Україна скоро отримає кредит МВФ: що це для нас означає

Україна скоро отримає кредит МВФ: що це для нас означає

Аналітика
Укрінформ
Експерти сумніваються, що Київ зможе отримати усі передбачені домовленостями гроші

Правління Міжнародного валютного фонду наступного тижня може остаточно затвердити нову 14-місячну програму співробітництва з Україною stand by і скасувати програму розширеного фінансування EFF, започатковану у березні 2015-го. Київ розраховує, що на цьому ж засіданні, 18 грудня, Фонд визначиться і з датою надання нашій країні першого кредитного траншу. Українська влада хоче отримати переказ ще до кінця року. Хоча свого часу нас «тішили» і обіцянками «щодо жовтня», «початку листопада» чи «кінця осені».

Експерти пояснюють затягування з ухваленням остаточного рішення з одного боку – суто «організаційними» моментами, з іншого – високим рівнем недовіри між сторонами. Зокрема, у Фонді вичікували, якою буде остаточна редакція бюджету-2019. Нагадаю, саме затвердження бездефіцитного державного кошторису на наступний рік стало однією з умов затвердження нової програми співпраці. Але основні дискусії між представниками Фонду і нашими урядовцями, як відомо, точилися не щодо неї, а довкола інших принципових вимог міжнародних партнерів: підвищення до «імпортного паритету» ціни на газ для населення і ухвалення узгодженої редакції Закону про Антикорупційний суд.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що рішення МВФ буде позитивним для України. При цьому він посилається на заяви, зроблені директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард після телефонної розмови із Президентом Петром Порошенком. Фінансист оцінила макроекономічну ситуацію в Україні як доволі сприятливу. Йдеться про «прийнятний» за світовими мірками дефіцит бюджету, прогнозовані темпи економічного зростання та інші показники.

Олег Устенко
Олег Устенко

«Але водночас із вуст Лагард прозвучали і певні застереження, – нагадує Олег Устенко, – зокрема, вона чітко заявила, що експерти фонду іще «працюватимуть» із українським кошторисом. Це означає, що не все в документі – особливо після нічного голосування в парламенті – задовольняє МВФ. Можливо, йдеться про «роздуту» видаткову частину, до якої парламентарії намагалися внести величезну кількість своїх «хотєлок», – каже експерт. Також, на його думку, в аналітиків фонду можуть бути і запитання щодо реалістичності наповнення дохідної частини бюджету.

«З одного боку вона зверстана на основі доволі поміркованого – нібито «песимістичного» – прогнозу щодо 3% економічного зростання. Але насправді ці 3% можуть виявитися і недосяжною мрією на тлі ймовірного гальмування світової економіки. Існують ризики, що це негативно позначиться на вартості продукції наших експортерів. Відповідно, бюджет може недоотримати кошти від реалізації їхньої продукції. Тоді забезпечити навіть таке зростання буде дуже складно. Отже, суттєво зросте бюджетний дефіцит, який вже не вкладатиметься у затверджені Фондом параметри», – каже Олег Устенко.

Та все ж усвідомлення цих ризиків, на його думку не вплине на рішення Фонду про затвердження програми співпраці з Україною. І до кінця року Київ зможе отримати від $1 до $2 млрд. Але існують ризики, що це буде перший і останній транш, який ми отримаємо у рамках нової програми кредитування. Експерт пояснює це «природнім» гальмуванням передбачених умовами співпраці з МВФ реформ так би мовити у «пік» політичного циклу.

При цьому, на думку Олега Устенка, для України не дуже принципово: отримати гроші наприкінці року чи у січні наступного. Адже перший у 2019-му пік виплат за зовнішніми запозиченнями припадає на лютий. «Ризик пов'язаний лише з тим, що чим ближче до виборів, тим складніше буде отримувати гроші. Тому краще, аби вони надійшли якомога раніше», – підсумував експерт.

Особливості нової програми співпраці

Останні три роки Україна отримувала гроші від Міжнародного валютного фонду в рамках програми EFF (Extended Fund Facility, механізм розширеного фінансування). EFF надають країнам з повільним економічним зростанням і слабким платіжним балансом. Програма передбачає реалізацію комплексних реформ і структурних змін протягом тривалого періоду – 4-5 років.

Мета програми stand by – подолання кризових явищ, задоволення потреб країни у швидкому фінансуванні, розв’язання проблеми зі здійсненням платежів. Максимальна тривалість дії програми – 3 роки. Але, зазвичай, її затверджують на півтора роки.

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський нагадує, що програма Stand-by – це відкрита кредитна лінія для країн, яким вже вдалося залишити «критичну зону», пов’язану із кризовими явищами в економіці та фінансовій системі, але які все ще мають потребу в додаткових коштах. «Для України така потреба продиктована необхідністю погасити найближчим часом значні суми за зовнішніми запозиченнями. У найближчі два роки йдеться про виплату Києвом $12 млрд. боргу. Причому, левову частку цих коштів маємо виплатити на користь МВФ ($6,8 мільярда у наступному році.– Ред.)», – нагадав у розмові із кореспондентом Укрінформу Ілля Несходовський. Погодження нової програми, за його словами, дозволить стабілізувати ситуацію та заспокоїти міжнародних інвесторів: жодних негативних явищ в українській економіці найближчим часом не буде.

А ось інвестиційний банкір Сергій Фурса у коментарі Укрінформу наголошує, що, пропонуючи Києву нову програму ще до завершення дії попередньої, МВФ переслідує суто прагматичну мету – запобігти збуренням в економіці та у фінансовій системі України в період так званої «виборчої турбулентності».

Сергій Фурса
Сергій Фурса

«Перевага програми Stand-by – стислі терміни реалізації, а також більш «лояльні» вимоги до держави-позичальниці. У меморандумах, зазвичай, не йдеться про необхідність конкретних масштабних реформ – лише зберігаються вимоги щодо фіскальної і платіжної дисципліни та забезпечення економічної стабільності. Для України це дуже важливо – бо навряд чи хтось збирається займатися масштабним реформуванням у рік проведення двох виборів», – вважає експерт.

Фінансові умови кредитування у рамках обох видів програм Міжнародного валютного фонду (stand by та EFF) фактично не відрізняються. Відсоток, за яким надають позику, розраховується за спеціальною формулою і залежить від вартості грошей у світовій економіці. Найчастіше Україна отримувала позики під 2-3 % з терміном погашення 3-5 років. Зараз у світі зберігається тенденція до подорожчання грошей, тож відсоток може дещо зрости. Але у будь-якому разі це – набагато дешевше, ніж комерційні запозичення на ринку капіталів», – наголосив Сергій Фурса. Адже зараз Україна залучає кошти приватних інвесторів щонайменше під 9-10 відсотків. Причому, із досить короткими термінами погашення заборгованості.

Мало чим відрізняються і вимоги обох програм до країни-позичальниці. Під час переговорів щодо зміни однієї програми на іншу, зазвичай, уточнюються лише терміни виконання зобов’язань чи відбувається їх «реструктуризація».

Що ж пообіцяла Україна?

Набір рекомендацій Фонду і зобов’язань, які Україна брала на себе у рамках майже десятка попередніх програм співпраці з МВФ, фактично не змінився (принаймні, в останні роки). Це – забезпечення бездефіцитності Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду, лібералізація газового ринку, очищення банківської сфери, посилення боротьби з корупцією, скасування мораторію на продаж землі. Деякі з умов співпраці успішно виконані, деякі – втілені лиш частково, а якісь – продовжують «кочувати» із однієї програми до іншої.

Безумовно, найважливішим і найбільш болісним для українців зобов’язанням уряду перед МВФ за новою програмою стала згода на поетапне підвищення вартості «блакитного палива» для населення.

Також програмою співпраці з МВФ передбачено комплектацію Антикорупційного суду незалежними суддями і надання НАБУ повноважень з розширеного доступу до перевірки електронних декларацій. Останнім часом Україна (хоча й «зі скрипом») дещо зробила у цьому напрямку. Зокрема, почалося формування Вищого антикорупційного суду. Дискусії щодо розширення повноважень Національного антикорупційного бюро тривають.

Нова програма співпраці України з МВФ передбачає і реформу Державної фіскальної служби – створення на центральному рівні окремих юридичних осіб за податковим та митним напрямками. І це якраз та реформа, яку можна «безболісно» втілювати і у виборчий рік.

Що отримаємо натомість?

Затвердження нової програми співробітництва з МВФ дозволить Україні уникнути не лише дефолту, а і секвестру (урізання видатків) бюджету, а також сприятиме поповненню золотовалютних резервів. Також домовленості із Фондом, зазвичай, розблоковують надання країні макрофінансової допомоги від ЄС і Світового банку. України має попередні домовленості із цими структурами щодо отримання загалом $2 мільярдів. І цими днями Рада Євросоюзу вже ухвалила рішення про надання Києву першого траншу у 500 мільйонів євро в рамках програми макрофінансової підтримки для покриття фінансових потреб України та підтримання економічної стабілізації і програми структурних реформ. Кошти мають надійти у середині грудня.

Ще одним «побічним» наслідком домовленостей з МВФ є позитивний сигнал для міжнародних фінансових ринків: рівень ризиків при кредитуванні України суттєво знизився. Отже, вітчизняний Мінфін впевненіше почуватиметься на ринку зовнішніх запозичень і може розраховувати – на жаль, на незначне – зниження відсоткових ставок за майбутніми позиками. «Ціна» питання – приблизно $6 млрд. порівняно дешевих запозичень – $2 млрд – від СБ та ЄС і приблизно $4 – комерційних позик.

Окрім того, ми не повинні забувати, що переважна більшість реформ, на втіленні яких наполягає Міжнародний валютний фонд (навіть, болісних для населення) у підсумку має піти на користь нашій країні – її економіці, соціальній сфері і політичній системі. Просто ми не завжди це усвідомлюємо.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-