Податкова реформа спричинить інвестиційний бум

Податкова реформа спричинить інвестиційний бум

Блоги
Укрінформ
Нинішні реформатори поставили перед собою чимало амбітних цілей та завдань – і бізнес готовий не залишатися осторонь

Тема оподаткування є надчутливою для підприємців. Відтак на їх пропозиції Уряд сьогодні очікує чи не найбільше. Тож, що саме турбує  бізнес середовище після стількох років невиправданих обіцянок? Суть ініціатив сформувати, здавалося б, зовсім нескладно.

Реформа повинна полягати не тільки і не стільки в перегляді видів та розмірів податків. Найважливіше — це трансформація парадигми податкової системи. Тобто, кардинальне переосмислення її призначення, завдань та показників ефективності. Наразі за цією метою в майбутньому стоїть титанічна робота, що має провести Уряд для успішного пожвавлення розвитку в економіці.

На жаль, під час стількох спроб удосконалити інструмент для збирання грошей до скарбниці, бюрократи забувають, що завдяки податковій реформі є можливість вирішити чимало державних завдань. Передусім:

  • створити умови для економічного зростання, інвестиційної привабливості та можливості для самореалізації;
  • вивести економіку з тіньового сектора, декриміналізувати бізнес;
  • ліквідувати базу для корупції в економіці;
  • наростити податкову базу і надходження в бюджет через підвищення інвестиційної активності;
  • скоротити витрати, як бізнесу, так і держави, з адміністрування податків.

Сьогодні економічні показники України — одні з найнижчих в Європі. За рівнем ВВП на душу населення ми відстаємо навіть від пострадянських країн. Водночас, існує перекручений парадокс. Як виявляється, зростання ВВП за діючої донині економічної моделі може навіть ще збільшувати розрив між Україною та рештою пострадянських держав.

Візьмемо, скажімо, сусідню Польщу. Що буде, якщо польський ВВП зростатиме на 3,5%, відповідно до їх показників останніх років? При цьому збільшувати український на 7%, що вважається оптимістичним прогнозом для ще чинної економічної моделі.

За даними МВФ, за 2018 рік ВВП на душу населення Польщі – 15 430 $, в Україні – 2 963 $. Якщо припустити лінійне зростання, отримаємо парадоксальні висновки. За п'ять років економічний розрив між Україною і Польщею може навіть  не скоротиться, а, за деякими експертними оцінками,  чи не збільшиться — з 12 467 $ до 13 823 $  або на 10,88%.

При збереженні минулої економічної моделі маємо шанс ще й відставати, навіть за сприятливих умов. Тож, якщо змиритися з бідністю і нерішучістю, можна нічого не змінювати. Натомість, щоб жити в багатій країні, модель має істотно відрізнятися.

Україна повинна стати більш привабливою і безпечною для інвестування. Значне податкове навантаження разом з простотою ведення бізнесу та гарантіями безпеки капіталу можуть створити умови для інвестиційного буму. Власне, про це зараз точиться стільки дискусій між бізнесом й новою владою, що обіцяє прибрати усі перепони.

ПОДАТКИ НЕ ПОВИННІ ПРИГНІЧУВАТИ ІНІЦІАТИВУ

Останнім часом значна ділова і законодавча активність зосереджена довкола ідеї: замінити податок на прибуток податком на виведений капітал.

Цікава ініціатива — однак, насправді, не ключова. Частка податку на прибуток в загальній структурі податкових відрахувань не так вже й суттєва. У 2018-у році вона склала близько 10% доходів до держбюджету.

Починати реформу необхідно з перегляду системоутворюючого податку, яким є ПДВ. Він є завжди зручним, оскільки податок стягується незалежно від фінансового результату, ще й задовго до отримання доходу.

Натомість ПДВ пригнічує бізнес. Більша частина вартості товару, за винятком роздрібної маржі, обкладається до сплати споживачем за товар. Це призводить до того, що економіці необхідно звідкись залучати додатково фінансовий ресурс. Не мізерний, а еквівалентний 70-80% ПДВ від роздрібного товарообігу.

За результатами роздрібної торгівлі в 2017-у році, обсяг таких додатково інвестованих бізнесом коштів для покриття зобов'язань по ПДВ, склав близько 100 млрд грн. Для економіки, що розвивається з гострим дефіцитом фінансового ресурсу та його високою вартістю, додаткові вилучення для функціонування ПДВ, — це означає свідоме знищення потенціалу економічного зростання.

БОНУСИ ВІД ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОДАТКІВ

Можна знижувати ставку ПДВ, проте це теж не вирішує наші проблеми. Принциповим рішенням може бути заміна ПДВ на податок з продажів (НП). Він ефективно працює в найбільш розвиненій економіці світу у США і стягується при продажу товару кінцевому споживачу.

Така заміна вивільнить мільярди гривень обігових коштів бізнесу для інвестування. Скоротяться потреби в ресурсах, необхідних для адміністрування ПДВ, ліквідуються корупційні схеми, побудовані навколо генерації та відшкодування.

Ще одним бонусом для української економіки стане ліквідація тіньового імпорту. Його часто називають контрабандою, хоча це різні поняття.

Оскільки «імпортний» ПДВ для більшості товарів є основним платежем, то всі схеми ухиляння від сплати митних зборів побудовані на мінімізації сплати ПДВ. Заміна його на податок з продажів дасть можливість митникам зосередити зусилля на контролі. Особливо над переміщенням заборонених товарів і товарних груп з особливим оподаткуванням.

Сьогодні багато зусиль спрямовано на децентралізацію країни. Зрештою, ПДВ є централізованим податком, а податок з продажів можна легко прив'язувати до конкретного місця продажу.

ПІДПРИЄМЦІ ПРОКОНТРОЛЮЮТЬ НЕЧЕСНИЙ БІЗНЕС

Тож, цілком можна замінити ПДВ податком з продажів, знизити податкову ставку з 20% до 10% і збільшити при цьому податкову базу на 20%. Та чи не зменшить це надходження до бюджету? Переконаний: аж ніяк! Тобто, чому?

Мій особистий прогноз: тіньовий сектор економіки, який за різними оцінками сягає сьогодні 50%, при зниженні податкової ставки зменшиться до 20%. Не секрет, що саме через високі податкові ставки об'єктивно низькоприбуткові бізнеси в Україні йдуть «у тінь» або взагалі вмирають.

На додаток – простий розрахунок. Якщо сьогоднішній обсяг продажів в Україні прийняти за одиницю, то зараз бюджет отримує від нього тільки 10%.

Тобто, 1 * 0,5 (частина «білої» економіки) * 0,2 (діюча ставка ПДВ) = 0,1

Або — при зниженні податкової ставки і виконанні умов, зазначених вище, отримуємо ті ж 10%.

Так само: 1 * 0,8 (частина «білої» економіки) * 0,1 (ставка податку з продажів) +0,2 (зростання податкової бази) * 0,1 (податок з продажів) = 0,1

Заміна ПДВ 10% -ним податком з продажів скасовує необхідність в так званій податковій оптимізації. Якщо вдасться перевести економіку в «біле» поле, сам бізнес стане суворим контролером і борцем з корупційними схемами, корупційний фактор буде  нести йому загрозу, а недобросовісному платнику — переваги.

КОРИГУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОП

Знаю, що це — не популярна тема, хоча в схемах податкових оптимізацій у нас часто використовують ФОП. Цим грішать навіть великі рітейлери. Я за розвиток малого і середнього підприємництва, але  необхідно скоригувати умови діяльності ФОП.

Особливо тієї, яка пов'язана з рухом товарів. Закупівлі товарів імпортного походження необхідно залишити тільки в безготівковій формі. Це вирішить проблему приховування походження товарів, що підірве попит на контрабандний товар. Його походження пов'язане з фіктивними постачальниками.

При реалізації імпорту необхідно вимагати обов'язкове використання фіскальних чеків. Для цього треба ввести електронні чеки і запустити програми, що дозволяють будь-який смартфон використовувати в якості РРО.

Для усунення прірви між загальною і спрощеною системами оподаткування, необхідно зменшити ставку ПДФО до 10% і замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (ННВК).

Це створить необхідні стимули для того, щоб «єдиноподатники» переходили до роботи на загальній системі оподаткування. Це дозволить підприємцям повноцінно користуватися можливостями фінансових ринків і формувати свою капіталізацію.

Резюмуючи, ще раз підкреслю. Податкова реформа повинна бути спрямовані на розвиток інвестиційної привабливості України та її економічного зростання. У нинішні реформатори поставили перед собою чимало амбітних цілей та завдань. Однак бізнес готовий не залишатися осторонь. Він обов'язково візьме участь у їх вирішенні за допомогою свого досвіду, експертиз і практичних порад.

Сергій Башлаков, депутат Київради, заступник голови Постійної комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-