Енергоринок: як збалансувати інтереси держави, олігархів і громадян

Енергоринок: як збалансувати інтереси держави, олігархів і громадян

Аналітика
Укрінформ
Думки щодо старту ринку електроенергії вже з 1 липня розділилися. Хтось вважає: чим швидше – тим краще. Інші ж твердять: до цього ми не готові

Тимчасовий виконувач обов'язків голови Служби безпеки України Іван Баканов заявив про загрозу держбезпеці через фактичну неготовність вітчизняної енергетичної сфери до впровадження нової моделі ринку електроенергії. Відповідного листа керівник спецслужби надіслав голові Верховної Ради Андрію Парубію.

Про можливі ризики (кризові процеси у галузі, порушення стабільного і надійного функціонування об'єднаної енергосистеми, шкоду інтересам споживачів і держави) поінформовано і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Щоправда, які конкретно “прогалини” в підготовці країни до роботи цього сегменту енергоринку до яких (конкретно) проблем можуть призвести, Баканов не уточнив. Як і не надав рекомендацій щодо мінімізації ризиків та гарантій того, що унеможливити неприємні сценарії вдасться до 1 жовтня – терміну, на який пропонують перенести впровадження енергоринку (з 1 липня). Водночас суспільство має право на те, щоб після “а” почути й “б”. Тож Укрінформ вирішив пошукати відповіді в експертів...

З’ясовуємо: чого чекати від нововведень?

Ідеї впровадження ринкових механізмів у вітчизняній електроенергетиці щонайменше півтора десятиліття. Ще на початку 2000-х у країні активно заговорити про потенційні “плюси” такої новації. Розмови змінилися діями після рішення України приєднатися до Енергетичного Співтовариства і Третього енергопакета ЄС (2011 рік). Адже формування вільного ринку електрики стало одним із наших зобов’язань при імплементації документа. Тож, зрештою, “крига скресла”: у квітні 2017-го Верховна Рада ухвалила Закон України “Про ринок електричної енергії”.

Головна мета документа – запровадження конкуренції у цьому сегменті енергоринку. Йдеться, насамперед, про забезпечення споживачам можливості вільного вибору постачальника, а також про розподіл функцій із виробництва, передачі і постачання електроенергії (що вже апробовано на нашому газовому ринку). Законом впроваджуються обмеження на роботу “горизонтальних” компаній (підприємств, які одночасно займаються виробництвом різних видів енергії – приміром, атомної і теплової, гідро- і з “альтернативних” джерел). Діятимуть і антимонопольні обмеження щодо роботи вертикально-інтегрованих компаній (які, до прикладу, видобувають вугілля і мають теплову генерацію). Але загалом діяльність таких інтегрованих структур не забороняється.

Аби підготувати країну до нововведень, законодавці передбачили перехідний період, визначивши датою започаткування вільного ринку електроенергії 1 липня 2019-ого. Відповідно, саме у липні цього року має набрати чинності низка статей Закону, які й визначають алгоритм взаємовідносин на “вільному” енергоринку (статті 54-55, 66-71 і 73).

Дізнаємося: що (й чому) не встигли зробити?

Утім, за висновками деяких вітчизняних і зарубіжних експертів, політиків (а віднедавна – і спецслужб) непогано було б перенести так званий “час Ч” – бодай на кілька місяців. За це, приміром, не раз висловлювалися у команді нового президента. Відкласти впровадження ринку електроенергії Україні в один голос рекомендують і наші міжнародні партнери – зокрема, Євросоюз, Світовий банк та Європейський банк реконструкції і розвитку. У цих інституціях позитивно оцінюють “реформаторський дух” Закону "Про ринок електроенергії", однак критикують рівень готовності країни до впровадження його ключових положень. Бо, як це часто у нас буває, сповна передбаченим законодавцем перехідним періодом так і не скористалися – певно, відкладаючи все до останнього. На кшталт бабки, яка “літо красне проспівала”, відповідальні за підготовку новації посадовці “проспівали” більше двох років. Незважаючи на те, що міжнародні донори постійно надавали технічну, фінансову й консультаційну підтримку структурам, які готують країну до впровадження закону – зокрема, "Укренерго", "Енергоринку", Кабінету міністрів і Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тепер “профільні” структури намагаються надолужити втрачене. Але у період зміни влади зробити це дуже складно – зокрема, і з огляду на ймовірні розбіжності у поглядах “колишніх” та “нових” провідників енергореформ.

Серед “недопрацювань” – до кінця несформована необхідна для відкриття ринку нормативно-правова база, (“у розвиток” рамкового Закону ухвалено десятки документів, але існує потреба в узгодженні та імплементації іще деяких актів). Також в країні відсутня необхідна ІТ-інфраструктура. А поспіх при її створенні може призвести до перманентних збоїв і помилок (запобігання цьому сценарію якраз і належить до компетенції СБУ. – Ред.). "Передчасний запуск нового ринку електроенергії до формування необхідних регуляторних і технічних засобів може поставити під загрозу належне функціонування ринку та збільшити ризики для всіх його учасників", – йдеться, зокрема, у відозві Світового банку. Також там наголошують і на “політичній недоцільності” такого кроку: “З огляду на нинішні політичні обставини, включаючи майбутні парламентські вибори у липні 2019 року, будь-які труднощі в роботі ринку електроенергії протягом цього періоду можуть мати негативний вплив і використовуватись для дискредитації процесу реформ”.

Утім, народні обранці до цих рекомендацій так і не прислухалися: цього вівторка вони відмовилися вносити до порядку денного пленарних засідань ВР проект рішення про відтермінування впровадження ринку електроенергії в Україні із 1 липня на 1 жовтня. На думку деяких експертів, не в останню чергу таке рішення “не пройшло”, з-поміж іншого, і тому, що його “підозріло активно” лобіює Ігор Коломойський, для якого енергоактиви до цього не були профільними. Тож у підвищенні рівня його зацікавленості цією темою дехто вбачає елемент “війни олігархів” за переділ ласого шматка вітчизняного ринку. Та й інтерес Коломойського до збереження низьких цін на електрику для його енергоємних підприємств цілком очевидний. Але у цьому випадку, схоже, “коса находить на камінь” – “інтерес” іншого впливового олігарха Рината Ахметова протилежний: домогтися, аби підконтрольна йому генерація якомога швидше почала приносити додаткові прибутки. Тому його лобі в парламенті, певно, й блокує розгляд законопроектів щодо перенесення термінів відкриття ринку електроенергії в Україні. Це що стосується “підкилимної” боротьби. Головний же “публічний” аргумент Коломойського – турбота про людей: мовляв, у перші місяці після нововведення вартість електрики для населення суттєво зросте, а держава іще не передбачила необхідних для “соціального згладжування” (на виконання статті 61 “Захист вразливих споживачів” рамкового закону ) компенсаторних механізмів. Адже, на відміну від згаданого уже газового ринку, де діє інструмент “покладання спеціальних обов’язків” на компанію “Нафтогаз України”, в електроенергетиці такого “єдиного” підприємства немає.

Прислухаємось до порад: експертні оцінки

Експерт з питань енергетики Юрій Корольчук вважає, що, перенісши “запуск” ринку електроенергії, Україна просто втратить час. Саме на це, за його висновками, і був розрахунок: “І депутати, і уряд, і «Укренерго», й «Енергоринок», і всі інші знали по дату 1 липня 2019 року? Знали. Отже, виходить, що зараз всі, вибачайте, «включили дурня». І фактично вже зараз зрозуміло, що всі відповідальні за юридичну, організаційну і фінансову складову свідомо дотягнули до літа 2019 року у розрахунку, що запровадження ринку відкладуть”, – вважає експерт. І за такого підходу, на його думку, цілком ймовірно, що нововведення спробують відкласти і після 1 жовтня, і після початку 2020-ого року, і так далі... Таким чином, знівелювавши усі здобутки прогресивного рамкового закону, який передбачає покроковість у втіленні відповідних реформ.

Натомість Корольчук радить діяти за принципом “чим раніше, тим краще”. Зокрема, не варто боятися справдження апокаліптичних прогнозів щодо різкого підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів. Адже і в цій сфері діятиме система субсидій, як це відбувається на газовому ринку, підвищення тарифів для населення на якому нікого (окрім політиків-популістів) “не хвилює”. Експерт стверджує, що проекти рішень щодо врегулювання проблем заборгованості на енергоринку і компенсації тарифів фактично готові. Їх просто треба ухвалити, що легко можна зробити й до 1 липня – було б бажання... А окрім неврегульованості цих питань, Корольчук не бачить жодних інших серйозних перешкод для відкриття ринку. Дрібні ж помилки, які виникатимуть незалежно від того, коли почне діяти ринок, можна виправляти “на короткому кроці”, як це відбувається зараз у газовому сегменті.

Олександр Харченко
Олександр Харченко

З такими оцінками не погоджується директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його прогнозами, у разі впровадження “сирої” реформи у липні, вже у вересні-жовтні на вітчизняному ринку електроенергії почнеться масштабна криза. Причина – різке підвищення цін на електрику. Адже держава уже не зможе втручатися у формування тарифів. Бо – “ринок так ринок”! "Реформа не готова. Причому, не готова так, що може призвести до масштабної кризи в електроенергетиці вже за 2-3 місяці. Ціна буде вищою, якість послуг при цьому не покращиться. І реальної конкуренції не буде", – вважає експерт.

А представник президента у Кабінеті міністрів, енергетичний експерт Андрій Герус оприлюднив у Фейсбук інфографіку, на якій узагальнено ризики, з якими наша країна може стикнутися у разі поспішного втілення енергореформи.

Як зазначається, серед “проблемних” моментів – згадані вже відсутність механізмів компенсації населенню додаткових витрат через ймовірне підвищення вартості електроенергії і покладення спеціальних обов’язків (на кшталт ПСО “Нафтогазу”), невирішення питань заборгованості і неплатежів, а також деякі інші – як-от: відсутність системи верифікації даних комерційного обліку електроенергії та низька якість таких даних, а ще – відсутність в НКРЕКП повноважень встановлювати граничні ціни на сегментах ринку. Надії на те, що “зацікавлені” відомства встигнуть напрацювати відповідний інструментарій, а парламент – імплементувати необхідні зміни в законодавство, примарні. Ще деякі “прогалини” – зокрема, забезпечення достатнього періоду тестування перед відкриттям ринку і започаткування аукціонів двосторонніх договорів для генерацій державної форми власності ліквідувати до 1 липня точно не вдасться – як-то кажуть, фізично, за браком часу. “Тож усі “притомні” й відповідальні люди/сили розуміють: у такому вигляді новий ринок впроваджувати не можна, бо буде колапс із постачанням електроенергії. Колись Путін скористався моментом зміни влади в Україні, щоб дестабілізувати ситуацію та вчинити збройну агресію. Схоже, тепер у деяких олігархів та політиканів є бажання дестабілізувати ситуацію в країні та створити загрози національній енергетичній безпеці. Зокрема, напередодні непростої зими, коли закінчується транзитний газовий контракт. В чиїх інтересах це робиться? Точно не в інтересах України”, – написав Герус. Нагадаємо, раніше він пропонував перенести впровадження нововведень на ринку електроенергії щонайменше на рік.

Утім, поки що статус-кво у цьому питанні зберігається: незважаючи на те, що в парламенті зареєстровано кілька проектів рішень про відтермінування впровадження ринку електроенергії, руки народних обранців до них “не доходять”. Приміром, і у четвер засідання профільного комітету ВР – з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – не відбулося. Через відсутність кворуму. А до 1 липня залишається рівно місяць...

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-