Швидкісний довгобуд

Швидкісний довгобуд

3489
Ukrinform
Чому вкрай потрібну розв’язку на Київщині будують п'ятий рік?

На виїзді з Києва по Житомирській трасі на перехресті сіл Гореничі й Стоянка є чи не найбільш небезпечна транспортна розв’язка на Київщині. Мова йде про ділянку на 22-му кілометрі автодороги М-06 Київ–Чоп. Майже щомісяця поліція фіксує на цьому відрізку траси кілька аварій, у яких гинуть люди. За інформацією Управління патрульної поліції в Київській області, між 21-м і 22-м кілометрами траси М-06 у 2017-у році зареєстровано 84 ДТП, а за 8 місяців цього року сталося 28 ДТП.

На велику кількість аварій на короткій ділянці існують свої причини. Адже всього за три кілометри звідси розташований житловий комплекс «Чайка», де проживають не менше 10 тисяч людей. Поряд із ним будуються нові багатоповерхівки. Неподалік небезпечного перехрестя є торговельний центр, супермаркети і великий склад мережі магазинів з продажу косметики. А отже додаткові затори створюють великі вантажівки, які курсують до Києва. Тисячі мешканців прилеглих сіл і новобудов змушені щодня стояти у «корках», коли їдуть на роботу до столиці, чи повертаються ввечері додому. Трафік, кажуть місцеві, тут не менший, аніж на Хрещатику чи на проспекті Перемоги в годину пік. П’ять років тому на небезпечній ділянці почали будувати розв’язку, але не завершили.

Тимчасово вирішити проблему великої кількості ДТП і упорядкувати трафік можна було б завдяки  світлофорам. І їх таки встановили на перехрестях. Та це лише погіршило ситуацію, оскільки тепер у «пробках» водіям доводиться стояти по 20 хвилин, а довжина застряглих у заторах черг автівок становить подекуди кілька кілометрів.

Ми спробували розібратися, чому нікому немає діла до вкрай важливої і небезпечної ділянки дороги державного значення Київ-Чоп і чи слід сподіватися на добудову розв’язки, яка могла б реально знизити трафік та підвищити безпеку.

VIP-ДОРОГА, ДО ЯКОЇ НЕМАЄ ДІЛА

Проблема завантаженості автодороги Київ-Чоп (М-06), а особливо ділянки 21-го кілометра загострювалася поступово із заселенням Києво-Святошинського району. Критичної межі вона сягнула вже у 2009-2010 роках. Нібито з мертвої точки ситуація зрушила у 2012-у році, коли офіційно було вирішено побудувати розв’язку. Будівництво розпочали, але так і не завершили. Сьогодні мешканці Гореничів і Стоянки бетонний каркас недобудованої транспортної розв’язки називають «мостом Пшонки». Нібито саме Віктор Пшонка, генпрокурор часів президентства Віктора Януковича, лобіював її будівництво тому, що сам до втечі у Росію мешкав у Гореничах. Села Гореничі і Стоянка (підпорядковуються сільській раді Гореничів) знаходяться одразу за Києвом, відомі своїми іменитими мешканцями. За даними бази youcontrol.com, у Стоянці мешкають колишній «регіонал» Іван Фурсін, який є соратником екс-голови адміністрації президента-втікача Сергія Льовочкіна, і Степан Нарамбік, тесть нинішнього генерального прокурора Юрія Луценка. Народним депутатом-мажоритарником з округу №95, до якого входять і Гореничі, є Михайло Гаврилюк, більше відомий як «козак» Гаврилюк. Він є уродженцем Ярівки Чернівецької області. На хвилі Революції Гідності він пройшов до Верховної Ради як мажоритарник округу з центром в Ірпені. Він нібито небайдуже ставиться  до проблем жителів цих країв. «Люди подейкують: навіть якщо «стара» влада розуміла проблему і почала вирішувати, то нинішня могла б завершити роботу. Однак нібито новий «Укравтодор» наразі ремонтує інші ділянки доріг, а про цю розв’язку навіть не згадують», – коментує ситуацію місцевий житель на ім’я Сергій.

Така думка, вочевидь, підкріплена останніми заявами керівника Державного агентства автомобільних доріг Славоміра Новака. На одному з останніх засідань уряду він назвав автомагістралі, які підприємство планує відремонтувати у 2019-му році. Та сумнозвісна ділянка траси М-06 до цього переліку не увійшла. І це попри наміри збільшити видатки на ремонт і будівництво доріг, що передбачає проект Держбюджету-2019, який вже зараз «гуляє» серед депутатів.

ЦІНА ПИТАННЯ

Розмови про будівництво розв’язки на небезпечній ділянці траси почалися після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах у 2010-му році. Вже у 2011-му з’явилися підрахунки. Кошторис будівництва розв’язки тоді становив 114,6 млн грн. Вартість робіт за договірною ціною в цінах 2011 року була дещо меншою – 107,973 млн грн. У 2012-му році розпорядженням Кабміну Миколи Азарова було затверджено проект будівництва транспортної розв’язки з бюджетом майже 108 млн гривень (за тодішнім курсом це більше $13 млн). Будівництво мало завершитися за 18 місяців. Але розпочалося воно із затримкою. Наступного, 2013-го року, гроші почали надходити, і робота закипіла. Проте незабаром зупинилася: розпочалися масові протести, Революція Гідності й війна на сході. Тодішнє керівництво країни втекло до Росії. Виділені кошти «зависли» у повітрі. За інформацією «Укравтодора» (Державного агентства автомобільних доріг), який має виконувати і контролювали будівництво, станом на перше січня 2015 року було виконано робіт всього на 36,9 млн грн. Де решта, понад 70 млн гривень – питання відкрите. Та навіть якщо уявити, що гроші завтра знайдуться і їх витратять на реалізацію проекту з побудови розв’язки, навряд чи їх вистачить. Адже за кілька останніх років будівельні матеріали значно подорожчали, а гривня істотно знецінилася. Не надають у державному агентстві інформацію й про те, скільки зараз коштує добудова транспортної розв’язки. «Наразі відділ міжнародного співробітництва інформацію не надає», – повідомили нам на офіційний інформаційний запит в «Укравтодорі». 

ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ

Встановлення світлофорів на небезпечному перехресті проблему не вирішило. Інші варіанти її розв’язання полягають у виділенні коштів. Принаймні частини  від загальної суми в 1,3 млрд гривень, закумульованих у рамках митного експерименту, коли половина надпланових надходжень від роботи митних служб у регіоні спрямовується на дорожні потреби. Але, як повідомляє аналітичний Центр транспортних стратегій, така сума коштів нині «зависла» на рахунках Київської обласної державної адміністрації. Саме обласна адміністрація, за умовами експерименту, має визначити пріоритетні напрями ремонтів і будівництва доріг та передати цю інформацію «Укравтодору» для реалізації.

«Укравтодор» тим часом відхрещується, мовляв, обласна влада не надсилала пропозиції добудувати проблемну розв’язку за рахунок цих коштів, щоби, наприклад, «Облавтодор» взявся за добудову. Все з тієї ж причини – це справа не регіону, а держави в цілому.

Існує ще один варіант – міжнародне кредитування. Саме його розглядає нині «Укравтодор» як найбільш реальний шлях фінансування. У 2017-му році висловлювали сподівання, що вирішити проблему міг би  кредит Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). І ось нарешті 9 липня цього року Україна і ЄІБ підписали угоду на 75 млн євро для підвищення безпеки на українських дорогах. Серед міст-отримувачів грошей зазначено й Київ. Перемога? Як виявилося, святкувати зарано. Цей кредит не стосується ділянки км 21+767 автодороги М-06  Київ–Чоп. Водночас в «Укравтодорі» запевняють, що інший договір з ЄІП, за яким мають таки завершити будівництво транспортної розв’язки біля сіл Гореничі й Стоянка, все ж підписано. Але ремонтні роботи не розпочалися тому, що не завершений міжнародний тендер з відбору підрядників. «У рамках договору буде побудовано п’ять розв’язок на підходах до Києва, в тому числі й розв’язка у Стоянці. З моменту підписання договору усі ці розв’язки повинні бути побудовані протягом 24 місяців», - каже радник голови «Укравтодору» Олександр Кава. Але коли ж саме будуть визначені підрядники і таки розпочнеться будівництво, не відомо.

В «Укравтодорі” повідомляють: «Будівництво зазначеної транспортної розв’язки на  км 21+767 автодороги М-06 Київ–Чоп заплановано в рамках реалізації спільного з Україною, ЄІБ та ЄБРР проекту «Проект Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва». Укладання контракту заплановано на осінь 2018 року». Залишається чекати. 

Сергій Бондаренко
Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>