“Передсвяткове” зміцнення гривні триватиме й після вихідних
Апокаліптичні прогнози стосовно того, що в післявиборчий період на фінансову та банківську системи країни чекають неабиякі катаклізми, поки що не справджуються. Коштів для виконання (підвищених) соціальних зобов’язань державі вистачає, НБУ вперше за два роки знижує облікову ставку, національна валюта після тимчасового ”провалу” впевнено відвойовує позиції – зокрема, євро вперше за тривалий період коштує на міжбанку менше 30 гривень. І якби не тривожні новини, пов’язані із судовими рішеннями щодо “Приватбанку”, які мов із “рогу достатку” посипалися на нас у останні дні перед другим туром виборів, за фінансову ситуацію в країні, схоже, можна було б взагалі не хвилюватися. Чи це оманливе враження? З’ясовуємо.
1. Зниження облікової ставки НБУ: дрібниця – та “приємно”
Від Національного банку уже давно чекали рішення про зниження ставки рефінансування (встановлений Регулятором на певний період орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. – Ред.). До цього упродовж двох років (із травня 2017-го) вона лише зростала – від 12,5 до 18% (максимальний показник тримався із 6 вересня 2018-ого). І ось цими днями Нацбанк знизив облікову ставку на 0,5 відсоткових пункти – до 17,5% річних. Здавалося б, це – “дрібниця”, яка особливо не позначиться на вартості грошей в Україні, а отже – не зробить кредити для вітчизняного бізнесу набагато доступнішими. І все ж – йдеться про доволі важливий сигнал щодо поліпшення ситуації у фінансовій сфері, наслідком якого і став рух у “зворотному напрямку”. Тепер головне, щоб Нацбанк не затягував і з наступними етапами зниження облікової ставки – аби вона якомога швидше досягла рівня, за якого банківські кредити у нашій країні будуть доступними. Насамперед, для малого й середнього бізнесу. На те, що подібний сценарій цілком можливий, “натякнув” голова правління НБУ Яків Смолій:
"Фундаментальний інфляційний тиск на початку року продовжив послаблюватися. Розпочинаючи цикл зниження облікової ставки, правління НБУ зауважує, що подальші кроки залежатимуть від втілення інфляційних ризиків та покращення інфляційних очікувань". Щоправда, конкретних цифр щодо тривалості “циклу зниження”, його темпів та мінімального показника ставки рефінансування, на який українці можуть розраховувати у найближчій перспективі, головний банкір країни не назвав.
Нагадаємо, облікова ставка впливає на вартість позик рефінансування, які НБУ надає комерційним фінустановам. А отже, вона є одним із визначальних чинників при встановленні відсотків за банківськими кредитами й депозитами: чим вища ця ставка, тим дорожчі (тобто, менш доступні) позики. Поки що навіть «найчесніша» банківська установа, чий типовий кредитний договір не містить прихованих комісій і платежів, навряд чи зможе позичити гроші дешевше, аніж під 24-25% – адже йдеться і про витрати на обслуговування кредиту, і страхування ризиків. І, зрештою, – повинен же бути якийсь прибуток для банку?
«Одна з причин «дорогих» грошей в українській фінансовій системі – якраз висока облікова ставка, – каже економічний експерт Олексій Кущ. – В Україні дуже мало підприємств можуть похвалитися прибутковістю, що перевищує чи бодай наближається до 17,5 – 18%. Середній рівень рентабельності вітчизняної економіки – 7-8%. І для того, аби кредитний важіль (показник, що демонструє, наскільки кредитування сприяє зростанню економіки та збільшенню рентабельності підприємств) був позитивним, потрібно, щоб облікова ставка хоча б не перевищувала 10%».
Утім, зробити це миттєво Нацбанк не може: по-перше, не та зараз в країні економічна ситуація, по-друге – настільки різкі зміни лише зашкодять банківській системі. Отже, зниження має бути поступовим. І навряд чи Нацбанк при цьому «вкладеться» в один рік, аби забезпечити “кредитний бум” вже у 2019-му. Скажімо, процес зниження облікової ставки від останнього пікового показника – 30% річних навесні та влітку 2015-го – тривав майже два роки. Спочатку – зниження до 27%, потім – до 22-19-18%... І, зрештою, мінімальний показник у 12,5% – із червня по вересень 2017 року. По тому ж почалося (поступове!) зростання до 18%. Отже, для більш стрімкого зниження ставки рефінансування потрібен час. До кінця нинішнього року вона, за прогнозами експертів, навряд чи опуститься нижче 14-15%. Але й це буде хорошим сигналом для вітчизняних споживчого ринку та бізнесу.
2. Посилення контролю за готівковими операціями: “цивілізований” крок чи зміна “курсу на лібералізацію”?
Національний банк України цими днями ухвалив рішення про посилення нагляду за здійсненням готівкових розрахунків та веденням касових операцій у банківській системі країни. Відповідно до розпорядження НБУ, яке набере чинності з 3 червня: "Банки мають вживати заходів для вивчення клієнтів-суб’єктів господарювання, які отримують готівку для подальших розрахунків, щоб спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтами фінансових операцій з ознаками фіктивності. Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банки мають отримувати від клієнта підтверджувальні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки". Такими документами можуть бути: закупівельний акт; закупівельна відомість; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку; кредитний договір; договір постачання; договір транспортування; договір зберігання, інші звітні документи.
Як пояснили в НБУ, посилення нагляду за готівковими розрахунками і касовими операціями пов’язане з виявленням численних фактів здійснення фінансовими установами ризикових (схемних) операцій з використанням готівки. Крім того, це відповідає вимогам законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає запроваджені Регулятором заходи цілком виправданими. Це – логічний крок для продовження курсу на обмеження готівкових операцій. І при цьому відповідні заходи жодним чином не суперечать іншому проголошеному віднедавна НБУ курсу – на лібералізацію банківської сфери. Адже платіжну дисципліну та боротьбу з відмиванням “брудних” коштів ніхто не скасовував. Таких заходів вживають і у найбільш ліберальних банківських системах світу.
“Логіку дій Нацбанку можна пояснити двома “резонами”, – зазначає Борис Кушнірук, – Регулятор намагається зменшити обсяг готівкових операцій. А також мінімізувати ризики легалізації незаконних доходів. Адже за операціями з переведення коштів у готівку дуже часто стоять наміри вивести гроші, які були отримані в незаконний спосіб. Якщо кошти переказують між рахунками, в разі виникнення проблем їх можна заблокувати й затримати. Якщо ж гроші переводять у готівку – викрити і впіймати тих, хто їх зняв (при підозрах щодо незаконності походження коштів) дуже складно”, – каже економічний експерт.
Він також нагадав, що окрім боротьби з незаконним фінансовим обігом, обмеження готівкових операцій має і іншу мету. Зокрема, зберігання коштів на банківських рахунках збільшує обсяг ресурсів, які є в розпорядженні вітчизняних фінустанов. Відповідно, вони можуть здійснювати більше активних операцій – насамперед, кредитних. А це поступово призведе до здешевлення позик, оскільки пропозиція кредитних коштів зростатиме. Є і ще одна практична вигода: чим менше готівки потрібно для обслуговування національної економіки, тим менше коштів витрачається на друкування грошей, їх інкасацію, утилізацію зношених купюр тощо.
3. Гривня vs долар і євро: позиції української валюти посилюються
Останні у квітні торги на міжбанківському валютному ринку почалися зі зміцнення курсу гривні до основних світових валют. До півдня українські гроші подорожчали на 10-11 копійок. Таким чином, середні котирування становили: долар США – 26,45-26,48 гривні; євро – 29,47-29,50.
Позитивні для нацвалюти тенденції зберігались і на готівковому ринку: долар в “обмінниках” купували в середньому по 26 гривень 43 копійки, продавали – по 26,72. Євро при купівлі коштував 29,41, при продажу – 29 гривень 89 копійок. Отже, вже кілька днів поспіль європейську валюту можна придбати за ціною, що не перевищує “психологічного” показника у 30 гривень.
Загалом же валютні торги у п’ятницю були доволі млявими. Як пояснюють аналітики сайту “Мінфін” , “в першій частині дня клієнти закривали валютні операції у зв'язку із закінченням місяця і наближенням п'ятиденних великодніх вихідних. Більшість великих угод імпортери та експортери закрили іще в четвер, щоб не залишати все на останній робочий день місяця. По обіді клієнтські операції практично зупинилися – банки закривали свої угоди за валютними позиціями з урахуванням майбутніх вихідних та для виконання нормативів НБУ”. При цьому на валютний курс головним чином впливали два протилежні за дією чинники. Мова про нещодавні виплати відшкодувань ПДВ експортерам (в четвер вони отримали 5,5 мільярдів гривень). Отже, багато підприємств і компаній отримали непогані обігові кошти і не мають потреби у додатковому (понад передбачені 30% обов'язкового обміну валютної виручки) продажу доларів і євро. Це частково “працювало” проти гривні. Водночас на її користь – необхідність проведення завершальних місячних розрахунків із зарплати, а також майбутні активні виплати пенсій у період великодніх свят, що призвело до нестачі гривні у банківській системі, а отже – підвищило попит на національну валюту.
Таким чином, наші співвітчизники, які занадто переймаються курсом конвертованих валют, можуть відпочивати спокійно: кінець квітня й початок травня будуть сприятливими для гривні. Економічні експерти не мають особливих застережень і щодо наступних періодів – принаймні, до середини літа-початку осені, коли варто очікувати на чергову сезонну девальвацію гривні. А про позитивні прогнози Регулятора щодо стабільності національної валюти, до речі, опосередковано свідчить рішення НБУ щодо збільшення планових обсягів інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському ринку у II-III кварталах 2019 року до 20 мільйонів доларів на день (на 5 мільйонів більше, аніж дотепер). При цьому інтервенцій з метою підтримання гривні (вкидання валюти на міжбанківський ринок) Нацбанк не планує. Оскільки вважає: об’єктивні ризики для дестабілізації ситуації у валютній сфері нині відсутні. “З початку року обсяги торгів на міжбанківському ринку на тлі валютної лібералізації і скасування низки обмежень для бізнесу зросли майже на 40%. Це дає змогу Національному банку також збільшувати обсяги купівлі валюти, суттєво не впливаючи на динаміку курсу гривні”, – йдеться у повідомленні НБУ. В Нацбанку при цьому повідомили: з початку року Регулятор купив на міжбанку майже $900 мільйонів, поповнивши таким чином золотовалютні резерви країни. Водночас, наголошують в НБУ, офіційний курс гривні з початку року зміцнився на 4%.
Владислав Обух, Київ
