Грошей в людей менше, а споживчі настрої поліпшуються. Парадокс?

Грошей в людей менше, а споживчі настрої поліпшуються. Парадокс?

Аналітика
Укрінформ
Попри складну епідситуацію та відсутність «докарантинного» рівня доходів, українці інтуїтивно відчувають: країна іде на поправку. Чи не помиляються?

Оприлюднені днями компанією Info Sapiens результати щомісячного заміру споживчих настроїв в Україні показали ріст відповідного індексу в травні одразу на 10 пунктів у порівнянні з квітнем. Найбільше зросли такі його складові як очікування змін особистого матеріального становища та розвитку економіки країни впродовж найближчого року. Тобто, люди вірять – найстрашніше “коронакризове”, хоч і не все, але вже позаду. Та й статистика і макроекономічні прогнози це підтверджують. В першому кварталі падіння ВВП склало 1,3%, другий квартал за цим показником буде звісно гіршим – адже саме на цей період прийшовся основний економічний “удар” жорсткого карантину. А ось друга половина року обіцяє економічний приріст – через поступову активізацію порушеного епідемією ділового життя в країні та за її межами.

Настрої людей як економічна категорія

Отже, у травні Індекс споживчих настроїв (ІСН), який щомісяця вираховують аналітики компанії Info Sapiens (а це переважно колишні співробітники міжнародної дослідницької компанії GFK), склав 76,3 пункти. Це на 10,1 п. більше, ніж у квітні, але на 6,5 п. менше аналогічного індексу за травень минулого року.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Верхня межа означає, що всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 у тому випадку, коли позитивних та негативних оцінок порівну. Значення ж індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.

На графіку можемо бачити суттєвий минулорічний приріст оптимізму – це коли країна нарешті вибралася з кризи через розв’язану “браттями” війну, та наступний різкий “провал” через коронакризу, шок від якої поступово проходить.

«Індекс споживчих настроїв зріс у травні і повернувся на рівень березня 2020 року. Головним чинником зростання є покращення очікувань щодо особистого матеріального становища, що, ймовірно, пов'язано із припиненням жорсткого карантину. Водночас оцінки поточного особистого матеріального становища та доцільності робити великі покупки залишаються низькими та не повернулись на докарантинний рівень», – коментують аналітики Info Sapiens.

Відзначимо, що за даними КМІС, 54% українців більше побоювалися економічних наслідків від запровадження карантинних обмежень, ніж, власне, коронавірусу. Тож як тільки карантинні заходи послабили, люди зітхнули з полегшенням.

І це одразу стало помітно за індексом фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі, який за даними Держстату, у травні зріс на 15% в порівнянні з попереднім квітнем. Хоча при цьому, у порівнянні з травнем попереднього року індекс становив лише 97%. Очевидно, що з відкриттям ринків та магазинчиків в кінці травня люди почали фізично купувати більше товарів, ніж у квітні, коли працювали лише великі торгові продуктові та будівельні мережі. Але оскільки рівень доходів після жорсткого карантину в цілому впав, то загалом сфера торгівлі показала гірші результати, ніж попереднього року.

«Витрати домогосподарств зростали попри коронакризу. Але ріст сповільнився до 8,1%. Причини – повільніше зростали доходи громадян, погіршилися споживчі настрої та змінилася поведінка через карантин. Громадяни менше коштів витрачали на товари не першої необхідності. Ще одна причина меншого споживання – заборона на роботу непродуктових магазинів та ринків. Натомість зросла інтернет-торгівля», – зазначили в НБУ.

З покупок, які найбільша кількість українців відклали на майбутнє через карантин – одяг, взуття, відпустки, взагалі всі великі покупки, у тому числі і оплату комунальних послуг.

І найближчим часом такий купівельний “мінус” збережеться. Люди може б і хотіли витрачати більше (власне, це і демонструє індекс споживчих настроїв), та в них просто бракує грошей.

Щастя не в грошах, а в їх кількості

Доходи громадян останніми роками упевнено росли. За даними Національного банку, у січні–лютому 2020 року середня номінальна заплата зростала навіть дещо вищими темпами (16%, якщо рахувати рік до року), ніж у 2019 році, коли середньорічне зростання склало 14%. Утім, вже в березні темпи її зростання знизилися до 12%, а в окремих видах діяльності, де вплив карантинних обмежень позначився найбільше – у готельноресторанному бізнесі, авіаційному транспорті, – ріст взагалі припинився. Найбільше карантин вдарив по «неформальному» сектору ринку праці, де за різними оцінками зайнята п'ята частина працездатних громадян. За результами опитування Info Sapiens, проведеного наприкінці березня, 44% респондентів не отримали повністю або частково заробітну плату за березень.

А у квітні Держстат зафіксував також і зниження середньої зарплати в цілому по країні майже на 9% – до 10430 грн.

Зменшився і грошовий потік від трудових мігрантів. За даними НБУ, обсяг переказів від них у травні склав $826 млн, що на 13% менше, ніж в квітні 2019 року, і на 20% менше, ніж в докарантинному лютому 2020 року.

Тетяна Богдан
Тетяна Богдан

Це й не дивно, адже через пандемію в Україну повернулося щонайменше 15% трудових мігрантів, які наразі чекають на відновлення транспортного сполучення, щоб знову поїхати на заробітки. Згідно з оцінками завідувача відділу державних фінансів Інституту Growford Тетяни Богдан, суми грошових переказів мігрантів у поточному році взагалі можуть зменшитися на 25–40 %. Конкретні цифри залежатимуть від тривалості карантину в різних країнах і другої хвилі COVID-19 восени.

На цьому тлі дещо «підживляли» доходи антикризові рішення уряду. Адже на час карантину в Україні було спрощено умови надання статусу безробітного, ухвалено закон для забезпечення соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусу, що передбачав надання допомоги з часткового безробіття для працівників малих та середніх підприємств. Крім того, на період дії карантину і протягом місяця після його закінчення, було збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіттю, на яку, зокрема, можуть претендувати і особи, які не мали офіційного працевлаштування. Додатково було посилено і соціальний захист пенсіонерів. Кабмін підвищив виплати пенсіонерам старшим 80 років, провів індексацію пенсій та виплатив одноразову матеріальну допомогу отримувачам мінімальної пенсії. Тобто соціальна підтримка стала певним компенсатором втрачених доходів, і це підтримувало споживчі настрої.

А які ж прогнози?

Хоча в перші тижні після скасовування строгого карантину складається враження, що економіка запрацювала та все стало на свої місця, насправді це не так.

В НБУ прогнозують, що у другому кварталі 2020 року, який добігає кінця, тенденція до зниження доходів зберігатиметься – як через повільніше зростання середньої заробітної плати, так і через зменшення кількості робочих місць. Станом на 12 червня кількість безробітних в Україні становить 516 тис., що на 76% більше, ніж на відповідну дату минулого року, – повідомили в Державній службі зайнятості. При тому, що з початку карантину роботодавці подали 161 тис. вакансій, що вдвічі менше, ніж за відповідний період минулого року. І це тільки статистика офіційного ринку праці.

«У II кварталі 2020 року очікується поглиблення падіння реального ВВП. Здебільшого, через дію карантинних заходів упродовж всього кварталу. Поступове пом'якшення карантину з середини травня, як і очікувалося, супроводжується відновленням економічної активності та зайнятості. Проте наявні дані свідчать, що падіння за підсумками року, ймовірно, буде глибшим, ніж очікувалося у прогнозі, оприлюдненому у Інфляційному звіті за квітень 2020 року», – повідомила пресслужба НБУ. В ньому, нагадаємо, йшлося про падіння до 5%.

Однак, в Нацбанку сподіваються, що скасування карантинних обмежень зумовить досить швидке відновлення української економіки вже в другому півріччі 2020 року та впродовж 2021 року. І цьому сприятиме м’яка фіскальна та монетарна політика.

«Заходи фіскальної та монетарної політики, спрямовані на підтримання бізнесу і населення, частково компенсують падіння споживчого попиту, який, втім, залишатиметься пригніченим ще досить довго після завершення карантину – вважають в НБУ. З одного боку це погано, тому що внутрішнє споживання, зазвичай, є найбільш ефективним чинником економічного зростання. З іншого ж боку, добре, бо пригнічення споживання стає на заваді зростанню інфляції понад заплановані 5% ± 1. Тут владі доведеться вибирати, що для неї важливіше: отримати «непопулярний» ріст цін (напередодні місцевих виборів) разом з економічним ростом, чи втримати «популярну» цінову стабільність, але без росту. Складне завдання для будь-якого уряду.

Ігор Петрашко
Ігор Петрашко

Втім, поки що в уряді проявляюь стриманий оптимізм. «Виробництво, торгівля і надання послуг будуть відновлюватися в третьому кварталі року, а зростати у четвертому», – заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. “Тенденція на покращення йде. На третій квартал ми очікуємо відновлення ситуації щодо виробництва, торгівлі і надання послуг. У четвертому кварталі очікуємо вже на ріст. Знову таки хочу до всіх звернутися з обережністю, це при умові, що у нас не буде суттєвого відкату з точки зору росту захворюваності”, – сказав Петрашко.

А ось з цим якраз можуть бути проблеми.

Днями, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко виступив за повернення до більш жорсткого карантину у зв'язку з ускладненням епідеміологічної ситуації у Львівській, Волинській та Закарпатській областях, де відмічається найбільший добовий приріст захворюваності. Віктор Ляшко нагадав, що до 31 липня в Україні в цілому точно не будуть пом'якшені такі вимоги, як носіння маски в громадських місцях, соціальна дистанція, обмеження кількості людей в приміщеннях.

Загалом, владі зараз головне не наробити дурниць, щоб виправдати очікування громадян. А це означає грамотно керувати адаптивним карантином в економіці та не шарахатися у внутрішній політиці.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-