Ціна бареля всемогутнього впала. І швидко не підніметься
Нафтові ціни “покружляли” влітку навколо $85, та й гепнули восени до $65 — до рівня, який був на початку року. На цьому тижні ціна нафти марки Brent (міжнародний еталон) пробивала вниз позначку в 65 доларів вперше з 16 березня цього року, а WTI - 55 доларів вперше з 16 листопада минулого року. Таким чином Brent обвалилася майже на 25% від цьогорічного максимуму і офіційно увійшла, як кажуть біржовики, у «ведмежий» цикл (bear market - падіння на 20% і більше відносно недавнього піку). При тому, що WTI дешевшає 12-ю торговельну сесію поспіль - рекорд за тривалістю падіння в днях за всю історію торгівлі цим інструментом з 1983 року. Учасники картелю ОПЕК+ занервували. Вони хоч і прогнозували, але ніяк не очікували, що США настільки швидко заллє ринок сланцевою нафтою власного видобутку і при цьому знову прикрутить вентиль Ірану - одному із крупних світових постачальників нафти.
Битва нафтових титанів. Початок
Нагадаємо, на початку листопада цього року США повністю відновили санкції проти Ірану, зняті в 2015 році в результаті міжнародної ядерної угоди. Спочатку адміністрація Дональда Трампа заявляла, що мета - скоротити нафтовий експорт Ірану до нуля, але в підсумку були зроблені винятки: восьми країнам (Південна Корея, Японія, Індія та іншим) дозволили купувати іранську нафту ще протягом півроку.
Тобто, американці політичним шляхом усунули з ринку одного із членів ОПЕК, і водночас нарощують власний видобуток. На семи основних сланцевих родовищах країни видобуток, очікується, досягне в грудні рекордної позначки в 7,94 млн бар./добу. Про це повідомило Управління енергетичної інформації США. З огляду на темпи, більшість західних аналітиків прогнозують, що нафтовидобуток в США перевищить 12 млн бар./добу в першій половині 2019 року. Тобто незабаром США може зрівнятися за потужністю видобутку із найбільшим виробником нафти в світі - Саудівською Аравією.
Побоюючись, що пропозиція на ринку нафти буде зростати швидше попиту, Саудівська Аравія запропонувала скоротити виробництво нафти ОПЕК на грудневій зустрічі картелю. Однак президент США Дональд Трамп досить різко відреагував на цю ідею і застеріг ОПЕК від скорочення нафтовидобутку. Мовляв, ціни мають бути нижчими, бо я так вирішив. Чи спрацює нафтовий “диктат” з боку американської адміністрації на арабських шейхів, ще не зрозуміло — це буде залежати від зіткнення багатьох геополітичних інтересів.
Загалом ситуація змінюється під впливом двох чинників, вважає Деніел Єргін, віце-президент дослідницької компанії IHS і засновник Кембриджської асоціації енергетичних досліджень. Попит на нафту з боку Китаю та інших економік перестав бути головним чинником ціноутворення, написав він у статті, опублікованій The Wall Street Journal. Ним стає зростання нафтовидобутку в США, який Єргін називає вражаючим, реальним і динамічним. На думку Еда Ярдена, президента американської аналітичної компанії Yardeni Research, основна причина сьогоднішніх подій на нафтовому ринку, де почалася «битва титанів», - це шок від пропозиції.
Навіть якщо довго говорити слово «мед», в роті солодко не стане
Україну в першу чергу цікавить, як довго буде продовжуватися цей шок і “ведмежий” тренд для нашого агресивного сусіда, символом якого за іронією долі є ведмідь. Звісно, росіянам аж по кишці шкребе будь-яке падіння нафтових цін. І тому вони в цій ситуації найбільше нервують. Глава Мінекономрозвитку РФ Максим Орєшкін, намагаючись переконати себе і співгромадян, поквапився запевнити, що все нормально. "Звичайно ж, волатильність може зберігатися, ціни на нафту можуть впасти теоретично ще, ніщо їм не заважає. Але при цьому головний сигнал для нас - середньо- і довгострокові форварди, а вони відчувають себе впевнено і знаходяться вище, ніж були півроку тому", - сказав він. Голова "Роснєфті" Ігор Сєчін навіть не став робити цінових прогнозів. "Безглуздо зараз про це говорити. Ми не знаємо, які будуть дії американської адміністрації, що буде відбуватися з основними гравцями, які будуть рішення Саудівської Аравії з видобутку, тому подивимося. Але ми готові працювати в будь-яких параметрах", - намагається теж заспокоїти співвітчизників Сєчін.
Коментуючи різке падіння цін на нафту марки Brent нижче $65 за барель, міністр енергетики РФ Олександр Новак заявив, що будь-яким чином різко реагувати на «базові коливання» ринку буде «не зовсім правильно». Мовляв це вже не 2014 рік. Але при цьому російські офіційні особи сьогодні визнають, що подібні коливання нафтових цін таки додають «нервозності для ринків». (Додамо від себе: безпосередньо тим, у кого нафта — єдине джерело поповнення бюджету).
"Немає економічного підґрунтя, окрім спекулятивного, для росту цін на нафту. Причини підвищення цін на нафту лежали у сфері зростання політичних ризиків і штучно перебільшувалися. Маю на увазі американські санкції щодо Ірану. Спекулянти казали, що якщо іранська нафта не виходитиме на світовий ринок, то виникне дефіцит "чорного золота". Це було перебільшенням. Іран - не Саудівська Аравія і не Росія, він не формує погоду на глобальному нафтовому ринку. Цілком можливо, що наприкінці грудня, коли буде зниження ділової активності, ціни на нафту впадуть до 60 доларів за барель”, - пояснює експерт із енергетичних питань Михайло Гончар. І хоча США досі залишаються великим імпортером нафти, вони впливають на світовий нафтовий ринок не менше, аніж Росія чи Саудівська Аравія, які є найбільшими експортерами, каже експерт. “В Америці стрімкими темпами зростає видобуток сланцевої нафти. Якщо всередині 2000 років США споживали 60% імпортованої нафти, то сьогодні - лише 15%. Уявляєте, який прогрес вони зробили за десять років?! Тобто Америка все менше імпортуватиме нафти і на світовому ринку буде дедалі більший її надлишок. Це унеможливлюватиме зростання цін", - прогнозує Михайло Гончар.
Іншими словами, «ведмеді» прийшли надовго...
Оксана Поліщук. Київ
