Тендерного «шила» відтепер в мішку не сховаєш і закупівлі не подрібниш

Тендерного «шила» відтепер в мішку не сховаєш і закупівлі не подрібниш

Аналітика
1135
Ukrinform
Публічні закупівлі, що вартують до 49 999 гривень, виведуть «із тіні». Якщо, звісно, депутати знайдуть час і натхнення проголосувати за реформаторський проект

Зниження «порогу» для обов’язкового проведення електронних торгів для товарів, робіт і послуг із 200 тисяч до 50 тисяч гривень – головна новація законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» і деяких інших законодавчих актів», до розгляду якого у депутатів руки у четвер так і не дійшли. Під час рейтингового голосування про початок розгляду його на вечірньому засіданні голосів не вистачило. Куратор документа – перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов – схоже, дарма чекав «історичної» миті. Адже ухвалення документа допоможе зламати одну з основних схем уникнення контролю в державних закупівлях – “подрібнення” лотів та вивести «із тіні» додатково 250 тисяч закупівель. А це – десятки мільярдів заощаджених для держави гривень.

Аби детінізувати сферу публічних закупівель…

Як ідеться в Пояснювальній записці до законопроекту, нині «надпорогові закупівлі» складають лише 15% загальної кількості. При цьому щонайменше 69% «допорогових закупівель» відбуваються без використання електронної системи і проводяться непрозоро, з порушенням визначених законодавством правил і засад. Здійснення «допорогових закупівель» поза електронною системою унеможливлює громадський контроль за витрачанням бюджетних коштів. А це – неабиякий «стимул» для зловживань.

«Якщо проведення закупівель вартістю від 50 до 200 тисяч гривень ще якось можна відстежити, оскільки, згідно з чинним законодавством, замовники повинні оприлюднювати звіти про них в електронній системі, то угоди на суми, що не перевищують 49 999 гривень, взагалі ніде не обліковуються, – пояснює в коментарі Укрінформу координатор DOZORRO, керівник програми інноваційних проектів Transparency international Ukraine Іван Лахтіонов. – При цьому йдеться, вочевидь, про десятки тисяч угод, попри невисоку «вартість» яких, у масштабах держави «набігає» кругленька сума. У разі ж ухвалення нового закону замовники, навіть, не проводячи тендерів, змушені будуть звітувати про всі без винятку оборудки. А також оприлюднювати в електронній системі тексти укладених угод і додатків до них. Тож держава нарешті отримає можливість точно визначити обсяг публічних закупівель», – каже експерт.

Іван Лахтіонов
Іван Лахтіонов

Аби не втрачати мільйони через «неправильну» кому…

Ще одна з найважливіших змін, що пропонується документом, пов’язана із можливістю виправлення незначних огріхів у вже опублікованих тендерних пропозиціях і довантаження додаткових документів. Раніше такої можливості не було. Тож часто-густо замовники під формальним приводом допущених помилок відмовлялися від найбільш економічно вигідних пропозицій. Причому, як свідчить аналіз, у більшості випадків йшлося про незначні огріхи в документації, які не впливали ні на ціну тендерної пропозиції, ні на характеристики предмета закупівлі (приміром, виправлення, непронумеровані сторінки, неправильна нумерація пунктів тощо). У результаті втрачають і замовник, який змушений або оголошувати повторні торги (при виявленні помилок у документації, наданій кількома учасниками), або обирати із менш вигідних пропозицій, і добросовісні надавачі товарів, робіт та послуг.

«Тепер же при виявленні якихось неточностей і недоліків у заявці з найвигіднішою ціновою пропозицією замовник має вказати на це потенційному учасникові торгів. А той упродовж 24 годин виправити допущені помилки чи завантажити додаткові документи», – розповів Іван Лахтіонов.

Аби «вгамувати» скаржників-тролів…

Також законопроектом унормовано порядок оскарження результатів торгів. Завдання – мінімізувати можливі зловживання з боку недобросовісних учасників торгів правом подання скарг для штучного затягування процедур закупівель і тиску на замовників. При цьому забороняється ухвалювати рішення про скасування процедури закупівлі під час її оскарження, що унеможливить зловживання вже з боку замовників.

«Відповідно до законодавства, звернення від учасників торгів розглядає Антимонопольний комітет України. Для того, щоб він прийняв скаргу до розгляду, заявник має сплатити певну суму (зараз це 5 тисяч гривень – для товарів, 15 тисяч – для робіт). Але, навіть, якщо оплата відсутня, АМКУ однак зобов’язаний почати підготовку до розгляду скарги, перевірити всі документи, з’ясувати, чи є плата, узгоджувати платіжки з Державною казначейською службою. Якщо факт оплати підтверджено, процес розгляду скарги триває. Якщо ж ні – ухвалюється рішення про її відхилення. При цьому заяв, за які скаржники не сплачують, зазвичай, до 30% із загальної кількості. А це – невиправдане навантаження на підрозділи Антимонопольного комітету», – каже Іван Лахтіонов. І пояснює, що новим документом пропонується запровадити онлайн систему подання, супроводу і розгляду скарг. Після реєстрації їх на торговельному майданчику одразу ж буде зрозуміло: сплачено за розгляд чи ні.

Передбачено і скорочення термінів оскарження до 10 днів (один із запобіжників від затягування тендерних процедур). А для боротьби із так званими «тролями» (недобросовісними постачальниками товарів чи надавачами робіт і послуг) запропоновано суттєво збільшити вартість оскарження. Її пропонують «прив’язати» до очікуваної вартості закупівлі (як це відбувається у судах).

«Запропонований авторами документа тариф – 1,5% від суми. Але наша організація закликає парламентаріїв переглянути цей пункт між першим і другим читанням законопроекту, – розповідає Іван Лахтіонов, – адже це, на нашу думку, занадто велика сума для бізнесу. В експертній групі при Transparency international Ukraine, до складу якої входять представники органів влади, бізнесмени, замовники, вважають, що найбільш прийнятний варіант тарифу – трохи менше 1%».

Аби посилити відповідальність керівників…

Ще одна запропонована законопроектом новація – посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Перелік підстав, за яких Державна аудиторська служба може притягнути порушників до адмінвідповідальності, пропонують розширити. Зокрема, додати до нього пункт про відповідальність за безпідставне застосування переговорної процедури закупівлі, невмотивовану дискваліфікацію учасника торгів чи необґрунтоване визначення переможця.

«Незважаючи на те, що ухвали та приписи АМКУ обов’язкові до виконання, випадки, коли замовники нехтують ними, на жаль, непоодинокі. Тому законопроектом передбачено адмінвідповідальність за такі порушення – накладення штрафу на керівника підприємства. Адже саме керівник персонально відповідає за проведення тендерних процедур і за все, що з ними пов’язано”, – пояснив Іван Лахтіонов.

А ще документом пропонується виключити з переліку закупівель товари, закупки яких визначалися окремими законами — це нафта та сирі нафтопродукти, телекомунікаційні послуги, у тому числі з ретрансляції радіо- і телесигналів (крім мобільного зв'язку та послуг Інтернет-провайдерів). Таким чином, закупівля цих товарів і послуг здійснюватиметься на загальних підставах, не потребуватиме додаткової регламентації, а отже – стане більш прозорою і конкурентною.

Аби спростити процес «малих» закупівель…

Додам, що ніхто не заборонятиме замовникам товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, добровільно послуговуватися електронною системою закупівель. При цьому за результатами торгів від них не вимагатимуть жодних додаткових документів. Одна із запропонованих законопроектом новацій – створення електронних каталогів – своєрідного «онлайн-магазину» для маленьких і простих закупівель, де все працюватиме «зрозуміло» і прозоро.

«Скоріше за все, електронний каталог вестиметься централізовано закупівельною організацією. Для цього буде сформовано базу постачальників, які вноситимуть асортимент своєї продукції із відповідними цінами. Для того, щоб скористатися можливостями таких закупівель, замовникові достатньо зайти в базу, обрати найбільш вигідну для себе пропозицію і укласти контракт із постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг», – пояснює Іван Лахтіонов.

Нагадаю, система державних закупівель ProZorro обов'язкова для використання по всій Україні з 1 серпня 2016 року для контрактів від держустанов обсягом понад 200 000 грн. для товарів і послуг або 1,5 млн. грн. – для робіт. Після ухвалення нового законопроекту поріг закупівель буде знижено. Важливо, що за два роки завдяки роботі ProZorro вдалося заощадити для бюджету понад 52 млрд. грн. А у вересні система закупівель встановила новий рекорд «малої» приватизації.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>