банківській системі України з початку року зріс на 18,4%. Це стверджує голова Ради НБУ Богдан Данилишин. Основною складовою цього зростання, за його словами, стали депозити “до вимоги”, обсяги яких збільшилися на 25,4%.
Поміж факторів, що сприяли цьому, економіст назвав:
- витрачання населенням накопичених раніше заощаджень для поточного споживання й осідання цих коштів на рахунках інших юридичних та фізичних осіб.
- девальвацію гривні і пов'язану з нею переоцінку валютної складової грошової маси.
- детінізацію у сфері боротьби зі “скрутками” при сплаті ПДВ й економічну невизначеність, яка стримувала частину людей від необов'язкових витрат.
“Тобто, всі чинники, які призвели до збільшення банківських заощаджень, пов'язані із процесами природного формування заощаджень як результату звичайної економічної діяльності”, – підсумував Данилишин.
Приблизно такі ж оцінки лунали із вуст фахівців – учасників онлайн-дискусії “за круглим столом” на тему: “Вплив карантину на “заощадливі” звички українців”. За словами голови ради Незалежної асоціації банків України Романа Шпека, за 9 місяців цього року гривневі вклади населення в банках збільшилися на 54 мільярди.
Але про суттєве зростання доходів наших співвітчизників, звісно ж, не йдеться. Таку ситуацію можна пояснити лише більшою заощадливістю українців, які відмовляються “жити одним днем” в умовах коронавірусної та економічної невизначеності. А, переводячи гроші зі строкових вкладів на поточні рахунки, люди хочуть мати доступ до накопичень у будь-який потенційно “скрутний” момент.
При цьому, як свідчать дані проведених банківською асоціацією опитувань, лише 1% респондентів підтвердили, що їхні доходи за час карантину зросли. Натомість 8% громадян заявили, що взагалі втратили будь-який дохід. А 34% опитаних повідомили, що їхні прибутки зменшилися...
“Зростання заощаджень в умовах скорочення доходів більшості громадян свідчить про зміну поведінки населення. За період карантину скоротилися економічна активність і купівля низки товарів, українці перейшли в режим заощаджень та роздумів, як планувати своє майбутнє життя в цих умовах”, – пояснив Роман Шпек.
Він також доволі позитивно оцінив роботу вітчизняної банківської системи під час кризи: “На початку жорсткого карантину був незначний відтік коштів із банківської системи, але нетривалий. Це – перша криза в історії України, коли банківська система працює стабільно, тобто банки мають достатній рівень капіталу й ліквідності”.
За словами економіста, треба враховувати макроекономічні реалії. Оскільки ми живемо в умовах низької інфляції, цього року маємо й значно нижчі відсоткові ставки за депозитами. Саме тому відбувається переміщення коштів зі строкових вкладів на поточні рахунки. Проте, відтоку коштів із банківської системи немає, що підтверджує лояльність громадян до банків.
Загалом же, за даними аналітиків, нині українці зберігають на банківських депозитах більше половини – 53% – своїх заощаджень.
Підготував Владислав Обух, Київ
