Реєстрація підприємства за 3 хвилини? Це реально!

Уряд затвердив комплексні зміни, покликані полегшити умови ведення бізнесу в Україні та покращити її позиції в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Йдеться одразу про кілька новацій, які, за твердженням урядовців, зроблять життя вітчизняних підприємців простішим. Мова, зокрема, про спрощення, варіативність та пришвидшення процедури реєстрації “ТОВок” – товариств з обмеженою відповідальністю, полегшення декларування готовності об’єктів будівництва до експлуатації, надання банкам доступу до держреєстрів з інформацію про осіб, які звертаються по кредити, спрощення порядку присвоєння поштових адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна. Словом, країна помалу просувається в напрямку максимального зменшення кількості безпосередніх контактів між підприємцями та чиновниками.

Дерегуляція – не самоціль, а стратегія економічного розвитку

Як наголошують експерти, тепер головне завдання – якомога швидше втілити ухвалені рішення в повсякденне життя. Аби нововведення, як це часто буває, не натикались іще впродовж тривалого часу на чиновницькі перепони на місцях, які посадовці, зазвичай, пояснюють чи то технологічними проблемами, чи “регіональними особливостями”, чи елементарним: “іще не надійшли інструкції згори”...

Також економісти та підприємці застерігають владу від надмірного захоплення “гонитвою за рейтингами”. Адже головна мета дерегуляційних реформ – реальне полегшення умов ведення бізнесу із урахуванням “української специфіки”, яка іноді може бути незрозумілою укладачам міжнародних рейтингів, але є критично важливою для вітчизняного підприємництва. А покращення рейтингових позицій може бути своєрідним іміджевим бонусом. Причому – з практичними наслідками, пов’язаними зі зростанням рівня довіри з боку іноземних інвесторів.

“На жаль, іще дуже часто українські чиновники звітують лише про “кроки, зроблені для покращення позицій України у рейтингу “Doing Business”. Такий підхід дивує. Бо насправді головною метою будь-яких реформаторських зусиль у цій царині має бути покращення підприємницького клімату, полегшення ведення бізнесу та подолання штучних перепон, які свого часу створювали для нього усілякі “любителі ловити рибку у каламутній воді”, – каже генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Вячеслав Биковець. – І в підсумку маємо створити нормальні умови для діяльності вітчизняного й іноземного бізнесу, які б працювали, розвивалися, створювали нові робочі місця для наших співвітчизників і забезпечували податкові надходження до бюджету”. Нові рішення уряду, на думку експерта, і справді можуть – принаймні у деяких сферах – наблизити нас до цієї мети. Завдяки чому – спробуймо розібратись.

1. Експрес-реєстрація бізнесового “дітища”

Віднині спрощено процес приведення статутів ТОВ (товариств із обмеженою відповідальністю) у відповідність до профільного закону, що дозволить прискорити процедуру реєстрації ТОВ до фантастичних “3 хвилин”.

“Вісім років тому було ухвалено постанову Кабінету міністрів про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, – нагадує Вячеслав Биковець, – цим рішенням засновників ТОВ “ставили в рамки”, вимагаючи використовувати цей статут, як-то кажуть, “до останньої коми”. При цьому жодним чином не враховували специфіку діяльності тієї чи іншої юридичної особи. Тож вимоги, передбачені рекомендованим статутом, не завжди влаштовували засновників. Що й приносило купу проблем. Тим паче, що від часу затвердження постанови КМУ багато чого змінилося – і в бізнес-практиці, і в законодавстві (зокрема, ухвалено Закон України “Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю”, – розповідає експерт. Відтепер же засновники ТОВ можуть в електронній формі обрати той варіант пропонованого статуту, який їм найбільше підходить.

2. Перевірки без стосів паперів, але з пристрастю

Кабінет Міністрів дозволив банківським установам отримувати з державних реєстрів відомості про осіб, які звертаються до них за кредитами. До цього така можливість була відсутня. Відповідно, банки не мали повної інформації про потенційних клієнтів і не завжди могли належним чином оцінити їх спроможність виконувати кредитні зобов’язання. До чого це привело – всі ми знаємо. Через накопичення “проблемних” кредитів багато банків в період кризи збанкрутували, інші змушені вдаватися до додаткових заходів зі страхування ризиків. І це збільшує вартість грошей для клієнтів. “Окрім створення додаткових запобіжників від виникнення так званих “проблемних” кредитів, що “полегшить життя” банкірам, це нововведення має прислужитися і клієнтам. Адже зараз банки щороку оновлюють свої інформаційні системи. Тож клієнти-фізичні і юридичні особи, в чиїх установчих документах сталися зміни, повинні надавати фінустановам стоси паперів, що це підтверджують. Отже, також ідеться про проблеми, зокрема, пов’язані із витратами часу та зайвими бюрократичними процедурами”, – пояснив логіку урядового рішення Вячеслав Биковець. При цьому експерт погоджується із тим, що це справді здешевить кредити.

3. “ЦНАПи” для будівництва, або швидше в експлуатацію

Будівельники знають, наскільки складно до сьогодні було декларувати готовність об’єктів будівництва до експлуатації. Відтепер розширення функціоналу електронного кабінету на сайті Держархбудконтролю, як очікується, дозволить замовникам будівництва активніше використовувати можливості електронного урядування та зменшить особисту “взаємодію” з відповідними чиновниками. “Це буде щось подібне до Центрів надання адміністративних послуг, через які громадяни та суб’єкти господарювання отримують будь-які дозволи. Подані через “Єдине вікно” документи пересилають на опрацювання відповідним органам. А вже готові рішення повертають до ЦНАПів, де їх і отримує замовник”, – нагадує Вячеслав Биковець. Таким чином, підприємець не має жодних контактів із тими, хто надає дозволи, погоджує ліцензії і таке інше. І це зменшує рівень корупції, адже позбавляє чиновництво можливості диктувати бізнесу свої умови та правила.

4. Поштові адреси без корупції

Антикорупційний запобіжник виявляється і у запровадженні єдиного, прозорого та “дружнього” для бізнесу порядку присвоєння поштових адрес об’єктам будівництва і нерухомого майна. До цього чітко визначена процедура надання адрес таким об’єктам була відсутня, наданням поштових адрес займались органи місцевої влади – на власний розсуд. І це був один із “прибуткових” для посадовців корупційних майданчиків: без “подяки” процедури присвоєння адреси часто-густо штучно затягували, створювали зайві перепони при реєстрації нових об’єктів нерухомості. Через такий хаос відповідні процедури замість кількох годин чи днів тривали місяцями. Тож відтепер чиновники вже не зможуть придумувати щось “своє” у процесі присвоєння поштових адрес – одного із обов’язкових елементів обліку нерухомості в країні.

5. Екологічні новації та європейський підхід до імпорту запчастин

Йдеться також і про деякі інші “полегшення” що стосуються “вузьких” підприємницьких сфер. Зокрема, уряд урегулював процедури екологічного контролю скидання вод, які містять забруднюючі речовини, під час перебування суден у внутрішніх морських водах чи територіальному морі. Мета – зменшення корупційних ризиків в екологічній сфері.

Ще одним рішенням спрощено імпорт автомобільних запчастин. До цього процес ускладнювали вимоги отримання сертифікатів типу та якості продукції винятково від уповноважених органів в Україні, що суперечило Угоді про асоціацію з ЄС. Завдяки новаціям підприємства-імпортери зможуть постачати в Україну продукцію, сертифіковану у країнах ЄС – без необхідності додаткового підтвердження вітчизняними сертифікаційними органами. А це – заощадження часу, коштів та уникнення зайвих корупційних ризиків.

Замість висновків. Рецепт покращення бізнес-клімату та більш стрімкого зростання в “Doing Business”

“У рейтингу “Doing Business-2019” Україна піднялася на п'ять позицій: з 76-го на 71-е місце, – нагадує старший науковий співробітник Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Федець, – насамперед, цього зростання вдалося досягти завдяки покращенню результатів за однією зі складових рейтингу – легкістю ведення зовнішньої торгівлі. За цим критерієм, що розраховується на основі часу і коштів, які бізнес витрачає при імпорті та експорті товарів, і який традиційно був одним із найслабших показників України, наша держава піднялася зі 119-го на 78-ме місце”. За висновками експерта, такий прогрес став можливим завдяки низці законодавчих, нормативних і практичних змін. Йдеться, зокрема, про ухвалення Закону “Про застосування принципу “єдиного вікна” на митниці” та урядової постанови щодо спрощення торгівлі автозапчастинами, якою таку продукцію виключили з переліку товарів військового призначення.

Подібні “стрибки” цілком можливі і за іншими показниками, які враховують укладачі рейтингу “Doing Business”, – вважає Вячеслав Биковець. Маємо ще багато проблем, які стосуються різних сфер підприємницької діяльності. Це й податкова сфера, де постійно виникають “трабли” з адмініструванням ПДВ і реєстрацією податкових накладних. І дозвільна система, яка, як і раніше, продукує велику кількість перепон. Є “питання” до сфер ліцензування, державного нагляду і контролю... “Кардинальні зміни за цими напрямками суттєво поліпшать підприємницький та інвестиційний клімат у нашій країні. Головне, щоб посадовці, які пропонують зміни і по-справжньому хочуть щось реформувати, більше радилися з бізнесом, зокрема, із бізнес-асоціаціями, залучаючи їх до ухвалення відповідних рішень”, – підсумовує генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України.

Владислав Обух, Київ