МВФ «чихнув», біржі “знепритомніли”, але великої кризи не буде

Кінець тижня у світі завершився несподіваним падінням світових бірж в США та Азії, де інвестори дружно розпродували цінні папери. Так, папери інтернет-гіганту Amazon подешевшали на 6,15%, мультімедіа компанії Netflix - на 8,38%, соціальної мережі Facebook - на 4,13%, технологічного конгломерату Alphabet - на 5,06%, Microsoft - на 5,43%.

Загалом знизилися усі основні індекси - високотехнологічний Nasdaq Composite впав на 4,08%, індекс Dow Jones Industrial Average - на 3,15%, Standard & Poor's 500 - на 3,29%. Шанхайський Shanghai Composite Index впав на 5,92%. Найбільший японський індекс Nikkei 11 жовтня впав майже на 4%, гонконгський індекс Hang Seng знизився на 3,5%. Для Азії — це найсильніше падіння за останні півтора року.

Що ж сталося?

Причин кілька.

По-перше, власники цінних паперів нервово відреагували на доповідь МВФ, у якій Фонд оголосив про зниження прогнозу зростання світового ВВП на 2018 і 2019 роки з 3,9% щороку до 3,7%. Зокрема, уповільнення очікується в країнах, що розвиваються: в 2018 році зростання ВВП у них становитиме 4,7% (попередній прогноз - 4,9%), а у 2019 році - також 4,7% замість 5,1%.

Для інвесторів, що оперують мільярдними портфелями інвестицій різниця у дві десятих відсотка — це досить тривожний сигнал про суттєве зменшення ділового темпу у світі. І сумніви з приводу справедливої вартості паперів ключових глобальних компаній.

Станом на сьогодні директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард назвала глобальну економіку сильною, однак “недостатньо потужною для того, щоб залишатися стійкою до нинішніх ризиків”.

За її словами, якщо торговельна напруженість  між США та Китаєм посилюватиметься, то глобальна економіка зазнає значного удару. Нагадаємо, США запровадили мита на китайські товари на загальну суму $250 млрд.

Маріо Драгі, президент Європейського центрального банку, вказав на підвищення протекціонізму як "основного джерела невизначеності" для економіки єврозони, де нещодавні бізнес-опитування та офіційні дані про виробництво засвідчили зниження довіри та уповільнення експорту. "Тому наша тверда рекомендація полягає в тому, щоб послабити цю напруженість і працювати над сильнішою глобальною торговельною системою, яка є більш справедливою, придатною для цілей і для майбутнього", - наголосила Лагард.

По-друге, Федеральна резервна система надто швидко підвищує свою облікову ставку (у вересні вона досягла 2,25%) і зупинятися на цьому не збирається. У світовому масштабі така тактика створює ефект  “пилососа” - інвестори з усього світу зносять долари американським казначеям. Ще б пак! Популярні 10-літні казначейські зобов’язання США сьогодні коштують 3,18% — за мірками фінансистів, це супервигідна пропозиція на такому надійному ринку як американський.  Щомісяця таким чином зі світової фінансової системи “зв’язується” близько $50 млрд.

Щоправда, для американської адміністрації попит на цінні папери США і намагання ФРС охолодити світову доларову інфляцію - це трохи ніж у спину. З одного боку, Білому дому потрібен відносно сильний долар та гроші для зовнішньополітичних справ. А з іншого, порушується баланс у внутрішній економічній системі, адже услід дорожчають кредити для населення та бізнесу всередині країни. Наприклад, ставка найбільш популярних 30-літніх іпотечних кредитів перетнула психологічну позначку 5% - досягнувши рівня 5,05%, хоча ще рік тому ставка була 4,16% (нам би їхні проблеми!)

Недарма Дональд Трамп не стримався від міцного слівця, оцінюючи наслідки рішення Федеральної резервної системи про чергове підвищення ставок, мовляв ФРС зійшла з розуму.

Власне, фондові ринки теж відреагували відповідно — страхом і деякою панікою. "Підвищення ставок, як правило, тягне за собою більш жорсткі фінансові умови, які можуть послабити економічне зростання, і фондові ринки реагують на це", - зазначив Чарлі Ріплі, фахівець з інвестиційної стратегії в компанії Allianz Investment Management (підрозділ всесвітньо відомої німецької страхової компанії).

Втім, аналітики прогнозують, що усе заспокоїться максимум за тиждень. Хоча до виборів Конгресу в США (6 листопада 2018 року) напруга буде залишатися високою. Але навряд чи варто вбачати за нинішнім падінням провісника чергової глобальної кризи — темпи і амплітуда цінових коливань в межах нормальної циклічності, кажуть спеціалісти.

Та й Україні нема чого турбуватися. Власний фондовий ринок у нас поки що мало розвинений, вкладення українців в закордонні цінні папери мінімальні. Для України буде потрясінням, якщо падіння світових фондових ринків призведе до обвалу експортних цін на метали або зерно. Але цього наразі не спостерігається. Уже зараз ціни на пшеницю на світових товарних біржах показують свої максимуми за останні кілька сезонів і сягають 230 $/т.

Марина Нечипоренко, Київ