Програми фінансування EFF чи Stand-by. Що краще для України?

Програми фінансування EFF чи Stand-by. Що краще для України?

Аналітика
918
Ukrinform
Укрінформ розбирався, чим відрізняються чинна і майбутня програми співпраці нашої країни з Міжнародним валютним фондом

У середу, 19 вересня, завершується перебування в Україні місії МВФ. За результатами візиту, як очікується, оголосять про новий формат співпраці Києва з міжнародною фінансовою інституцією. Вже відомо, що сторони відмовляться від продовження виконання нині чинної програми співробітництва EFF (розширене фінансування) і підпишуть новий Меморандум – за програмою Stand-by (по суті, кредитна лінія). За інформацією близьких до перемовин джерел, вона буде розрахована на 1,5 року і передбачає надання нашій країні від $4 до $5 мільярдів позики із першим траншем в $1-1,9 млрд.

Як ви яхту назвете, так вона і буде профінансована…

За словами представника Президента у Верховній Раді Ірини Луценко, заміна програми допомоги Україні з EFF на Stand-by свідчить про підвищення рівня довіри Фонду до нашої країни. Адже співпрацю за цією програмою, зазвичай, пропонують державам, які вийшли з переддефолтного стану. «Уже навіть те, що МВФ змінив програму для країни, яка починає розвиватися, але іще має проблеми, свідчить про визнання міжнародними фінансовими інституціями того, що економіка України демонструє хороше зростання», – сказала Ірина Луценко.

Із такими оцінками частково погоджується директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Він нагадує, що співпрацю за програмою EFF Міжнародний валютний фонд, зазвичай, пропонує країнам, які перебувають у критичному стані та потребують термінової допомоги і порятунку від можливих фінансових катаклізмів. Як приклад – перші місяці дії нині чинної програми кредитування для нашої країни:

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський

«Нагадаю, навесні 2015-го Україна, яка потерпала від військової агресії та економічної кризи, невідкладно отримала рекордний транш у $5 млрд. Ці кошти, а також іще $3,7 млрд, отримані у рамках наступних платежів, допомогли утримати ситуацію і запобігти дефолту. Натомість програма Stand-by – це відкрита кредитна лінія для країн, яким вже вдалося залишити «критичну зону», але які все ще мають потребу у додаткових коштах. Для України така потреба продиктована необхідністю погасити найближчим часом значні суми за зовнішніми запозиченнями», – нагадав у розмові із кореспондентом Укрінформу Ілля Несходовський.

І ймовірне затвердження нової програми, за його словами, дозволить стабілізувати ситуацію та заспокоїти міжнародних інвесторів: жодних негативних явищ в українській економіці найближчим часом не очікується.

А ось інвестиційний банкір Сергій Фурса у коментарі Укрінформу закликав утримуватись від занадто «райдужних» оцінок. Він вважає, що, пропонуючи Києву нову програму ще до завершення дії попередньої, МВФ переслідує суто прагматичну мету – запобігти збуренням в економіці та фінансовій системі України у період так званої «виборчої турбулентності».

Інвестиційний банкір Сергій Фурса
Інвестиційний банкір Сергій Фурса

«Перевага програми Stand-by – стислі терміни реалізації, а також більш «лояльні» вимоги до держави-позичальниці. У меморандумах, зазвичай, не йдеться про вимоги конкретних масштабних реформ – лише зберігаються вимоги щодо фіскальної і платіжної дисципліни та забезпечення економічної стабільності. Для України це дуже важливо – бо навряд чи хтось збирається займатися масштабним реформуванням у рік проведення двох виборів», – вважає експерт.

Натомість програма EFF, за його словами, розрахована на триваліший термін і передбачає втілення структурних реформ та чіткий алгоритм моніторингу виконання взятих країною-позичальницею зобов’язань. Адже перевірка передує кожному новому траншу (переказу коштів), і від її результатів залежить, коли саме позичальникові нададуть черговий транш і чи нададуть його взагалі.

«Не відрізняються і фінансові умови кредитування. Відсоток, за яким надається позика, розраховується за спеціальною формулою і залежить від вартості грошей у світовій економіці. Найчастіше Україна отримувала позики під 2-3 % з терміном погашення 3-5 років. Зараз у світі зберігається тенденція до подорожчання грошей, тож відсоток може дещо зрости. Але у будь-якому разі це – набагато дешевше, ніж комерційні запозичення на ринку капіталів», - наголосив Сергій Фурса. За його словами, останніми роками Україні вдавалося залучати кошти приватних інвесторів мінімум під 7-9 відсотків. Причому, із досить короткими термінами погашення заборгованості.

Також експерти нагадують: усі вимоги чинної програми (точніше, ті зобов’язання, які взяв на себе український уряд задля отримання кредитів) зберігаються і автоматично будуть пролонговані в умовах програми Stand-by. При цьому, ймовірно, будуть чіткіше окреслені алгоритми їх втілення і уточненні терміни виконання.

До речі, набір рекомендацій Фонду і зобов’язань, які України брала на себе у рамках майже десятка програм співпраці з МВФ, фактично не змінився (принаймні, в останні роки). Це – забезпечення бездефіцитності Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду, лібералізація газового ринку, очищення банківської сфери, посилення боротьби з корупцією, скасування мораторію на продаж землі. Деякі з умов співпраці успішно виконані, деякі – втілені лиш частково, а котрісь – продовжують «кочувати» із однієї програми до іншої.

Не стали винятком і нинішні переговори. За даними поінформованих джерел, серед умов майбутньої програми – продовження підвищення «газових» тарифів, розподіл функцій із видобутку, транзиту і продажу «блакитного палива», початок практичної роботи Антикорупційного суду і відкриття ринку землі. Зокрема, як повідомив сьогодні голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, уряд домовився з МВФ про поступове підвищення ціни газу для населення до рівня імпортного паритету до 2020 року. Причому, посадовець визнав: перше підвищення може бути більш суттєвим, аніж 23,5%, про які в Україні говорять упродовж останнього тижня.

Понад $31 мільярд вже позичили. Де межа?

Нагадаю, Україна розпочала співпрацю з МВФ ще у 1994-1995 роках. Тоді було затверджено Програму системної трансформаційної позики на доволі «скромну» за сучасними мірками суму – трохи більше $763 млн. Мета – підтримка платіжного балансу країни.

Із 1995 до 1998 року діяла трирічна програма Stand by, за якою Україна отримала майже $2 млрд. Мета співпраці – підтримання курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу.

Майже $1,6 млрд Київ отримав у період із 1998 по 2002 роки у рамках Програми розширеного фінансування EFF. Ці кошти пішли на поповнення валютних резервів НБУ.

А ось упродовж наступних 6 років (до 2008-го) Україна та МВФ співпрацювали на безкредитній основі, в рамках річної програми «попереджувальний стенд-бай», за якою у разі погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами Київ мав можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у межах $550 млн. Проте з березня 2005 року співробітництво стало неможливим через невиконання Україною умов програми.

На 2008-2013 роки припали найбільші в історії нашої співпраці з МВФ запозичення. Спочатку, у 2008-2009-му, за новою програмою Stand by Україна отримала $10,6 млрд. Перший транш – $4,5 млрд у терміновому порядку зарахували до золотовалютних резервів Національного банку. Інші два транші – переказали безпосередньо до бюджету. Також до державного бюджету було зараховано і обидва транші, отримані в рамках наступної програми співпраці (на 2010-2013 роки) – загалом майже $3,4 млрд.

Ще $17 млрд Київ розраховував отримати від МВФ у 2014-2015 роках. Саме таку суму було зарезервовано в рамках нової позики Stand by. Проте на казначейські рахунки України надійшло лише $4,3 млрд. (два транші). А 11 березня 2015-го МВФ вирішив замінити Stand by на нову чотирирічну програму EFF – вже на $17,5 млрд. Перший транш обсягом $5 млрд. надійшов одразу ж після підписання Меморандуму. І вже на початку серпня Україна отримала черговий транш – $1,7 млрд. Ці гроші пішли на поповнення резервів Нацбанку. Потім, після річної паузи, МВФ переказав нам черговий транш – $1 млрд. (вересень 2016-го), стільки ж Україна отримала у квітні 2017 року.

Рон ван Роден, Володимир Гройсман / Фото: https://www.kmu.gov.ua
Рон ван Роден, Володимир Гройсман / Фото: https://www.kmu.gov.ua

Відтоді – аж до нинішньої осені – Київ чекав на отримання чергового траншу у рамках чинної програми (мова про $1,9 млрд.). Але, як стало відомо минулого тижня, під час нинішнього візиту місії МВФ до Києва сторони обговорюють можливість затвердження нової програми.

Загалом Україна отримала від Фонду $31 млрд 363 млн. Для порівняння, за нинішнім курсом – це понад 880 мільярдів гривень, або 68% від обсягів передбаченого урядовим законопроектом зведеного бюджету України на наступний рік. Але лякатися не потрібно: більшість боргів перед Фондом ми уже повернули. За даними НБУ, наразі Україна винна МВФ «лише» $12 мільярдів.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>