Нова податкова ламатиме старі схеми “дроблення” бізнесу
Новопризначений голова Державної податкової служби Сергій Верланов планує боротися з практикою використання великими компаніями “ФОПівських схем”. Йдеться про метод “подрібнення” бізнесу через реєстрацію десятків чи й сотень фізичних осіб-підприємців – задля мінімізації податків. І, зважаючи на масштаби застосування подібних схем, йдеться про десятки чи й сотні мільярдів гривень, які щороку втрачає держава. Про необхідність врегулювання цього питання в Україні говорять уже давно. Утім, далі “розмов” справа поки що не дійшла. Більше того, спроби розрубати “гордіїв вузол” пов’язаних із такими схемами проблем часто-густо натикаються на спротив. Як це було цьогоріч у лютому, коли запропонований Мінсоцполітики для громадського обговорення законопроект викликав обурення бізнес-спільноти – зокрема, представників вітчизняного IT-сектора. Сергій Верланов вважає, що для врегулювання ситуації жодних нових законів ухвалювати не треба...
Працівникам та бізнесу – нижчі податки, державі – додаткові збитки
Схема, за якої власники та менеджмент підприємств змушують частину чи й майже усіх співробітників реєструватися як фізична особа-підприємець і потім укладати угоди про нібито надання компанії послуг (насправді ж виконуючи функції найманих працівників), в Україні доволі поширена. Річ у тім, що такий варіант трудових відносин дозволяє компаніям, які укладають цивільно–правові угоди із ФОПами, суттєво зменшувати свої податкові зобов’язання. Адже в такому разі бізнес звільняється від сплати 22% єдиного соціального внеску із фонду заробітної плати працівників. Заощаджують і оформлені таким чином співробітники. Адже ФОП третьої групи, який працює на спрощеній системі оподаткування, за законом, сплачує до бюджету лише 5% від зароблених грошей (які іноді, до того ж, бере на себе роботодавець) і мінімальний місячний соціальний внесок (918 гривень). А не 18% податку на доходи фізичних осіб + 1,5% військового збору – як люди, яких наймають на роботу на загальних засадах. Тож зрозуміло, що за принципом “сполучених посудин”, який можна застосувати і до системи управління державними фінансами, коли одні заощаджують і виграють, інші – втрачають. Втрачає державна казна, а опосередковано через неї – й усі українці.
“Ця схема, безперечно, завдає Україні суттєвих збитків. Йдеться про мільярди недонарахованих гривень. Приміром, інструктори у більшості великих спортивних центрів оформлені як ФОПи, котрі надають тренерські послуги. Також багато оформлених таким чином працівників у IT-сфері, ЗМІ, громадському секторі – різноманітних ГО та фондах. Звісно ж, для цивілізованої держави це недобре”, – коментує ситуацію голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.
Зрозуміло, що держава “має щось із цим робити”. Тож у лютому на сайті Міністерства соціальної політики оприлюднили законопроект щодо заборони використання цивільно-правових відносин між компанією та фізичною особою–підприємцем замість найму такої людини на роботу. Автори документа пропонують доповнити Кодекс законів про працю новою статтею – "Ознаки наявності трудових відносин". Зокрема, передбачено 7 критеріїв, які підтверджують існування трудових (а не господарських) відносин між двома суб’єктами – фізичними і юридичними особами. Йдеться про: періодичність оплати людині за роботу, що виконується в інтересах іншої (в тому числі, і юридичної) особи; особисте виконання роботи за дорученням і під контролем суб’єкта, в інтересах якого вона виконується; випадки, коли винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75 та більше відсотків доходу ФОП за останні півроку; коли робота виконується на визначеному працедавцем робочому місці та згідно із правилами внутрішнього трудового розпорядку; якщо ФОП виконує роботу, подібну до тієї, яку виконують штатні співробітники; коли організація умов праці (в т.ч. надання робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота; і якщо “зацікавлена” особа встановлює для фізособи-підприємця тривалість робочого часу і часу відпочинку. “Наявності одночасно будь-яких трьох зі згаданих ознак має бути достатньо для юридичного визнання факту трудових відносин”, – вважають автори законопроекту. Відповідно, роботодавцеві доведеться заплатити за кожного неоформленого належним чином співробітника штраф у 30 мінімальних зарплат – понад 125 тисяч гривень.
Ініціатива Мінсоцполітики викликала неоднозначну реакцію в суспільстві. Зокрема, деякі представники бізнесу та експерти вважають, що запропонований законопроект не враховує сучасних реалій ведення бізнесу і нових форм співробітництва для креативних професій. Приміром, скасування запроваджених у 2013-ому особливих умов оподаткування працівників ІТ-індустрії (5%) може спровокувати масовий виїзд фахівців за кордон... Натомість прибічники змін нагадують, що багато громадян скаржаться: роботодавці змушують їх укладати цивільно-правові угоди, хоча де-факто вони працюють на умовах трудових договорів. Як наслідок – люди не отримують законного соціального пакета: відпусток, лікарняних, гарантій зі збереження місця роботи, посади і середньої зарплати на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантій з охорони материнства і так далі.
“Ситуація потребує всебічного вивчення і ухвалення зважених рішень”, – вважає Борис Кушнірук. Зокрема, експерт пропонує перед початком “полювання на ФОПівських відьом” здійснити ревізію й чітко визначити сфери, де схеми залучення працівників зі статусом ФОПів неприйнятні (приміром, торгівля чи громадське харчування), і ті, де такі механізми працюватимуть на виконання соціальної і навіть інвестиційної функцій (ІТ-сфера, консалтингові послуги тощо). Адже варто враховувати: якщо деякі люди, користуючись спрощеною системою оподаткування, й не доплачуватимуть частину податків, вони залишатимуться в Україні й опосередковано (купуючи товари та послуги) вноситимуть до державної казни інші податкові платежі – ПДВ, акцизи і так далі.
Водночас, на думку Бориса Кушнірука, владі не варто боятися знижувати податкове навантаження на громадян – особливо в частині єдиного соціального внеску і податку на доходи фізичних осіб. Щоправда, в українських умовах такі ініціативи, на жаль, не завжди приносять очікуваний результат. Приміром, зниження у 2016 році ставки ЄСВ з 38% до 22% пояснювали необхідністю зменшення навантаження на роботодавців і збільшення можливостей для підвищення зарплат працівникам. Навантаження зменшили. А ось змінювати зарплати бізнес на поспішав... "Меншої ставки у країнах з подібним демографічним навантаженням у світі немає. Але 75% приватних підприємств в Україні звітують про заробітну плату до 4200 гривень, – наголошує міністр соціальної політики Андрій Рева. – За даними Пенсійного фонду, зарплати на рівні мінімальної отримують 84 тисячі керівників підприємств, не кажучи вже про “рядових” співробітників. І кількість таких людей постійно зростає. Через ухилення від сплати єдиного соціального внеску Пенсійний фонд щороку недоотримує мільярди гривень”. Виправити ситуацію – вочевидь, іще одне завдання уряду, фіскальних органів, які зараз переживають черговий період реформування, і української влади загалом.
Велосипед винаходити не варто: треба навчитись на ньому їздити
І перших змін можна чекати саме у сфері трудових відносин між бізнесом та його найманими працівниками, яких намагаються “замаскувати” під підприємців-одноосібників. В інтерв’ю Радіо НВ Сергій Верланов запевнив: із використанням великим бізнесом “ФОПівських схем” можна боротися і в рамках чинних законів, не ухвалюючи нових. "Ми шукатимемо аргументи в існуючому законодавстві, в судовій практиці, в Кодексі законів про працю про те, що є ситуації, за яких це (“дроблення” бізнесу. – Ред.) є зловживанням. Концепція зловживання правом відома. Думаю, ми попрацюємо в цьому напрямку", – зазначив посадовець. Він назвав неабияким викликом для економіки те, що практично весь малий і середній бізнес так чи інакше пов'язаний із ФОПами і юридичними особами, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Причому, за його оцінками, від “гонитви за податковою мінімізацією” втрачають не лише держава, а й сам бізнес, і працівники, котрі добровільно чи під примусом беруть участь у втіленні таких схем. "Розбиття бізнесів на декілька або на кілька десятків чи сотень ФОПів не дає консолідувати звітність компанії, показати вартість цього бізнесу, відповідно він перестає розвиватися", – вважає Верланов. Через це бізнес не може отримати капітал для розширення, впровадження інновацій, виходу на міжнародні ринки. Допомогти, за словами глави податкової, може лише конструктивна структурна реформа. При цьому Сергій Верланов пообіцяв “не чесати усіх одним гребінцем” і врахувати особливості деяких “проривних” для країни галузей, аби не втратити відповідний потенціал. Мова, зокрема, про IT-сектор, консалтинговий бізнес креативну індустрію.
Водночас експерти сумніваються у можливості повністю покінчити із такою популярною в бізнес-середовищі “грою у ФОПи” винятково в рамках чинного законодавства. Адже саме певні законодавчі прогалини та неузгодженості, власне, і призвели до виникнення такої ситуації. Йдеться, насамперед, про відсутність чіткої класифікації цивільно-правових відносин – зокрема, в частині визнання взаємин між фізичними і юридичними особами трудовими чи господарськими. “На жаль, законодавство дає можливість суб’єктивно трактувати стосунки між підприємством (підприємцем) і працівником, оформленим як ФОП, – констатує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, – тож цю прогалину треба обов’язково ліквідувати. І на рівні нормативних актів чи відомчих інструкцій питання не врегулюєш”.
Натомість чинне законодавство, на думку експерта, надає можливості розв’язати низку інших пов’язаних із діяльністю ФОПів проблем. Зокрема, мінімізувати шкоду, заподіяну державі унаслідок використання фізичних осіб-підприємців для продажу контрабанди. “На кону” тут також мільярди. “До таких схем вдаються доволі часто. Адже, на відміну від юридичних осіб, ФОПам-спрощенцям не потрібно мати документи, що підтверджують походження товару. Також вони не ведуть жодного обліку, – пояснює Ілля Несходовський, – і в рамках чинного законодавства є можливість хоча б частково врегулювати це питання. Зокрема, законом передбачене обов’язкова видача чеків при продажу складної побутової техніки і реалізації підакцизних товарів (тютюн, алкоголь тощо). Тому, вважаю, податкова має невідкладно посилити контроль і перевірки для виявлення підприємців, які масово продають контрабанду продукцію і при цьому ухиляються від оподаткування. До того ж, їхні обороти часто не відповідають задекларованим (для ФОП другої групи 1,5 мільйона гривень на рік, третьої – 5 мільйонів). Аби покінчити із цим, жодні законодавчі зміни не потрібні – варто лише домогтися ретельного виконання податковою своїх функцій”, – каже економіст.
Додамо: цими днями про “зацікавленість” роботою ФОПів заявили і у команді новообраного президента. Радник Володимира Зеленського Данило Гетманцев поряд із “батогом”, за допомогою якого фіскали мають боротися з різноманітними податковими схемами, пообіцяв підприємцям і своєрідний “пряник”. Він повідомив про підготовку ЗеКомандою законопроекту, згідно з яким ФОПам можуть списати 7,4 мільярда гривень заборгованості за Єдиним соціальним внеском (ЄСВ), що накопичилася станом на 1 січня 2019 року. Водночас, як з’ясували аналітики платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот, насправді такої цифри не існує: загальний податковий борг ФОПів національному бюджету становить лише 2,05 мільярда гривень. Ще 3,61 мільярда – борг перед місцевими бюджетами (див. таблицю).
“Подібний виступ представників команди (новообраного) президента може свідчити або про спекуляції, або про некомпетентність чи непоінформованість”, – йдеться у висновках аналітиків, оприлюднених на сайті Опендатабот.
Владислав Обух, Київ
