Валютна лібералізація: кому стало легше
7 лютого цього року набрав чинності Закон України "Про валюту і валютні операції", покликаний лібералізувати валютний ринок шляхом поступового скасування більшості обмежень, запроваджених раніше старим Декретом про валютне регулювання (1993 р.). Сьогодні банкам рекомендують послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не мають ознак “сумнівних” (мова про суттєву невідповідність масштабів тієї чи іншої оборудки обсягам звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту чи виду діяльності клієнта, використання при розрахунках компаній-оболонок і тому подібне). В НБУ вважають, що разом із виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суму до 150 тисяч гривень впровадження ризикорієнтованого нагляду зменшить часові і адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на служби фінансового моніторингу банківських установ.
Зміни для бізнесу та громадян: декларації чи реальна лібералізація?
Загалом впроваджено понад два десятки “послаблень”. Більшість нововведень стосуються великого й середнього бізнесу. Йдеться, зокрема, про скасування валютного нагляду за експортно-імпортними операціями обсягом до 150 тисяч гривень, подвійного контролю операцій під час надходження митної декларації до іншого банку, реєстрації зовнішніх запозичень та ліміту на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань. Також віднині бізнесу не загрожують санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності. Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система електронних лімітів (2 мільйонів євро/рік для юридичних, 50 тисяч євро/рік для фізичних осіб). Натомість дозволено вільне відкриття рахунків юросіб за кордоном, ввезення/вивезення іноземної валюти та банківських металів, накопичення валюти на рахунках для погашення зовнішніх запозичень, інвестування в українську економіку не лише в основних світових валютах, а і в інших. Збільшено граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів.
До речі, за два тижні після набрання чинності Законом “Про валюту і валютні операції”, українці оформили 285 електронних лімітів для інвестування за кордон. Більшість лімітів (188) видав націоналізований ПриватБанк. 56% дозволів українці отримали для відкриття рахунків в іноземних банках. Ще 41% лімітів – для інвестування у цінні папери західних корпорацій, насамперед – американських.
“Говорити про інші конкретні результати запропонованих законодавцем і регулятором заходів з лібералізації сфери валютних взаємовідносин наразі зарано, – констатує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Зокрема, зараз лише формується банківська практика застосування нового порядку. При цьому “валютний” закон, безперечно, надає НБУ багато можливостей для подальшої лібералізації, але конкретні кроки і терміни цього процесу визначає сам регулятор. Кілька важливих рішень уже ухвалено. Але їх навряд чи можна назвати “проривними” для вітчизняного бізнесу. Окрім хіба що закриття корупційної схеми із застосування санкцій, пов’язаних із припиненням зовнішньоекономічної діяльності”.
Є й важливі новації, які стосуються “звичайних” громадян. Це, зокрема, започаткування онлайн-купівлі/продажу іноземної валюти. Вдесятеро збільшено ліміт на перекази за кордон без відкриття рахунку для фізосіб – до 150 тисяч гривень на рік. Також підвищено ліміт на купівлю банківських металів (у тому числі, і фізичними особами) – із 3,21 тройської унції (100 грамів) на тиждень до еквіваленту 150 тисяч гривень на день. Змінено й норму обов’язкового декларування валютних цінностей при переміщенні через кордон: декларувати потрібно лише суми у понад 10 тисяч євро (чи в еквіваленті). Ще одна нова можливість – підписання накопичувальних угод страхування у валюті (це дозволить хоча б частково захистити акумульовані кошти від девальвації, адже такі угоди, зазвичай, укладаються на 10-15 років).
Для широкого загалу два тижні дії “лібералізаційного” законодавства минули майже непомітно. Інтерес до цієї теми дещо пожвавився хіба що після широко розтиражованого повідомлення про результати першої доби роботи системи онлайн-продажу валюти у семи банках країни, коли було куплено/продано майже 5 мільйонів доларів.
Утім, як вважає економіст Олексій Кущ, відносна активність частини наших співвітчизників була пов’язана, швидше, з інтересом до того, як працює нова опція, аніж із реальними потребами у придбанні чи продажу в такий спосіб доларів або євро. “Адже більшість договорів купівлі/продажу укладалися на невеликі суми до 150 доларів, тож жодної “погоди” на валютному ринку країни вони не робили. Та й загалом широко розрекламоване регулятором і деякими комерційними банками “вікно нових можливостей” за нинішніх умов може зацікавити лише 1-2% українців. Основні ж обсяги валюти, як і раніше обертаються в “сірих” обмінниках і на таких же напівлегальних інтернет-майданчиках”, – пояснює експерт.
“Але й применшувати значення започаткування онлайн-торгівлі валютою також не варто. Адже це – по суті, основний “виграш”, який принесло громадянам впровадження нового “валютного” закону, – наголошує Гліб Вишлінський. – Насправді ж “правила гри” для фізичних осіб і до лібералізації були набагато легшими, аніж для бізнесу. Приміром, кожен громадянин (звісно ж, якщо мав на це гроші) міг, обійшовши велику кількість банківських відділень, купити за день значний обсяг іноземної валюти. У підприємства ж без договору, завізованого службою валютного контролю банку, такої можливості не було. Так само фізособи, на відміну від підприємств, мали змогу щороку виводити з країни до 50 тисяч євро на підставі того, що новий закон визначає як “електронні ліміти”, – нагадав експерт.
Тож додаткові послаблення, впроваджені регулятором після 7 лютого, на його думку, фактично повністю задовольнили потреби більшості громадян. Це, зокрема, стосується й можливості вільно оплачувати будь-які імпортні операції і отримувати гроші у випадках, коли фізична особа щось експортує (приміром, творчі послуги чи продукцію хенд-мейд). Більше можливостей з’явилося і в родин, де діти навчаються за кордоном (зросли ліміти на переказ коштів, зокрема, і як оплату за навчання). Це ж стосується й тих, хто має бажання й можливості інвестувати за кордон.
Чи врятує лібералізація від “офшоризації” українського бізнесу?
“Метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу”, – йдеться у повідомленні на сайті регулятора. Сформована за сприяння експертів МВФ дорожня карта валютної лібералізації передбачає покрокове скасування усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні. Цей процес має супроводжуватись ухваленням низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про так званий “спліт”), і запобігання непродуктивному відпливу капіталу з країни (проект закону “Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування", щодо протидії BEPS).
Серед головних пріоритетів Національного банку – скасування низки обмежень, які створюють додаткові труднощі для зовнішньоекономічної діяльності і гальмують прихід нових іноземних інвестицій в Україну. Йдеться, зокрема, про поступове послаблення і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки; скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти; зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів; скасування граничних термінів розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше ухвалення згаданого вже законопроекту щодо протидії BEPS.
“У підсумку зняття всіх обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу має стати підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та поліпшення інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, і як наслідок – стійкого економічного зростання”, – наголошують у Нацбанку. Утім, така глобальна валютна лібералізація почнеться тільки після досягнення макроекономічної стабільності в країні, – визнають в НБУ.
Натомість експерти закликають до більш рішучих дій і, відповідно, до зовсім інших темпів лібералізації. “Відмову від повного скасування валютного нагляду за експортно-імпортними операціями в Нацбанку пояснюють побоюванням, що бізнес, мовляв, скористається таким послабленням для необмеженого виведення грошей з країни. Що може поглиблювати ймовірні кризові ситуації, – наголошує економіст Гліб Вишлінський. – Але я із цим не погоджуюся. Пригадаймо: свого часу суб’єкти зовнішньоторговельної діяльності доволі оперативно відреагували на обмеження, які запроваджувалися у 2014 і 2015 роках. І зараз фактично навіть будь-який середній бізнес (не кажучи про великий) має офшорні рахунки за кордоном, на яких завдяки трансфертному ціноутворенню (збут товарів або послуг взаємозалежними особами за внутрішньофірмовими, відмінними від ринкових, цінами. – Ред.) накопичує валюту для того, щоб оминати перепони, які є в країні. Повна лібералізація натомість зробить такі схеми непотрібними. Тож і бізнес відчує полегшення, і сили та кошти на зайвий контроль витрачати не доведеться”.
Що ж до кризових ситуацій, то, на думку експерта, закон "Про валюту і валютні операції" надає НБУ достатньо інструментів для того, щоб у разі їх виникнення (приміром, посилення російської агресії) буквально за ніч повернути обмеження. “Тобто, у регулятора є всі можливості застосовувати обмежувальні заходи лише тоді, коли вони потрібні, а не гальмувати економічну діяльність за відносно спокійних умов”, – підсумовує Гліб Вишлінський.
Владислав Обух, Київ
