“Мінус” 50 мільярдів в бюджеті. Що ж буде до кінця року?

“Мінус” 50 мільярдів в бюджеті. Що ж буде до кінця року?

Аналітика
Укрінформ
Експерти прогнозують черговий перегляд Державного кошторису і радять, як мінімізувати фінансовий “недобір”

У травні до загального фонду Державного бюджету надійшли 63,9 мільярда гривень. Про це з посиланням на оперативні дані Державної казначейської служби інформує Міністерство фінансів. При цьому у відомстві запевняють: травневий бюджетний розпис виконали на 100%. Це дозволило дещо зменшити обсяг недонадходжень з початку року. Із урахуванням невиконання розпису доходів у січні-квітні (13,9%), за підсумками п’яти місяців “недобір” коштів до загального фонду скоротився до 11,6%. Таким чином, у січні-травні Держбюджет виконано з дефіцитом у 47,8 мільярда гривень. Як стверджують у Мінфіні – “в межах запланованого на цей період показника бюджету”. Звісно ж, ідеться про показники, скориговані відповідно до внесених наприкінці березня бюджетних змін.

Прогнози щодо подальшої ситуації з держфінансами відрізняються – від помірно-позитивних (для нинішніх умов), відповідно до яких Україна на кінець року не вийде за встановлені рамки бюджетного дефіциту (298 мільярдів гривень) із падінням вітчизняного ВВП на 5-7%. До вкрай негативних – згідно з якими, на нас чекають шалена бюджетна “діра”, криза неплатежів і економічне падіння на 11-12% чи й більше...

“Фінансовий травень” оптимізму не додав

Результати наповнення Державної казни у травні на експертні прогнози суттєво не вплинули. Адже відновлення пригальмованих через коронавірус економічних процесів в країні почалося фактично лише наприкінці місяця. Багато бізнесів ще не відновили роботу. Деякі ж узагалі закрились. Надалі усе залежатиме від темпів відновлення ділової активності і від того, чи не доведеться державі вдаватися до повторного “закручування карантинних гайок”.

Водночас, аналізуючи дані Мінфіну, деякі експерти й колеги-журналісти звертають увагу, що, попри звіти про 100-відсоткове виконання бюджетних розписів, надходження до Держказни минулого місяця були аж на 38% меншими, ніж у травні 2019-го. Інші ж економісти “заспокоюють”: скорочення значне, але не настільки – “лише” 17%. Адже різниця, передовсім, пов’язана із впливом на фінансовий результат минулорічного травня переказу до бюджету понад 17 мільярдів гривень від діяльності НБУ. Цього ж травня таких відрахувань не було – Нацбанк переказав державі одразу всю передбачену законодавством частину свого минулорічного прибутку у квітні. Саме завдяки цьому “внеску” квітневі надходження до бюджету сягнули непоганого, як для розпалу карантину, показника – 104 мільярдів гривень.

З іншого боку – якщо бюджетна “діра” зростатиме, держава вже не зможе розраховувати на кошти Нацбанку як на “рятівну паличку”. Більше того, за неофіційною інформацією, у деяких регіонах податківці – заради виконання травневого розпису – повернулися до “старої-недоброї” практики стягування частини податків і зборів наперед. Відповідно, найближчими місяцями бюджет вже не зможе розраховувати на ці платежі.

Також поки що не чекаємо й на суттєве збільшення доходів у зв’язку з активізацією економічних процесів після виходу з карантину. Принаймні, у найближчі два-три місяці. Адже, з-поміж іншого, дію частини “карантинних” податкових преференцій продовжили. До того ж, відновлення багатьох галузей навряд чи буде стрімким. Деякі з них, за прогнозами, зможуть запрацювати беззбитково не раніше кінця наступного року...

Тож, схоже, для забезпечення більш-менш прийнятної роботи державного “фінансового механізму” альтернатив зовнішнім і внутрішнім запозиченням небагато. Але й із цими показниками у перші місяці року виникали проблеми. За даними Мінфіну, фактичні запозичення до загального фонду бюджету у січні-травні становили приблизно 161 мільярд гривень. Це – менше 70% від запланованого!

В Уряді розраховують, що після очікуваного найближчими днями підписання нового Меморандуму про співпрацю з МВФ, а також у зв’язку з поступовим відновленням світової економіки після карантину доступ України до міжнародних фінансових ринків розшириться. А головна надія, звісно ж, безпосередньо на отримання цьогоріч двох кредитних траншів від Міжнародного валютного фонду у $3,5 мільярда, частину з яких перекажуть безпосередньо до Держбюджету – для зменшення його дефіциту. Але ж іще кілька мільярдів “зелених” доведеться додатково позичати на комерційних умовах. І зробити це, за прогнозами опитаних Укрінформом експертів, вдасться лише ближче до кінця осені. При цьому успіх “місії” багато в чому залежатиме від бюджетної політики, яку втілюватимуть у країні. Завдання – утримати реальний дефіцит Держбюджету в “розумних” межах, які б не відлякували кредиторів. Зробити це – до ворожки не ходи – буде вкрай складно.

Бюджетний “недобір”: експертні оцінки й поради

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Тож і в Уряді, і в НБУ, і в Рахунковій палаті, і в експертному середовищі переконані: навіть, незважаючи на продовження співробітництва України із МВФ, значні ризики невиконання цьогорічного Держбюджету нікуди не подінуться. Фінансовий “мінус” зростатиме. Директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський у коментарі Укрінформу виокремив кілька основних причин, які спровокували й каталізували таку ситуацію:

1. Необдумані дії, пов’язані з оголошенням жорcткого “безваріантного” карантину. “Натомість Україна мала б одразу ж вдаватися до механізмів адаптивного карантину, переходити до якого ми починаємо лише зараз, після двох місяців економічного “простою”. Коли б рішення щодо тих чи інших обмежень ухвалювали не “гамузом”, а для кожного регіону – виходячи зі реальної епідеміологічної ситуації”, – вважає економіст. Такий підхід позитивно вплинув би не лише на стан державних фінансів, а й на надходження до місцевих кошторисів. Адже нині лише прямі втрати місцевих бюджетів фахівці оцінюють у 10%.

2. Помилки, допущені при бюджетному плануванні, завищені показники, на яких сформовано Державний бюджет-2020. “Маю на увазі, передусім, завищений прогноз курсу долара – 27 гривень, тоді як на початку року цей показник не перевищував 25 гривень за американський “зелений”. Та особливо дивує прогноз інфляції – 11%, хоча реальний показник навряд чи перевищить 6% в річному вимірі. Ну хіба що почнуть безконтрольно друкувати гривню... Були неправильно обраховані і показники очікуваного безробіття, середньої заробітної плати й так далі”, – констатує Несходовський. Подібне, за його словами, відбувалося і в попередні роки. Але у 2020-му – зокрема, через взаємне підсилення низки негативних чинників – ця проблема суттєво загострилася. А внесені наприкінці березня зміни до Держкошторису її лиш поглибили.

3. Об’єктивні чинники, які було неможливо передбачити при підготовці проєкту Державного бюджету-2020. Це, приміром, тепла зима. “У вересні ніхто не міг передбачити, що вона буде настільки лагідною. Як результат – споживання енергоносіїв суттєво зменшилося. Відповідно, скоротилися й закупівлі газу. Тим паче, що восени країна накопичила рекордні обсяги палива в ПСГ. План надходжень від розмитнення енергоресурсу повністю провалено”, – пояснює економіст. Також він нагадує про несприятливу для наших виробників ситуацію у світовій металургії та минулорічне стрімке зміцнення гривні, яке призвело до зниження рівня конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і на зовнішніх ринках. Карантин лише посилив ці тенденції. Зупинилися галузі із високим рівнем зайнятості населення – сфери послуг, громадського харчування, туризм і транспорт. В Україні значно зменшилося споживання електроенергії. Що, своєю чергою, призводило до зупинок вугільних підприємств, ТЕС та обмежень в атомній енергетиці. І таких “ланцюжків” багато.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

На проблемах з коректністю показників Держкошторису наголошує й голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. “Насамперед, навіть після березневого перегляду бюджету суттєво завищеними залишаються параметри його доходної частини. Тобто, виконати її неможливо – як би не старалися наші податківці та митники. І очікуване посткоронавірусне відновлення економіки, на жаль, не допоможе. За підсумками першого півріччя бюджет доведеться знову переглядати. Йдеться як про більш реальні оцінки очікуваних надходжень, так і про скорочення видатків”, – спрогнозував економіст у коментарі Укрінформу.

Погоджується із цим й Ілля Несходовський. Більше того, необґрунтовані бюджетні витрати варто “різати” якомога швидше. Як приклад економіст наводить ситуацію із надмірним, як на нинішні часи, фінансуванням МВС і деяких інших силових структур, не пов’язаних із протистоянням агресорові. Видатки на них варто було скорочувати одразу ж, щойно ситуація в країні стала погіршуватися. Натомість вивільнений ресурс треба спрямовувати на стимулювання внутрішнього споживчого попиту та бізнес-ініціативи.

“Завдання – максимально швидко запустити економіку. Для цього треба невідкладно запровадити єдині для всіх умови, які б стимулювали ділову активність, – радить Несходовський, – тому – хто б там що не говорив – не треба боятися максимально позичати фінансовий ресурс. Звісно ж, не для того, щоб проїдати його та викидати на вітер у рамках популістських акцій і прожектів... Гроші треба вкладати в економіку – зокрема, через кредитування бізнесу і підтримку людей, які втратили роботу й доходи”.

А Борис Кушнірук пропонує такі заходи “фінансового порятунку”:

1. Зміна напрямків стимулювання економіки. “Кошти, насамперед, треба скеровувати на тепломодернізацію інженерних мереж і житлового фонду по всій країні. Забезпечити це можна завдяки максимально дешевому кредитуванню. Таким чином, в Україні формуватиметься платоспроможний попит. Бо будівництво доріг – хоча це й, безперечно, важливий інфраструктурний та “цивілізаційний” крок – не забезпечує надходжень до Держбюджету. Зокрема, від ПДВ. Адже держава фактично сама його фінансує. А коли “вливати” кредитний ресурс у приватний сектор – причому, як в індивідуальні господарства, так і у бізнес, – сформоване там ПДВ додатково наповнюватиме Держказну”, – пояснює Кушнірук.

2. Суттєве зниження тиску на бізнес в частині, яка не надто впливає на наповнення бюджету. Наприклад, потрібно радикально знизити ставку ЄСВ для малого й частини середнього бізнесу, зі збереженням особливих пільгових умов у цьому році. “Це теж стимулюватиме платоспроможний попит з боку бізнесу і населення. Що, своєю чергою, “розігріватиме” економіку”, – радить економіст.

3. Скасування імпортних мит при постачанні сировини для стимулювання глибокої переробки в Україні. Також потрібні пільги зі сплати ПДВ для сировини і комплектуючих. Це – передумови формування високої доданої вартості. “Звісно ж, такі кроки на певний час – приміром, на квартал – можуть навпаки зменшити надходження до бюджету. Зате потім ці втрати повернуться сторицею – бо стимулюватимуть ділову активність по всій країні”, – вважає Борис Кушнірук.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-