Мирову угоду щодо “зеленого” тарифу укладено. “Герус-криза” триває

Мирову угоду щодо “зеленого” тарифу укладено. “Герус-криза” триває

Аналітика
Укрінформ
На пропозиції уряду погодилися не всі власники ВДЕ-генерації. Та й проблеми української енергетики “зеленим” тарифом не обмежуються

Цього тижня Кабінету Міністрів нарешті вдалося підписати "Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики". Документ довго узгоджували, шукаючи “точки дотику” і компроміси. Проте, підписи під ним наразі поставили представники лише частини об’єднань виробників альтернативної енергії – Європейсько-українського енергетичного агентства та Української вітроенергетичної асоціації. Як і прогнозували експерти, першими із запропонованими умовами погодилися власники вітрової генерації. Більшість виробників сонячної “думають і торгуються”. Зрозуміло, що по-справжньому ефективним меморандум буде лише тоді, коли за оновленими ним “правилами гри” працюватиме увесь сектор альтернативної енергетики. Тож переговори тривають. Документ відкритий для підписання, – запевнили в уряді. Що ж він змінює? Як може зарадити ситуації? І якими мають бути інші кроки для порятунку української енергетики, що балансує на межі прірви?

Ціна компромісу: зниження тарифу vs повернення державою багатомільярдних боргів

Згідно із меморандумом, власники відновлюваних джерел енергії (ВДЕ-генерації) добровільно погоджуються на реструктуризацію "зелених" тарифів. Причому, від ідеї продовження для тих, хто погодився на реструктуризацію, терміну дії спецтарифів і після 1 січня 2030 року (як передбачено законом) відмовилися. Тобто, для усіх виробників “зелений” тариф діятиме до 31 грудня 2029 року включно. Але:

  • тариф для об’єктів сонячної електроенергетики потужністю понад 1 МВт, що були введені в експлуатацію до 2020 року, знизять на 15%,
  • для СЕС потужністю до 1 МВт – на 10%,
  • для потужностей з використання енергії вітру, введених в експлуатацію до нинішнього року, що складаються з установок одиничною встановленою потужністю від 2 тисяч КВт та більше – на 7,5%,
  • для СЕС та ВЕС, введених в експлуатацію у 2020 році та пізніше, тариф додатково знизять іще на 2,5%.

Крім того, посилюється відповідальність виробників ВДЕ за незбалансоване (недостатнє чи понаднормове) виробництво електроенергії. З 2021 року власників генерації штрафуватимуть за похибки прогнозування на рівні 50%, з 2022 року – 100%. Але до 2030 року відповідальність передбачена лише при похибках прогнозування у понад 5% для СЕС та в понад 10% – для ВЕС. За дрібніші дисбаланси у цей період не каратимуть.

Також обмежено термін введення в експлуатацію нових об’єктів, які постачатимуть електрику за “зеленим” тарифом. Якщо раніше держава мала викуповувати усю вироблену ВДЕ-генерацією енергію, то з 1 серпня нові сонячні електростанції потужністю понад 1 МВт вводитимуть в експлуатацію за державної підтримки лише через участь в аукціонах. Тобто, безконтрольного будівництва таких об’єктів, коли їх споруджували не там, де потрібно країні, а там, де вигідно власникам та інвесторам, вже не буде. За даними поінформованих джерел, саме через цей пункт меморандум з урядом відмовилися підписати представники Української асоціації відновлюваної енергетики, які також брали участь у переговорах.

Нові сонячні електростанції вводитимуть в експлуатацію за державної підтримки лише через участь в аукціонах
Нові сонячні електростанції вводитимуть в експлуатацію за державної підтримки лише через участь в аукціонах

Натомість влада гарантує своєчасну поточну оплату Держпідприємством "Гарантований покупець" за поставлену в Об’єднану енергосистему (ОЕС) електрику та погашення до кінця 2021 року заборгованості перед виробниками ВДЕ – підписантами меморандуму. Про конкретні суми не йдеться. Але, за даними Міністерства енергетики, нині загальна заборгованість за поставлений підприємствами відновлюваної енергетики ресурс становить 14 мільярдів гривень.

Уряд також зобов’язався визначити і затвердити річні квоти підтримки "зеленої" енергетики та забезпечити проведення аукціонів із їх розподілу. Очікується, що перехід до постачання виробленого ресурсу через так звані “зелені аукціони” природним чином знижуватиме вартість альтернативної енергії.

І одна з головних умов меморандуму – відмова влади від подальших спроб міняти “правила гри” у цьому сегменті енергоринку. На весь період дії “зеленого” тарифу – до 2030 року.

Також важливо: розмір “зеленого” тарифу для індивідуальних – фермерських і домашніх електростанцій – не зміниться.

Чому це важливо і чому тягнути далі було вже нікуди

Нагадаємо, цієї весни вартість електроенергії для непобутових споживачів в Україні стала найвищою у Європі. Все через те, що ринкові механізми у нас часто спрацьовують “навпаки”. Тоді як у більшості країн коронавірус і пов’язані з ним карантинні заходи викликали обвал цін на електрику – через падіння попиту, – в Україні струм лише дорожчав. Зрозуміло, що за таких обставин вітчизняна промислова продукція стає неконкурентною у порівнянні із європейською. Особливо це стосується енергоємних товарів – зокрема, і з високою доданою вартістю. Відповідно, сподіватися, що експорт допоможе підтримувати економіку на плаву і рятувати бюджет від катастрофічних недонадходжень, не доводиться. Як не сподіваємося і на зниження внутрішніх цін на споживчому ринку. Адже дорога електрика автоматично впливає на вартість майже усіх товарів та послуг.

Аби зменшити профіцит енергії, в країні почали обмежувати державну генерацію
Аби зменшити профіцит енергії, в країні почали виводити нібито у планові ремонти блоки атомних електростанцій

Але й це ще півбіди... Аби зменшити профіцит енергії, в країні почали обмежувати державну генерацію – передовсім, один за одним виводячи нібито у планові ремонти блоки атомних електростанцій. Одна з причин – якраз згадані вже затверджені на законодавчому рівні зобов’язання щодо викупу усієї енергії, виробленої альтернативною генерацією. За найвищим у Європі, прив’язаним до курсу євро, “зеленим тарифом”. У 3-10 разів дорожче, ніж за електрику, вироблену на атомних (АЕС), гідро- (ГЕС), гідроакумулювальних (ГАЕС) і теплових (ТЕC) електростанціях.

При цьому, за висновками галузевих експертів, спецтариф як елемент підтримки розвитку альтернативної енергетики давно себе вичерпав. Оскільки затверджувався за інших економічних, а головне – технологічних – умов. І, передовсім, був покликаний компенсувати значну собівартість сонячних панелей та вітрових енергоустановок. У порівнянні із 1997-им та 2008-им (коли ухвалювали відповідне законодавство), і навіть із 2013 роком (відколи діє “прив’язка” “зеленого” тарифу до євро), технології пішли далеко вперед. Собівартість встановлення обладнання у розрахунку на вироблений кіловат енергії знизилася в рази. А тариф – зокрема, й через суттєву девальвацію гривні – лише зростає. Таким чином, гарантуючи власникам потужностей надприбутки, а державі – значні збитки. За розрахунками, цьогоріч обсяг виплат виробникам ВДЕ зросте до 45-48 мільярдів гривень. Таким чином, виробляючи лише 6-8% електрики, власники об'єктів “зеленої” енергетики – здебільшого, українські товстосуми – покладуть до кишень 20% всього обороту електроенергоринку! При цьому за собівартості генерації сонячної енергії приблизно у 2 гривні (7 євроцентів) тариф на неї – 15 євроцентів. Непогана рентабельність. Тоді, як, приміром, на одному з найбільших європейських ринків електроенергії – німецькому – СЕС отримують за кіловат електрики лише 4,7 євроцента, що ледь перевищує собівартість. Утричі дешевше, аніж у нас!

Експерти не сумніваються: і самі власники ВДЕ-потужностей розуміють, що на вітчизняному енергоринку чимало недоречностей та перекосів. Але далеко не всі готові до поступок. Мовляв, чому ми маємо відмовлятися від прибутків, від утримання енергооб’єктів у належному стані, від гідного забезпечення своїх колективів, коли держава сама гарантувала: до 2030 року усю електрику, вироблену з використанням альтернативних джерел, викуповуватимуть за фіксованим тарифом, прив’язаним до євро. (Закон України “Про альтернативні джерела енергії”)? Якщо ж держава спробує “ламати” інвесторів “через коліно” й одноосібно знижувати тариф чи обмежувати обсяги викупу на ринку енергії від ВДЕ, шанси програти спори у міжнародних арбітражах доволі високі. А це – багатомільярдні компенсації з Держбюджету.

...шанси програти спори у міжнародних арбітражах доволі високі
...шанси програти спори у міжнародних арбітражах доволі високі

І саме в тому, що власники ВДЕ-генерації, за умовами меморандуму, добровільно відмовляються від частини своїх прибутків, за висновками аналітиків, головний “плюс” нових домовленостей. Також дуже важливо, щоб до угоди приєдналися усі галузеві асоціації. Хоча навіть це не означатиме, що ситуація на українському енергоринку повністю заспокоїться. За найоптимістичнішими розрахунками, зменшення “зеленого” тарифу дозволить державі щороку заощаджувати до 6 мільярдів гривень. А проблем у нашій енергетиці – на десятки, якщо не на сотні мільярдів...

Шляхи розв’язання інших проблем енергетики і “фактор Геруса”

Цінова турбулентність в українській електроенергетиці посилилася після запуску з 1 липня минулого року нової моделі ринку електроенергії. Одні фахівці говорять, що із його впровадженням поспішили, країна була неготова до змін. Звідси і нинішні “трабли”. Інші ж навпаки вважають, що проблеми пов’язані саме із неповним відкриттям ринку. Оскільки там продовжує діяти купа обмежень і заборон.

Одразу після лібералізації ринку вартість електрики для промисловості почала стрімко рости: залежно від регіону, категорії споживачів, умов оплати та обсягів споживання – на 25-40%. Тенденція до підвищення збереглася і в серпні 2019-го. У цьому зв’язку деякі представники енергоємних галузей (зокрема, феросплавної промисловості) навіть били на сполох: мовляв, іще одне підвищення – і їхня продукція стане нерентабельною. Тож виробництва доведеться скорочувати чи й повністю закривати. Утім, такого не сталося. Високі ціни протрималися до осені і поповзли донизу.

Але у жовтні на країну чекав новий удар. Практичне втілення лобістського рішення про відновлення після багаторічної перерви імпорту електрики з Росії. Це стало можливим завдяки внесенню скандальної законодавчої правки, якою дозволили купувати за двосторонніми договорами електроенергію із країн, що не є членами Європейського Енергетичного Співтовариства (в тому числі – з РФ і Білорусі). Як відомо, за цими змінами стояв голова профільного комітету парламенту Андрій Герус. Котрий пізніше навіть почав приписувати собі “заслуги”, пов’язані зі зменшенням вартості електрики для промислових споживачів. Натомість незалежні експерти стверджували: ціни на електрику знижувалися виключно завдяки внутрішнім чинникам, законам конкурентного ринку, що й передбачали автори реформи, затвердженої Законом “Про ринок електричної енергії”. Імпорт же із Росії тут ні до чого. Оскільки його ціновими перевагами користалося обмежене коло споживачів. Для країни ж спроба підсісти ще й на електричну кремлівську “голку” могла обернутися неабиякими неприємностями. Аж до втрати здобутків останніх років у царині забезпечення енергонезалежності. Добре, що завдяки суспільній реакції вдалося швидко відреагувати на загрозу й мінімізувати негативні наслідки такого “неукраїнського” лобізму. У грудні “герусівську” правку скасували, проте залишили можливість імпортувати російську електрику на ринку на добу наперед, а також ресурс із Білорусі. По тому обсяги імпорту скоротились до мінімуму, а навесні перетоки із-закордону взагалі припинилися.

Але безслідно для нашої енергетики це не минуло. За жовтень-листопад минулого року постачання електрики з РФ зросло у 5-6 разів. А потреби країни в електроенергії залишалися на колишньому рівні і навіть зменшувалися – через продовження скорочення промвиробництва. Відповідно, через надлишок ресурсу в мережі оператор ОЕС – Національна енергетична компанія “Укренерго” – змушений був обмежувати виробництво електрики вітчизняною генерацією. Зокрема, атомними електростанціями та підприємствами відновлюваної енергетики. Гальмували навіть роботу одного з найновіших в Україні – другого енергоблока Хмельницької АЕС – і деяких теплоелектростанцій. Наші виробники втрачали гроші, були ризики скорочення персоналу та виведення з ладу технологічного обладнання. Натомість імпортери, а головне – підприємства держави-агресора – продовжували заробляти.

Печерський райсуд Києва зобов'язав Офіс генпрокурора почати кримінальне провадження
Печерський райсуд Києва зобов'язав Офіс генпрокурора почати кримінальне провадження

Зараз про цю історію знову згадали. Минулого тижня Печерський райсуд Києва зобов'язав Офіс генпрокурора почати кримінальне провадження проти голови парламентського комітету з ПЕК Андрія Геруса за фактом державної зради. Справу вимагають відкрити за заявою іншого народного депутата, в якій наголошується, що Герус при ухваленні поправок до законів України "Про внесення змін до деяких законів у сфері використання ядерної енергії" та "Про ринок електричної енергії" вчинив злочин "в інтересах невстановлених осіб з порушенням законодавчо визначеної процедури, що спричинило збитки у значних розмірах державним інтересам та інтересам інших споживачів". Зазначається, зокрема, що дії голови комітету ВР могли призвести до послаблення обороноздатності та економічної безпеки держави.       Прогнозувати перспективи цієї справи експерти не беруться. І наводять як приклад інше відкрите проти Андрія Геруса провадження. Вже майже півроку НАБУ, відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду, розслідує обставини внесення сумнозвіної правки. Але й досі про результати слідства громадськості нічого невідомо. Сподіватимемося, прокурори діятимуть активніше й оперативніше.

Тим часом дисбаланси на вітчизняному енергоринку зберігаються. Незважаючи на зниження наприкінці травня оптових цін, "грудка неплатежів" росте. Потужності атомної енергитки нині використовуються лише на дві третини. Роботу 9 із 15 енергоблоків так чи інакше обмежено. Натомість частка ТЕС в енергобалансі країни стрімко зростає. Знайти "золоту середину", баланс інтересів держави, споживачів та виробинків різних видів енергії – чергове після підписання меморандуму із ВДЕ-виробинками завдання уряду.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-