Кредит під 0% під час карантину – це реальність. Як це працюватиме

В Україні впроваджують "кредитні канікули" для малого та мікробізнесу, аби підтримати дрібних підприємців і самозайнятих осіб в умовах коронавірусної кризи. А головне – зберегти колективи та бізнес. Адже основна умова надання безвідсоткових кредитів – збереження позичальниками не менше 80% робочих місць. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наголосивши: “Українці не мають втрачати роботу. Мінекономіки та Мінфін запропонували низку програм кредитної підтримки, які полягатимуть як у наданні нових позик, так і у рефінансуванні чинних кредитів з нульовою відсотковою ставкою з відтермінуванням погашення тіла кредиту. Тобто, це фактично так звані “кредитні канікули”...

Умови нової програми

Насамперед, в Уряді пропонують розширити межі чинної програми кредитування малого бізнесу “5-7-9%”. Зокрема, збільшено максимальну суму позики, на яку бізнес може розраховувати у рамках цього проєкту. А також розширено перелік його завдань, до яких тепер додалася “антикризова підтримка мікро- й малого бізнесу”:

1. ЗБІЛЬШЕНО КОЛО СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА, ЯКІ МОЖУТЬ ОДЕРЖАТИ ДЕРЖАВНУ ФІНАНСОВУ ПІДТРИМКУ ЗА ПРОГРАМОЮ. Тепер подавати до банків-партнерів проєкту заявки на кредит зможуть підприємці, максимальний рівень річного доходу яких не перевищує 100 мільйонів гривень (до карантину гранична сума не мала перевищувати 50 мільйонів).

2. З 1,5 МІЛЬЙОНА ДО 3 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЗБІЛЬШЕНО МАКСИМАЛЬНУ СУМУ КРЕДИТУ, ЯКУ КОЖЕН БІЗНЕС МОЖЕ ОТРИМАТИ ЗА ЦІЄЮ ПРОГРАМОЮ.

3. РОЗШИРЕНО ПЕРЕЛІК ЦІЛЕЙ, НА ЯКІ ПІДПРИЄМЦІ МОЖУТЬ БРАТИ КРЕДИТ У РАМКАХ ПРОЄКТУ “ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%”. Відтепер бізнес може розраховувати на підтримку держави, беручи позику також на:

• купівлю нежитлової нерухомості без права передачі її третім особам;
• придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із втіленням субʼєктом підприємництва інвестиційного проєкту;
• поповнення обігових коштів суб’єктів підприємництва у розмірі не більше 25% від загальної вартості інвестпроєкту, що фінансується за рахунок кредитних ресурсів;
• інвестиційні цілі, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19 (виробництво лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання тощо).

Детальніше зі стандартними умовами програми “5-7-9%” можна ознайомитися на її сайті.  

Нові пропозиції Уряду – зокрема, щодо перегляду максимального розміру кредиту та лімітів доходів підприємств, які можуть брати участь у проєкті, – там поки що не враховані. Адже: “ВІДМАШКИ” ЩОДО ЗАПОЧАТКУВАННЯ ЦІЄЇ ПРОГРАМИ І ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА КРЕДИТУВАННЯ ВІД БІЗНЕСУ ЩЕ НЕМАЄ. Кредити за новими правилами почнуть надавати лише після внесення Радою Фонду розвитку підприємництва змін до Програми “Доступні кредити 5-7-9” та оновлення угод Фонду із банками, які надають кредити. Нагадаємо, фінустанов-партнерів програми нині 7. Це: “Приватбанк”, “Ощадбанк”, “Укргазбанк”, “Укрексімбанк”, банк “Альянс”, Банк “Львів” і ПУМБ.

Дотепер держава компенсує учасникам програми різницю між банківською ставкою і фіксованим показником 5-7-9% (залежно від обраної моделі кредитування), сплачуючи розмір облікової ставки НБУ (нині – 11%). Тепер держава візьме на себе усю вартість обслуговування позик. Завдання ж бізнесу – зберегти робочі місця і через рік повернути тіло кредиту.

Звернутися із заявою про зміни умов кредитування та отримати “нульову” ставку на період до 31 березня 2021 року бізнес, який уже бере участь у програмі, зможе, якщо:

• підприємець зобов’язується зберегти не менше 60% фонду оплату праці та 80% чисельності персоналу у порівнянні зі станом на 1 березня 2020 року;
• розмір річного доходу від господарської діяльності підприємства не перевищує суми, еквівалентної 10 мільйонам євро;
• за відсутності станом на 1 березня 2020 року недіючих кредитів.

Оцінки бізнесу та експертів. Поради, як удосконалити держпідтримку

“Я обговорював із десятками підприємців і саму програму “5-7-9%”, і зміни, які пропонують внести до неї урядовці у зв’язку із коронавірусною напастю. Дехто з колег сподівається, що ці кроки допоможуть принаймні зберегти бізнес, інші ж мають певні застереження й очікують більш комплексного підходу до розв’язання проблеми виживання мікро- й малого підприємництва, – розповідає в коментарі Укрінформу генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. – Річ у тім, що на практиці все залежатиме від обсягів фінансування, від того, скільки коштів реально знайдуть на ці цілі в бюджеті. Бо на практиці часто переконуємося, що будь-яка хороша ідея без фінансової підтримки не спрацьовує. Як це було нещодавно у Києві, коли міську програму кредитування не затвердили. І в результаті багато суб’єктів господарювання потрапили у своєрідну пастку: взяли кредити, почали сплачувати відсотки, які їм спочатку відшкодовували. А потім кошти закінчилися, програму не продовжили тож бізнесу довелося самотужки сплачувати за обслуговування позик “по повній”. При цьому, хоча частину виділених на програму грошей передбачили для започаткування нового бізнесу, за нинішніх умов, на думку Биковця, навряд чи буде багато охочих відкривати нові підприємства. Тому РЕСУРС ВАРТО ПЕРЕРОЗПОДІЛИТИ НА ПІДТРИМКУ ВЖЕ ЧИННОГО БІЗНЕСУ, ЯКИЙ НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАВ ВІД ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ. При цьому відбір підприємств, які беруть участь у програмі, треба зробити більш прозорим. А умови такої участі виписати чіткіше.

“Щодо інших кроків, які допоможуть мікро- й малому бізнесу пережити скрутні часи, то вони загальновідомі – зниження податкового навантаження, звільнення від орендної плати підприємців, які повністю згорнули роботу, а також відмова від впровадження у посткарантинний період обов’язкового використання реєстраторів розрахункових операцій. Хоча впровадження цього кроку і перенесли із квітня на липень, вважаю, що й тоді для підкошеного пандемією бізнесу це може бути додатковим непосильним тягарем”, – підсумовує В’ячеслав Биковець.

Доволі критично ставиться до запропонованої Урядом програми голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. Він вважає, що хоча заплановані заходи і можуть “точково” підтримати окремі бізнеси, у підсумку це не принесе очікуваного результату для національної економіки загалом. За словами економіста, бюджетні кошти витрачалися б більш ефективно, якби втіленню програми передували такі кроки:

1. УРЯД МАЄ ДОМОВИТИСЯ ІЗ НАЦБАНКОМ ПРО КАРДИНАЛЬНУ ЗМІНУ СТАВКИ РЕФІНАНСУВАННЯ. Це зробить банківські кредити доступнішими і дозволить надати державну підтримку більшій кількості позичальників. “Ситуація наразі абсурдна. Якщо офіційні показники інфляції у січні-березні в річному вимірі не перевищують 3%, то чому облікова ставка усе ще зберігається на рівні 11%?, – цікавиться Кушнірук, – Її потрібно зменшувати у рази. Також, можливо, навіть, адміністративними методами (криза дозволяє) треба впливати на встановлення кредитних ставок банківськими установами. А ще варто максимально знизити прибутковість депозитних сертифікатів НБУ. Аби вони разом з ОВДП не спокушали банки пасивними доходами, а стимулювали їх кредитувати реальний сектор економіки”.

2. ЗНИЖЕННЯ СТАВКИ ЄСВ ДЛЯ МІКРО-, МАЛОГО І ЧАСТИНИ СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ. “Одна з найбільших проблем малого підприємництва – значна частка у собівартості продукції і послуг витрат на оплату праці. Ці показники набагато вищі, аніж у великого бізнесу – десь 70-90%. Тому багато підприємств змушені працювати “в тіні”. Якщо вони працюватимуть виключно “по-білому”, ризикують збанкрутувати. Зниження ж податкового тиску, окрім іншого, дасть більше шансів на отримання банківських кредитів”, – вважає Кушнірук. І пояснює: через те, що бізнес змушений приховувати реальні обороти, занижуючи показники в документації, він не може отримати позитивного висновку кредитних відділів фінустанов. Адже хоча банкіри і розуміють, що насправді у підприємця не все так погано, на папері він – майже банкрут. Якщо ж суттєво знизити податки, у бізнесу вже не буде потреби щось від держави приховувати. Звідси – краща “історія” позичальника для банкірів.

3. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОГРАМ УРЯДОВИХ ГАРАНТІЙ ДЛЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ. “Враховуючи, що у малого підприємництва обмаль основних фондів, тобто менше майна, яке може бути заставою, банки не готові брати на себе пов’язані із цим ризики, – констатує Борис Кушнірук. – Проблему допоможе розв’язати система державних гарантій. І це – перевірений часом крок. Адже ще у 1930 році вперше стартувала система гарантій для малого бізнесу в японському Токіо. Впровадження чогось подібного в Україні допоможе розширити можливості державних і недержавних кредитних програм”.

А вже далі, за словами економіста, можна розвивати інші програми, які наситять дрібними позичками економіку. Для цього варто надавати відстрочку при сплаті ПДВ при закупівлі сировини і комплектуючих, щоб здешевити саме виробництво готової продукції. “Також спільно з Нацбанком треба вливати в економіку “довгі” й дешеві кредитні ресурси на окремі проєкти – приміром, з енергозбереження, для розвитку й модернізації виробництва, для будівництва сховищ і переробних підприємств фермерськими кооперативами”, – радить Борис Кушнірук.

Експерт Інституту GROWFORD Олексій Кущ вважає, що зараз малому бізнесу потрібне не тільки кредитування, а й венчурне фінансування. У тому числі, й від держави. “Коли з 10 стартапів 5 програють, а 5 – виживають, виграшні стартапи покривають збитки від інших. Ізраїль, наприклад, витратив на створення венчурного рельєфу $500 мільйонів. А коли почали виростати великі ізраїльські компанії, капіталізація ринку зросла до $5 мільярдів. І держава не тільки повернула гроші, а й заробила ", – нагадує економіст.

Він також пропонує не лише зменшувати кредитні ставки, а й пом’якшувати умови кредитування. Йдеться, зокрема, про обмеження вимог банків щодо вартості застави, а також про розширення напрямків господарювання, на які можуть надавати пільгові позички. Зокрема, на думку Олексія Куща, ПРИ ВИХОДІ ІЗ КРИЗИ ПОТРІБНА СПЕЦІАЛЬНА КРЕДИТНА ПРОГРАМА НА “РЕМОНТ” ПОШАРПАНОГО КАРАНТИНОМ БІЗНЕСУ. Також із компенсуванням відсоткової ставки державою.

Зарубіжний досвід. Дещо може прислужитися й Україні

Універсального рецепта порятунку бізнесу, – зважаючи на те, що такий збіг ударів пандемії й рецесії, спровокованої економічною кризою, трапляється вперше, – мабуть, не має жодна країна. Легше державам, у котрих є значний фінансовий ресурс і які можуть дозволити собі прямі вливання в економіку, а також у окремі її сегменти.

Приміром, у США підприємцям надають $1,8 мільярда за програмою захисту оплати праці. Мова про безвідсоткові позики для покриття витрат на зарплатню. При цьому, якщо впродовж карантину усі робочі місця для персоналу на підприємстві буде збережено, позичені гроші можна не повертати.

ЄС і країни-члени вже спрямували на підтримку громадян, промисловості та бізнесу в умовах пандемії COVID-19 понад 3 трильйони євро. Про це розповіла президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона нагадала також про ініціативу Єврокомісії щодо запровадження програми скороченого робочого дня SURE вартістю 100 мільярдів євро, яка надає національним урядам можливість захистити ключові підприємства і допомогти їм зберегти робочі місця

У Німеччині діють програми екстреної фінансової допомоги бізнесу, який зазнав найбільших збитків унаслідок карантину. Підприємець, котрий змушений згорнути діяльність, але зберіг робочі місця, може отримати до трьох траншів у розмірі від 3 до 5 тисяч євро (тобто, загалом – від 9 до 15 тисяч). Причому, рішення про надання підтримки ухвалюється упродовж 1-3 днів після звернення. Приміром, лише Інвестиційний банк Берліна надав вже понад 140 тисяч таких траншів за рахунок бюджетних коштів. Витративши загалом півтора мільярда євро.

Влада Польщі затвердила пакет законодавчих змін на підтримку малого бізнесу і найманих працівників. Поміж заходів:

1. відтермінування сплати податків. Підприємствам можуть надати відстрочку зі сплати податку на прибуток або податку з доходу фізичних осіб за працівників.
2. компенсація частини заробітної плати упродовж 3-х місяців. За умови, що роботодавець не звільнятиме працівників.
3. звільнення на 3 місяці від сплати внеску на державне соціальне страхування малих підприємств, на яких працюють не більше 9 людей.
4. компенсація самозайнятим особам за припинення діяльності. 2000 злотих (приблизно 13 тисяч гривень) щомісяця.
5. безвідсоткова позика у 5000 злотих (понад 32 тисячі гривень) для малих фірм (до 9 працівників). Терміном на 12 місяців.
6. допомога в реструктуризації кредитів та лізингу. 

Умови отримання кожної зі згаданих пільг сформульовані так, щоб програмою могли скористатися саме малий та мікробізнес, і саме підприємства, які найбільше постраждали від впровадженого в країні карантину.

Владислав Обух, Київ