У шляхетному товаристві: Польща за крок до країн першого світу
З цієї осені для Польщі починається нова економічна ера – тепер вже у статусі розвинутої країни. Рік тому згідно з класифікацією Агентства FTSE Russell її було формально прийнято в коло 25 найрозвиненіших країн світу. Наразі включається реальний відлік життя сусідньої Польщі в новому форматі. Якісне підвищення польського рейтингу викликає і радість, і захоплення, та й ніде правди діти, легку заздрість. Те, що Україна в свій час не зробила в економічному реформуванні, рішуче здійснила Польща. Однак, аналітики звертають увагу на те, що одразу блискучого прориву у новій якості в країні не станеться – штовхатися ліктями за місце під сонцем з “великоваговиками” та ще морока. Але хто міг передбачити ще якихось 30 років тому, що наша сусідка взагалі зможе виборсатися із спільного соціалістичного “багна”.
Були лідером, а опинилися в хвості. Але ж в якому!
Як відомо, згідно положення ООН, усі країни світу поділяються за станом соціально-економічного розвитку на три групи: розвинені країни (першого світу), країни, що розвиваються (другого світу) і країни з перехідною економікою (третього світу).
Що стосується суто економічного оцінювання, то у світі існують два великі агентства, які постачають біржову інформацію провідним інвестиційним фондам у світі, та на думку яких орієнтуються інвестори. В Європі популярне Агентство FTSE Russell (належить Лондонській фондовій біржі), у Новому світі – Агентство MSCI (належить американському фінансовому конгломерату Morgan Stanley Capital International). Їхньою аналітикою значною мірою підкріплюється ООНівська класифікація країн.
Ще донедавна Польща, як і всі інші країни колишнього соцтабору та СРСР (зокрема, і Україна), входила до групи країн, що розвиваються, або так званих країн “другого світу”. Рік тому Агентство FTSE Russell оголосило рішення про включення Польщі, після семи років перебування у спостережницькому переліку країн-кандидатів, до групи країн із розвиненою економікою.
Отже, за версією FTSE Russell Польща стала 25 країною, що входить до "першого світу". Компанію Польщі тепер складають Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сан-Марино, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція та Японія.
Та офіційна церемонія переведення відбулася лише цього року на Лондонській фондовій біржі, коли 37 великих польських компаній урочисто включили до розрахунку біржового індексу розвинених країн.
"Рішення FTSE Russell являє собою принципову зміну у сприйнятті Польщі серед світових інвесторів", – сказав Марек Діттл, президент Варшавської фондової біржі під час офіційної церемонії надання статусу. За його словами, “перекваліфікація” Польщі підвищить інтерес нових інвесторів до польських емітентів та відкриє величезні можливості для місцевого ринку капіталу.
При цьому агентство MSCI і надалі продовжує кваліфікувати Польщу як країну, що розвивається, оскільки для остаточного переходу їй доведеться витримати ще не один економічно-соціальний показник.
Польські фінансисти попередили, що в перший рік-два перехідного періоду в країні може спостерігатися навіть невеликий відтік капіталу. “Адже у зв’язку з усуненням нас з індексів країн, що розвиваються, більшість грошей буде виведено з Польщі тими фондами, що працюють саме на цих ринках. А тих грошей, що надійдуть, буде менше, ніж хотілося б. І такий негативний баланс може скласти приблизно 2-3 млрд злотих (близько $265 млн. – Авт.). Загроза фінансового “просідання” полягає в тому, що частка польських компаній у кошику FTSE країн, що розвиваються, становила 1,33%, а в кошику розвинутих країн буде лише 0,15%. Відповідно великі інвестори можуть не одразу звернути увагу на нового члена клубу”, – пояснив голова польського інвестиційного комітету Żółkiewicz & Partners Пйотр Жулкєвіч.
Однак, за його словами, подія, усе ж є великим піар-успіхом Польщі і в цілому дуже добрим знаком для її економіки. Досі Польща мала доступ лише до 12-13% глобального капіталу, тепер їй теоретично будуть доступні усі 100%. “Але треба пам’ятати, – ще протягом років ми будемо одночасно і країною, що розвивається – з точки зору агентства MSCI, і розвиненою країною, як вважає FTSE. Тобто, ми ще багато років користуватимемося увагою різних інвесторів. І тут добрим прикладом може служити Південна Корея, вона вже кілька років має таку ж ситуацію, як і Польща, і при цьому непогано почувається», – зазначив Пйотр Жулкєвіч.
Старе гасло про “доганялки” на новий лад
В принципі, говорити про результат реформи у Польщі нині навіть нема потреби – якщо порівнювати рівень нашого життя із тим, що мають найближчі європейські сусіди, можна самостійно зробити висновки. Економіка Польщі останніми роками стрімко йшла догори і випереджала за розвитком більшість країн Центрально-Східної Європи – перебуваючи в п'ятірці найпопулярніших європейських напрямків для іноземних інвесторів, за даними міжнародної консалтингової компанії EY.
Польська економіка, єдина в Європейському Союзі, уникла рецесії під час світової фінансової кризи, і в 2008-2016 роках ВВП Польщі зріс загалом на 32%. Якщо у 2004-2013 роках закордонні інвестори створювали у Польщі в середньому 142 проекти на рік, то у 2014-2016-х ця кількість зросла до 200 і більше проектів (на 40%). Реальний ВВП у 2017-му зріс на 4,6% порівняно з попереднім роком, і хоча темпи приросту поступово сповільнюються, як у всіх розвинутих країн, сьогодні польська економіка відзначається майже повною зайнятістю (ба, навіть українців запрошує, бо своїх рук не вистачає на фоні міграції поляків в сусідні країни. – Авт.).
Показовий факт про економічну стабільність. Нещодавно стало відомо, що Національний банк Польщі (NBP, Narodowy Bank Polski) закупив протягом цього літа аж 9 тонн золота. Такі дані оприлюднив Міжнародний валютний фонд. Таким чином, Польща встановила своєрідний рекорд, оскільки це перша купівля золота країною-членом Європейського Союзу з 1998 року, ще й у такому обсязі. На сьогодні країна володіє 112,3 тоннами золота, що свідчить про хорошу збалансованість її фінансових резервів.
Цікаво, що за версією популярного польського тижневика “Wprost” в десятці найбагатших людей Польщі немає жодного політика чи можновладця. Це успішні бізнесмени чи спадкоємці родинного бізнесу, який здебільшого починався з маленьких фірм та фірмочок. Знову ж таки – показник здорової не олігархічної моделі розвитку економіки.
“Якщо зараз запитати поляків, чи задоволені вони рівнем свого життя, то добра частина скаже, що ні. Бо маємо приклад Німеччини, Франції… Але ми вже пройшли чимало щаблів у розвитку, і робили це, коли наша країна була у такому ж складному, а то й гіршому становищі, ніж нині Україна”, – не приховував своєї гордості віце-маршалек Люблінського воєводства Кшиштоф Грабчук під час польсько-українського семінару «Засади успіху місцевого самоврядування з урахуванням 25-річного досвіду Республіки Польща» в Луцьку, ще два роки тому. Що ж, відтепер старе гасло про “доженемо та переженемо” для українців набуває нового звучання...
Оксана Поліщук. Київ
