«Синиця в руках»: 3,5 млрд. із 12-ти – для «Привату» також гроші

«Синиця в руках»: 3,5 млрд. із 12-ти – для «Привату» також гроші

Аналітика
760
Ukrinform
У «Приватбанку» придумали, як повернути бодай частину «проблемних» боргів. Експерти від такого підходу не в захваті

Державний "Приватбанк" запланував на кінець листопада масштабну реструктуризацію кредитів фізичних осіб, а також малого й середнього бізнесу. Мета – повернути хоча б частину «проблемної» заборгованості. Сума простроченого боргу - 48,5 мільярдів гривень. Причому, лише чверть (12,3 мільярда гривень) - «тіло» кредитів, решта (36,2 мільярда) - нараховані штрафи, пеня і комісії.

Менеджмент банку розраховує реструктуризувати роздрібні кредити і позики дрібному та середньому підприємництву, видані до 19 грудня 2016 року. Виняток - кредити, які свого часу оформляли у зоні проведення ООС та у Криму, позики військовослужбовцям, а також особам, які померли, не встигнувши розрахуватися із кредитором, нерезидентам і пов'язаним із банком особам. При цьому у фінустанові не повідомляють, як врегульовуватимуть відносини із цими категоріями позичальників – чи спишуть борги, чи відкладуть вирішення питання «до кращих часів» («заборгованість» померлих, звісно ж, доведеться списати).

Мінімальний розмір кредитів, які підлягають реструктуризації, - 5 тисяч гривень, максимальний – 300 тисяч. Позичальникам запропонують 47 варіантів реструктуризації. Умови залежатимуть від суми кредиту та його призначення. Базові вимоги – виплата позичальником авансу (щонайменше 15% від суми реструктуризації), і подальші поетапні виплати зі сплатою 13-16% річних у гривні і 0,01% - у доларах та євро. При цьому у процесі реструктуризації всі кредити в іноземній валюті переведуть у гривні.

Головна вигода для більшості позичальників – списання нарахованих за прострочення платежів штрафів, пені і комісій. Повертати доведеться лише «тіло» позики та відсотки за користування нею. Оскільки йдеться про велику кількість позичальників-боржників – майже 300 тисяч – процес укладання договорів про реструктуризацію триватиме щонайменше 6-8 місяців.

При цьому у «Приватбанку» не розраховують, що повернуть усі борги. Воліють отримати бодай 3,5 мільярда гривень. Сума «прощеної» заборгованості становитиме приблизно 5,7 мільярда. Решту коштів спишуть за рахунок резервів банку. Але остаточне рішення про таке списання ухвалюватиме головний акціонер установи - Міністерство фінансів. Оскільки гроші, які йтимуть на компенсацію збитків фінустанови, наші з вами, бюджетні…

Вигода для позичальників, збитки – для держави

Економічний експерт Олексій Кущ вважає ситуацію, в якій опинився нині «Приватбанк» водночас і типовою, і атиповою для банківської системи. З одного боку, процеси оздоровлення шляхом реструктуризації кредитних портфелів пройшли усі фінансово-банківські структури країни. Але у них рівень реструктуризації був значно меншим. Це, відповідно, і можна, на думку експерта, вважати особливістю нинішнього рішення керівництва державної фінустанови. Ще одна відмінність – те, що комерційні банки зазвичай реструктуризують клієнтську заборгованість за рахунок докапіталізації, проведеної власниками, а у випадку з «Приватбанком» усі витрати бере на себе держава.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

«Приміром, середній рівень реструктуризації кредитів, наданих комерційними банками, - 25-30%, банків з іноземним капіталом – десь 40%, державних банків (Ощадбанк, Укрексімбанк) – приблизно 50%. А у випадку з «Приватбанком» глибина реструктуризації складає майже 80% кредитного портфеля! Тобто, від тих 170-180 мільярдів гривень кредитних зобов’язань перед банком, які були на момент його націоналізації, залишилося фактично кілька десятків мільярдів гривень так би мовити «живих» кредитів», - розповідає Олексій Кущ.

При цьому експерт нагадує, що резервні фонди, за рахунок яких відбувалося погашення реструктуризованої і списаної заборгованості формувалися за рахунок Державного бюджету. Тобто, через Основний кошторис українці вже «вбухали» в докапіталізацію «Привату» 144 мільярди гривень (це майже 14% доходної частини бюджету і приблизно 5% ВВП).

Звичайно ж, у багатьох випадках уникнути подібної процедури справді неможливо. Водночас, окрім величезної кількості боргових зобов’язань, що підлягають реструктуризації чи списанню, експерта непокоїть і поспішність, з якою керівництво фінустанови ухвалює відповідні рішення - спочатку щодо низки великих позичальників-боржників. Тепер – і щодо «роздрібних» кредитів:

«Виникає запитання, а чи все зробили для того, аби повернути ці кредити? І друге: чи немає серед позик, які визнано непрацюючими, замаскованих «живих» кредитів, які спробують списати «під шумок»? Існують побоювання, що під приводом реструктуризації відбуваються зовсім інші закамуфльовані процеси, які у підсумку «коштуватимуть» державі іще десятки мільярдів доларів», - вважає Олексій Кущ.

Іще категоричніший екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко. На його думку, те, що 70 чи 80% кредитів, які надані фізособам, збираються списати, означає, що ці гроші вже кимось розкрадені. При цьому банк просто не хоче займатися звичним для подібних структур процесом стягнення заборгованості у судовому порядку. Просто ніхто не зацікавлений у зайвих клопотах. Навіщо, якщо держава усе «пробачить»?

Олександр Савченко  // Фото: Радіо Свобода
Олександр Савченко // Фото: Радіо Свобода

«Вважаю за необхідне провести ретельні розслідування: хто і під які гарантії давав кредити, хто і з якою метою їх брав, і головне - чому ці кошти не повернулися до банку. Зробити це варто, принаймні, щодо «проблемних» кредитів на суму понад півмільйона гривень. Якщо ми не притягуватимемо до відповідальності крадіїв кредитних ресурсів, то стимулюватимемо розкрадачів на подальші шахрайські дії», - наголошує Олександр Савченко. І радить зробити все, аби мінімізувати втрати держави. Зокрема, через суд стягуючи гроші із недбайливих позичальників чи забираючи нерухомість, для придбання якої видавались ці позики. Звісно ж, робити це все потрібно лише на законних підставах.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-