Шанувальники віскі, спіть спокійно: ваше “щастя” з полиць не зникне

Шанувальники віскі, спіть спокійно: ваше “щастя” з полиць не зникне

Аналітика
Укрінформ
Нас заспокоюють: продаж сотень марок міцних напоїв не заборонять. Відповідна законодавча норма – не “атака” на спиртне, а “технічна” помилка. Її обіцяють виправити

“З 1 липня в Україні заборонять продаж понад тисячі найменувань віскі – причому, найміцніших сортів!”... І хоча його навряд чи можна назвати найпопулярнішим у нашій країні алкогольним напоєм (і з огляду на традиції, і з урахуванням ціни), такі повідомлення ЗМІ неабияк засмутили багатьох українців. З вітчизняних магазинів можу зникнути, зокрема такі популярні бренди як Glenfiddich. Bunnahabhain, Deanston, Tobermory, Blanton's... Кореспондент Укрінформу цих сортів віскі не куштував, але знавці стверджують, що йдеться про доволі якісні і смачні напої.

А все через те, що у липні набирають чинності зміни до Податкового кодексу України із так званого “бюджетного пакета-2019”. У частині, що стосується акцизів на алкоголь, зокрема, йдеться і про визначення поняття “віскі”. Законом визнано, що “віскі – це алкогольний напій, міцністю від 35 до 45 відсотків об'ємних одиниць з характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологією з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках (ємностях з обвугленою дубовою клепкою) зернового дистиляту”. Якраз 45-градусне обмеження і стало приводом для занепокоєння. Адже, якщо дотримуватися “букви закону”, віскі, міцність якого перевищує встановлений поріг, вважатиметься неякісною та небезпечною продукцією. І за його реалізацію штрафуватимуть. Тож від імпорту частини напоїв наш бізнес, швидше за все відмовиться. При цьому для справжнього віскі така міцність – не межа. Є й популярні сорти міцністю 50, 55%, є й елітні – понад 70. А шотландський Віскі Bruichladdich X4+1 Quadrupled може похвалитися 92-ма «оборотами»! Це – третій за міцністю алкогольний напій у світі. Не думаємо, що в Україні багато його шанувальників. Зате прихильників 45-55-градусного напою, без сумніву, вистачає. Тож чи варто їм хвилюватися і витрачати усі гроші на «аварійне» поповнення домашніх запасів?

Хотіли як краще...

Володимир Кучеренко
Володимир Кучеренко

Рішення щодо законодавчого визначення віскі парламент ухвалив на виконання положень Угоди про Зону вільної торгівлі Україна-Євросоюз у частині уніфікації і заміни найменувань продукції. Причому, такому кроку передували доволі непрості переговори із європейськими партнерами та вітчизняними виноробами й виробниками інших видів алкогольної продукції. Про остаточні домовленості наприкінці жовтня минулого року повідомив генеральний директор корпорації "Укрвинпром" Володимир Кучеренко.     

"Українські винороби готові виконати всі вимоги, які передбачені в рамках Угоди про Асоціацію, та перейти на нові найменування продукції після завершення перехідного періоду", – наголосив посадовець. Насамперед, йдеться про перейменування "шампанського" і "коньяку" – як того вимагає Франція. Адже ці терміни походять від географічних назв французьких територій – провінції Шампань і міста Коньяк. Відповідно, "шампанське" в Україні має бути винятково "ігристим вином", а "коньяк" – "бренді". Можливі й інші варіанти – залежно від фантазії виробника.

Володимир Кучеренко наголосив, що і до підписання Угоди про ЗВТ жодне українське підприємство не постачало свою продукцію на експорт під назвами «коньяк» чи «шампанське». Використовуючи натомість назви “ігристе вино” та “бренді”. При цьому керівник профільної корпорації вважає, що наші виробники мають повне право і надалі використовувати “автентичні” найменування для внутрішнього ринку і ринку третіх країн, обмеження ж повинні стосуватися лише експорту до держав Євросоюзу. Також у корпорації "Укрвинпром" нагадали, що відповідно до угоди про вільну торгівлю, Україна має 10 років, аби змінити назви згаданих напоїв.

Що ж до “віскі”, то, за словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, на відміну від “коньяку” і “шампанського”, використання цієї назви в Україні взагалі не заборонять. Йдеться лише про виробництво цього напою винятково за визнаною у світі рецептурою.

“І ухвалені Верховною Радою законодавчі зміни важливі для узгодження позицій. Адже, підписавши Угоду про Асоціацію, Україна взяла й зобов’язання щодо дотримання прав інтелектуальної власності, дія яких поширюється і на назви харчової продукції. Це стосується не лише спиртних напоїв, а й, приміром, деяких видів сирів: у Європі чітко визначено, які саме продукти можуть мати ту чи іншу назву.

Щодо віскі, то дотепер в Україні активно випускали під його назвою продукцію, яка не відповідала класичному рецепту цього напою. Зараз же питання врегулювали. І це, погодьтеся, важливо не лише для міжнародного іміджу нашої країни, а й для безпеки та захисту інтересів внутрішнього споживача”, – пояснив Ілля Несходовський.

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

А вийшло...

Отже, ухвалюючи рішення про законодавче унормування поняття “віскі” українські парламентарії начебто переслідували благородну мету – узгодити вітчизняне законодавство із європейським. Але деякі “свіжі” законодавчі норми чомусь виявилися “далекими” від європейських. Зокрема, згідно із відповідним Регламентом ЄС, у Європі встановлено лише мінімальну межу концентрації спирту – 40% (а не 35 – як у нас) – без встановлення верхнього порогу. Також у європейських регламентах не йдеться про «коньячну технологію», адже віскі виготовляють шляхом дистиляції сусла зі злаків. Тобто, і тут українські законодавці “перемудрили”. Тому експерти і представники бізнесу закликають привести визначення «віскі» у відповідність до норм ЄС та прибрати верхню межу вмісту спирту або збільшити її до 70% (міцніші напої, зазвичай, дуже дорогі і попитом в Україні фактично не користуються). До того ж, встановити таку “планку” рекомендує Міжнародна асоціація віскі (виявляється, є й така). В парламентському комітеті з питань податкової та митної політики запевняють: ухвалена в рамках уніфікації вітчизняного законодавства норма – не “злий умисел”, спрямований проти імпортерів, продавців та споживачів алкогольної продукції, а суто “технічна” помилка. Її найближчим часом обіцяють виправити.

Щоправда, експерти мають сумніви, що у парламентаріїв вчасно – іще до липня – “дійдуть руки” до цього питання. Тож існує ймовірність, що “каталізатором” для ухвалення відповідного рішення може стати (як це часто у нас буває) сама проблемна ситуація, яка може виникнути на початку другого півріччя. Щоправда, швидке внесення такої поправки може лобіювати уряд. Адже від реалізації неузгодженої із європейським законодавством норми чимало втратить і наша держава – не лише іміджево, а й фінансово. Нехай партії елітного алкоголю, що надходять в Україну, і не можна назвати рекордними, але й таких обсягів достатньо для того, аби щорічно поповнювати державну казну на сотні мільйонів гривень. Ідеться про акциз, ПДВ і податки, що стягуються при реалізації такої продукції. Зокрема, торік в Україну імпортували майже 70 тисяч літрів віскі із вмістом спирту більше 45%, вартістю понад 170 мільйонів.

І “на закуску”: кілька цікавих фактів про віскі

  • Змішування віскі з льодом або з будь-яким іншим напоєм призводить до знищення аромату дубової діжки і результату найтоншого процесу дозрівання напою (до уваги тих, хто віддає перевагу розбавленому віскі, приміром, із колою).
  • Закрита пляшка віскі може зберігатися понад 100 років. Причому, напій залишатиметься таким же смачним і придатним до вживання.
  • Солодовий віскі містить ефективний антиоксидант – еллагову кислоту, яка здатна запобігати серцевим захворюванням і розвитку ракових клітин.
  • Найбільшим у світі виробником і споживачем віскі є не Шотландія, Ірландія чи США, як може здаватися, а… Індія.
  • В часи "сухого закону" у США віскі Laphroaig легально продавали в американських аптеках як ліки.
  • Найдорожчий у світі віскі Isabella’s Islay. Його виробляють у двох варіантах: “дешевому” – вартістю $740 тисяч (пляшка виготовлена з білого золота, а написи прикрашені діамантами) і “елітному” – за $6,2 мільйона (ємність для благородного напою із білого золота, кришталю, більш ніж 300 рубінів і 8500 маленьких діамантів).
  • Найдорожчим “серійним” віскі вважають "The Macallan" 1926 року. У 2000-ому пляшку такого напою продали на аукціоні Christie's за $54 000. А у 2010 році на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку пляшку The Macallan в унікальній кришталевій посудині продали за $460 000.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-