Welcome to Ukraine, дорогі покупці ОВДП!

Мінфін не зупиняється і продовжує позичати гроші на внутрішньому ринку. За результатами останнього аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) 19 березня, Міністерство фінансів залучило до держбюджету 12,53 млрд грн. Переважна більшість паперів, як у гривні (на суму 5,06 млрд грн), так і валютні (на $80,7 млн) — з терміном погашення у червні. Загалом у січні-лютому цього року Мінфін розмістив ОВДП на суму еквівалентну 60,1 млрд грн. Середньозважена дохідність короткострокових паперів становить наразі “захмарні” для світових фінансових ринків 19% річних. Це манить в Україну іноземних інвесторів, які щомісяця нарощують свої портфелі в українських цінних паперах. Україна ж зі свого боку щедро стелить їм “рушники”.

Встигнути відчинити двері, доки гроші “ломляться”

Станом на 21 березня обсяг ОВДП, які знаходяться у власності нерезидентів сягнув в еквіваленті 18,5 млрд грн (в тому числі, 17,5 млрд в гривні та 1 млрд в доларах). Це лише 2,4% від загального обсягу (757,6 млрд грн), та аналітики американського інвестиційного банку Goldman Sachs прогнозують, що найближчим часом частка іноземних інвесторів в загальному портфелі ОВДП виросте до 15% або й до 30%. Мовляв, місцеві облігації України стали більш привабливі, ніж аналогічні папери Єгипту, Гани, Нігерії, які недавно зіткнулися з великим припливом іноземних коштів на свої внутрішні ринки.

Україна не проти скористатися такою сприятливою кон’юнктурою (дають гроші — бери!) і тому 13 березня Національний банк та міжнародний депозитарій цінних паперів Clearstream підписали угоду про кореспондентські відносини. Простіше кажучи, відкрили один одному спеціальні рахунки в цінних паперах, для спрощення купівлі та обігу внутрішніх українських ОВДП іноземними інвесторами. Угода, по суті історична. Оскільки Clearstream є міжнародним центральним депозитарієм цінних паперів (ICSD) - компанія надає послуги для доступу на міжнародний ринок та 58 внутрішніх ринків по всьому світу своїм 2500 клієнтам-інвесторам у 110 країнах. Український ринок став 59-м у переліку. «За останні три роки ми системно розвивали первинний ринок ОВДП, приводячи його у відповідність з кращими міжнародними практиками. Початок діяльності Clearstream в Україні – це довгоочікуваний крок на шляху відкриття українського ринку ОВДП для іноземних інвесторів», – зазначила міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Відтепер розрахунки за гривневими ОВДП (а вони, як бачимо, найбільш популярні серед іноземних інвесторів) здійснюватимуться через систему ICSD. А це суттєво зменшить трансакційні та часові витрати при проведенні таких операцій.

Bloomberg і Thomson Reuters, ваш вихід!

У Нацбанку хочуть максимально спростити торги облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП) для іноземних інвесторів, тому наступним кроком планують доступ українських ОВДП на міжнародні торговельні платформи Bloomberg та Reuters. Про це, за повідомленням Інтерфаксу, сказав заступник голови НБУ Олег Чурій під час 9-ї інвестиційної конференції CFA Society Ukraine в Києві 15 березня. Але для початку потрібно легалізувати ці торгові системи в Україні через відповідний проект закону.

Торговими системами Bloomberg і Thomson Reuters користуються інвестори по всьому світу, включно з мультимільярдними інвестиційними фондами та недержавними пенсійними фондами, що інвестують в цінні папери, отримуючи доступ до 325 тисяч клієнтів, які приймають інвестиційні рішення.

Аналітики очікують, що попит на ОВДП після спрощення торгів у терміналах зросте в рази, що зміцнить і курс гривні. «Це збільшить попит на ОВДП в десятки разів», – сказав «НВ бізнес» Сергій Фурса, фахівець з торгівлі борговими інструментами Dragon Capital. Такої ж думки і старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович. Мовляв, підключення до міжнародних інвестиційних терміналів підвищить прозорість вітчизняного ринку ОВДП, його інформативність і зрозумілість для іноземних інвесторів. “Торгівля через системи Bloomberg і Reuters буде для них більш зручною та оперативною, підвищить ліквідність ринку ОВДП і свободу інвестування. Відповідно, це нововведення дозволить залучити більше іноземних інвестицій в ОВДП", – сказав аналітик.

До цього часу, щоб мати змогу торгувати українськими ОВДП, іноземні банки випускають спеціальний інструмент CLN (від англ. Credit-linked note – кредитна нота), до якого прив'язані випуски українських держпаперів. Якщо інвестор самостійно хоче купити-продати ОВДП на внутрішньому ринку, йому потрібно вдаватися до послуг банку, з яким він працює у своїй рідній юрисдикції (широко з українськими паперами працює, наприклад, крупний міжнародний Citibank) або самому займатися оформленням угоди, що не дуже просто з огляду на українську бюрократію.

Як скоро зможуть реалізувати задумане вітчизняні фінансові регулятори, поки невідомо. У депутатів навряд чи дійдуть руки до потрібних законодавчих змін найближчим часом.

А спекулянтів треба тримати “в узді”

Експерти стверджують, що бажання НБУ вивести торги в міжнародні торговельні системи пояснюється зокрема й тим, що збільшення попиту на ОВДП корелюється з курсом гривні. Спрощено це виглядає так – чим більше іноземної валюти для купівлі гривневих ОВДП заходить на валютний ринок, тим міцніша гривня (попит на неї збільшується). У лютому, коли нерезиденти за місяць купили держоблігацій на суму в 7 млрд грн., це стало одним із факторів укріплення курсу гривні до 26,3-26,5 грн/долар. Якщо ж, як очікується, найближчим часом з цією ж ціллю зайде ще $1-2 млрд від іноземних інвесторів, а це дуже великі гроші для українського валютного ринку, то НБУ знову не зможе стримати зміцнення гривні. Але тоді й дохідність ОВДП може знизитися, що вигідно Мінфіну.

Наразі ж існує великий попит саме на короткострокові та дорогі папери, в які вкладаються, зазвичай, найагресивніші (спекулятивні) інвестори. Будь-яка серйозна зміна політичного ландшафту та інвестиційного клімату в країні пожене їх звідси так само швидко, як і привабила сюди. В цій ситуації, розробляючи тактику і стратегію залучення капіталу та погашення боргів, Мінфіну доведеться, образно кажучи, танцювати на ситечку, щоб в дірочку не потрапити. Тобто намагатися і бюджетні діри вчасно “підлатати”, і спекулянтів на валютному ринку при цьому дуже не “розплодити” – бо тоді гривні (без підтримки інших фундаментальних факторів) в один прекрасний момент може статися “ой”.

Марина Нечипоренко, Київ