“Платіжка” – не вирок!”. Оцінюємо перспективи зниження тарифів

“Платіжка” – не вирок!”. Оцінюємо перспективи зниження тарифів

Аналітика
Укрінформ
Уряд обіцяє зменшення тарифів на опалення. Експерти кажуть, що воно могло б бути суттєвішим, і попереджають про майбутні ризики

Одним із найкращих для українців подарунків “під ялинку”, за задумом влади, має стати зниження вартості деяких комунальних послуг – зокрема,  тих, на собівартість яких найбільше впливають газові тарифи. Ідеться, приміром, про опалення й гарячу воду, ціна яких на 70-80% залежить від вартості “блакитного палива”. Логіка проста – оскільки ціна газу для населення і підприємств теплокомуненерго у порівнянні із попереднім опалювальним сезоном знизилася десь на 30% – приблизно на стільки ж мають змінитися і цифри у наших “платіжках”. Щоправда, це – “в ідеалі”. Адже конкретні суми залежатимуть від рішень та дій місцевої влади і підприємств, що надають відповідні послуги. Але прем’єр Олексій Гончарук, розповідаючи про такі перспективи, гарантував: якщо на місцях прислухаються до урядових рекомендацій, середньостатистична українська родина вже за підсумками грудня зможе заощадити 300-400 гривень... Завдяки чому з’явилася ця можливість? І наскільки тривалим буде “полегшення”? Адже експерти нагадують про ризики, які можуть суттєво нашкодити планам. Скажімо, попри узгодження позицій між НАК “Нафтогаз” і “Газпромом”, транзитний контракт на разі остаточно ще не підписали… Без нього ціни на газ знов підуть угору. А регулятор – НКРЕКП – ось-ось може ухвалити рішення про підвищення тарифів на транспортування “блакитного палива”. Що вже із 1 січня також негативно (для споживачів) позначиться на вартості цього ресурсу...

Де візьметься “мінус” 300-400 гривень у “платіжках”

Цими днями Кабінет міністрів ухвалив рішення, які дозволять “на короткому кроці” коригувати тарифи на тепло, зменшивши суми у комунальних “платіжках” ледь не на 30%. Таким чином урядовці відреагували на доручення президента, який сподівається, що позитивна цінова ситуація на європейському газовому ринку позначиться не тільки на витратах держави при закупівлі імпортного ресурсу, а й на добробуті кожної української родини. “Не може “платіжка” за комуналку бути для людей вироком, і людина не може віддавати 50, 60 (є випадки – 70) відсотків від своєї заробітної плати", – наголосив Володимир Зеленський. І поки що, як підрахували в уряді, 65% із приблизно 15 мільйонів українських домогосподарств змогли заощадити через зниження цін на газ. Йдеться про тих, хто має індивідуальне опалення. Натомість на решті 35%, котрі користуються послугами із централізованого опалення помешкань, це не позначилося. Адже тарифи, що діяли до 1 травня, за “старої” газової ціни, для них не змінилися. Тепер же уряд ініціював їх перерахунок. “Зараз ціна на газ – 5132 гривень за 1 тисячу кубометрів. Це значно нижче, ніж у четвертому кварталі минулого року. Ми не можемо на це не реагувати, люди мають це відчути, – вважає Олексій Гончарук. – По всій країні тарифи різні, але в них закладена ціна газу 7 482 гривень за тисячу кубометрів". Водночас прем’єр нагадав, що в умовах ринку Кабмін не може в наказовому порядку змушувати всіх знизити тарифи. Натомість затверджено механізм, що дозволить відкоригувати “платіжки” зі збереженням ринкового принципу. Тож тепер – “м’яч на полі” міcцевої влади, яка й має домовитися із постачальниками послуг про зниження тарифів.

Чи готові до цього місцеві чиновники й господарники і чи повсюди зниження буде таким суттєвим, як мріють урядовці, сказати важко. Бо кому ж хочеться добровільно відмовлятися від додаткових прибутків? Приміром, у компанії “Київтеплоенерго” (щоправда, ще за тиждень до урядової ініціативи) запевняли: можливості оперативно переглядати тарифи вони не мають. І робити це не хочуть. Тож навіть якщо газ подешевшає ще суттєвіше, до травня 2020-го вартість опалення і гарячої води залишатиметься незмінною.

Така позиція викликає подив в експертів, котрі вважають: якщо країна хоче жити за принципом “ринок – так ринок”, повинна навчитися й миттєво реагувати на зміну ринкової кон’юнктури. Як, це, зокрема, відбувається у бізнес-сегменті. Бо, говорячи про 30-відсоткове зниження ціни на газ для побутових споживачів, не забуваймо, що для промисловості вартість палива знизилася куди помітніше: з 12 тисяч гривень за кубометр до приблизно 7 тисяч (без урахування транспортування). І до кінця зими вартість газу для бізнес-споживачів, схоже, також знижуватиметься. Приміром, “Нафтогаз” пропонує промисловцям у січні-березні купувати паливо по 6600 гривень за тисячу “кубів” (це вже із урахуванням ПДВ, але без вартості транспортування)...

Олексій Кущ
Олексій Кущ

“За таких обставин вартість опалення мала б “автоматично” знизитися на 30-40% – навіть без додаткових “стимулів” у вигляді рішень уряду”, – вважає експерт Інституту GROWFORD Олексій Кущ, – адже зараз європейські ціни на газ – мінімальні за останні 12 років”.

Приміром, цими днями вартість “блакитного палива” опустилася до 13 євро за 1 Мегават-годину (у Європі враховують не лише обсяги, а й калорійність газу і, відповідно, кількість виробленої із нього одиниць енергії). Тож, аби звести все до звичного нам “знаменника”, маємо враховувати, що у 1 тисячі кубометрів, зазвичай, 9,5-10 МВт-год. Відповідно, з’ясовуємо: тисяча “кубів” палива у Європі нині коштує максимум 130 євро (трохи більше 146 доларів). За офіційним курсом НБУ на четвер – це приблизно 3400 гривень. Вартість американського скрапленого газу – $110 (2558 гривень). Собівартість газу власного видобутку – $100 (2325 гривень) за тисячу “кубів”...  

“А якщо додати до цього ще й майже 20-відсоткове зміцнення гривні, що знизило ціну імпортного ресурсу, – то й зменшити тариф на опалення на всі 50%, як-то кажуть, не гріх”, – вважає Олексій Кущ. І жодних подвигів чи екстраординарних рішень для цього не потрібно.

Нарешті, не забуваймо, що такий позитивний для споживачів “пасьянс” доповнює ще й “погодна карта”. Адже у грудні в Україні (за незначними винятками) фактично не було мінусових температур – навіть уночі! Тож потенційно грудневі “платіжки” і справді можуть нас приємно здивувати. 

Чи дочекаємося обіцяного у грудні? І що буде у січні-березні?

Чи буде все це “аргументами” для постачальників послуг? І чи для всіх? Дізнаємося після 10 січня, коли почнемо отримувати “платіжки” з грудневими “вироками” від комунальників. Ще раніше – як запевняють в уряді і НАК “Нафтогаз”, 29 грудня, – мають остаточно підписати транзитний контракт із РФ. Таким чином, одного із головних ризиків виникнення “турбулентності” на внутрішньому газовому ринку вдасться позбутися.

Але разом із цим до очікуваної діжки меду вже до нового року можуть потрапити і кілька ложок “цінового дьогтю”. Річ у тім, що Національна комісія, яка здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), якраз обговорює ініціативу новоствореного підприємства ТОВ “Оператор ГТС України" (виділена зі структури НАК “Нафтогаз” компанія, яка відповідає за прокачування газу магістральними трубопроводами) щодо підвищення тарифів на транспортування палива. У компанії “мріють” про підвищення тарифів в середньому у 4 рази: для внутрішніх точок входу – з 91,87 до 320,77 гривень за 1000 кубометрів, для внутрішніх точок виходу – зі 157,19 до 735,36 гривень за 1000 “кубів”. Ще раніше підвищення своїх тарифів в 1,6-2,2 разу ініціювали підприємства, які управляють газорозподільчими мережами. При цьому, як підрахували фахівці, такий “подаруночок” коштуватиме нам подорожчанням тисячі “кубів” газу більш ніж на 1000 гривень. Це означатиме, що щороку українські споживачі змушені будуть додатково сплачувати постачальникам до 36 мільярдів гривень (половина цієї суми – витрати населення чи втрати того ж населення через бюджет, з якого виплачуються субсидії).

Щоправда, за даними поінформованих джерел, НКРЕКП збирається задовольнити “апетити” постачальників лише частково. Але навіть якщо підвищення і справді не буде таким суттєвим, воно однак може потенційно “з’їсти” ті 300-400 гривень місячної економії, які нам пообіцяли в уряді. Тож стежмо за новинами...

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-