Оксана Кривенко, голова НКРЕКП
У роботі регулятора має бути менше політичних заяв та більше дискусій по суті
04.10.2018 16:50 5455

Реформа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, була однією з найочікуваніших в енергетичному секторі. За обранням нового складу кілька місяців прискіпливо спостерігали, а від новообраних членів НКРЕКП очікували швидких та гучних рішень. Нещодавно оновлений регулятор відзначав 100 днів роботи, звітуючи перед громадськістю та парламентарями. Комітетські слухання на тему «100 днів роботи оновленої НКРЕКП. Чи стала Комісія більш професійна та незалежна?» показали, що від комісії очікують не лише технічних рішень, а й певної політичної волі.

В інтерв'ю Укрінформу голова НКРЕКП Оксана Кривенко поділилася  враженнями від дискусії та прокоментувала деякі проблемні питання, що звучали під час комітетських слухань.

ДИСКУСІЯ ЩОДО РОБОТИ РЕГУЛЯТОРА МАЄ ВІДБУВАТИСЯ У МЕНШ ЗАПОЛІТИЗОВАНОМУ ФОРМАТІ

- Під час комітетських слухань лунало чимало "незручних"  та політичних запитань до регулятора. Наскільки такий формат для обговорень є прийнятним, на вашу думку?

- Давати оцінки буде некоректним із мого боку. Можу лише сказати, що такі зустрічі необхідні, лише формат хотілося б бачити менш заполітизованим. Ми дуже розраховуємо на підтримку парламенту, адже є певні законодавчі колізії, які потрібно врегульовувати. Якщо глобально подивитися на необхідні законодавчі зміни, яких ми прагнемо і до яких ми можемо надати свої пропозиції, то їх можна поділити на дві основні частини: функціонування Регулятора і функціонування ринків.

- Що ви маєте на увазі, коли говорите про менш заполітизований формат?

- На мій погляд, має бути менше політичних заяв, а більше діалогу по суті. Україна в найкоротші терміни має отримати функціонально незалежного регулятора ринку енергетики та комунальних послуг, але для цього потрібно вдосконалити законодавство. Саме в цьому напрямку хочеться більше конструктиву на подібних публічних заходах.

- У чому, на вашу думку, є законодавчі прогалини?

- На сьогодні залишаються неврегульованими багато питань, зокрема, фінансування Регулятора. Немає на сьогодні й змін у Бюджетному Кодексі, які б передбачали постійну щорічну статтю витрат Комісії, а це один з інструментів можливого впливу на НКРЕКП з боку депутатського корпусу.

- Експерти говорять, що ідеальний регулятор ухвалює лише технічні рішення. Прокоментуйте, будь ласка, цю тезу – що мається на увазі?

- Комісія займається регулюванням діяльності природних монополій в сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема встановлює тарифи на їх послуги, які сплачують українці. Тому, якщо створити ідеальні умови, коли відсутня навіть можливість політичного або морального тиску на НКРЕКП, це дає гарантії для неупередженого контролю за діяльністю ліцензіатів.

- Конкретний приклад наведіть, будь-ласка...

- Можу навести приклад функціональної залежності, від якої залежить платіжка наших громадян. На сьогодні є рішення про зниження тарифів на теплопостачання по окремих ліцензіатах, які досі так і не були опубліковані в газеті «Урядовий кур’єр», як того вимагає Закон України. Це означає, що наші співгромадяни платять більше, аніж могли би.

- Якщо не брати до уваги "Урядовий кур'єр", а оцінювати лише роботу ліцензіатів з НКРЕКП, то наскільки їм зручно працювати з регулятором?

- За перші три місяці роботи нам вдалося відкрити сервіс, який через центр надання адміністративних послуг надає можливість подати заяву на отримання ліцензії. Нами також був підвищений рівень контролю за якістю ліцензійних справ. Тобто, ми системно працюємо над удосконаленням процесів ліцензування та ліцензійного контролю, і можливо – це комусь не подобається.

- На комітетських слуханнях звучало питання про проблеми теплопостачання для споживачів міста Сміла Черкаської області. Розкажіть, чому така увага прикута до цього міста?

- Найперше хочу зазначити, що комісія, відповідно до чинного законодавства, підтримує політику децентралізації та розширення повноважень місцевих органів влади по встановленню тарифів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Що стосується міста Сміла, то Регулятор не здійснює ліцензування діяльності комунальних підприємств даного населеного пункту. Повноваження щодо регулювання діяльності таких підприємств здійснюється обласною державною адміністрацією. За моєю інформацією, у минулому році Смілянська міська рада своїм рішенням встановила тариф, який на 50% вище за рівень тарифів, що були встановлені НКРЕКП.

ІСНУЄ ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ У ПЕРІОДИЧНОМУ ПЕРЕГЛЯДІ ТАРИФІВ ЧЕРЕЗ ЗРОСТАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПОСЛУГ

- Найболючіша тема для споживачів, особливо, населення – систематичне підвищення тарифів...

- Діюче законодавство вимагає від Регулятора забезпечувати дотримання економічної обґрунтованості тарифів у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення. Тому існує об’єктивна необхідність у періодичному перегляді тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення. Такий перегляд пов’язаний із перманентним зростанням витрат, що формують собівартість теплової енергії і вказаних послуг та відшкодування яких необхідне для забезпечення споживачів питною водою, послугами водовідведення, послугами з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води належної кількості та якості.

- Але ж є позиції, у яких тарифи могли би знизитися. Наприклад, так звана формула Роттердам+, від експертів та депутатів постійно лунають заяви, що це корупційна складова, яка служить для збагачення окремих олігархів.

- Природно, що на темах, які складні для повного розуміння пересічним громадянином, найкраще проводити маніпуляції. Це й використовують зацікавлені сторони в своїх інтересах. Висловлю своє професійне бачення: на сьогодніш в Україні спостерігається дефіцит внутрішнього постачання вугілля. Вугілля потрібно імпортувати, щоб задовольнити попит. Інші країни в подібних ситуаціях або використовують, або використовували імпортну ціну як індикативний показник для формування внутрішніх цін – так, щоб вітчизняним виробникам створити паритетні умови з імпортним ресурсом. 

Таким чином, у середині 2016 року НКРЕКП була застосована методика визначення прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії в Україні, яка передбачає формування ціни електроенергії, виробленої тепловою генерацією з використанням вугілля, вартість якого враховується на рівні імпортного паритету. Даний підхід на основі формули є тимчасовим рішенням, що очікує лібералізації ринку електроенергії. 

Після того, як лібералізація ринку відбудеться (а ми робимо все для того, аби з 1 липня наступного року ринок електричної енергії запрацював) очікується, що функціонуватиме механізм ринкового ціноутворення. 

- Конкретизуйте, що зміниться від ринкового ціноутворення?

- Ринкова ціна визначається кривими попиту та пропозиції. У випадку дефіциту ринку ціна визначається продавцем, у випадку надлишку – покупцем. Підкреслю, у даний час в Україні є дефіцит вугілля. Під час такого внутрішнього дефіциту товару слід застосувати підхід до співвідношення ціни на імпорт, щоб забезпечити рівні умови для вітчизняних виробників. Наголошую, що НКРЕКП не регулює вугільну галузь, ми лише використовуємо індикативну ціну вугілля в розрахунках оптової ринкової ціни електричної енергії. Однією зі складових прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії є прогнозні показники діяльності ГК ТЕС, які розраховуються у тому числі з урахуванням індикативної ціни вугілля, яка визначається на момент розрахунку на підставі середньої ринкової ціни вугілля на європейському ринку за попередніх дванадцять місяців. Тобто враховують не котирування майбутніх торгів, а вже ціни тих контрактів, які відбулись. Враховуючи, що ціна вугілля має тренд зростання, такий підхід вже не може бути збитковим.

Наступне, щодо індексу. Індикативні показники охоплюють майже усі світові ринки та повною мірою відображають баланс пропозиції й попиту. Найбільш ліквідним індексом вважається API2, який відображає ціну вугілля, що поставляється до портів Амстердам, Роттердам та Антверпен. Цей індекс формує ринок, тому ніхто з чиновників вплинути не може. Підхід до визначення індикативної ціни енергетичного вугілля, який використовує Регулятор, є ідентичним підходу Уряду України до визначення ціни природного газу для незахищених категорій споживачів.

- Навіщо тоді враховувати транспортні витрати на енергетичне вугілля морським шляхом? Невже ми справді постачаємо вугілля цими шляхами?

- Реальні транспортні витрати на доставку енергетичного вугілля в Україну залежать від локації конкретного відвантаження, частоти поставки, типу транспорту та його розмірів, якщо це судно. На сьогодні складно скласти реальний кошторис транспортних витрат на поставку енергетичного вугілля в українські порти через низький рівень пропозицій логістичних компаній. Але цей маршрут не можна нівелювати.  Тому враховується середнє значення можливих транспортних витрат.

- Формулою «Роттердам+» цікавиться навіть Національне антикорупційне бюро України. Чи не свідчить це про те, що з формулою все ж таки щось не так? Прокоментуйте, будь ласка, заяву керівника НАБУ Артема Ситника щодо економічної експертизи, яка говорить про завдання збитків державі у розмірі 15 млрд грн.

- Найперше хочу відзначити, що НКРЕКП надає документи, які в передбачений Законом спосіб запитуються Національним бюро. Для прикладу, останнім запитом ми надали більше 570 сторінок. Щодо економічної експертизи, виходячи із заяви пана Ситника, я розумію, що певною групою експертів була проведена оцінка формульного підходу. Думаю, така експертиза має суб’єктивний характер, адже скільки експертів – стільки й думок. Незалежний регулятор, як ніхто, зацікавлений у неупередженому дослідженні даного питання. На сьогодні Регулятор має у своєму розпорядженні висновок Торгово-промислової палати та судові експертизи, які говорять про зворотнє. Тому сподіваюся, що згадана економічна експертиза найближчим часом стане публічною й рівню її професійності та об’єктивності можна буде дати оцінку.

- Використання імпортного паритету для підтримки видобувної галузі є сталою практикою у світі?

- Так, і таких прикладів багато. Країни, які мали або мають власне виробництво вугілля, змушені реагувати на кон’юнктуру та тренди світових ринків. Мені не відомі випадки, коли відбувалося ігнорування позиції та ціни імпортованого ресурсу на становлення ринку енергетичного вугілля. Сьогодні вугледобувні підприємства Польщі, Туреччини, Китаю намагаються конкурувати з імпортом та підтримують власний видобуток прямими субсидіями або перехресним субсидіюванням. Наприклад, у Німеччині, де існує конкурентний ринок вугілля та діє механізм субсидіювання, виробники встановлюють ціну на вугілля за ціною імпортного паритету. Видобуток вугілля у Німеччині є структурно неконкурентоспроможним, оскільки галузь несе високі виробничі витрати. Головною причиною такої ситуації є ускладнений доступ до ресурсу – умови, аналогічні українським. Що на сьогодні? Кілька років тому Європейська комісія погодилася з планом німецького уряду до кінця поточного року закрити всі вугільні шахти. Цей план передбачає виплату суттєвої державної допомоги, включаючи компенсації майже 6 млрд євро для покриття поточних виробничих витрат. Причому, компенсація орієнтується на імпортний паритет.

- Але ж якість вугілля з різних джерел різниться хоча б за вмістом сірки. Це якось враховується у ціні?

- Розрахунок ціни за методикою НКРЕКП не включає знижки на вміст сірки з кількох причин.  По-перше, Уряд України дозволяє продавати та купувати вугілля з вмістом сірки більше 1% для енергетичного сектора без будь-яких обмежень та знижок. По-друге, ТЕС виплачують державі високий екологічний податок на викиди двоокису сірки. Проте відсутня нормативна база для встановлення знижки до ціни вугілля з меншим вмістом сірки. По-третє, існуючий механізм встановлення цін на вугілля в Україні не застосовує санкцій до вуглевидобувних компаній за вміст сірки в українському ресурсі, тим самим стимулюючи збільшення обсягів власного виробництва та відповідно – зменшення обсягів імпорту. Тепер щодо імпорту: найбільша частка поставок вугілля в Україну має низький вміст сірки. Тому ціна імпортного паритету забезпечує відповідне та правильне визначення ціни на альтернативне вугілля для України.

- Народний депутат України Вікторія Войціцька публічно передала вам проект закону, який називають «0,9 Роттердам». Про що він і як ви оцінюєте його зміст?

- Перше питання, яке постає – це питання збалансованості доходів та видатків державного бюджету. Проектом Закону передбачається зменшення ставки акцизного податку на електроенергію з 3,2% до 0,1% та збільшення рентної плати за користування надрами з видобутку вугілля з 0,75% до 5%. У пояснювальній записці до проекту Закону зазначено, що збільшення рентної плати за користування надрами з видобутку вугілля з 0,75% до 5% дасть додатково біля 3 млрд грн доходів на рік до державного бюджету. При цьому, акцизний податок на електроенергію у 2018 році за попередніми розрахунками очікується на рівні близько 5,4 млрд грн, а в 2017-му акцизний податок на електроенергію склав 4,7 млрд грн. Тому, в разі внесення зазначених змін, може виникнути ситуація, за якої надходження до державного бюджету зменшаться.

При впровадженні ренти 5% від ціни 0,9хАРІ2 автори законопроекту заявили про надходження додаткових 3 млрд грн, але практичні розрахунки показують, що це значення на 40% менше. Тобто, воно становитиме 1,8 млрд грн.

До того ж, зростуть витрати державного бюджету на підтримку державних шахт за рахунок зростання різниці між реальною собівартістю видобутку вугілля та ціною вугілля, яка враховуватиметься при розрахунках тарифів. Додаткові дотації державним шахтам складуть близько 1,4 млрд грн, а загальна прогалина в держбюджеті – до 5,1 млрд грн. За рахунок чого пропонують покрити дефіцит коштів автори законопроекту?

Друге питання – це реалістичність застосування формули у поточних умовах, коли поточні ціни на вугілля уже вищі: і на внутрішньому, й на зовнішніх ринках. На сьогодні форвардні ціни індексу API2 на наступні півроку без логістики складають більш як 100 доларів за тонну. Тому незрозуміло, як при розриві цін у 25% у формулі та 34% проти форвардних цін через поданий законопроект забезпечити імпорт вугілля. Це створить передумови до зростання залежності від Росії.

Відтак вважаю проект таким, що має недостатнє обґрунтування, є нереалістичним у поточних умовах, а також суперечить курсу незалежного Регулятора в частині скасування старої нормативної бази та висновкам профільних неполітичних установ.

- Тобто такий підхід може спричинити нові проблеми для вугільної галузі?

- На мою думку, так, і не тільки для вугільної, а й для електроенергетичної. При формуванні тарифів на виробництво електричної енергії для виробників, які використовують вугілля для його виробництва, у виробників може виникнути ситуація, за якої вони не матимуть можливості розраховуватись у повному обсязі з вугільними підприємствами, а останні – покривати собівартість видобутку вугілля та здійснювати виплати заробітної плати шахтарям. Це за умови застосування передбаченого проектом Закону підходу до визначення індикативної ціни вугілля, яка орієнтовно складатиме 2 100 грн за тонну без врахування витрат на залізничне перевезення територією України. На сьогодні Міненерговугілля встановило ціну реалізації вугільної продукції для державних вугільних підприємств на рівні 2 535 грн за тонну без урахування витрат на залізничне перевезення територією України.

У ПИТАННЯХ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ ДЛЯ АТОМНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ РЕГУЛЯТОР МАЄ БАЛАНСУВАТИ ІНТЕРЕСИ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІСТІВ ТА СПОЖИВАЧІВ

- Давайте перейдемо до наступного проблемного питання – атомної генерації. Президент ДП "НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський  на комітетських слуханнях дуже гостро висловився на адресу новообраних членів комісії. Що стало причиною такої позиції?

- Публічна позиція нашого ліцензіату була, м’яко кажучи, некоректною. Пояснення цьому знайти складно, можливо, причиною є бажання переглянути тариф. У квітні цього року Енергоатом надав розрахунки, за якими тариф на вироблену електричну енергію з 1 жовтня мав би зрости майже у два рази – до 1,2 грн за один кіловат. Водночас не було надано належного нормативного та економічного обґрунтування запропонованих заходів. Оскільки більш як половина електроенергії генерується атомними електростанціями, зростання тарифу для АЕС може призвести до здорожчання ціни на електроенергію для усіх споживачів. Враховуючи, що НКРЕКП має балансувати інтереси природних монополістів та споживачів, Регулятор продовжує опрацьовувати матеріали, надані компанією.

- Чи відповідають дійсності заяви щодо неврахування в тарифі Енергоатому витрат на оплату праці, ремонти та інвестиції?

- Регулятор послідовно щороку збільшує фонд оплати праці в тарифі Енергоатому. Лише з початку 2016 року він збільшився на 56%.  На сьогодні середньомісячна заробітна плата співробітників Енергоатома, що врахована в тарифах, складає 18 тисяч гривень, що значно більше від іншої генерації, яка працює за встановленими НКРЕКП тарифами. Щодо ремонтів, на поточний рік у тарифі закладено коштів на 120% більше за минулорічні показники. Регулятор занепокоєний станом фактичного фінансування ремонтів об'єктів Енергоатому, який за  результатами семи місяців поточного року складає лише 23% від планових показників. Наступне – інвестиційні програми, у період 2015-2017 років загальний плановий обсяг інвестицій становив 15,8 млрд грн, а фактичне фінансування заходів – 13,7 млрд грн, що на 14% менше, ніж було передбачено тарифами. Об'єкти атомної генерації – це стратегічний актив нашої держави, який вимагає належного господарського підходу. Комісія сподівається, що ліцензіат направить енергію публічних виступів на своєчасне та якісне виконання усіх видів ремонтів та інвестиційних проектів.

ПРОБЛЕМА "ПЕРЕХРЕСНОГО СУБСИДІЮВАННЯ" НАЛЕЖИТЬ ДО КОМПЕТЕНЦІЇ НЕ ЛИШЕ РЕГУЛЯТОРА, А Й УРЯДУ

- Як запровадження ринку електроенергії вплине на проблему "перехресного субсидіювання", коли промисловість фактично оплачує рахунки населення?

- Звичайно, потрібно уникати перехресного субсидування, як це передбачено Законом. Як і у випадку з газом, потрібно захищати побутових споживачів. Думаю, це будуть спеціальні обов`язки, які згладять зростання тарифів. Дана проблематика лежить у сфері компетенції не лише НКРЕКП, а й Уряду України. Тому сподіваюсь на конструктивну роботу і в цьому напрямку. Нагадаю, реформування ринку електроенергії та скасування перехресного субсидування тарифів містяться в зобов’язаннях, які Україна взяла перед Євросоюзом. Одним із виходів із такої ситуації є впровадження повномасштабного конкурентного ринку, що дасть можливість розширити економічну свободу не лише учасникам оптового ринку, а й споживачам. Такий ринок дозволить краще стимулювати інвестиції, відображати витрати у ціні, підвищити ефективність роботи та інтегруватися до європейського ринку. Двосторонні договори, які пропонуватимуться виробниками, будуть відображати залежність дійсних витрат виробників від сезону, періодів доби або інших умов. А ціни, що сплачуватимуться споживачами, – характеристики їх попиту (графік навантажень, обсяг).

- Що НКРЕКП, зі свого боку, вже зробила для ліквідації перехресного субсидіювання?

- Комісія здійснює заходи щодо зменшення перехресного субсидіювання на ринку електричної енергії, зокрема, у 2015 році було прийнято постанову, якою передбачено п’ять етапів підвищення тарифів на електричну енергію. Також прийнято рішення щодо ліквідації перехресного субсидіювання шляхом відміни окремих фіксованих тарифів на відпуск електричної енергії для потреб зовнішнього освітлення населених пунктів та міського електричного транспорту.

- Інше питання, яке цікавить промислових споживачів, – це введення плати за приєднання до електромереж. На якій стадії цей процес?

- Наразі порядок формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу не прийнято, оскільки триває процес консультацій та погодження Проекту постанови з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства ЄС. Враховуючи той факт, що на сьогодні відсутні встановлені відповідні величини питомої вартості нестандартного приєднання, НКРЕКП рекомендувала операторам системи розподілу – з метою розблокування ринку надання послуг з нестандартних приєднань, зняття соціальної напруги серед суб’єктів великого й середнього бізнесу та уникнення непорозумінь між замовниками послуг з нестандартного приєднання та операторами систем розподілу при наданні послуг з нестандартного приєднання електроустановок замовника до системи розподілу – визначати вартість послуг з приєднання відповідно до проектно-кошторисної документації. Комісія здійснює напрацювання в частині удосконалення норм Кодексу систем розподілу шляхом розробки проекту постанови НКРЕКП "Про затвердження Змін до Кодексу систем розподілу".

- А на якій стадії стимулююче тарифоутворення? Чекаємо на це уже кілька років, що заважає його запровадити?

- Стимулююче тарифоутворення – це мало не єдиний спосіб залучення інвестицій у галузь, яка на 70% потребує оновлення. Для чого потрібні інвестиції? Для того, аби гарантувати споживачам своєчасне надання якісних послуг. Згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор (НКРЕКП) має затвердити Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії, які мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові й довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу – до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії. На сьогодні проводиться опрацювання зауважень та пропозицій, наданих зацікавленими особами під час публічних обговорень. Після цього проект відповідної постанови буде розглянуто на комісії, це має відбутись найближчим часом.

- Ринок електричної енергії передбачає впровадження процедури добового балансування – аналогічно з ринком газу, де уже виникло чимало питань. Чи передбачає Регулятор проблеми?

- На сьогодні ми не вбачаємо можливості виникнення проблемних ситуацій у механізмі балансування, що буде діяти у новому ринку електричної енергії. Тому що правила, за якими працюватиме ринок, були погоджені Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і на сьогодні до НКРЕКП не надходило зауважень та пропозицій до механізму балансування від учасників ринку, органів державної влади або інших зацікавлених осіб.

МИ НЕЗАБАРОМ ПРЕДСТАВИМО СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ ІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НКРЕКП ДО 2028 РОКУ

- Якщо стратегічно розглядати діяльність НКРЕКП, чи має комісія відповідний план заходів та визначені пріоритети?

- Ми маємо короткотермінові, середньострокові та довгострокові плани заходів, які детально складені до 2028 року. Їх зміст – це окрема велика тема, яку планую найближчим часом публічно розкрити. Сьогодні можу сказати, що головна мета таких заходів – це розробка та прийняття необхідної нормативної бази для забезпечення повноцінної імплементації положень Третього енергетичного пакету, директив і регламентів ЄС відповідно до зобов’язань України в рамках Договору про приєднання до Енергетичного Співтовариства. Ми маємо створити необхідні умови для ефективного функціонування ринків енергетики та комунальних послуг.

- За рахунок якого механізму сьогодні фінансується НКРЕКП?

- Національна комісія утримується за рахунок внесків, які сплачують суб'єкти регулювання. Тобто жодні кошти із загального фонду державного бюджету не використовуються для утримання комісії. Така форма фінансування відповідає найкращим світовим практикам, спрямованим на забезпечення діяльності Регулятора. Хочу звернути увагу на особливості механізму, через який відбувається це фінансування. Регуляторні внески сплачуються ліцензіатами до спеціального фонду державного бюджету України. І тільки потім зі спеціального фонду фінансується бюджет Регулятора. Відповідно, через те, що фінансування механічно відбувається через спеціальний фонд державного бюджету України, до бюджету Регулятора застосовуються певні обмеження, які застосовуються до бюджетних установ, відповідно до спеціального законодавства, яке, до речі, було прийнято вже після того, як було прийнято Закон про Регулятора.

- Наскільки ринковими є заробітні плати співробітників Регулятора?

- Отже, розповсюдження цього підходу до визначення заробітної плати, наприклад членів Регулятора, призводить до того, що у формулі розрахунку застосовується величина прожиткового мінімуму 1 762 грн, замість передбаченої Законом про НКРЕКП мінімальної заробітної плати 3 723 грн, тобто – удвічі менша цифра. Відтак твердження про те, що НКРЕКП утримується за кошти платників податків, що члени НКРЕКП мають заробітні плати по 200 тис. грн – це неправда.

- Якщо ми заговорили про заробітну плату членів Комісії, то якими є розмір заробітної плати та система преміювання?

- Згідно із Законом про НКРЕКП, члени Регулятора мають можливість ухвалити рішення щодо преміювання в обсязі до 50% від заробітної плати. Таке рішення приймається виключно за результатами роботи за календарний квартал за умови, що всі члени Регулятора його підтримають. За перші 100 днів роботи таке рішення ще не розглядалося взагалі. До речі, для всіх інших працівників комісії, крім членів НКРЕКП, працює система щомісячного преміювання відповідно до Закону України “Про державну службу”.

- Тоді виникає логічне запитання: яким чином за таких умов оплати праці мотивувати кадровий склад Регулятора та забезпечити його професійними кадрами?

- Так, дійсно, це актуальне питання. Вирішити його можливо за рахунок законодавчого врегулювання. На сьогодні в НКРЕКП працює високопрофесійний колектив, який сумлінно виконує покладені на нього завдання і тому заслуговує на відповідну винагороду за вкладену працю.

- Якщо описати завдання Регулятора однією тезою, якою б вона була?

- Наша головна мета – це ефективно захищати інтереси споживачів, але зробити це може лише незалежний регулятор, а його неможливо створити без законодавчих ініціатив.

Руслана Чечуліна. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>